ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3924/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Шарабарова Кирила Юлійовича

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 (суддя С. В. Літвінов) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (судді: Поліщук Л. В. - головуючий, Богатир К. В., Таран С. В.) у справі

за заявою фізичної особи - підприємця Шарабарова Кирила Юлійовича

про скасування судового наказу від 11.09.2023 № 916/3924/23 виданого 30.10.2023

за заявою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради

до фізичної особи - підприємця Шарабарова Кирила Юлійовича

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором від 24.09.2020 № УТ-783/20 в сумі 9 130,98 грн.

Короткий зміст руху справи

1. У вересні 2023 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Шарабарова Кирила Юлійовича заборгованості за договором на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 24.09.2020 № УТ-783/20 в сумі 9 130,98 грн.

2. 11.09.2023 Господарським судом Одеської області видано судовий наказ у справі № 916/3924/23 про стягнення з ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради боргу в сумі 9 130,98 грн та витрат зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн.

3. 19.01.2024 боржник через підсистему "Електронний суд" подав заяву (вх. № 2-86/24), в якій просив визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу від 11.09.2023 у справі № 916/3924/23, поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу від 11.09.2023 у справі № 916/3924/23, скасувати судовий наказ від 11.09.2023 у справі № 916/3924/23 щодо стягнення грошових коштів з ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилався на те, що встановлений законом процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу боржник пропустив, у зв`язку з тим, що лише 17.01.2024 ФОП Шарабаров Кирило Юлійович отримав на руки постанову від 17.01.2024 № 73845878 про відкриття виконавчого провадження, з тексту якої йому стало відомо, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулася до Господарського суду Одеської області за видачею судового наказу про стягнення 9 130,98 грн та витрат зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн. Заявник нагорошував, що фізично він не отримував копії судового наказу та доданих до нього документів, а вимоги статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо наявності електронного кабінету до нього на застосовуються.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 відмовлено ФОП Шарабарову Кирилу Юлійовичу в задоволені клопотання про поновлення строку, встановленого для подання заяви про скасування судового наказу, заяву (від 19.01.2024 вх. № 2-86/24) ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича про скасування судового наказу від 11.09.2023 № 916/3924/23, виданого стягувачу - Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, повернуто заявнику.

Ухвалу мотивовано тим, що заява про скасування судового наказу надійшла поза межами строку, встановленого частиною 1 статті 157 ГПК України, а наведені заявником підстави не є обґрунтованими для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 про повернення заяви про скасування судового наказу у справі № 916/3924/23 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі ФОП Шарабаров Кирило Юлійович просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, справу № 916/3924/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання скасування судового наказу від 11.09.2023 у справі № 916/3924/23. Скаржник також просить стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича грошові кошти в рахунок погашення понесених судових витрат за результатом розгляду касаційної скарги у сумі 5 922,40 грн, здійснити новий розподіл судових витрат відповідно до підпункту б пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України та стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича грошові кошти в рахунок сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2 466,01 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції ухвалою від 23.01.2024, а в подальшому суд апеляційної інстанції постановою 03.04.2024, діючи в режимі надмірного формалізму, проігнорували процесуальні права заявника та неправильно застосували процесуальні норми щодо поновлення процесуального строку, які стосуються використання електронного кабінету.

На думку скаржника, факт реєстрації заявником електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" не означає, що він слідкує за ним (кабінетом), щось робить в ньому та якимось іншим чином його використовує. Заявник не є адвокатом, тому з процесуальної точки зору він не зобов`язаний мати електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд". Суд першої інстанції та в подальшому суд апеляційної інстанції протиправно не врахували цього факту, а в результаті обмежили право заявника у доступі до правосуддя, хоча заявник належним чином обґрунтував своє право на поновлення процесуального строку.

Узагальнені доводи інших учасників справи

8. Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 916/3924/23 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

10. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

11. Згідно із частиною 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

12. Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

13. Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14. За змістом статті 154 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

15. Як вбачається з матеріалів справи 11.09.2023 Господарським судом Одеської області видано судовий наказ у справі № 916/3924/23 про стягнення з ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради боргу в сумі 9 130,98 грн та витрат зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн.

16. Відповідно до частини 1 статті 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

17. Положеннями статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

18. Частиною 2 статті 158 ГПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

19. Відповідно до норм статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

20. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

21. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ГПК України).

22. В частині 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

24. Зазначеними нормами чітко встановлено процесуальну поведінку, відповідно до якої учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строків на подання заяви боржника про скасування судового наказу. Для цього особа, зацікавлена у поданні такої заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

25. Водночас інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

26. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання процесуальної дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

27. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 ГПК України).

28. З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.

29. ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

30. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

31. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК певних процесуальних дій (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, копію судового наказу від 11.09.2023 у справі № 916/3924/23 в порядку статті 156 ГПК України було направлено боржникові до електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" та доставлена йому 15.09.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу.

З огляду на викладене, останнім днем для подання до суду заяви про скасування судового наказу було 02.10.2023, однак жодних заяв чи клопотань в означений період до суду від боржника не надходило.

33. Лише 19.01.2024 до місцевого господарського суду надійшла заява ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича про скасування судового наказу виданого 11.09.2023 у справі № 916/3924/23, до якої було додано клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу.

34. Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

35. Частиною 5 статті 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

36. Таким чином, Верховний Суд виходить з того, що надсилання копій судових рішень учасникам справи через підсистему "Електронний суд" відповідає приписам частин 5, 7 статті 6 ГПК України та статті 242 ГПК України.

37. Оскільки ФОП Шарабаров Кирило Юлійович у добровільному порядку зареєстрував електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", хоча не був зобов`язаний його зареєструвати, зазначене спростовує доводи скаржника, що вимоги статті 6 ГПК України щодо Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи (наявності електронного кабінету) та отримання документів його не стосуються, а до нього як ФОП застосовуються загальні процесуальні вимоги щодо сповіщення та отримання процесуальних документів, адже здійснивши реєстрацію електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ФОП Шарабаров Кирило Юлійович погодився на сповіщення та отримання процесуальних документів саме у такий спосіб. Доводи скаржника про те, що він зареєстрував електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", але не слідкує за ним (кабінетом), не свідчать про об`єктивну неможливість звернення до суду першої інстанції у строк, передбачений чинним процесуальним законодавством України.

38. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заявником не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, з підтвердженням їх належними та допустимими доказами.

39. Зважаючи на встановлені фактичні обставини, у цій справі суд першої інстанції дотримався вимог ГПК України щодо належного повідомлення Скаржника про ухвалення рішення, і останній вважається таким, що обізнаний з його ухваленням з огляду на доставлення повного тексту рішення до електронного кабінету Скаржника 27 грудня 2023 року о 17:18 год.

40. Суд ураховує, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (пункт 27 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява № 24402/02).

41. Згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

42. З огляду на невиконання скаржником вимог процесуального законодавства, а саме у зв`язку з недоведеністю поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову ФОП Шарабарову Кирилу Юлійовичу в задоволені клопотання про поновлення строку, встановленого для подання заяви про скасування судового наказу, та правомірно повернув заявнику заяву про скасування судового наказу від 11.09.2023 № 916/3924/23, що не може вважатися надмірним формалізмом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

44. За змістом частин 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

45. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

47. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

48. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Шарабарова Кирила Юлійовича залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

49. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Шарабарова Кирила Юлійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 916/3924/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай