Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/365/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разіна Т.І., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.)

від 19.06.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС ЕНЕРДЖІ"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС ЕНЕРДЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД"

про стягнення 12 059 650,90 грн

Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову

1. У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАС ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач, ТОВ "МАС ЕНЕРДЖІ") звернулось до Господарського суду Київської області із позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД" (далі - відповідач, ТОВ "АМК РЕМ-БУД") про стягнення 12 059 650, 91 грн, з яких 8 207 428, 59 грн основного боргу, 738 934, 25 грн пені, 2 194 783, 80 грн інфляційних втрат та 918 504, 27 грн 10 % річних.

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

3. 03.04.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках відповідача в розмірі 12 059 650, 91 грн, а також на нежитлову будівлю площею 1 395, 70 кв. м, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Глухів, вул. Індустріальна, буд.12а/2, а також на всю зареєстровану за відповідачем сільськогосподарську техніку (модель, марка, номер шасі, кузова позивачем не зазначені) та на зареєстровані за відповідачем транспортні засоби WIELTONNW24A, RENAULT MAGNUM, SAMRO 2EC16, ACTROS 3344K, MAN 18.224, SCANIAG420, КАМАЗ 6520, BRENDERUPMT 3651, ПАЛИЧ Z02213 - 3 штуки, КАМАЗ 55111, КРАЗ 65055.

4. Заява мотивована таким:

- відповідач в періоді з 2022 року по березень 2023 року здійснив перереєстрацію транспортних засобів на іншу особу, що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області від 23.03.2023 №31-10-1759. У позивача відсутня інформація щодо особи, на яку здійснена перереєстрація транспортних засобів. Такі дії відповідача очевидно свідчать про спроби відповідача ухилитись від виконання майбутнього судового рішення шляхом перереєстрації дороговартісного майна на іншу особу;

- позивач звертався з адвокатським запитом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про надання інформації щодо зареєстрованої за відповідачем сільськогосподарської техніки. Запитувану інформацію позивач не отримав, тим не менш, на думку позивача, можна припускати, що відповідач здійснює перереєстрацію не лише належних йому транспортних засобів, а і сільськогосподарської техніки, ринкова вартість якої, як зазначає позивач, зазвичай є більшою, ніж вартість транспортних засобів;

- відповідачу на праві власності належить нежитлова будівля в м. Глухові, а тому позивач вважає, що існує обґрунтований ризик того, що відповідач відчужить це нерухоме майно. Водночас накладення арешту на нерухоме майно не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки такий арешт буде лише перешкодою у відчуженні нерухомого майна, а відповідач і надалі зможе користуватись арештованим нерухомим майном;

- наявні докази того, що відповідач отримав від Національного агентства з питань запобігання корупції грошові кошти в сумі 4 933 594, 90 грн попередньої оплати на виконання договорів підряду № 135/22 та № 134/22 від 27.12.2022, однак відповідач після отримання цих коштів не погашає заборгованість позивачу, яка є предметом стягнення у справі № 911/365/23.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. Суд першої інстанції дійшов таких висновків:

- перереєстрація належних відповідачу транспортних засобів відбулась не одномоментно, а такі перереєстрації вчинялись відповідачем протягом певного, розтягнутого у часі, періоду та до відкриття провадження у справі №911/365/23, зокрема 08.08.2022, 10.08.2022, 01.06.2022, 14.09.2022, 10.09.2022, 09.08.2022, 22.07.2022, 17.11.2022, 22.07.2022, 06.01.2023, 19.01.2022 тощо. А тому довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС не свідчить, що відповідач здійснив перереєстрацію майна на інших осіб у зв`язку із порушенням провадження у справі №911/365/23;

- на підставі вказаної довідки від 23.03.2023 №31-10-1759 не можливо зробити беззаперечний висновок, що перереєстрації транспортних засобів вчинялись не в межах звичайної господарської діяльності юридичної особи-власника транспортних засобів;

- позивач не довів наявність у відповідача якої-небудь сільськогосподарської техніки і не довів вчинення відповідачем дій щодо такої сільськогосподарської техніки, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду;

- сам по собі факт знаходження у власності відповідача нерухомого майна не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до частини другої статті 136 ГПК України;

- отримання коштів відповідачем в якості попередньої оплати за договором підряду з іншим контрагентом не свідчить, що відповідач повинен був усі ці кошти перерахувати саме позивачу, враховуючи, що за договором підряду виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлене виконанням свого обов`язку також другою стороною, тобто грошові кошти мають бути спрямовані насамперед на виконання робіт.

7. 19.06.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, ухвалу суду першої інстанції скасував. Прийняв нове рішення, яким заяву позивача про забезпечення позову задовольнив частково. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "АМК РЕМ-БУД", які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках товариства, у межах суми позову 12 059 650, 91 грн. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача 671, 00 грн судового збору за розгляд заяви в суді першої інстанції та 1 342, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- предметом спору по суті позовних вимог є стягнення коштів у розмірі 12 059 650, 91 грн;

- відповідач здійснює відчуження транспортних засобів;

- оцінка доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, співмірності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

- твердження, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тоді як господарським судом при прийнятті ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи;

- заявником не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно одночасно із накладенням арешту на грошові кошти в сумі позовних вимог та не наведено суду доказів, які свідчили б про адекватність обраного заходу забезпечення;

- сам по собі факт наявності у відповідача нерухомого майна не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до частини другої статті 136 ГПК України.

9. Також суд врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21, від 30.03.2018 у справі № 905/2130/17, від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20 та зазначив, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

10. 06.07.2023 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.

11. Підприємство визначило підставами касаційного оскарження неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 136 137 ГПК України з огляду на таке:

- суд не обґрунтував припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі;

- суд не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, що у разі, коли позивач звертається до суду з майновою позовною вимогою, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- висновки Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові, не підлягають врахуванню у цій справі, оскільки предметом позову у них є вимоги немайнового характеру.

12. Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

13. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Касаційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги.

15. Згідно з частиною першою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 136 ГПК України).

16. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

17. Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору (пункт 13 постанови Верховного Суду від 15.09.2019 у справі № 915/870/18.

18. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №921/302/20).

19. Предметом розгляду цієї справи по суті є вимога про стягнення заборгованості за договором поставки. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

20. Суд апеляційної інстанції встановивши, що предметом позову є стягнення грошових коштів у розмірі 12 059 650, 91 грн (значний розмір), виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від наявності у відповідача грошових коштів та наявність обставин, що свідчать про відчуження відповідачем транспортних засобів, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача та, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, співмірності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

21. Суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України обмежений в праві вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. А тому доводи скаржника щодо невірної оцінки наданих позивачем доказів, що на його переконання свідчить про необґрунтованість припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі, визнаються необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

22. Щодо доводів скаржника про неправильне врахування висновків Верховного Суду та помилкового визначення підстав, які підлягають дослідженню під час розгляду заяви про забезпечення позову майнового характеру, то суд касаційної інстанції зазначає таке.

23. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду у разі, якщо особа звернулася або має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (постанова від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, на яку посилається скаржник).

24. Тобто у наведеному висновку йдеться про те, що в разі звернення із заявою про забезпечення позову за вимогою немайнового характеру суд не досліджує таких підстав вжиття заходу забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

25. Водночас наведений висновок не містить обмеження щодо дослідження підстав для забезпечення позову за вимогою майнового характеру, а тому за загальним правилом частини другої статті 136 ГПК України встановленню підлягають такі підстави вжиття заходів забезпечення позову, як обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити:

- виконання рішення суду;

- ефективний захист;

- поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

26. Наведене підтверджується висновком Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20 (на яку послався суд апеляційної інстанції у цій справі), який розглядаючи правомірність застосованих заходів забезпечення позову майнового характеру шляхом накладення арешту на кошти, зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

27. Посилання суду апеляційної інстанції на інші постанови Верховного Суду, в яких предметом розгляду були заяви про забезпечення позову за вимогами по суті спору немайнового характеру щодо підстав, які підлягають встановленню під час розгляду таких заяв, не суперечать переліку підстав, які також підлягають дослідженню під час розгляду заяв про забезпечення позову за вимогами по суті спору майнового характеру та, відповідно, нормам статті 136 137 ГПК України. А тому такі доводи скаржника визнаються необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

39. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

40. Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

41. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 911/365/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

В. Студенець