Історія справи

Постанова КГС ВП від 07.09.2023 року у справі №910/929/21
Постанова КГС ВП від 07.09.2023 року у справі №910/929/21
Постанова КГС ВП від 07.09.2023 року у справі №910/929/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/929/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржник - не з`явився,

керуючий реструктуризацією - не з`явився,

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.)

у справі №910/929/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито провадження у справі №910/929/21 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича.

3. У березні 2021 року від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) до Господарського суду міста Києва надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 2160190,90 грн.

4. Заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 2160190,90 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою податкового боргу за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, і яка не сплачена до теперішнього часу.

5. Грошові вимоги ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн ґрунтуються на податкових зобов`язаннях, донарахованих податковим органом у 2010 році і судовому рішенні 2011 року про стягнення податкового боргу, яке міститься в матеріалах справи.

6. Наведений борг складається з податку на додану вартість у розмірі 2159430,99 грн (з них 0,00 грн - основне зобов`язання, 1107177,30 грн - штрафні санкції, 1052253,60 грн - пеня), який виник відповідно до податкового повідомлення-рішення №0028751704 від 24.09.2010 та боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у розмірі 760,00 грн, що виник згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій №0028741704 від 24.09.2010.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 визнано ГУ ДПС у місті Києві кредитором у справі №910/929/21 щодо фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник) на суму 1112477,30 грн, з яких: 4540,00 грн як такі, що відшкодовуються позачергово, а 1107937,30 грн - вимоги третьої черги; відмовлено ГУ ДПС у місті Києві у визнанні кредитором до боржника на суму 1052253,60 грн; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1112477,30 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 20.05.2021. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника в строк до 25.05.2021 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника та інше.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06.04.2023, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у місті Києві на суму 1052253,60 грн пені залишено без змін.

9. 02.06.2021 керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у зв`язку з погашенням боржником всіх визнаних судом грошових вимог кредиторів, а вимоги ГУ ДПС у м. Києві на суму 1107937,30 грн підлягають списанню в процедурі реструктуризації боргів боржника на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ.

10. До клопотання був доданий протокол зборів кредиторів від 19.05.2021, у якому зафіксоване рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі.

11. 01.09.2021 від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 28217,64 грн.

12. 28.09.2022 керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий повторно подав клопотання, у якому просив списати податковий борг в сумі 1107937,30 грн як безнадійний та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Клопотання мотивоване тим, що податковий борг не підлягає реструктуризації, а боржник 01.06.2021 погасив грошові вимоги ГУ ДПС у м. Києві на суму 4540,00 грн.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у визнанні кредитором до боржника на суму 28217,64 грн; визнано таким, що підлягає списанню податковий борг ОСОБА_1 перед ГУ ДПС у м. Києві в розмірі 1107937,30 грн; закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв`язку з погашенням всіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.

14. Ухвала в частині закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 90 КУзПБ обґрунтована тим, що єдиним кредитором у справі прийнято рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням заборгованості, оскільки податковий борг боржника перед ГУ ДПС у м. Києві в розмірі 1107937,30 грн не підлягає реструктуризації, а є таким, що підлягає списанню.

15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 скасовано в частині визнання таким, що підлягає списанню податковий борг ОСОБА_1 перед ГУ ДПС у м. Києві в розмірі 1107937,30 грн та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Справу №910/929/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

16. Суд апеляційної інстанції встановив, що до клопотання про закриття провадження у справі арбітражний керуючий додав протокол зборів кредиторів від 19.05.2021, у якому зафіксоване рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі, однак з протоколу вбачається, що у зборах кредиторів не брав участь єдиний кредитор - ГУ ДПС у м. Києві, грошові вимоги якого були визнанні судом в попередньому засіданні та який має право вирішального голосу на зборах кредиторів.

17. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що збори кредиторів, які були скликані на 19.05.2021, є такими, що відбулися з порушенням ст. 48 КУзПБ, відповідно, будь-які рішення кредиторами не ухвалювались, а присутні на зборах кредиторів боржник та арбітражний керуючий мають на зборах кредиторів право дорадчого голосу, тобто не мають права приймати будь-які рішення самостійно.

18. Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що податковий борг не підлягає реструктуризації, оскільки виник на підставі податкового повідомлення-рішення №2874/1704 від 24.09.2010, податкового повідомлення-рішення №2875/1704 від 24.09.2010 та підтверджений судовим рішенням у адміністративній справі Окружного адміністративного суду міста Києва №2а-4756/11/2670 від 06.07.2011.

19. Враховуючи наведені вимоги ч. 2 ст. 125 КУзПБ, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки провадження у даній справі було відкрито 09.02.2021, то підлягає списанню податковий борг, що виник з 09.02.2018.

20. Отже, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що докази на підтвердження сплати боржником податкового боргу матеріали справи не містять, а тому податковий борг в загальній сумі 1107937,30 грн не може бути визнаний таким, що не підлягає реструктуризації та списаний на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ, а клопотання керуючого реструктуризацією в цій частині належить відхилити.

21. Також на думку суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (в редакції, що діяла станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали), оскільки підстави визначені у вказаній статті застосовуються лише у справі про банкрутство юридичної особи, у зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання керуючого реструктуризацією про закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, коли погашені всі вимоги кредиторів.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

22. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2022.

23. Скаржник у касаційній скарзі та в доповненнях до касаційної скарги як на підставу касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції посилається на п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

24. Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 щодо постановлення судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника згідно із ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у подібних правовідносинах про те, що системне тлумачення положень ст.ст. 90 123 126 128 129 КУзПБ разом зі ст.ст. 2 113 КУзПБ свідчить, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе: зі спеціальних підстав, визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ, ч. 11 ст. 126 КУзПБ; із загальних підстав, визначених пунктами 1-8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи); в інших випадках, передбачених законом (п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ), зокрема визначених пунктами 1-7 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи.

25. На думку скаржника, закриття провадження у справі можливо саме у спосіб, який був визначений ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2022.

26. Також скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 у справі №813/4430/16 щодо застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ та пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України (розгляд порядку списання безнадійного податково боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків).

27. Крім того, скаржник вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості застосування норм права, а саме п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ до процедури неплатоспроможності боржника у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

28. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду питання про визнання податкового боргу безнадійним та його списання і закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.

Щодо визнання податкового боргу безнадійним та його списання

30. Відповідно до ст. 113 КУзПБ (тут і далі в редакції, чинній станом на дату постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 01.12.2022) провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

31. Абзацом 19 ч. 1 ст. 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

32. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

33. При цьому визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.

34. Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.

35. Також системний аналіз ч. 1, ч. 3 ст. 125 КУзПБ свідчить про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.

36. Водночас ч. 2 ст. 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

37. Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому Кодексом інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.

38. Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

39. За змістом п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

40. Положеннями п. 101.2 ст. 101 ПК України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (пп. 101.2.1);

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (пп. 101.2.2);

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (пп. 101.2.3);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 101.2.4);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (пп. 101.2.5);

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 101.2.6).

41. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1112477,30 грн, з яких: 4540,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, а 1107937,30 грн - вимоги третьої черги.

42. Також з матеріалів справи вбачається, що станом на 02.06.2022 боржником здійснено погашення боргу на суму 4540,00 грн.

43. Разом з тим неоплаченими залишились визнані судом кредиторські вимоги ГУ ДПС у м. Києві третьої черги задоволення на загальну суму 1107937,30 грн.

44. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що податкове зобов`язання, яке було визначене на підставі податкового повідомлення-рішення №2874/1704 від 24.09.2010, податкового повідомлення-рішення №2875/1704 від 24.09.2010 у визначені п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строки не було сплачене, а відтак набуло статусу податкового боргу у 2010 році, у зв`язку з чим податковий орган надсилав боржнику податкову вимогу №1/5349 від 23.11.2010 на суму 1107196,00 грн.

45. Вказаний податковий борг в загальній сумі 1107937,30 грн був в подальшому стягнутий в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2011 у справі №2а-4756/11/267, що набрала законної сили 17.07.2011.

46. З огляду на зазначене, в силу положень ч. 2 ст. 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, на відміну від господарського суду апеляційної інстанції, дійшов правильно висновку про те, що зазначений борг боржника охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійними та підлягають списанню.

47. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки провадження у даній справі було відкрито 09.02.2021, то підлягає списанню податковий борг, що виник лише з 09.02.2018 до 09.02.2021.

48. Такій висновок суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 справі №907/76/22, яку Верховний Суд вважає за необхідне врахувати під час перегляду в касаційному порядку справи №910/76/22.

49. Отже, враховуючи наявність в матеріалах справи клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого про визнання боргу безнадійним та його списання на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для його задоволення.

50. При цьому у ч. 2 ст. 125 КУзПБ визнання податкового боргу безнадійним і його подальше списання не пов`язується із безпосереднім затвердженням ухвалою суду плану реструктуризації.

51. Верховний Суд відхиляє довід скаржника про не врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2018 у справі №813/4430/16 щодо застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ та пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України (розгляд порядку списання безнадійного податково боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків), оскільки у наведеній постанові не розглядалося питання застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що до клопотання про закриття провадження у справі арбітражний керуючий Попович Д.М. додав протокол зборів кредиторів від 19.05.2021, у якому зафіксоване рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Втім, у зборах кредиторів не брав участь єдиний кредитор боржника - ГУ ДПС у м. Києві, грошові вимоги якого були визнані господарським судом в попередньому засіданні та який має право вирішального голосу на зборах кредиторів.

53. Отже, збори кредиторів, які були скликані на 19.05.2021, є такими, що не відбулись, відповідно будь-які рішення кредиторами не ухвалювались, оскільки присутні на зборах кредиторів боржник та арбітражний керуючий мають на зборах кредиторів право дорадчого голосу, тобто не мають права приймати будь-які рішення самостійно. Враховуючи, що збори кредиторів відбулись з порушенням ст. 48 КУзПБ, відповідно рішення, що зафіксовані у відповідному протоколі не можуть братися до уваги.

54. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції та не з`ясовані ним при постановленні ухвали від 01.12.2022, тоді як будь-які клопотання про закриття провадження у справі ГУ ДПС у м. Києві як єдиний кредитор боржника до господарського суду першої інстанції не подавало.

55. Водночас в матеріалах справи наявні клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого та боржника про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у зв`язку з погашенням боржником боргу перед ГУ ДПС у м. Києві в сумі 4540,00 грн та у зв`язку визнанням боргу у розмірі 1107937,30 грн безнадійним та його списанням на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ.

56. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

57. Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

58. За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

59. Зазначаючи про відсутність підстав для закриття провадження згідно з п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (в редакції, що діяла станом на дату постановлення ухвали першої інстанції), господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави визначені у вказаній статті застосовуються лише у справі про банкрутство юридичної особи, у зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання керуючого реструктуризацією про закриття провадження.

60. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими.

61. Тлумачення змісту ч. 1 ст. 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі ст. 113 КУзПБ із застосуванням системного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком підстав, визначених пунктами 1, 2, які стосуються виключно юридичної особи) є загальними щодо норм книги четвертої IV КУзПБ, яка містить підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця), адже вони застосовуються до більш широкого кола відносин: як банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців).

62. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця) відповідно до положень КУзПБ може бути закрите з підстав:

- визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ (підстави, характерні за своєю особливістю саме фізичній особі);

- визначених п.п. 1-8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися фізичної особи);

- визначених приписами п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, до яких з урахуванням відсильного характеру положень цього пункту належать інші підстави, передбачені законом (до яких відносяться, зокрема, випадки, зазначені в ч. 11 ст. 126, ч. 3 ст. 128, ч. 3 ст. 129, ч. 1 ст. 134 КУзПБ).

63. Відповідна позиція викладена у постанові від 02.02.2023 у справі №5023/1668/12, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, на яку посилається скаржник.

64. Відповідно до зазначених норм суд закриває провадження, зокрема, у випадках відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ).

65. З системного аналізу ст.ст. 44 48 50 58 59 КУзПБ вбачається, що об`єктом процедури банкрутства (неплатоспроможності) є пасив (борги) боржника, погашення якого і відбувається в процедурах банкрутства (неплатоспроможності): санації, ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника). Це ж стосується неплатоспроможності фізичних осіб.

66. Саме наявність/відсутність боргу є підставою як для відкриття, так і закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відсутність пасиву не дає право суду для подальшого руху справи, оскільки неможливо без наявності пасиву боржника перейти до наступної судової процедури в справі про банкрутство.

67. Тобто, у разі відсутності грошових вимог до боржника, у суду немає процесуальної можливості перейти до наступної судової процедури.

68. Відповідно до ч. 2 ст. 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

69. Враховуючи відсутність боргу у боржника, що підтверджується матеріалами справи, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

70. Разом з тим, закриваючи провадження у справі за п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, суд повинен застосовувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 90 КУзПБ.

71. Відповідно до ч. 4 ст. 90 КзПБ у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

72. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та зміну ухвали господарського суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

74. Згідно з ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

75. Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 слід скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 змінити шляхом викладення пунктів 2 та 3 резолютивної частини ухвали в іншій редакції та доповнення резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 пунктом 4 про те, що "вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню".

Керуючись статтями 300 301 308 311 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №910/929/21 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/929/21 змінити шляхом викладення пунктів 2 та 3 резолютивної частини ухвали та доповнення пунктом 4 резолютивної частини ухвали такого змісту:

"2. Визнати податковий борг ОСОБА_1 перед Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві в розмірі 1107937,30 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню.

3. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрити.

4. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков