Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2018 року у справі №910/14369/16
Постанова ВГСУ від 28.03.2017 року у справі №910/14369/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14369/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан-А"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018

(головуючий - Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)

у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва

за позовом LACTOPUR INC

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ"

про стягнення 312 000 дол. США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2016 року LACTOPUR INC звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ" про стягнення 312 000 дол. США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн.

1.2. Позивачем 26.09.2016 подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій заявник просив стягнути з відповідача 185 400 дол. США попередньої оплати, 8 000 дол. США суми втраченого прибутку (упущеної вигоди), 43 000 дол. США збитків.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. 26 вересня 2016 року рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги LACTOPUR INC задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДЕКСПОРТ" на користь LACTOPUR INC 185 400 дол. США, що еквівалентно 4 599 602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України попередньої оплати та 2 781 дол. США судового збору.

22 грудня 2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 залишено без змін.

28 березня 2017 року постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі №910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишено без змін.

2.2. Не погодившись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016, ТОВ "Радіан-А" (особа, яка не є учасником справи) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 в частині стягнення з ТОВ "Агропродекспорт" попередньої оплати в сумі 3 823,68 доларів США.

2.3. 21 травня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Радіан-А" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 повернуто ТОВ "Радіан-А".

Приймаючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Водночас у цьому випадку є чинним рішення, прийняте у даній справі Вищим господарським судом України, тоді як чинним ГПК України не передбачено можливості зупинення дії рішення касаційної інстанції апеляційним судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 статті 261 ГПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та повернути апеляційну скаргу ТОВ "Радіан-А".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. 08 червня 2018 року ТОВ "Радіан-А" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

3.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

3.2.1. Зазначена в ухвалі апеляційної інстанції позиція не відповідає приписам чинного законодавства та суперечить правовій позиції Верховного Суду, а можливість апеляційного та касаційного перегляду судових актів у справі за скаргою не залученої до участі у справі особи навіть у випадку, якщо відповідний суд вже здійснював їх перегляд, підтверджена судовою практикою, зокрема у постанові Верховного Суду України від 15.01.2008 у справі №18/63-07.

Так, Верховний Суд України у постанові від 15.01.2008 у справі №18/63-07 зазначив, що Вищий господарський суд України, повертаючи касаційну скаргу не залученої до участі у справі особи, тим самим обмежив суб'єкта оскарження у реалізації права, передбаченого п. 8 ст. 129 Конституції України.

3.2.2. Відповідно до абз. 6 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. Остаточно відповідні порушення можна з'ясувати тільки після розгляду справи та дослідження всіх необхідних доказів. Факт порушення прав та інтересів чи вирішення питання про права та обов'язки відповідних осіб можна вважати встановленим тільки після ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили.

Таким чином, на думку скаржника, стає очевидною незаконність відмови Київського апеляційного господарського суду у відкритті апеляційного провадження у справі за скаргою особи, яка не брала участь у справі, з підстав наявності остаточного рішення суду касаційної інстанції у справі.

3.3. 10 липня 2018 року LACTOPUR INC подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 - без змін.

3.4. Відзив мотивовано такими аргументами.

3.4.1. Відповідно до положень ст. 254 ГПК України право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції належить лише учасникам справи та особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

Предметом спору є стягнення з TOB "АГРОПРОДЕКСПОРТ" на користь LACTOPUR INC суми попередньої оплати за непоставлений товар за контрактом №19/15 від 06.03.2015, укладеним між позивачем та відповідачем.

Заявник апеляційної скарги не є стороною за контрактом №19/15 від 06.03.2015, та відповідно, не є стороною у справі №910/14369/16, з приводу якого виник спір між позивачем та відповідачем, і рішення суду жодним чином не зачіпає його прав та обов'язків.

Позивач, LACTOPUR INC, ніколи не мав господарських відносин з ТОВ "Радіан-А". Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, є надуманими та такими, що не мають відношення до предмету спору. Платіж, на який посилається заявник в апеляційній скарзі, вчинено не на користь позивача, а на користь іншої особи.

3.4.2. Крім того, доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2016 року начебто зачіпає його інтереси, є помилковими та спростовуються наявними в справі документами, зокрема, роздруківкою інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Радіан-А" зареєстрований 2 лютого 2017 pоку, тобто через п'ять місяців після прийняття рішення, що оскаржується.

За таких обставин, рішення Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2016 року по справі №910/14369/16 на момент його ухвалення, тобто станом на 26 вересня 2016 року, не могло жодним чином вплинути на права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Радіан-А".

3.5. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30.07.2018, який міститься у матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги особи, яка не була залучена до участі у справі.

4.2.2. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 261 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

При цьому, частиною 2 статті 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

4.2.3. Частиною 1 статті 272 ГПК України визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Стаття 272 ГПК України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується її дія, лише учасниками справи.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

4.2.4. Отже, зважаючи на вимоги ст.ст. 254, 261, 272 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки і яке вже було переглянуто судом апеляційної та касаційної інстанції і залишено без змін, може звернутися з відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, господарському суду апеляційної інстанції належало з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, тобто чи розглянуто в такому рішенні і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Як вбачається зі змісту ухвали, що оскаржується, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Радіан-А" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Верховний Суд вважає передчасним висновок господарського суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Радіан-А" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016. Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції мав дослідити чи стосується судове рішення, що оскаржується, безпосередньо прав, інтересів та (або) обов'язків особи, що подала апеляційну скаргу.

5.2. Частиною 4 ст. 304 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

5.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції, що оскаржується, скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції на розгляд для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Радіан-А".

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан-А" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі №910/14369/16 скасувати. Справу №910/14369/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: Г. Вронська

Л. Стратієнко