Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2018 року у справі №909/1090/16
Ухвала КГС ВП від 14.02.2018 року у справі №909/1090/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/1090/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області

боржник - Відкрите акціонерне товариство "Хутрофірма "Тисмениця"

директор - Артемович І.М. (особисто), представник - адвокат Святюк С.П. (договір про надання правової допомоги №12/11 від 12.11.2018),

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

представник - адвокат Онішкевич М.М. (довіреність №125 від 19.03.2018),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Дідич Михайло Андрійович, особисто

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 25.07.2018

у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Бонк Т.Б.

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 08.05.2018

у складі судді Ткаченко І.В.

та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 19.04.2018

у складі судді Неверовської Л.М.

у справі № 909/1090/16

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 15.08.2018 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 та ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та 19.04.2018 у справі №909/1090/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через Львівський апеляційний господарський суд.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/1090/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2018.

3. Ухвалою від 01.10.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №909/1090/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018 та призначив її розгляд в судовому засіданні на 13.11.2018, яке ухвалою Верховного Суду від 13.11.2018 відкладено на 04.12.2018.

4. До Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Голови правління Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" Артемовича І.М. та Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Провадження в суді першої інстанції

5. 09.02.2017 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області порушено провадження у справі №909/1090/16 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця"(далі - ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", боржник); визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до боржника на суму 2 756 884, 75 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дідича М.А.

6. 29.01.2018 розпорядник майна Дідич М.А. звернувся до місцевого суду із заявою, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно, яке станом на 09.02.2017 (день порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця") належало боржнику на праві власності.

7. Ухвалою від 16.02.2018 судом першої інстанції накладено арешт на нерухоме майно, яке станом на 09.02.2017 (день порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця") належало ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на праві власності.

8. 01.03.2018 розпорядник майна Дідич М.А. надіслав місцевому суду електронною поштою заяву про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно Тисменицької РДА Івано-Франківської області щодо 20 об'єктів нерухомого майна, які на праві власності належали ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" станом на 09.02.2017 (день порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця"), яка обґрунтована тим, що у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, всупереч накладеним арештам на все майно боржника, в порушення вимог законодавства про порядок реєстрації прав на нерухоме майно та вимог статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", державними реєстраторами Тисменицької РДА Івано-Франківської області було зареєстровано право власності кредитора ПАТ "ВіЕйБі Банк" на об'єкти нерухомого майна, що належали боржнику.

16.04.2018 розпорядником подано доповнення до поданої ним заяви в порядку виправлення допущених в ній описок (т. 16, а.с. 96-104).

9. 18.04.2018 до суду надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" (вих. №08/6658 від 16.04.2018; вх. №6165/18 від 18.04.2018) про відвід судді Ткаченко І.В. у справі №909/1090/16. Заява мотивована незаконністю прийнятої суддею Ткаченко І.В. ухвали про накладення арешту на майно ПАТ "ВіЕйБі Банк", право власності на яке визнано за рішенням суду, та вчиненням дій з прийняття заяви 01.03.2018, з уточненням 16.04.2018, надісланих електронною поштою без електронного цифрового підпису заявника розпорядника майна Дідича М.А., які ухвалою суду від 05.03.2018 безпідставно прийняті до розгляду в судовому засіданні, в той час як у їх прийнятті мало бути відмовлено, що на думку стороннього спостерігача створює враження про зацікавленість судді в розгляді справи на користь боржника. Також, про зацікавленість судді Ткаченко І.В., на думку скаржника, свідчить те, що судом витребувалися матеріали реєстраційної справи від державного реєстратора та досліджувалися питання наявності обтяжень щодо спірного майна судовими виконавцями, з виходом за межі доводів заявника .

10. 19.04.2018 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1090/16 (суддя Неверовська Л.М.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про відвід судді Ткаченко І.В. з огляду на відсутність обставин, визначених статтею 35 ГПК України, які могли б бути підставою для відводу. Ухвала суду мотивована тим, що доводи скаржника щодо незаконності процесуальних рішень судді, за наявності процесуальних підстав для їх оскарження, не свідчать про наявність обставин, які можуть бути підставами для відводу судді відповідно до статті 35 ГПК України. Також, місцевий суд керувався практикою ЄСПЛ, зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України", зазначивши про відсутність об'єктивних та суб'єктивних обставин, які б свідчили про упередженість судді Ткаченко І.В. (т. 16, а.с.131-135).

11. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 заяву розпорядника майна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкти нерухомого майна за індексними номерами 35472578 від 01.06.2017, 35584516 від 08.06.2017, 35473146 від 01.06.2017, 34042146 від 27.02.2017, 33987202 від 22.02.2017, 34596696 від 03.04.2017, 35650315 від 13.06.2017, 33988184 від 22.02.2017, 35022954 від 03.05.2017, 35022246 від 03.05.2017, 35472453 від 01.06.2017, 33981831 від 22.02.2017, 34056506 від 27.02.2017, 34594588 від 03.04.2017, 34596093 від 03.04.2017, 35634793 від 13.06.2017, 35630999 від 13.06.2017, 35594639 від 09.06.2017, 35593536 від 09.06.2017, 35461055 від 31.05.2017, які розташовані в Івано-Франківській області у місті Тисмениці по вулиці Вербовій (Толстого) будинок 9 корпус 11. Арешт, накладений на зазначені у пунктах 2-21 цієї ухвали об'єкти нерухомого майна за ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2018 у справі №909/1090/16 скасовано (т. 16, а.с. 235-242).

12. Судом першої інстанції встановлено таке:

- 30.09.2008 між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитодавець), правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" (позичальник) укладено кредитний договір №08/44-03, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти;

- на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (іпотекодержатель) та ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" (іпотекодавець) 30.09.2008 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку предмет іпотеки - нерухоме майно, що належало ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на праві власності: автотранспортні гаражі, А, загальною площею 531,7 кв.м.; виробничий корпус, А, заг. площею 8 582,8 кв.м.; адміністративний корпус, А, заг. площею 1 226,7 кв.м.; склад-магазин, А, заг. площею 256,3 кв.м.; овочесховище, А, заг. площею 60,0 кв.м.; вага автомобільна, А, заг. площею 10,1 кв.м.; склад трачки, А, заг. площею 145,6 кв.м.; сплінкерна, А, заг. площею 86,8 кв.м.; склад, А, заг. площею 193,8 кв.м.; бомбосховище, А, заг. площею 1 137,7 кв.м.; магазин-кафе, А, заг. площею 165,3 кв.м.; трансформаторна, А, заг. площею 72,2 кв.м.; солерозчинна насосна станція, А, заг. площею 118,8 кв.м.; каналізаційна насосна станція №1, А, заг. площею 132,0 кв.м.; мазутосховище, А, заг. площею 66,1 кв.м.; головний виробничий корпус, що включає: - головний виробний корпус літ. №4, А, заг. площею 22 555,6 кв.м.; - адміністративно-побутовий корпус літ. №5, Б, заг. площею 4 196,6 кв.м.; - адміністративно-побутовий корпус літ. №3, Б, заг. площею 4 107,2 кв.м.; учбово-виробничий комбінат, А, заг. площею 981,5 кв.м.; хлораторна, А, заг. площею 281,6 кв.м.; хутроочистка, заг. площею 939,1 кв.м.; котельня, А, заг. площею 1310,8 кв.м.; склад лоскуту, А, заг. площею 671,1 кв.м.; ремонтно-механічний цех, А, заг. площею 1 654,2 кв.м.;

- 04.04.2016 Львівський апеляційний господарський суд виніс постанову у справі №909/691/15 за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" та звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008, посвідченим 30.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1564, в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором від 30.09.2008 в розмірі 54 485 613, 03 грн. шляхом визнання за ПАТ "ВіЕйБі Банк" права власності на предмети іпотеки - об'єкти нерухомості, які розташовані в Івано-Франківській області, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого) буд. 9 корпус 11 ;

- на підставі зазначеної постанови у 2016 році за ПАТ "ВіЕйБі Банк" зареєстровано право власності на два об'єкти: автотранспортні гаражі, А, загальною площею 531,7 кв.м. та виробничий корпус, А, загальною площею 8 582,8 кв.м., по решті об'єктів нерухомості, зазначених у постанові апеляційного суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15, зміна реєстрації права власності за ПАТ "ВіЕйБі Банк" не відбулася;

- 09.02.2017 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження у справі №909/1090/16 про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

- 01.03.2017 розпорядник майна боржника Дідич М.А. в межах провадження у справі про банкрутство №909/1090/16 звернувся до суду про визнання протиправним та скасування рішення щодо реєстрації переходу права власності до ПАТ "ВіЕйБі Банк" за період березня-червня 2017 року на об'єкти нерухомості, які розташовані в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вулиця Вербова (Толстого) будинок 9 корпус 11, право власності на які визнано постановою 04.04.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі №909/691/15;

- 13.03.2017 до місцевого суду в межах провадження у справі №909/1090/16 про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" з грошовими вимогами до боржника за загальну суму 259 898 883, 71 грн., зокрема, 92 422 320 грн. - грошові вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;

- з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що за реєстраційним №12622578 є обтяження (арешт всього нерухомого майна ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.06.2012); за реєстраційним №20349539 є обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" (крім каналізаційної насосної станції №2) згідно з постановою про арешт майна боржника від 19.12.2016, який внесений до держреєстру 12.05.2017 (т. 11, а.с. 70-71, 105).

13. Ухвала суду першої інстанції з посиланням на статті 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частину 4 статті 334 ЦК України, пункту 11-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, мотивована необґрунтованістю доводів державного реєстратора про відсутність у нього відомостей як про накладений арешт на все нерухоме майно ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" 08.06.2012, так і про введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" згідно з ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки за змістом наявної в реєстрі інформації державний реєстратор не міг не встановити дані про зареєстрованого станом на час звернення власника нерухомого майна. Також, суд дійшов висновку, що дії державного реєстратора з перереєстрації майна з ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" в період після порушення справи про банкрутство 06.10.2017 є незаконними, оскільки після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника забороняється вчинення будь-яких дій щодо майна боржника поза межами провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийнята ним ухвала

14. Не погоджуючись з ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018 та від 08.05.2018 у справі №909/1090/16 ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018 про відмову в задоволенні відводу судді Ткаченко І.В у даній справі.

15. 25.07.2018 постановою Львівського апеляційного господарського суду у задоволенні вимог апеляційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018, прийняту за результатами розгляду заяви розпорядника майна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018, прийняту за результатами розгляду заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про відвід судді Ткаченко І.В. у справі №909/1090/16, залишено без змін.

16. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність дій державного реєстратора щодо внесення змін про перереєстрацію права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ПАТ "ВіЕйБі Банк", які були вчинені в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", введеного ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог частини 6 статті 19 Закону про банкрутство.

17. Щодо оскарження ухвали місцевого господарського суду від 19.04.2018 про відмову у задоволенні заяви судді Ткаченко І.В. при розгляді справи №909/1090/16, апеляційний суд встановив відсутність обставин, передбачених статтею 35 ГПК України, які могли б бути підставою для відводу, а також дійшов висновку про те, що не знайшли підтвердження доводи скаржника щодо особистої упередженої поведінки судді по відношенню до однієї із сторін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "ВіЕйБі Банк")

18. Скаржник доводив, що оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

18.1. Скаржник аргументував, що судами в порушення вимог статей 328, 346 (пункт 8 частини 1) ЦК України не враховано, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15, якою прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом визнання за ПАТ "ВіЕйБі Банк" права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, є правовстановлюючим документом.

18.2. Отже, право власності боржника на спірне майно у ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" припинилося з набранням чинності постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15, а ПАТ "ВіЕйБі Банк", набувши право власності на зазначене майно 04.04.2016, повинен був внести відомості до державного реєстру, однак, невчинення запису про перехід права власності від однієї особи до іншої за судовим рішенням не має наслідком втрату банком права власності на таке майно. А тому заявник не довів порушення прав боржника діями з державної реєстрації за банком права власності на спірне майно, зокрема, в ході провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" №909/1090/16, оскільки відбулась державна реєстрації спірного майна, право власності на яке визнано публічно за судовим рішенням за іншою особою (ПАТ "ВіЕйБі Банк") до моменту порушення справи про банкрутство.

18.3. Скаржник доводив з посиланням на обов'язковість судового рішення відповідно до статті 128 Конституції України, в редакції чинній на час прийняття постанови апеляційного суду 04.04.2016 у справі №909/691/15, про те, що чинність визнання у судовому порядку права власності за ПАТ "ВіЕйБі Банк" не може бути поставлена під сумнів обставинами невнесення до державного реєстру інформації про визнання права власності за судовим рішенням, оскільки законодавцем згідно з частиною 1 статті 3, пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено спеціальних наслідків, пов'язаних з відсутністю реєстрації набуття права власності на майно за судовим рішенням у державному реєстрі прав власності на час прийняття постанови апеляційного суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15.

18.4. Скаржник аргументував, що судами не враховано положення статті 22 Закону про банкрутство, оскільки розпорядник майна здійснює лише нагляд та контроль за управлінням і розпорядженням майном боржника і не наділений спеціальними повноваженнями щодо формування ліквідаційної маси та повернення майна боржника, як це передбачено для ліквідатора, та ним не доведено порушення прав боржника діями державного реєстратора з реєстрації спірного майна за ПАТ "ВіЕйБі Банк" як визнаним в судовій процедурі власником.

19. Скаржник доводив, що ухвала місцевого суду від 19.04.2018 та постанова апеляційного суду від 25.07.2018 у справі №909/1090/16 щодо відмови у задоволенні заяви про відвід судді Ткаченко І.В. прийняті з порушенням норм процесуального права, а зокрема, статті 238 ГПК України, оскільки в оскаржуваних рішеннях судів не зазначено чому докази ПАТ "ВіЕйБі Банк" відхилені судом, мотиви їх відхилення, не наведена мотивована оцінка кожного аргументу заявника, норми права, які застосували суди та мотиви їх застосування.

Доводи інших учасників справи

20. У відзивах на касаційну скаргу Голова правління ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" Артемович І.М. та Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечували доводи касаційної скарги та зазначили, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" слід залишити без задоволення.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Конституція України

Стаття 6 - державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 8 - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частина 4 статті 13 - держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частина 5 статті 128 - судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (в редакції Закону України №2222-IV від 08.12.2004)

Стаття 129 -1 - суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (Конституцію доповнено статтею 129 -1 згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII)

22. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 316 - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 328 - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 2 статті 331- право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пункт 8 частини 1 статті 346 - право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

23. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 04.04.2016, набуття ПАТ ""ВіЕйБі Банк" права власності на спірне майно в судовому порядку)

Частина 2 статті 3 - речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частина 4 статті 3 - будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Частина 1 статті 4 - державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності;…іпотека, 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Стаття 11 - державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частина 5 статті 12 - відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Пункт 6 частини 1 статті 24 - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: … наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Пункт 1 частини 4 статті 24 - відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

Частина 1 статті 27 - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

24. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, далі - Закон про банкрутство)

Частина 6 статті 19 - задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

25. Господарський процесуальний кодекс України в редакції з 15.12.2017

Частина 1 статті 35 - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 328 ЦК України, частини 1 статті 3, пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 19 Закону про банкрутство.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

27. Виходячи з конституційних гарантій виконання судових рішень на всій території України, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та правового статусу норм Конституції України (статей 8, 13 (частина 4), 128), в редакції, яка діяла на час прийняття постанови апеляційного суду 04.04.2016 у справі №909/691/15, та статті 129-1 Конституції України, що діє в даний час, про визнання за ПАТ "ВіЕйБі Банк" права власності на спірні об'єкти нерухомості, як таких, що безпосередньо регулюють суспільні правовідносини та можуть використовуватися громадянами для захисту їх прав та свобод, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" набуло правового статусу власника майна за наслідком набрання чинності постановою суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15, а встановлені судами обставини непроведення реєстрації права власності на окремі об'єкти нерухомого майна зі складу майнового комплексу, визнаного за банком на праві власності за судовим рішенням, не припиняють існуючого права власності та не можуть бути обґрунтуванням прав власності боржника на ці об'єкти на момент порушення справи про банкрутство виключно з посиланням на дані державного реєстру на момент порушення процедури банкрутства.

Отже, висновки судів про те, що дії власника ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо реєстрації за собою права власності у державному реєстрі нерухомого майна можуть порушувати якісь майнові права ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на зазначене майно є помилковими.

Касаційний господарський суд вважає, що звертаючись із заявою про скасування державної реєстрації права власності у 2017 році на спірне майно за ПАТ "ВіЕйБі Банк", заявник не довів яким чином такі дії державного реєстратора порушують майнові права ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на це майно.

28. Системний аналіз положень статей 316, 317, 328, 346 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, в суб'єктивному розумінні, право власності є абсолютним правом особи вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а необмеженій кількості осіб заборонено порушувати таке суб'єктивне право і створювати перешкоди в його здійсненні. Законодавець передбачає можливість набуття права власності різними способами, однак, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, набуття права власності за судовим рішенням є одним із способів правомірного отримання особою статусу власника.

Відтак, невчинення власником, право власності якого визнано судовим рішенням, дій щодо реєстрації права власності у державному реєстрі прав власності, не може мати наслідком втрату вже набутого права власності.

Також, одним із способів припинення права власності є звернення стягнення на заставне майно. Отже, встановлення судовим рішенням від 04.04.2016 у справі №909/691/15 фактичних обставин звернення стягнення на заставне майно, означає припинення права власності ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на спірне майно з дати прийняття постанови апеляційного суду та не може пов'язуватися з моментом внесення цієї інформації до державного реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки відповідно до статті 128 Конституції України (в редакції станом на 04.04.2016) та статті 105 ГПК України (в редакції станом на 04.04.2016) законодавець визначив інший порядок набуття та визнання права власності за судовим рішенням, який є спеціальним по відношенню до загального порядку, визначеного частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

29. Юридичний аналіз пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, та винятку за пунктом 1 частини 4 статті 24 цього Закону про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини 1 цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Отже, у випадку державної реєстрації прав на нерухоме майно, визнаних за судовим рішенням, державний реєстратор не приймає до уваги існуючі на час реєстрації обтяження та заборони щодо відчуження такого майна та зобов'язаний вчинити реєстраційну дію.

Зазначене дозволяє зробити висновок про те, що судами неправильно застосовано статтю 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про порядок реєстрації права власності на новостворене майно, оскільки предметом спору не було новостворене майно та не застосовано положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку, що зареєстрована 15.06.2012 постанова ДВС про арешт майна боржника ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" від 08.06.2012 може бути правовою підставою для визнання незаконними дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ "ВіЕйБі Банк" на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду 04.04.2016 у справі №909/691/15.

30. Юридичний аналіз частини 6 статті 19 Закону про банкрутство, що передбачає обмеження тільки в межах провадження у справі про банкрутство можливостей задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем встановлено таке обмеження тільки щодо активів боржника, воно не стосується активів третіх осіб (кредиторів боржника, його засновників, інших учасників провадження у справі про банкрутство).

Отже, висновки судів про порушення державним реєстратором приписів частини 6 статті 19 Закону про банкрутство під час вчинення реєстраційних дій за період березня-червня 2017 року із державної реєстрації права власності відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15 за ПАТ "ВіЕйБі Банк" на об'єкти нерухомості, які розташовані в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вулиця Вербова (Толстого) будинок 9 корпус 11, є помилковими, оскільки дії державного реєстратора не стосувалися майна боржника ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", а стосувалися майна іншої особи.

Право власності на майно боржника в даному випадку припинилося 04.04.2016 за наслідком прийняття постанови апеляційного суду у справі №909/691/15, а відсутність відповідного запису про це в державному реєстрі прав власності могла мати певні негативні наслідки для ПАТ "ВіЕйБі Банк", однак, не продовжувала право власності на спірне майно за ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

31. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що судами неправильно застосовані норми матеріального права, у справі відсутні правові підстави для задоволення заяви 01.03.2018 розпорядника майна Дідича М.А. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" щодо майна, яке належить на праві власності ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 04.04.2016. Отже, судові рішення у зазначеній частині підлягають скасуванню.

32. Висновки апеляційного та місцевого суду згідно з пунктами 22-23 ухвали від 08.05.2018 про скасування арештів, накладених на зазначені у пунктах 2-21 цієї ухвали об'єкти нерухомого майна за ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2018 у справі №909/1090/16 є в цілому вірними, виходячи з того, що в даній справі знайшли своє підтвердження обставини перебування спірного майна на праві власності у ПАТ "ВіЕйБі Банк" згідно постанови від 04.04.2016 у справі №909/691/15, що виключає можливості його реалізації в ході процедури банкрутства ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" у справі №909/1090/16 як майна боржника.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

33. Суд погоджується з доводами скаржника відповідно до пунктів 18-18.4 описової частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 27-31 мотивувальної частини цієї постанови.

34. Доводи скаржника згідно з пунктом 19 описової частини постанови про неналежне спростування судами наявності підстав для відводу судді Ткаченко І.В. та незаконність ухвали місцевого суду від 19.04.2018, Верховний Суд вважає такими, що спрямовані на переоцінку доказів та обставин справи касаційним судом, що виходить за межі його повноважень відповідно до статті 300 ГПК України, та вважає їх необґрунтованими.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини 1 статті 311 ГПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

36. З огляду на неправильне застосування судами статті 128 Конституції України, чинної на 04.04.2016, статті 129-1 Конституції України, що діє на час прийняття судових рішень, статей 316, 317, 328, 346 ЦК України, статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та незастосування статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", неправильне застосування частини 6 статті 19 Закону про банкрутство, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування рішень місцевого та апеляційного суду в частині визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ПАТ"ВіЕйБі Банк" за такими номерами у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: №35472578, №35584516, №35473146, №34042146, №33987202, №34596696, №35650315, №33988184, №35022954, №35022246, №35472453, №33981831, №34056506, №34594588, №34596093, №35634793, №35630999, №35594639, №35593536, №35461055 щодо об'єктів нерухомого майна, яке знаходиться в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), 9, корпус 7.

Суд вважає правильним в цій частині прийняти нове рішення та відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна Дідича М.А. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав згідно із зазначеними записами у Державному реєстрі прав та їх обтяжень.

А в решті постанову апеляційного суду від 25.07.2018, ухвалу місцевого суду від 19.04.2018 про відмову у задоволенні відводу судді Ткаченко І.В. та ухвалу місцевого суду від 08.05.2018 в частині пунктів 22-23 її резолютивної частини залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 310, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №909/1090/16 в частині визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за такими обліковими номерами у Державному реєстрі прав: №35472578, №35584516, №35473146, №34042146, №33987202, №34596696, №35650315, №33988184, №35022954, №35022246, №35472453, №33981831, №34056506, №34594588, №34596093, №35634793, №35630999, №35594639, №35593536, №35461055 на об'єкти нерухомого майна в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), 9, корпус 7 скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення:

"У задоволенні заяви розпорядника майна Дідича М.А. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно згідно з обліковими записами у Державному реєстрі прав: №35472578, №35584516, №35473146, №34042146, №33987202, №34596696, №35650315, №33988184, №35022954, №35022246, №35472453, №33981831, №34056506, №34594588, №34596093, №35634793, №35630999, №35594639, №35593536, №35461055 на об'єкти нерухомого майна в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), 9, корпус 7 відмовити.".

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018 у справі №909/1090/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк