ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/490/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника (кредитора) - Яременко О.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А.

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 09.08.2017

та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 16.06.2017

у справі № 909/490/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-Сервіс"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою від 07.07.2016 господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Логістик-Сервіс", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Стадника А.Л.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" визнано: ТОВ "Трускавецьінвест" з грошовими вимогами: четвертої черги в сумі 1 280 000 грн та першої черги в сумі 16 536 грн; ПАТ "Європейський газовий банк" з грошовими вимогами першої черги в сумі 2 756 грн. Грошові вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн -відхилено. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Логістик-Сервіс" грошові вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" в сумі 14 145 945 грн., які забезпечені заставою майна боржника. Окремо обліковано в реєстрі вимог кредиторів ТОВ "Логістик-Сервіс" відомості про майно боржника, яке є предметом застави - об'єкт незавершеного будівництва (літера А4 за планом земельної ділянки), готовність незавершеного будівництва готельного комплексу - 50 %, який знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 18, номер РПВН: 24836169, кадастровий номер: 4611500000:004:0006. Затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Логістик-Сервіс". Зобов'язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів та подати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів.

3. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою господарського суду, ПАТ "Європейський газовий банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині визначення розміру вимог ПАТ "Європейський газовий банк" в сумі 63 790 883,72 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити грошові вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" до ТОВ "Логістик-Сервіс" у розмірі 63 790 883,72 грн повністю. Визнати та зобов'язати окремо внести до реєстру кредиторів боржника вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" на суму 63 790 883,72 грн як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Європейський газовий банк" залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу господарського суду залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

5. 20.11.2017 Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А. до Вищого господарського суду України через Львівський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову 6. Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 у справі № 909/490/16 в частині визначення розміру грошових вимог публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

7. 04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 909/490/16 Господарського суду Івано-Франківської області разом з вказаною касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А. передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/490/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 05.03.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 задоволено заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г. про самовідвід у справі № 909/490/16.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.04.2018 № 793 відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з ухвалою суду про самовідвід судді Ткаченко Н.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 909/490/16.

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/490/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.04.2018.

12. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2018, відкрито касаційне провадження у справі № 909/490/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 в частині визначення розміру грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн.; призначено розгляд касаційної скарги на 06.06.2018.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині визначення розміру грошових вимог ПАТ "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити грошові вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" до божника в розмірі 63 790 883,72 грн повністю. Визнати та зобов'язати окремо внести до реєстру кредиторів боржника вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" на суму 63 790 883,72 грн як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

14. Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Інші сторони не скористалися своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи було встановлено наступне.

19.1 11.08.2016 до господарського суду Івано - Франківської області надійшла заява ПАТ "Європейський газовий банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" на суму 77 936 828,72 грн., з яких неустойка 18 888 138,25 грн.

19.2 10.05.2012 ПАТ "Єврогазбанк" (банк) і ТОВ "Прядко" (позичальник) уклали кредитний договір №569-100512.

19.3 Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 17 800 000,00 грн.

19.4 Кредит надається на строк з 10.05.2012 по 23.03.2013, якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов розділу 4 договору (пункт 1.3).

19.5 Відповідно до пункту 1.4.1 за користування кредитними коштами у межах встановленого пунктом 1.3 договору строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних. При цьому за користування кредитними коштами у строк понад той, що визначений пунктом 1.3, процентна ставка встановлюється у розмірі 60% річних.

19.6 До кредитного договору сторони укладали договори про внесення змін до кредитного договору, а саме 29.05.2012 - збільшено загальний ліміт до 22 800 000,00 грн., 25.12.2012, 22.03.2013 - змінено строк надання кредиту по 21.03.2014, 30.04.2013, 21.03.2014 - змінено строк надання кредиту по 20.03.2015, 05.06.2014.

19.7 14.05.2012 ПАТ "Європейський газовий банк" (іпотекодержатель) та ТзОВ "Логістик-Сервіс" (іпотекодавець) уклали договір іпотеки №984-140512/І.

19.8 Вказаний договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 10.05.2012 № 569-100512, укладений із ТзОВ "Прядко", за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 17 800 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах.

19.9 Предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва (літера А4 за планом земельної ділянки) готовність незавершеного будівництва готельного комплексу - 50%, який знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля,18 та належить іпотекодавцю на праві власності (пункт 1.3 договору іпотеки).

19.10 31.05.2012 сторонами укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, а саме в частині пункту 1.1 та зазначено, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 10.05.2012 № 569-100512, укладений із ТзОВ "Прядко", за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 22 800 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах.

19.11 Договором іпотеки сторони узгодили, що станом на дату укладання цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 14 145 945 грн. (пункти 1.5, 16 договору).

19.12 Заявником долучено копію рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2015 у справі № 911/1777/15 про стягнення з ТОВ "Прядко" на користь АТ "Єврогазбанк" 27 729 837 грн. 66 коп. заборгованості за кредитним договором № 569-100512 від 10.05.2012 (22 800 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 591 232,89 грн. прострочених процентів, 338 604,77 грн. пені за прострочені проценти).

19.13 Докази погашення заборгованості у вказаному розмірі у матеріалах справи відсутні.

19.14 Станом на 07.07.2016 заборгованість ТзОВ "Прядко" згідно з розрахунком заявника становить: 22 800 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 23 700 200,30 грн. заборгованості по прострочених процентах, 11 807 365,46 грн. пені по кредиту, 7 080 772,79 грн. пені по процентах, 883 552,48 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 610 769,11 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 6 893 690,32 грн. інфляційні збитки по кредиту, 4 160 478,26 грн. інфляційні збитки по процентах.

20. Мотивуючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

20.1 У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог (п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI). Саме цією вартістю майна (предмета іпотеки), тобто визначеною за згодою сторін, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог кредитора - заставодержателя. Аналогічні висновки зазначені у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 справа № 905/3594/15 та у постанові Верховного суду України № 3-1591гс16 від 29.03.2017.

20.2 Так, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

20.3 Тобто відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.

20.4 Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

21. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

22. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. На момент винесення оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій керувалися усталеною практикою викладеною в постановах Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16) та Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі № 905/3594/15.

24. Разом з тим, 15.05.2018 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі 902/492/17 якою вирішено відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16).

25. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено правовий висновок який полягає у наступному.

26.1 Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

26.2 Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог.

27. Згідно частини 1 статті 317 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

28. Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

29. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

30. З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень та направлення справи в оскаржуваній частині на новий розгляд до Господарського суду Івано - Франківської області.

31. При новому розгляді суду необхідно визначити розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного в постанові від 15.05.2018 у справі 902/492/17, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

32. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 909/490/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Єврогазбанк" Оберемко Р.А. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 у справі № 909/490/16 в частині визначення розміру грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 у справі № 909/490/16 в частині визначення розміру грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в сумі 44 902 745,47 грн скасувати.

3. Справу № 909/490/16 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" передати на новий розгляд до Господарського суду Івано - Франківської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк