Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.06.2018 року у справі №922/4172/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4172/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1"

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2018

(Суддя - Шарко Л.В.)

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018

(Головуючий суддя - Медуниця О.Є.; судді - Барабашова С.В., Гребенюк Н.В.)

у справі за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1", м. Харків

про стягнення 604 721,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" заборгованість за договором субпідряду № 2-241/1 від 07 травня 2013 року в сумі 604 721,06 грн.

1.1 Позов мотивований тим, що за умовами п.4.1 договору субпідряду №2-241/1 від 07.05.2013 відповідач зобов'язаний сплатити позивачу (субпідряднику) грошові кошти за виконані у грудні 2013 року підрядні роботи, при умові надходження від замовника - Служби автомобільних доріг у Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок відповідача (генпідрядника).

1.2. Як стверджує позивач, відповідач, прийнявши виконання робіт за договором субпідряду, а також отримавши від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області грошові кошти за надані послуги, не виконав своїх зобов'язань в частині оплати вартості виконаних субпідрядником (позивачем) робіт.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 у справі №922/4172/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018, позов задоволено.

3. Суди при прийнятті наведених рішень виходили з обставин своєчасного і у повному обсязі виконання позивачем договору субпідряду, встановивши відсутність зауважень щодо якості або недоліків виконаних робіт, отже виконані субпідрядником у грудні 2013 року роботи на суму 604 721,06 грн підлягають оплаті;

3.1. крім того, суди встановили, що обов'язок відповідача сплатити позивачу грошові кошти за виконані роботи виник лише після виконання замовником - Службою автомобільних доріг у Донецькій області рішення господарського суду Донецької області від 23.03.2017 року у справі №905/3530/16, яким стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ "ВП МОСТ-1" заборгованість в розмірі 626 444, 40 грн за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-241 від 05.12.2012 року;

3.2. врахувавши встановлені обставини, місцевий господарський суд, із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

3.3. апеляційний господарський суд відхилив доводи відповідача про те, що право вимагати оплату за виконані роботи виникло у позивача з моменту здачі виконаних робіт, оскільки сторони в договорі погодили інший порядок розрахунків, що відповідає приписам частини 4 ст. 879 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

4. ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст. ст. 253, 261, 294, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 857, 837, 858, 879, 882, 883, 884 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).

5.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано усі обставини справи та помилково не взято до уваги що перебіг строку позовної давності за вимогами позивача починається з моменту здачі виконаних робіт замовнику, а не з моменту надходження коштів від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області та безпідставно залишено без задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності;

5.2. відповідач також вказує про те, що позивач не виконав свій обов'язок з передачі відповідачу передбачених Державними будівельними нормами документів на об'єкт будівництва: журналів лабораторного контролю, актів визначення фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються, що надає відповідачеві право не оплачувати виконані позивачем роботи, до передачі останнім вказаних документів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Відзиву на касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №922/4172/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

11. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено:

13.1. На підставі договору субпідряду №2-241/1 (01-26/02/33/13) позивач був залучений відповідачем (генпідрядником) як субпідрядник для виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-241 від 05.11.2012 року, укладеного між ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" та Службою автомобільних доріг в Донецькій області (замовник).

13.2. 07.05.2013 між ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" (Генпідрядник) та Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №2-241/1 (01-26/02/33/13) (далі- договір) (а.с.10-17).

13.3. У 1.1 договору сторони погодили, що субпідрядник зобов'язується протягом 2013 року виконати послуги з поточного ремонту мосту через р. Мокрі Яли на автомобільній дорозі місцевого значення С 0510 Темирівка - Велика - Новосілка - Курахово, км 18+166, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору.

13.4. Розділом ІІ договору визначено вимоги до якості послуг.

13.5. Згідно п.3.1. договору, ціна цього договору становить 1 167 320,40 грн. (один мільйон сто шістдесят сім тисяч триста двадцять грн. 40 коп.), у тому числі: ПДВ - 194 553,40 грн.

13.6. У п.4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін, при умові надходження від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок генпідрядника.

13.7. Строк надання послуг сторони погодили до 31.12.2013 року (п. 5.1. договору).

13.8. У п. 6.1. договору передбачено обов'язки генпідрядника:

-своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги, при умові надходження від Замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, на рахунок Генпідрядника коштів за надані послуги ( п.п.6.1.1);

-приймати надані послуги згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) (п.п. 6.1.2).

13.9. У п.6.3 договору передбачено обов'язки субпідрядник:

-забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором (п.п.6.3.1);

-забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору.

13.10. Крім того, сторони погодили набрання чинності договору з моменту підписання і дії до 31.12.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони підписали розрахунок договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору.

13.11. Судами встановлено, що позивачем виконано роботи за договором субпідряду №2-241/1 (01-26/02/33/13), що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року форми КБ-2В та довідками про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року форми КБ-За.

13.12. Рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2017 року у справі №905/3530/16 позовні вимоги ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" було задоволено; стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (замовник) на корить ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" (генпідрядник) заборгованість в розмірі 626 444,40 грн., індекс інфляції у розмірі 486120,84 грн., 3% річних в розмірі 18793,33 грн. (а.с.43-47).

13.13. У наведеному рішенні судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-241 від 05.11.2012 року, ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" зобов'язалося у 2012-2013 рр. виконати послуги з поточного ремонту мосту через р. Мокрі Яли на автомобільній дорозі місцевого значення С 0510 Темирівка - Велика - Новосілка - Курахово, км 18+166, а Служба автомобільних доріг у Донецькій області як замовник прийняти і оплатити такі послуги.

13.14. предмет договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-241 від 05.11.2012 року, укладеного між ТОВ "Впроваджувальне підприємство Мост-1" та Службою автомобільних доріг в Донецькій області є той самий, що і за договором субпідряду № 2-241/1 від 07.05.2013 року.

13.15. позивач 14.08.2017 направив відповідачу претензію № 01-24/742 з вимогою сплатити заборгованість за договором субпідряду № 2-241/1 від 07.05.2013 року в розмірі 604 721,06 грн, яка залишилась не задоволеною, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

14. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

15. Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про порушення права позивача у зв'язку із несплатою відповідачем у повному обсязі робіт за договором субпідряду, яке підлягає захисту у судовому порядку.

16. У ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

17. Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

18. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

19. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

20. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду та з огляду на ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

21. Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

22. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

23. У статті 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

24. Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

25. Згідно з частинами 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

26. У ст. 854 ЦК України визначено: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

27. Відповідно до частини 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт здійснюється після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами п.6.1 договору субпідряду, здача і приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється шляхом складання акту форми КБ-2в.

29. Крім того встановлено, що у грудні 2013 року позивач виконав обумовлені договором роботи загальною вартістю 604721,06 грн та на виконання умов п.6.1 договору склав та передав на підписання замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, які підписані відповідачем 30.12.2013 року без зауважень, скріплені печатками сторін та є підставою для здійснення відповідачем оплати за виконані роботи.

30. Як уже зазначалось, відповідач уклав договір з позивачем, як субпідрядником, на виконання поточного ремонту мосту через р.Мокрі Яли на автомобільній дорозі місцевого значення Темирівка-Велика-новосілка-Курахово, які були замовлені Службою автомобільних доріг у Донецькій області у відповідача, як генпідрядника

31. Сторони договору субпідряду домовились п.4.1 та п.6.1.1 договору, що розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін, при умові надходження від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок генпідрядника, що також погоджено і у п.6.1 додатку до договору субпідряду «Особливі умови» де визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється після надходження від замовника - Служби автомобільних доріг у Донецькій області, коштів за надані послуги за рахунок генпідрядника.

32. Отже, сторонами договору погоджено власний порядок розрахунків, що узгоджується із частиною 4 ст. 879 ЦК України, відповідно до якого, кошти підлягають сплаті позивачу шляхом оплати фактично виконаних робіт протягом 20-ти банківських днів на підставі акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, однак за умови проведення оплати виконаних робіт замовником будівництва.

33. Встановивши, що позивач виконав роботи у повному обсязі, про що були підписані акти виконаних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 31.12.2013 року без заперечень сторонами та скріплені їх печатками, замовник будівництва - Служба автомобільних доріг України сплатив відповідачу грошові кошти за виконані роботи лише 07.06.2017 та те, що відповідач свої зобов'язання розрахунку з позивачем протягом 20-ти банківських днів із вказаної дати не виконав, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 604721,06 грн.

34. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

35. Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано усі обставини справи та помилково не взято до уваги що перебіг строку позовної давності за вимогами позивача починається з моменту здачі виконаних робіт замовнику, а не з моменту надходження коштів від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області є безпідставними, спростовується наведеним, оскільки сторони в договорі погодили інший порядок розрахунків, що відповідає приписам частини 4 ст. 879 ЦК України.

36. Судами вірно встановлено, що сторони у пункті 4.1 договору субпідряду визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт подією з проведення оплати виконаних робіт замовником будівництва, отже, саме з 07.07.2017, коли замовник будівництва - Служба автомобільних доріг України сплатив відповідачу грошові кошти за виконані роботи розпочалось прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та саме із вказаної дати у позивача виникло право на звернення до суду із позовом за захистом своїх прав, яке позивачем було реалізовано при зверненні до суду 11.12.2017.

37. Отже, висновки судів про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності є правомірними не спростовано під час касаційного провадження та такими, що відповідають положенням ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.

38. Крім того, доводи касаційної скарги про відсутність у відповідача обов'язку оплатити роботи за договором субпідряду через те, що позивач не виконав свій обов'язок з передачі відповідачу передбачених Державними будівельними нормами документів на об'єкт будівництва: журналів лабораторного контролю, актів визначення фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються, відхиляються Судом, з огляду на таке.

39. Відповідно до п.22.4 Державних будівельних норм В.2.3-4:2007. Автомобільні дороги: Частина І. Проектування, Частина ІІ. Будівництво, затверджених наказом. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд) від 31.10.2007 р. № 292 (чинні на час виконання робіт позивачем), виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт, повинна включати, зокрема, журнали лабораторного контролю, акти визначення фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються.

40. Як встановлено судами під час розгляду справи, у розділі ІІ договору субпідряду зазначено, що: генпідрядник здійснює технічний нагляд за відповідністю послуг та матеріальних ресурсів установленим вимогам у порядку, встановленому законодавством; генпідрядник контролює відповідність послуг, матеріалів кошторисній документації, вимогам будівельних та виробничих норм і правил, стандартам, технічним умовам, іншим нормативним документам; не втручаючись у діяльність субпідрядника, генпідрядник має право: - перевіряти наявність документів, що засвідчують якість використаних матеріалів, брати участь у перевірках правильності виконання та прийняття прихованих робіт; контролювати виконання субпідрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів, наявність і правильність ведення виконавчої документації; у разі виявлення порушень кошторисної документації, будівельних норм і правил, інших нормативних документів, генпідрядник має право видати субпідряднику припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про призупинення надання послуг. Матеріали, що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки надання послуг і змінюватись за рахунок субпідрядника, неякісно надані послуги та/або послуги, надані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, генпідрядником не оплачуються. субпідрядник у визначені генпідрядником терміни зобов'язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог; якщо субпідрядник не усуне в обумовлені строки виявлені недоліки, генпідрядник має право залучати для цього третіх осіб з компенсацією витрат за рахунок субпідрядника, у тому числі, шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за надані послуги.

41. Отже, з наведених положень договору субпідряду судами вірно встановлено, що під час виконання позивачем робіт відповідач наділений правом контролю наявності документів щодо якості матеріалів, які використовуються субпідрядником та у разі виявлення порушень нормативних документів виносити припис про усунення порушень чи призупинення виконання робіт, проте, відповідач своїм правом звернення до позивача з приводу відсутності документів, які підтверджують якість будівельних матеріалів не скористався, повідомлення про усунення порушень чи призупинення виконання робіт позивачу не направляв, що робить обґрунтованим висновок про те, що в процесі виконання робіт відповідач не висував заперечень щодо якості послуг чи будівельних матеріалів, які використовувались позивачем.

42. Крім того, судами встановлено, що у п.6.2.4 договору субпідряду передбачено право генпідрядника повернути акт приймання виконаних робіт субпідряднику без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів, зазначених в п.4.1 розділу IV цього договору, проте, як уже зазначалось, акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень.

43. За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

44. Оскільки, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на відповідача, який жодних заперечень щодо виконаних робіт не заявляв та акти виконаних робіт підписав, висновки судів про те, що відповідачем не доведено порушення позивачем умов розділу ІІ договору, є правомірними.

45. Отже, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду у частині його оплати, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог та враховуючи межі заявлених вимог, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

46. Враховуючи викладене, аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, доводи касаційної скарги фактично збігаються із доводами апеляційної скарги, яким надано оцінку судом другої інстанції та обґрунтовано відхилено, крім того, доводи зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень Суду касаційної інстанції

47. Виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами обставин справи та визначених ст.300 ГПК України у чинній редакції меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про підставність задоволення позовних вимог.

48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

49. Відтак, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даного спору.

50. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

51. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство Мост-1" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі № 922/4172/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №922/4172/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко