Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.08.2019 року у справі №3/43-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 3/43-Б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 20.06.2019

у складі колегії суддів: Дужича С.П. (головуючого), Юрчука М.І., Саврія В.А.

на ухвалу Господарського суду Житомирської області

від 25.03.2019 (про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018)

та на ухвалу Господарського суду Житомирської області

від 25.03.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. № 574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12)

у справі № 3/43-Б

за заявою Державної податкової інспекції у м. Житомирі

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №3/43-Б про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12.

2. 20.12.2011, постановою Господарського суду Житомирської області боржника було визнано банкрутом.

3. 29.05.2018, ухвалою Господарського суду Житомирської області було, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича від виконання повноважень ліквідатора боржника у справі №3/43-Б.

4. 21.11.2018, арбітражний керуючий Мельник Василь Олексійович звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою №574 про поновлення його на посаді ліквідатора КВЖРЕП №12.

5. 28.02.2019 комітетом кредиторів було вирішено відхилити заяву арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича про поновлення на посаді ліквідатора КВЖРЕП №12. (т.12 а.с.97-98)

6. 28.02.2019 арбітражний керуючий Мельник Василь Олексійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 про усунення його від виконання повноважень ліквідатора КВЖРЕП №12 у справі №3/43-Б та скасувати її, а також вважати його ліквідатором банкрута.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

7. 25.03.2019, ухвалою Господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича №593 від 26.02.2019 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 у даній справі.

8. Також, 25.03.2019, ухвалою Господарського суду Житомирської області було, зокрема, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича №574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора боржника.

9. Не погоджуючись з прийнятими ухвалами суду, арбітражний керуючий Мельник Василь Олексійович звернувся до Північно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

10. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані ухвали залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

11. 10.07.2019 арбітражний керуючий Мельник Василь Олексійович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою № 620 від 08.07.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018) та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. № 574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12) у справі № 3/43-Б, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 3/43-Б визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.07.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 3/43-Б за касаційною скаргою арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича № 620 від 08.07.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018) та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. № 574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12); призначено розгляд касаційної скарги на 06.08.2019 о 14:15 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Мельник Василь Олексійович подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення про поновлення його на посаді ліквідатора боржника.

15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

15.1 Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи, оскільки причиною, яка стала підставою усунення його від виконання обов`язків ліквідатора боржника було анулювання його свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, проте рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №806/2288/18 дія свідоцтва відновлена.

15.2 На момент винесення ухвал у період кінця 2017 - 2018, якими скаржника як ліквідатора боржника було зобов`язано вчинити ряд дій, він перебував на лікарняному.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно пункту 1-1 частини 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

21. Оскільки постановою господарського суду Житомирської області від 20.12.2011, у справі №3/43-Б, КВЖРЕП №12 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тому до даних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013.

22. Усуваючи Мельника В.О. від виконання повноважень ліквідатора КВЖРЕП №12, суд виходив з того, що ліквідатор вимоги ухвали суду від 10.11.2017, 16.01, 22.02 та 15.03.2018 про надання доказів виконання повноважень ліквідатора КВЖРЕП №12 не виконав, жодних звітних матеріалів у справі до господарського суду у 2018 не подав, тобто не виконував свої обов`язки ліквідатора КВЖРЕП №12, що згідно частини 9 статті 3-1 Закону є підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків ліквідатора, а також виходив з того, що у Мельника В.О. було анулювано ліцензію арбітражного керуючого, що відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону, є також підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків ліквідатора банкрута. Приймаючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що у разі не усунення арбітражного керуючого Мельника В.О. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута КВЖРЕП №12, будуть створені умови для вчинення ним подальших порушень вимог Закону і інтересів кредиторів у справі щодо своєчасного і максимального погашення заборгованості перед кредиторами, тобто підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків ліквідатора банкрута стало невиконання Мельника В.О., як арбітражним керуючим, своїх обов`язків ліквідатора КВЖРЕП №12.

23. Згідно частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

24. Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

25. Частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

26. В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018, Мельник В.О. , як нововиявленою обставиною вважає визнання Житомирським окружним адміністративним судом 03 жовтня 2018 року протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1102/5, яким було анулювано його свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого.

27. Дані обставини, хоча вони і є ново виявленими, не були єдиною підставою для усунення заявника, як арбітражного керуючого, від виконання ним обов`язків ліквідатора КВЖРЕП №12.

28. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 15.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

29. Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області, арбітражним керуючим Мельником В.О. не наведено істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи щодо невиконання ухвал місцевого господарського суду від 10.11.2017, 16.01, 22.02 та 15.03.2018 щодо обов`язку арбітражного керуючого Мельника В.О., як ліквідатора банкрута КВЖРЕП №12, надати погоджені комітетом кредиторів помісячні звіти про хід ліквідаційної процедури, докази проведення інвентаризації усіх активів боржника, у тому числі встановлення обсягу майна, що підлягає обов`язковій реєстрації та визначення його вартості, докази проведення аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, інформацію щодо активів банкрута, реєстр вимог кредиторів, докази отримання відомостей з державного реєстру підприємств, установ та організацій про участь боржника, як засновника (учасника) у статутних фондах інших господарюючих суб`єктів, докази обсягу активів банкрута, інформацію щодо дебіторської заборгованості боржника.

30. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

31. При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 15.2 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

32. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 тому, що підставою усунення арбітражного керуючого Мельника В.О. стало, в тому рахунку, неналежне виконання обов`язків ліквідатора КВЖРЕП №12, покладених на арбітражного керуючого, відповідно до частини 11 статті 3-1 Закону.

33. В частині розгляду заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про поновлення його на посаді ліквідатора КВЖРЕП №12, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 було, зокрема, усунуто Мельника В.О. від виконання повноважень ліквідатора КВЖРЕП №12. Дана ухвала набрала законної сили, не скасована та не визнана недійсною.

34. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскільки підставою для усунення арбітражного керуючого Мельника В.О. від виконання ним обов`язків ліквідатора банкрута стало, в тому рахунку, неналежне виконання ним обов`язків ліквідатора боржника, то відсутні підстави для поновленню його на посаді ліквідатора КВЖРЕП №12.

35. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

36. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

38. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

39. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

41. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

42. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

43. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвал були дотримані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича № 620 від 08.07.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 щодо усунення арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича від виконання повноважень ліквідатора боржника) та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. № 574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12) у справі № 3/43-Б залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 щодо усунення арбітражного керуючого Мельника Василя Олексійовича від виконання повноважень ліквідатора боржника) та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 (в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника В.О. № 574 від 21.11.2018 з проханням поновити на посаді ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12) у справі № 3/43-Б залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік