Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.06.2018 року у справі №918/666/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/666/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Тимошенко О.М., судді - Огороднік К.М., Павлюк І.Ю.)

від 26.04.2018,

у справі за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс",

про стягнення упущеної вигоди в сумі 562 015,71 грн,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівненський МЖК" про стягнення 562015,71 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012, відповідач був зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівного шляхом укладення договору про пайову участь. Внаслідок ухилення відповідача від укладення договору пайової участі міська рада не отримала кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.12.2017 позов заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради задоволено. Стягнуто з ТОВ "Рівненський МЖК" збитки в розмірі 562 015,71 грн.

Приймаючи рішення, суд дійшов висновків, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки (упущена вигода) перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Апеляційний суд зробив висновки, що відповідач не порушив вимог чинного законодавства, а отже в його діях/бездіяльності відсутній склад цивільного правопорушення, а тому до нього не можуть бути застосовані заходи впливу (санкції) за порушення у сфері господарювання.

Заступник прокурора Рівненської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Підставами для скасування судового акту зазначає неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції. Стверджує, що неукладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівного свідчить про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій, є протиправною формою поведінки. Відповідач не перерахував до бюджету м. Рівного кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, чим завдав територіальній громаді збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 562 015,71 грн.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів зазначає, що апеляційним судом повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи і надано їм належну правову оцінку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 15 червня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано ТОВ "Рівненський МЖК" дозвіл на виконання будівельних робіт №166 з будівництва житлового будинку №4 в складі 1-го пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК по вул. Гагаріна в м. Рівне відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ТОВ "Рівненський МЖК" від 24.05.2007 №44-з та зареєстрованої за №156 від 14.06.2007. Строк дії дозволу до 31 липня 2008 року.

Термін дії дозволу на виконання будівельних робіт від 15.06.2007 №166 неодноразового продовжувався до 01.09.2009, до 01.09.2010, до 01.09.2011.

27.12.2012 Рівненською міською радою прийнято рішення № 2703 "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного", яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного.

За умовами п. 1.3 вказаного порядку його дія поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього порядку.

Відповідно до п. 3.1 порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до Рівненської міської ради про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

В силу вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

05.08.2015 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію РВ 143152170456 про готовність об'єкта до експлуатації, об'єкт - "Будівництво житлового будинку №4 в складі 1-го пускового комплексу II черги будівництва мікрорайону МЖК" за адресою: вул. Гагаріна, 22, м. Рівне, замовником якого є ТОВ "Рівненський МЖК".

Згідно з декларацією РВ 143152170456 від 05.08.2015 про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 37 467,714 тис. грн.

У зв'язку з несплатою ТОВ "Рівненський МЖК" сум пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівного керівник Рівненської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області з вимогами стягнути 562 015,71 грн збитків.

Враховуючи строки існування правовідносин сторін правові підстави сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів були врегульовані Законом України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 № 1699-III та Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції на 15 червня 2007 року, дату коли видано дозвіл на виконання будівельних робіт) вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів могли визначатися вихідними даними на проектування.

Граничний розмір коштів на розвиток інфраструктури населених пунктів та порядок його визначення встановлювався постановою Кабінету Міністрів України № 40 від 24.01.2007.

16.09.2008 Закон України "Про планування і забудову територій" доповнено статтею 27-1, яка передбачала що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва

(реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

12.03.2011 набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", в зв'язку з чим Закон України "Про планування і забудову територій" визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

З системного аналізу положень ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного випливає, що обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування. Обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах встановленого строку. Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Згідно з статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується з статтею 623 ЦК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною другою статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Відповідач в порушення вимог ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівного, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення і укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради №2703 від 27.12.2012 та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 1,5 відсотка.

Згідно з декларацією РВ 143152170456 від 05.08.2015 про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 37 467,714 тис. грн.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 562 015,71 грн збитків, що становить 1,5 % від 37467,714 тис. грн кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією. Як вбачається з матеріалів справи, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, який необхідно було сплатити ТОВ "Рівненський МЖК", визнав його правильним та таким, що відповідає вимогам частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5 рішення Рівненської міської ради №2703 від 27.12.2012, пункту 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції правильно встановив та виходив з наявності складу цивільного правопорушення в діях ТОВ "Рівненський МЖК" а саме:

- протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівного з Рівненською міською радою всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", п. 1.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного відповідачем не укладено;

- збитки: внаслідок не виконання відповідачем вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного територіальна громада м. Рівного в особі Рівненської міської ради не отримала кошти у розмірі 562 015,71 грн;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді м. Рівного завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 562 015,71 грн;

- вина: відповідач, не зважаючи на наявність у нього встановленого законом обов'язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Рівненської міської ради з приводу укладення договору та не перерахував 562 015,71 грн пайового внеску на створення та розвиток інфраструктури м. Рівного.

За наведених обставин, вимоги заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради щодо стягнення з відповідача шкоди в сумі 562 015,71 грн є обґрунтованими, а тому позов підлягав задоволенню.

З приводу тверджень відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти: об'єктивний - сам фактор порушення права, суб'єктивний - момент, коли особа довідалася чи могла довідатися про це порушення або особу, яка порушила право.

Згідно з частинами третьою, четвертою ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідач заявив про застосування позовної давності у додаткових запереченнях на позов від 10.11.2017 наданих до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Враховуючи те, що предметом спору є стягнення збитків у зв'язку з неукладенням замовником будівництва договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлену законом можливість замовника будівництва звернутися до органу місцевого самоврядування до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, початок перебігу позовної давності щодо стягнення завданих збитків внаслідок неукладення договору пайової участі та несплати коштів за ним пов'язаний з введенням об'єкта будівництва в експлуатацію.

Оскільки позов у цій справі подано 25.09.2017, а управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області декларацію РВ 143152170456 про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровано 05.08.2015, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин позовної давності є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, неможливо погодитися з висновками апеляційного суду, що між позивачем та відповідачем не виникло зобов'язальних правовідносин, з боку відповідача відсутні правопорушення прав та інтересів позивача, що можуть бути підставою для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків (упущеної вигоди). Скасовуючи рішення місцевого суду Рівненський апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків, що ТОВ "Рівненський МЖК" як замовник будівництва не був зобов'язаний звертатися до Рівненської міської ради для укладення договору про пайову участь у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом при постановленні оскаржуваної постанови не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а касаційна скарга заступника прокурора Рівненської області задоволенню.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2017 прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 918/666/17 скасувати.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2017 у справі № 918/666/17 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (33003, м. Рівне, вул. Марфи Струтинської, буд. 13-Б; код ЄДРПОУ 13988757) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52; код ЄДРПОУ 02910077) 16 860,48 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

І. Ткач