Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1359/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - Савицька О. В.,

позивач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,

представник позивача - не з'явився,

відповідач-1 - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Симиренківське",

представник відповідача-1 - Лесечко О. М., адвокат,

Відповідач-2 - Городищенська районна державна адміністрація,

представник відповідача-2 - не з'явився,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 (суддя Дорошенко М. В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Чорна Л. В., Гаврилюк О. М.) у справі за позовом Виконувача обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" та Городищенської районної державної адміністрації про визнання договору недійсним,

Короткий зміст позовних вимог

1. 26.10.2017 Виконувач обов'язків керівника Смілянської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Позивач) звернувся до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" (далі - Відповідач-1) та Городищенської районної державної адміністрації (далі - Відповідач-2) з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 15.02.2011 (далі - Договір оренди), укладеного Відповідачами, строком до 31.12.2025, який зареєстрований рішеннями державного реєстратора Рацівської сільської ради Чигиринського району: від 30.12.2016, індексний номер 33299230; від 10.01.2017, індексний номер 33381786; від 27.12.2016, індексний номер 33192214; від 10.01.2017, індексний номер 33381123; від 10.01.2017, індексний номер 33381499; від 29.12.2016, індексний номер 33281934; від 29.12.2016, індексний номер 33266648; від 10.01.2017, індексний номер 33376840; від 27.12.2016, індексний номер 33191581; від 26.12.2016, індексний номер 33184046; від 10.01.2017, індексний номер 33376364; від 29.12.2016, індексний номер 33281323; від 29.12.2016, індексний номер 33265124; від 29.12.2016, індексний номер 33265854; від 10.01.2017, індексний номер 33381314; від 10.01.2017, індексний номер 33382054; від 26.12.2016, індексний номер 33184537; від 27.12.2016, індексний номер 33192685; від 30.12.2016, індексний номер 33297610; від 11.01.2017, індексний номер 33391468; від 11.012017, індексний номер 3391229; від 26.12.2016, індексний номер 33174788; від 27.12.2016, індексний номер 33199041; від 27.12.2016, індексний номер33196533; від 26.12.2016, індексний номер 33173423; від 26.12.2016, індексний номер 33173988; від 27.12.2016, індексний номер 33198222; від 27.12.2016, індексний номер 33197599; від 26.12.2016, індексний номер 33172783; від 10.01.2017, індексний номер 33380131; від 10.01.2017, індексний номер 33378478; від 10.01.2017, індексний номер 33377203; від 10.01.2017, індексний номер 33380932; від 10.01.2017, індексний номер 33379147; від 10.01.2017, індексний номер 33380427; від 10.01.2017, індексний номер 33378125; від 10.01.2017, індексний номер 33380652; від 10.01.2017, індексний номер 33375417; від 10.01.2017, індексний номер 33379695; від 10.01.2017, індексний номер 33382382; від 27.12.2016, індексний номер 33191845; від 11.01.2017, індексний номер 33394204; від 10.01.2017, індексний номер 33376042; від 11.01.2017, індексний номер 33393017; від 27.12.2016, індексний номер 33194386; від 26.12.2016, індексний номер 33175382; від 26.12.2016, індексний номер 33182217; від 26.12.2016, індексний номер 33180042; від 26.12.2016, індексний номер 33181512; від 30.12.2016, індексний номер 33298104; від 26.12.2016, індексний номер 33182876; від 30.12.2016, індексний номер 33298768; від 26.12.2016, індексний номер 33180777; від 16.02.2017, індексний номер 33183488; від 22.02.2017, індексний номер 33971259; від 11.01.2017, індексний номер 33392361; від 27.12.2016, індексний номер 33195418; від 11.01.2017, індексний номер 33392149; від 11.01.2017, індексний номер 33393221; від 11.01.2017, індексний номер 33392839; від 29.12.2016, індексний номер 33270134; від 29.12.2016, індексний номер 33280560; від 11.01.2017, індексний номер 33393941; від 29.12.2016, індексний номер 33264175; від 11.01.2017, індексний номер 33394483; від 11.01.2017, індексний номер 33395039; від 29.12.2016, індексний номер 33263495; від 10.01.2017, індексний номер 33382687; від 11.01.2017, індексний номер 33394742; від 11.01.2017, індексний номер 33393700; від 11.01.2017, індексний номер 3395267; від 30.12.2016, індексний номер 33301501; від 28.12.2016, індексний номер 33226954; від 28.12.2016, індексний номер 33228076; від 28.12.2016, індексний номер 33227567; від 11.01.2017, індексний номер 33392619; від 30.12.2016, індексний номер 33302174; від 11.01.2017, індексний номер 33393463; від 27.12.2016, індексний номер 33207062; від 27.12.2016, індексний номер 33193687; від 27.12.2016, індексний номер 33193197; від 26.12.2016, індексний номер 33176144; від 26.12.2016, індексний номер 33176820; рішенням державного реєстратора виконкому Кам'янської міської ради Черкаської області: від 21.02.2017, індексний номер 33959768; від 21.02.2017, індексний номер 33961719; від 22.02.2017, індексний номер 33969818; від 21.02.2017, індексний номер 33953046; від 21.02.2017, індексний номер 33957065; від 21.02.2017, індексний номер 33958129; від 21.02.2017, індексний номер 33965009; від 21.02.2017, індексний номер 33962949; від 21.02.2017, індексний номер 33955601; від 21.02.2017, індексний номер 33956531; від 21.02.2017, індексний номер 3395709; від 21.02.2017, індексний номер 39548804; від 21.02.2017, індексний номер 33962005; від 21.02.2017, індексний номер 33958423; від 21.02.2017, індексний номер 33965430; від 21.02.2017, індексний номер 33961076; від 21.02.2017, індексний номер 33964270; від 21.02.2017, індексний номер 33964140; від 21.02.2017, індексний номер 33956149; від 21.02.2017, індексний номер 33964621; від 21.02.2017, індексний номер 33963724; від 21.02.2017, індексний номер 33962524; від 21.02.2017, індексний номер 33956492; від 21.02.2017, індексний номер 33965133; від 16.02.2017, індексний номер 33975677; від 16.02.2017, індексний номер 33974313; від 21.02.2017, індексний номер 339552260.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1 набув право користування вказаними ділянками в адмінмежах Мліївської сільської ради без законних підстав, технічна документація із землеустрою на вказані земельні ділянки відсутня, Відповідачем-1 не виготовлялась та у встановленому порядку не затверджувалась. Договір укладений з порушенням норм статті 648 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 16 Закону України "Про оренду землі", тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Користування Відповідачем-2 вказаними земельними ділянками поза процедурою проведення земельних торгів та непроведення нормативної грошової оцінки землі порушує інтереси держави у зв'язку з недоотриманням коштів від продажу права користування, а також значного розміру орендної плати до місцевого бюджету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. 26.03.2018 Господарський суд Черкаської області вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.

Судом встановлено, що 14.05.2007 голова Городищенської районної державної адміністрації видав розпорядження №271 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" в адмінмежах Мліївської сільської ради", яким вирішено надати в оренду Відповідачу-1 земельні ділянки загальною площею 229,16 га - рілля із земель запасу Мліївської сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту, для товарного сільськогосподарського виробництва терміном на три роки. 01.06.2007 Відповідач-2 (орендодавець) та Відповідач-1 (орендар) на підставі зазначеного розпорядження уклали договір оренди землі, відповідно до пункту 2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 229,16 га, у тому числі 229,16 га рілля із земель запасу Мліївської сільської ради. У пункті 8 договору оренди сторони передбачили, що цей договір укладено на 3 роки. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до розпорядження голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" (далі - Розпорядження) вирішено:

1. Продовжити на строк до 31.12.2015 термін оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із резервного фонду (рілля), площею 229,16 га, що розміщена в адмінмежах Мліївської сільської ради, за межами населеного пункту, яке виникло на підставі розпорядження голови державної адміністрації від 14.05.2007 №271 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" в адмінмежах Мліївської сільської ради".

2. Надати СТОВ "Симиренківське" дозвіл на виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою, необхідної для виконання даного розпорядження.

3. Рекомендувати СТОВ "Симиренківське" протягом двох місяців подати договір оренди земельної ділянки на державну реєстрацію відповідно до вимог діючого законодавства, про що письмово повідомити державну адміністрацію.

4. У випадку не виконання пункту 3 даного розпорядження воно втрачає чинність.

5. Уповноважити першого заступника голови державної адміністрації укласти договір оренди землі із СТОВ "Симиренківське"."

15.02.2011 Відповідач-2 (орендодавець) та Відповідач-1 (орендар) на підставі вказаного Розпорядження уклали Договір оренди землі, відповідно до пункту 2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 229,16 га, у тому числі 229,16 га рілля із земель запасу Мліївської сільської ради. У пункті 8 Договору оренди сторони передбачили, що після закінчення договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Закінчення строку дії договору 31.12.2025. Пунктом 44 Договору оренди передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державна реєстрація спірного договору на момент укладення не проводилася.

Відповідач-1, продовжуючи користуватись на праві оренди земельними ділянками, з моменту підисання сторонами договору від 15.02.2011 сплачував орендну плату до місцевого бюджету Мліївської сільської ради згідно договору, що він підтверджує платіжними дорученнями.

У подальшому, в період кінець 2016 року - початок 2017 року державними реєстраторами виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району та виконавчого комітету Кам'янської міської ради була проведена державна реєстрація права власності за Відповідачем-2 та права оренди за Відповідачем-1 на підставі Розпорядження та Договору оренди на 110 земельних ділянок в адміністративних межах Мліївської сільської ради загальною площею 210,7250 га.

Виходячи з наведених обставин, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки Розпорядження голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" у встановленому законом порядку не скасоване, то немає підстав і для визнання недійсним укладеного на виконання цього розпорядження Договору в частині передачі земельної ділянки без проведення земельних торгів. В силу частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України господарський суд оцінює спірний договір на предмет відповідності його вимогам чинного законодавства на момент його укладення сторонами, тобто станом на 15.09.2011, і за законодавством, яке діяло на цю дату, тому обставини, які мали місце після укладення Договору та на які Прокурор посилається у позові, суд не прийняв до уваги, як такі, що не мають значення для вирішення цього спору. Сторони дійшли згоди щодо істотних умов Договору 15.02.2011, скріпивши його своїми підписами, що і є моментом укладення цього Договору. Спірний Договір з моменту його укладення по 31.12.2015 відповідає Розпорядженню, а в частині строку його дії з 01.01.2016 по 31.12.2025 не відповідає цьому розпорядженню. Прокурор і Позивач, помилково вважаючи, що за поданим позовом строк позовної давності не сплив, не вказали причини його пропуску починаючи з 15.02.2011, тому відсутні поважні причини пропуску Прокурором строку позовної давності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. 02.07.2018 Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин апеляційний господарський суд у постанові виходив з того, що реєстрація права на спірні земельні ділянки на підставі Розпорядження Відповідача-2 та Договору оренди відбулась значно пізніше після укладення цього Договору, однак право оренди землі зареєстровано за Відповідачем-1, є чинним та не скасовано. При цьому строк дії Договору оренди починається лише після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації. Разом з цим на підстав Договору оренди Відповідачем-1 протягом усього часу сплачувалась орендна плата до місцевого бюджету. Станом на час підписання Договору оренди саме Відповідач-2 відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), чинній на час підписання Договору оренди, та пункту 12 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України був уповноваженим органом держави щодо розпорядження землями.

Враховуючи, що в Розпорядженні Відповідача-2 вказано саме про продовження (поновлення) оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, відповідно до статті 134 ЗК України, у редакції, станом на час укладення Договору оренди, тому право оренди земельних ділянок, які є предметом Договору оренди, не підлягало продажу у процедурі проведення земельних торгів. Враховуючи, що вказане розпорядження у встановленому законом порядку не скасовано, підстави для визнання недійсним Договору оренди, укладеного на виконання цього Розпорядження, в частині передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів відсутні.

Суд зазначив, що наявна суперечність вказаного у пункті 8 спірного Договору зазначення строку його дії - до 31.12.2015 і строку оренди земельної ділянки до 31.12.2015, вказаному у Розпорядженні голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське", дана помилка не може бути підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 15.02.2011 в цілому, зокрема на підставі статті 648 ЦК України, статті 16 Закону України "Про оренду землі". Матеріали справи не містять доказів звернення орендодавця до Відповідача-1 та його відмови щодо виправлення помилки у договорі шляхом внесення змін до нього, а Відповідач-1 визнає той факт, що Договір оренди укладено строком до 31.12.2015. У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість, отже підстави для застосування заяви про сплив строку позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 24.07.2018 Заступник прокурора міста Києва (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

5. 22.08.2018 Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 - без змін.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права статей 203, 215, 261, 640, 648 ЦК України, статті 125 ЗК України, статей 6, 15, 16 Закону України "Про оренду землі" та з порушенням статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відповідно до статті 311 ГПК України є підставою для їх скасування.

7. Всупереч нормам статей 123, 124, 125, 126 ЗК України, статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі" суд апеляційної інстанції не врахував, що рішення компетентного органу про надання землі та відповідний договір є пов'язаними юридичними фактами, оскільки укладення договору є похідним від правового акта, на підставі якого він укладається, має йому відповідати та не змінювати визначених у ньому істотних умов.

8. Договір оренди в частині строку оренди не відповідає розпорядженню Городищенської районної державної адміністрації, тому на підставі статей 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним у зв'язку з недотриманням вимог статті 648 ЦК України, статті 16 Закону України "Про оренду землі".

9. Державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок здійснено у грудні 2016 року - лютому 2017 року, тому саме з вказаного часу відбулось порушення прав Позивача та розпочався перебіг строку позовної давності, оскільки без державної реєстрації Договору оренди він згідно з статтями 210, 640 ЦК України не є вчиненим, а у сторін не виникли цивільні права та обов'язки.

Доводи Відповідача-1, викладені у відзиві на касаційну скаргу

10.Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, не може бути скасована на підставі припущень, приведених в касаційній скарзі.

11. Сплив позовної давності на день подання Прокурором позову за заявленою у ньому вимогою в силу частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови Прокурору у позові.

Позиція Верховного Суду

12. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з цим згідно зі статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства. Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Водночас наявна суперечність пункту 8 Договору оренди щодо зазначення строку його дії до 31.12.2025 і строку оренди земельної ділянки до 31.12.2015, вказаному у Розпорядженні голови Городищенської районної державної адміністрації не може бути підставою для висновку про невідповідність Договору оренди нормам чинного законодавства, отже не свідчить про наявність підстав для визнання недійсним цього Договору згідно з вимогами статті 648 ЦК України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", враховуючи, що судами не встановлено, а учасниками справи не надано судам доказів, які б свідчили про те, що вказана невідповідність має місце внаслідок помилки, позов подано також не з вимогою визнати недійсним договір як укладений внаслідок помилки. Крім того судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення орендодавця до Відповідача-1 та його відмови щодо виправлення помилки у договорі шляхом внесення змін до нього, Позивачами таких не представлено. Крім того, Відповідач-1 стверджує, що визнає той факт, що Договір оренди землі від 15.02.2011 укладено строком до 31.12.2015. За наведених підстав Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 8) про невідповідність Договору оренди положенням Розпорядження, враховуючи, що ці доводи судом перевірені і їм надана належна правова оцінка. У зв'язку з наведеним доводи Скаржника (пункт 7) про неврахування судом апеляційної інстанції того, що рішення компетентного органу про надання землі та відповідний договір є пов'язаними юридичними фактами, оскільки укладення договору є похідним від правового акта, на підставі якого він укладається, має йому відповідати та не змінювати визначених у ньому істотних умов, визнаються Судом необґрунтованими.

13. Враховуючи викладене доводи Скаржника (пункт 6) про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 203, 215, 261, 640, 648 ЦК України, статті 125 ЗК України, статей 6, 15, 16 Закону України "Про оренду землі" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а висновки суду апеляційної інстанції відповідають положенням зазначених норм.

14. Суд не приймає до уваги доводи Скаржника (пункт 9), що стосуються визначення початку перебігу строку позовної давності, оскільки, враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, тобто висновку про наявність порушеного права, позовна давність до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

15. З огляду на викладене, враховуючи, що апеляційним господарським судом скасовано рішення місцевого господарського суду у зв'язку з необхідністю зазначення інших мотивів відмови у позові, підстави для зміни чи скасування прийнятої апеляційним судом постанови відсутні, а подана касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

16. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 925/1359/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак