Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.01.2019 року у справі №904/1075/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1075/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форс"

представник позивача - Загородня Н. В.

відповідач - Криворізька міська рада

представник відповідача - Ольховська А. М.

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

представник третьої особи - не з'явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2018 (головуючий суддя Подобєд І. М., судді Кощеєв І. М., Орєшкіна Е. В.) у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" до Криворізької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 31.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форс" (далі - Позивач) звернулось до Криворізької міської ради (далі - Відповідач, Рада) з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Ради від 31.03.2014 № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" (далі - Рішення).

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішення не відповідає документації з землеустрою щодо відведення Позивачу земельної ділянки даним Державного земельного кадастру України щодо правового статусу земельної ділянки, яка перебуває в користуванні Позивача, відомостям державної статистичної звітності (6-зм) щодо розподілу земельних ділянок за категоріями і його прийняття та застосування перешкоджає правомірному регулюванню земельних відносин та використанню земельної ділянки, оформленню правовстановлюючих документів на неї та порушує права і законні інтереси Позивача як землекористувача цієї земельної ділянки.

2. Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 (головуючий суддя Алєєва І. В., судді Данилова М. В., Кравчук Г. А.) касаційну скаргу Відповідача задоволено; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

2.3. Постанова мотивована тим, що, здійснюючи судовий розгляд справи, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 06.10.2015 у справі № 21-1306а15, а саме, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Також суди у справі не встановили відповідні обставини щодо правової природи Рішення у цих спірних правовідносинах. Крім того, господарськими судами не було розглянуто клопотання Відповідача щодо залучення до участі у справі відповідного відділу Держгеокадастру, як органу, який здійснює ведення, функціонування та адміністрування Державного земельного кадастру, тобто, володіє інформацією про всі земельні ділянки, їх формування, цільове призначення, вид використання та зареєстровані на них права.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3.1. 16.04.2018 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н. Г.) позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано Рішення.

3.2. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор зобов'язаний внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав, тому обраний Позивачем спосіб захисту є обґрунтованим. Договір оренди від 02.10.2007, з питанням про продовження дії якого звертається до Відповідача Позивач у своєму листі від 28.03.2014, укладений саме на виконання рішення Ради від 29.08.2007 № 1710, яке передбачає передачу Позивачу в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення якої визначено для розміщення стоянки. Відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" скасування будь-яких відомостей щодо земельної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором виключно на підставі прийнятого рішення з одночасним закриттям Поземельної книги на цю земельну ділянку, а матеріали справи не містять доказів вчинення таких дій. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою рішення органу місцевого самоврядування про встановлення категорії даної земельної ділянки як землі житлової і громадської забудови є незаконним, оскільки зазначена земельна ділянка зареєстрована за іншою категорією як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. 28.11.2018 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

4.2. Постанова мотивована тим, що, враховуючи встановлені у справі обставини, Рішення Відповідача не є нормативним актом, який встановлює категорію земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, а є ненормативним актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію за фактом його прийняття безпосередньо з питання про розгляд пропозиції Позивача щодо продовження дії договору оренди, яка була розглянута Радою та за результатами її розгляду мало місце її відхилення, а також внесення зустрічної пропозиції про поновлення договору оренди на умовах, які запропоновані Радою, тобто орендодавцем. Порушення прав Позивача, які випливають безпосередньо з договору оренди земельної ділянки на продовження строку користування цією земельною ділянкою, у цьому випадку не вбачається, оскільки Відповідач висловив свою згоду на продовження строку дії цього договору, однак на інших умовах, а Позивач має право не приймати таких умов та відмовитися від договору оренди або прийняти пропозицію Відповідача та продовжити користуватися земельною ділянкою на умовах, запропонованих Радою. Спір між сторонами з приводу окремої умови такого договору як зазначення в умовах договору категорії земельної ділянки, яку сторони вважають істотною умовою, фактично є спором про внесення змін до умов договору, який в своєму тексті не містить будь-яких посилань на категорію орендованої земельної ділянки, тому цей спір має вирішуватися у відповідний спосіб, а не шляхом визнання незаконним та скасування рішення, яке містить погодження на продовження строк дії договору оренди, тобто спрямоване на відновлення правомочностей Позивача як орендаря земельної ділянки. На підставі наведеного суд визнав помилковим застосування судом першої інстанції позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2018 у справі № 1620/992/12К/9901/1934/18, та дійшов висновку про те, що Позивачем неправильно обраний спосіб захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, який є неефективним.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018.

5.2. 27.02.2019 Скаржник подав доповнення до касаційної скарги (додаткові обґрунтування), які просить долучити до касаційної скарги та врахувати при прийнятті рішення у справі. Відповідно до частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Враховуючи, що доповнення до касаційної скарги Скаржник подав після закінчення строку оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2018 без клопотання про поновлення строку, Суд залишає зазначені доповнення до касаційної скарги без розгляду.

6. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

6.1. У встановлений строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.

7. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

7.1. Суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 237, 269 ГПК України, оскільки не перевірив стан правовідносин, які склались між сторонами на час прийняття Рішення та не надав правової оцінки доказам, а саме інформації, що міститься в листі від 14.02.2011 щодо обліку земельної ділянки в системі державної статистичної звітності з кількості обліку земель (форма 6-ЗЕМ, 6а-ЗЕМ, 6Б-ЗЕМ), в якому зазначено, що земельна ділянка перебуває в користуванні Позивача відповідно до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, обліковується у рядку 68 "автомобільний транспорт".

7.2. З порушенням вимог статті 76 ГПК України суд прийняв до уваги докази, надані Відповідачем, які стосуються іншої земельної ділянки, і не є допустимими у цій справі. Також з порушенням статті 77 ГПК України суд не взяв до уваги надані Позивачем докази того, що земельна ділянка використовується згідно з КВЕД 62.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, яке в подальшому було змінено п. 52.21 "допоміжне обслуговування наземного транспорту". Також, порушуючи вимоги зазначених норм, суд взяв до уваги рішення Ради № 3586 від 25.11.2009, яке стосувалося надання дозволу для розробки проекту землеустрою щодо розширення земельної ділянки і жодним чином не впливало на стан правовідносин при формуванні земельної ділянки та внесення відповідних відомостей щодо неї до Державного земельного кадастру України.

7.3. Суд порушив вимоги статті 2 ГПК України та статті 20 Закону України "Про державний земельний кадастр", відхиливши доказ - витяг з Державного земельного кадастру України НВ-1200873222013 від 04.112013, у якому категорія земель визначена як "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення". Також суд не перевірив, чи вчиняв державний реєстратор дії щодо скасування відомостей Державного земельного кадастру України і які відомості були зареєстровані в кадастрі щодо земельної ділянки на час прийняття Рішення.

7.4. Суд допустив порушення вимог статті 1 Закону України "Про землеустрій", визнаючи законним та обґрунтованим Рішення.

7.5. Внаслідок незастосування до правовідносин, пов'язаних з реєстрацією земельної ділянки, статті 58 Конституції України, внесення змін щодо неї до Державного земельного кадастру України, які виникли у 1999 році, суд неправомірно застосував норми Земельного кодексу України (далі - ЗК України), які були введені в дію лише 01.01.2002, а саме статті 70, 71 ЗК України.

7.6. Статтею 2 ЗК України (в редакції від 18.12.1990), яка не була застосована судом, не було передбачено такої категорії земель як "землі житлової та громадської забудови".

7.7. Генеральний план міста Кривого Рогу, затверджений рішенням Ради від 21.12.2011 № 789, та план зонування території міста Кривого Рогу, затверджений рішенням Ради від 26.06.2013 № 2044, були прийняті після відведення земельної ділянки в користування Позивача, не встановлюють та не можуть встановлювати категорію для цієї ділянки, тому безпідставно застосовані судом.

7.8. На час укладення первісного договору оренди земельної ділянки саме до компетенції виконавчого органу Ради належали функції з ведення державного земельного кадастру, у тому числі щодо внесення відомостей про віднесення земельних ділянок, наданих в оренду, до тієї чи іншої категорії земель, тому незастосування судом статей 96, 97, 98 ЗК України (в редакції від 18.12.1990), частини четвертої розділу І Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 № 15, призвело до неправильних висновків щодо правового статусу земельної ділянки.

7.9. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна, однак суд не застосував до спірних правовідносин рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 "Stretch проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії", згідно з яким дії місцевої влади можуть бути розцінені як порушення прав заявника на законне очікування виконання певних умов, що таким чином створило акт втручання в реалізацію його права власності.

7.10. Суд не застосував статтю 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також статтю 152 ЗК України, яка підлягала переважному застосуванню перед нормами ЦК України і Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також статті 155 ЗК України. оскільки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

7.11. Рішення Ради від 29.08.2007 № 1710 було прийнято виключно з підстав належного виконання Позивачем умов договору оренди і стосувалось лише продовження терміну його дії, а питання встановлення категорії цієї земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови при прийнятті цього рішення не розглядалось.

7.12. Суд не застосував до спірних правовідносин статтю 17 ГК України, оскільки не перевірив Рішення на предмет його відповідності закону.

7.13. Шляхом прийняття Рішення Відповідач позбавляє Позивача використання земельної ділянки на умовах, які були визначені при відведенні її, що унеможливлює оформлення правовстановлюючих документів та їх реєстрації у встановленому порядку, що залишено поза увагою судом.

7.14. Висновок суду про те, що за первісним договором оренди земельна ділянка не була відведена для її використання за категорією як землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення суперечить Державним будівельним нормам України (ДБН В.2.3.-15:2007), затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 № 44, згідно з якими автостоянки є спорудами транспорту, а земельні ділянки під цими об'єктами є земельними ділянками автомобільного транспорту.

7.15. Обраний Позивачем спосіб захисту є правильним з огляду на постанову Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 911/3285/14.

7.16. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановлення цільового призначення земельної ділянки повинно відбуватись на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятим виключно відповідно до статті 20 ЗК України і щодо земельної ділянки не встановлювалось іншого цільового призначення. Відповідач не надав суду рішення про встановлення категорії земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, ані технічної документації про відведення земельної ділянки саме для її використання як землі житлової та громадської забудови.

8. Встановлені судами обставини

8.1. Рішенням Ради від 29.05.2002 № 127 "Про поновлення договорів оренди" (пункт 1) поновлено договори оренди землі суб'єктам підприємницької діяльності після закінчення строків, на які укладено договори (додаток). Згідно з додатком до цього рішення Позивачу поновлено договір оренди землі предметом якого є земельна ділянка площею 0,6 га за адресою: Довгинцівський район, мкр. Східний-3 з цільовим призначенням землі: землі комерційного використання (код 1.11.3) Автостоянка, зі строком оренди 5 років.

8.2. На підставі зазначеного рішення 10.09.2002 між Радою (орендодавець) та Позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

8.3. Відповідно до витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2006, наданого Дніпропетровським обласним управлінням земельних ресурсів Криворізького міського управління земельних ресурсів за № 1264 від 16.07.2007, земельна ділянка площею 5978 кв.м з назвою: розміщення автостоянки має нормативно грошову оцінку 2 573 887,68 грн.

8.4. Рішенням Ради від 29.08.2007 № 1710 "Про поновлення договорів оренди земельної ділянки", керуючись статтею 33 Закону України "Про оренду землі", поновлено договори оренди земельних ділянок суб'єктам господарювання та громадянам після закінчення строків, на які їх було укладено (додаток). Згідно з додатком до цього рішення суб'єктів господарювання, яким продовжуються договори оренди земельних ділянок у землекористувача - Позивача в користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,5978 га на підставі договору оренди терміном дії до 10.09.2007 з цільовим призначенням: землі комерційного використання (код 1.11.3).

8.5. 02.10.2007 між Відповідачем та Позивачем на підставі зазначеного рішення укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1 - 3 та 5 якого в строкове платне користування від Ради до Позивача передано земельну ділянку 0,5978 га для розміщення автостоянки, яка знаходиться у мкр. Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:001:0002 зі строком дії договору - 5 років.

8.6. Зазначений Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2007 № 040710800883.

8.7. Підпунктами 1, 3 рішення Ради від 25.11.2009 № 3586 "Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на укладення проектів відведення земельних ділянок" замовникам-громадянам і суб'єктам господарювання, зокрема Позивачу, затверджено матеріали вибору земельних ділянок (додатки 1 - 3) та визначені ними містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок (додатки 1 - 2); надано дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок згідно з додатками 1 - 3 (об'єкт будівництва - будівництво станції технічного обслуговування на території існуючої автостоянки, адреса: вул. Лісового, 46 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, площа земельної ділянки 0,5978 га).

8.8. Підставою для ухвалення цього рішення став також висновок Управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 27.08.2009 № 732 відповідно до якого Позивачу погоджується земельна ділянка для розташування СТО на території існуючої автостоянки, яка за категорією земель відноситься до "земель житлової та громадської забудови" з кодом цільового використання 1.11.3 - роздрібної торгівлі та комерційних послуг і 1.11.3 - житлової забудови і громадського призначення.

8.9. Листом Державного комітету України з земельних ресурсів від 04.02.2011 № 1508/22/11-11 Позивачу повідомлено про те, що земельна ділянка, відповідно до "Звіту про наявність земель та розподілу їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" (форма 6-зем), обліковується у рядку 68 "Автомобільний транспорт" та у графі 42 "забудовані землі, що використовуються в комерційних цілях", земельну ділянку враховано в графі 42 форми 6-зем, як земельну ділянку, на якій проводиться підприємницька діяльність (надаються платні послуги із зберігання транспортних засобів з метою отримання прибутку). Вид економічної діяльності "надання інших індивідуальних послуг" код 93.50.0 входить до переліку видів діяльності на землях комерційного та іншого використання (у графі 42).

8.10. Рішенням Ради № 789 від 21.12.2011 затверджено Генеральний план м. Кривий Ріг, розроблений Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості Кривбаспроект".

8.11. Рішення Ради № 1427 від 26.09.2012 продовжено договори оренди земельних ділянок суб'єктам господарювання та громадянам (додаток) та попереджено їх, що землі загального користування відповідно до статті 83 ЗК України не можуть передаватися у приватну власність (пункт 1); визначено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками в трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

8.12. Згідно з додатком до вказаного рішення серед суб'єктів господарювання, яким продовжуються договори оренди земельних ділянок, зазначений Позивач, у користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,5978 га на підставі договору оренди № 040710800883 до 07.11.2012.

8.13. 26.06.2013 рішенням Ради № 2044 "Про затвердження плану зонування територій м. Кривого Рогу" затверджено план зонування території м. Кривого Рогу, з якого вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди між сторонами, розташована в мікрорайоні Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та належить до земель житлової та громадської забудови.

8.14. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру з датою формування 04.11.2013 за №НВ-1200873222013, виданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:03:001:0002 площею 0,5978 га, розташована за адресою: м. Кривий ріг, мкр. Східний-3 комунальної форми власності, віднесена до "земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення". Проект землеустрою щодо відведення розроблено 18.11.1999 Науково-виробничим підприємством "Укргеопроект".

8.15. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-404-99.16-6790/2-16 від 19.09.2016 спірна земельна ділянка розташована у межах економіко-планувальної зони ДВ-2.

8.16. 28.03.2014 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про врегулювання земельних відносин з користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: мкрн. Східний-3, Довгинцівського району м. Кривий Ріг, яка є предметом договору оренди, яку Позивач обґрунтував необхідністю дотримання вимог закону з врегулювання земельних відносин під час розгляду питання з укладення додаткової угоди відповідно до рішення Ради від 26.09.2012 № 1427 "Про продовження договорів оренди земельних ділянок", звернув увагу на категорію земельної ділянки, вказану у витягу з Державного земельного кадастру № НВ-1200873222013 від 04.11.2013, та з посиланням на Закон України "Про Державний земельний кадастр" просив забезпечити укладання додаткової угоди з урахуванням відомостей, зазначених в Державному земельному кадастрі.

8.17. За результатами розгляду цієї заяви 31.03.2014 Рада прийняла Рішення, відповідно до якого вирішила: вважати безпідставними та необґрунтованими вимоги Позивача щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 07.11.2007 №040710800883) шляхом укладання додаткової угоди до нього про продовження терміну дії договору на підставі рішення міської ради від 26.09.2012 №1427 "Про продовження договору оренди земельних ділянок" (пункт 1); направити Позивачу проект додаткової угоди про продовження терміну дії Договору оренди (державна реєстрація від 07.11.2007 №040710800883) для розгляду та підписання відповідно до чинного законодавства України та залишити категорію земельної ділянки без змін, а саме: землі житлової та громадської забудови (пункт 2); Управлінню земельних ресурсів спільно з юридичним управлінням виконкому міської ради у разі подальшого ухилення суб'єкта господарювання від укладання договору оренди земельної ділянки, вжити заходів щодо використання ним зазначеної земельної ділянки у відповідності до чинного законодавства України (пункт 3).

8.18. Відповідно до листа голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.03.2017 № 18-404-99.17-881/2-17 державна реєстрація земельної ділянки площею 0,5978 га для розміщення автостоянки на мікрорайоні Східному-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснювалася вперше 07.11.2007 Криворізьким міським відділом ДРФ ДП ЦДЗК при реєстрації Позивачем договору оренди цієї земельної ділянки № 040710800883 від 07.11.2007. Управління позбавлене можливості надати проект землеустрою через те, що цей проект щодо відведення Позивачу земельної ділянки, розроблений ТОВ "НВП "Укргеопроект" у 1999 році і до Місцевого фонду документації із землеустрою від розробника не передавався.

8.19. Відповідно до витягів з виконаного у 1999 році науково-виробничим підприємством "Укргеопроект" Проекту відведення земельної ділянки, зокрема копії Технічного звіту з топографо-геодезичних робіт щодо проекту відведення земельної ділянки Позивачу (виконаний у 1996 році Криворізьким відділом Дніпропетровського державного інституту інженерно-технічних вишукувань) та Технічного звіту щодо коригування меж земельної ділянки під розміщення автостоянки по вул. Лісового у мкр. "Східний-3" Позивачу (виконаний у 1999 році Науково-виробничим підприємством "Укргеопроект") спеціалізованими організаціями було виконано топо-геодезичні, проектні та юридичні роботи з встановлення меж земельної ділянки для розташування відкритої платної стоянки автотранспорту на мікрорайоні 2-3 "Східний" Довгинцівський район, де в характеристиці земель зазначено, що ділянка 0,8 га розташована в межах мкр. "Східний" на території раніше відведеної під будівництво загальногромадського центру та віднесено до земель, які використовуються в комерційних цілях.

8.20. Також в матеріалах Проекту відведення земельної ділянки Науково-виробниче підприємство "Укргеопроект" серед інших документів міститься лист Криворізького міського управління земельних ресурсів від 27.09.2007 № 2789/5 "Про підтвердження присвоєння кадастрових номерів", у якому зазначено, що для земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 визначено таке цільове використання, як "розміщення автостоянки"; видана Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів Довідка про визначення грошової оцінки земельної ділянки № 12д від 24.02.2000, у якій також зазначено, що цільове призначення земельної ділянки - "під розміщення автостоянки"; висновок № 42 від 27.09.1996 Управління містобудування та земельних ресурсів щодо робочого проекту тимчасової платної автостоянки на 150 - 200 автомашин в мкр. 2 - 3 "Східний"в Довгинцівському районі про те, що ділянка 0,8 га розташована на території, відведеній для будівництва загально громадського центру.

8.21. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 23.06.2017 № НВ-1204924442017 спірна земельна ділянка комунальної форми власності віднесена до категорії земель - "землі житлової та громадської забудови", має цільове призначення за кодом 1.11.3 та вид використання "розміщення автостоянки".

8.22. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1205526982017 від 27.11.2017 земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:03:001:0002 площею 0,5978 га, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Східний-3 комунальної форми власності, віднесена до "земель житлової та громадської забудови" з цільовим призначенням: за кодом 1.11.3 та видом використання "розміщення автостоянки".

8.23. Згідно з листом начальника відділу у Криворізькому районі Головного управління Деожгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.04.2017 № 18.4-0.22-17/105-17 земельна ділянка належить до категорії "Земель житлової та громадської забудови".

8.24. Згідно з довідкою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку) від 05.04.2018 земельна ділянка за цільовим призначенням має код 1.11.3.

8.25. З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.05.2018 № 18-4-0.221-4142/2-18 і відповіді відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.05.2018 № 248/405-18-0.22 вбачається, що земельна ділянка, розташована на мікрорайоні Східному-2 у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:03:001:0002 площею 0,5978 га, сформована, зареєстрована, категорія земель - "землі житлової, громадської забудови", цільове призначення землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг (1.11.3), категорія земельної ділянки з моменту її державної реєстрації (07.11.2007) не змінювалася.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

9.2. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

9.3. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

9.4. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).

9.5. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

9.6. Предметом позову у цій справі є вимога Позивача про визнання незаконним та скасування Рішення Ради від 31.03.2014 № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс", з підстав того, що це Рішення відповідає документації з землеустрою щодо відведення Позивачу земельної ділянки даним Державного земельного кадастру України щодо правового статусу земельної ділянки, що порушує права і законні інтереси Позивача як землекористувача цієї земельної ділянки.

9.7. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

9.8. Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

9.9. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18.

9.10. Так, підставами для визнання акта недійсним (незаконним) є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

9.11. Суди встановили, що спірне Рішення Ради не є нормативним актом, який встановлює категорію земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови.

9.12. Зазначене Рішення є актом індивідуальної дії, прийнятим безпосередньо з питання щодо розгляду пропозиції Позивача про продовження дії Договору, яка була розглянута Радою та відхилена, з внесенням зустрічної пропозиції про поновлення договору оренди на умовах, запропонованих орендодавцем, тобто Радою.

9.13. Отже, враховуючи, що предметом спору є саме Рішення Ради щодо розгляду пропозиції Позивача стосовно Договору оренди земельної ділянки, однак не дії Ради із зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки, якщо такі мали місце, посилання Скаржника (підпункт 7.10) на неправомірне незастосування до спірних правовідносин статей 152, 155 ЗК України, з посиланням на те, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що є підставою для визнання недійсним рішення органів місцевого самоврядування, є недоречні.

9.14. З цих же підстав Суд відхиляє посилання Скаржника (підпункт 7.16) на те, що щодо земельної ділянки не встановлювалось іншого цільового призначення, а Відповідач не надав судам рішення про встановлення категорії земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, а також доводи (підпункти 7.6, 7.7, 7.8, 7.14), що стосуються оспорення віднесення земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель, правового статусу земельної ділянки.

9.15. Суд апеляційної інстанції, розглянувши повно та об'єктивно всі доводи учасників справи, а також надані на їх обґрунтування докази, дійшов мотивованого висновку про те, що порушення прав Позивача, які випливають з договору оренди земельної ділянки на продовження строку користування цією ділянкою, у зв'язку з прийняттям спірного Рішення не вбачається.

9.16. Разом з цим спірні правовідносини виникли фактично щодо окремої умови договору оренди, а саме щодо зазначення в умовах договору категорії земельної ділянки, яку сторони вважають істотною умовою договору, тобто фактично є спором про внесення змін до умов договору, враховуючи також, що, як встановлено судами, відповідний договір оренди земельної ділянки в своєму тексті не містить посилань на категорію земельної ділянки.

9.17. При цьому посилання Скаржника (підпункт 7.13) на те, що прийняття спірного Рішення позбавляє Позивача використання земельної ділянки на умовах, які були визначені при її відведенні, унеможливлює оформлення правовстановлюючих документів та їх реєстрації у встановленому порядку Суд відхиляє, оскільки у разі, якщо йдеться про внесення змін в укладений договір, а також і у разі спору щодо змісту умов договору, який планується укласти, скасування рішення органу місцевого самоврядування з розгляду пропозиції щодо укладення договору та/або внесення змін в умови договору не є тим способом захисту, застосування якого забезпечить реальне поновлення прав на укладення договору чи погодження його умов.

9.18. З огляду на викладене Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що обраний Позивачем спосіб захисту його порушених прав та законних інтересів не є ефективним, тобто таким, що здатний відновити його права та інтереси, оскільки скасування спірного Рішення, відповідно до якого розглянуто пропозицію Позивача щодо Договору оренди, не матиме наслідком продовження дії Договору оренди на умовах, які вважав за необхідне запропонувати Позивач.

9.19. Доводи Скаржника (підпункт 7.15) про те, що обраний спосіб захисту є правильним з огляду на постанову Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 911/3285/14, Суд відхиляє, враховуючи, що у зазначеній справі розглядався спір з іншим предметом позову, який не є аналогічним для даної справи.

9.20. З огляду на викладене доречність посилання Скаржника (підпункт 7.9) на практику ЄСПЛ у справі "Stretch проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії", яку не застосував суд апеляційної інстанції щодо посилання на можливість розцінення дій місцевої влади як порушення прав заявника на законне очікування виконання певних умов, що таким чином створило акт втручання в реалізацію його права власності, не доведено.

9.21. Посилання Скаржника (підпункти 7.1, 7.2, 7.3) фактично зводяться до незгоди з встановленими у справі обставинами, необхідності переоцінки доказів у справі, їх додаткової перевірки, тоді як відповідно до частини другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.22. Твердження Скаржника (підпункти 7.11) про те, що рішення Ради від 29.08.2007 № 1710 було прийнято виключно з підстав належного виконання Позивачем умов договору оренди і стосувалось лише продовження терміну дії договору оренди, а питання встановлення категорії цієї земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови при прийнятті цього рішення не розглядалось, на правильність наведених висновків суду апеляційної інстанції не впливає.

9.23. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування Рішення Ради, а відтак посилання Скаржника (підпункти 7.4, 7.12) на те, що суд не перевірив Рішення на предмет відповідності закону необґрунтовані.

9.24. Доводи Скаржника (підпункти 7.5) про неправомірність застосування судом до спірних правовідносин положень статей 70, 71 ЗК України в редакції, введеній в дію лише 01.01.2002, наведені висновки, покладені в основу оскаржуваної постанови, не спростовує.

9.25. Враховуючи викладене, підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачаються, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 904/1075/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак