Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.10.2020 року у справі №910/13808/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13808/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В. В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р.

у складі колегії суддів: Б. О. Ткаченко- головуючий, А. Г. Майданевич, С. О.

Алданова

та на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2020р.

суддя: Т. М. Ващенко

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта"

про зобов'язання надати копії документів

за участю представників:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: А. А. Вегера,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" про зобов'язання надати письмово через поштові відправлення належним чином завірені копії документів відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному об'ємі надається учасникам товариства інформація про фінансово-майновий стан підприємства та прийняті рішення.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 позов задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв'язку позивачу належним чином засвідчені копії документів: протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року; документи, що подані Товариством до органів Державної фіскальної служби України за період з 1 січня 2016 року по 1 жовтня 2019 року; накази і розпорядження виконавчого органу Товариства за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року; договори, укладені Товариством за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року, в тому числі з ТОВ "Аратта ГЕО" та ТОВ "Техноінжпроект"; документи бухгалтерського обліку Товариства за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках), а саме: баланс підприємства і звітність про фінансові результати; інвентаризаційні відомості майна підприємства; відомість основних засобів підприємства; штатний розпис Товариства станом на 1 жовтня 2019 року.

Відмовлено в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача направити засобами поштового зв'язку позивачу належним чином засвідчені копії: документів, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на майно, а саме: автомобільна техніка, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп'ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року; актів виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року; документів з розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства; документів, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп'ютерна техніка); документів, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. рішення місцевого господарського в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано Товариство направити засобами поштового зв'язку позивачу належним чином засвідчені копії: документів, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на майно, а саме: автомобільну техніку, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп'ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року; актів виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року; документів бухгалтерського обліку Товариства за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках), а саме: документів із розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства; документів, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп'ютерна техніка); документів, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Судові рішення місцевого та апеляційного судів мотивовані з посиланням на ст. 5 та ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта", не погоджуючись з рішенням в частині задоволення позову та з постановою в повному обсязі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, рішення в частині задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін.

Касаційна скарга подається на підставі п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вказує про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19 та застосованого апеляційним господарським судом у даній справі, а саме, що при встановленні факту невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику на його вимогу інформації, має встановлюватись наявність або відсутність відмови товариства для забезпечення прав учасника на отримання документів, враховуватися здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів, наявність або відсутність об'єктивних причин неможливості отримання учасником документів у запропонований товариством спосіб.

При цьому, наявність повідомлення/згоди товариства про надання його учаснику запитуваних документів у пропонований спосіб, за відсутності в учасника об'єктивних причин неможливості їх отримати в такий спосіб, не може свідчити про порушення корпоративних прав такого учасника з боку товариства.

Також скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи. Зокрема, в порушення ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підставі лише копій документів, наданих позивачем, зроблено висновки про відмову відповідача від отримання кореспонденції позивача, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення ч. 4 ст. 238 ГПК України не зазначив підстав відхилення доводів відповідача про те, що господарські договори не передбачені в переліку документів, визначених ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Крім того, судом не обґрунтовано підстав не врахування правової позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 19.03.2019 у справі №809/1718/15, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" чітко вказує на обов'язок виконавчого органу товариства надати належним чином засвідчені копії саме шляхом пересилання їх за допомогою поштового зв'язку. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

ОСОБА_1 (позивач) є учасником ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (далі -Товариство) з часткою в статутному капіталі в розмірі 5 000,00 грн., що складає 25% статутного капіталу.

25 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом про отримання інформації про діяльність Товариства.

Листом від 10.07.2018 відповідач вказав на можливість ознайомитись з документами на території підприємства за умови попереднього повідомлення позивачем відповідача офіційним листом про дату та час візиту.

21 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом про отримання інформації про діяльність Товариства.

Відповідач листом від 26.07.2018 вказав позивачу на можливість ознайомитись з документами на території підприємства, та просив повідомити офіційним листом про дату та час візиту, та уточнити, які саме документи підготувати.

09 серпня 2018 року позивач направив відповідачу повідомлення з проханням надати на ознайомлення документи за адресою місцезнаходження товариства вказавши, що він уточнює свої вимоги щодо копій запитуваних документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

20 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

07 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

28 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернуте позивачу з відміткою про відмову адресата одержати відправлення.

16 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення для ознайомлення копій вказаних у заяві документів, яка повернута позивачу з відміткою про відмову адресата одержати відправлення.

10 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення для ознайомлення копії вказаних у заяві документів, яка була повернута позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

З урахуванням наведених обставин, у зв'язку із відмовою відповідача надати відповідні документи, позивач звернувся з даним позовом до суду.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі №906/157/19, що вірно було враховано апеляційним господарським судом.

Доводи скаржника про необхідність відступити від вказаного висновку Верховного Суду є безпідставними.

Верховний Суд звертає увагу, що за ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто при розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності/відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача.

Для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів, про що правильно зазначає скаржник у касаційній скарзі.

Проте аргументи скаржника про те, що наявність згоди товариства надати документи у запропонований товариством спосіб, за відсутності в учасника об'єктивних причин неможливості їх отримати в такий спосіб, не може свідчити про порушення корпоративних прав такого учасника з боку товариства, Верховним Судом відхиляються.

З аналізу положень ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається обов'язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів. Вказаний обов'язок не ставиться в залежність від згоди чи незгоди учасника отримати такі документи у запропонований товариством спосіб.

Суд звертає увагу, що відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17.

Крім того, Суд зауважує, що ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає один із способів надання учаснику документів - пересиланням їх поштою.

Судами встановлено, що позивач як учасник Товариства неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо надання йому документів з посиланням на ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в тому числі шляхом надсилання йому поштою копiй документiв щодо дiяльностi Товариства.

Натомість відповідач вимоги позивача щодо надання йому відповідної інформації про господарську діяльність Товариства у формі, в якій просив позивач, не виконав.

Доводи скаржника про те, що судами в порушення ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підставі лише копій документів, наданих позивачем, зроблено висновки про відмову відповідача від отримання кореспонденції позивача, Суд відхиляє, оскільки згідно з ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ч. 2 ст. 91 ГПК України. Тому у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що оцінені судами документи, подані в копіях та завірені позивачем, були неналежними доказами.

Також відхиляються аргументи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в порушення ч. 4 ст. 238 ГПК України не зазначив підстав відхилення доводів відповідача про те, що господарські договори не передбачені в переліку документів, визначених ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та не обґрунтував підстав не врахування правової позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 19.03.2019 у справі №809/1718/15, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, оскільки з оскарженої постанови апеляційного господарського суду вбачається протилежне.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що право учасника товариства на отримання інформації про господарську діяльність товариства, основною правовою формою організації та здійснення якої є господарський договір, безпосередньо передбачено у п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Крім того, при аналізі доводів скаржника щодо змісту постанови суду апеляційної інстанції Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України"). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що ненадання відповідачем запитуваної позивачем інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства.

Встановивши, що обов'язок відповідача надати позивачу документи, які останній просить в позовній заяві, передбачений законодавством, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підстави касаційного оскарження судових рішень, викладенні скаржником в касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2020р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. у справі №910/13808/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець