Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.01.2019 року у справі №905/659/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

за участю секретаря судового засідання- Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кияшка Сергія Миколайовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Кияшка Сергія Миколайовича до Слов'янської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди землі,

про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, але не скористалися правом направити для участі у справі своїх повноважних представників,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Кияшко Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на своєчасне звернення до відповідача за поновленням договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 площею 0,0916 га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Юних Комунарів (Банківська), буд. 99, проте Слов'янська міська рада безпідставно відмовила у поновленні договору. При цьому позивач зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 він продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату, що, на його думку, є підставою вважати договір поновленим згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 14.11.2007 між Слов'янською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем Кияшком С. М. (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого (в редакції додаткової угоди від 16.12.2009) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання (згідно з рішеннями Слов'янської міської ради від 26.09.2007 № 7 -ХVІІІ-5, від 24.06.2009 № 33-ХХХVІ-5), розташовано у м. Слов'янську по вул. Юних Комунарів, 99.

2.2. Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0916 га.

2.3. Земельна ділянка розташована у зоні житлової та громадської забудови (п. 7 договору).

2.4. За змістом п. 8 договору (в редакції додаткової угоди від 16.12.2009 до договору оренди землі від 14.11.2007) договір укладається на 10 (десять) років, у тому числі 5 (п'ять) років для будівництва, 5 (п'ять) років для експлуатації.

2.5. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

2.6. Згідно з п. 37 договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

2.7. Зазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплено печатками. Договір зареєстровано у Державному підприємстві "Донецька регіональна філія земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.11.2007 № 04076700148.

2.8. Згідно з актом прийому-передачі від 14.11.2007 Слов'янською міською радою передано, а приватним підприємцем Кияшком С. М. прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0916 га.

2.9. 18.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки 0,0916 га, за результатами розгляду якої відповідач у листі від 29.09.2017 повідомив, що позивач не надав необхідних документів, а саме: витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідки з податкової інспекції про відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.

У листі від 29.09.2017 № 2-15-02-7610 у відповідь на зазначену пропозицію про поновлення договору оренди земельної ділянки Слов'янська міська рада повідомила, що для поновлення договору оренди землі орендареві необхідно надати витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку із податкової інспекції про відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, а також поінформувала, що заявник має право повторно звернутися до міської ради із заявою та надати вичерпний перелік документів відповідно до переліку адміністративних послуг міста Слов'янська.

2.10. 17.11.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою м. Словянськ, вул. Банківська, 99, для будівництва та експлуатації торгівельного комплексу.

2.11. У листі від 13.12.2017 № 2-15-02-9329 Слов'янська міська рада повідомила позивачеві, що відділ раціонального використання земельних ресурсів Словянської міської ради підготував відповідний проект рішення, який із зауваженнями відділів та управлінь міської ради розглянули депутати на засіданні постійної комісії міської ради з питань землекористування, містобудування та екології 06.12.2017. Вирішено не включати це питання до порядку денного сесії міської ради та повернути документи заявникові. Також у зазначеному листі наголошено, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та експлуатації торгівельного комплексу - не відповідає функціональному призначенню земельної ділянки, передбаченому містобудівною документацією.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.08.2018 (суддя Фурсова С. М.) позов задоволено, визнано поновленим договір оренди землі від 14.11.2007, укладений між ФОП Кияшком С. М. та Слов'янською міською радою на той самий строк і на тих самих умовах.

3.2. Рішення суду аргументовано відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідач у встановлений законом строк надіслав позивачеві лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому після закінчення строку договору відповідач не просив повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

3.3. Постановою колегії суддів Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у складі: Мартюхіної Н. О., Шутенко І. А., Плахова О. В. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

3.4. Постанову аргументовано тим, що Слов'янська міська рада у листі від 13.12.2017 № 2-15-02-9329 повідомила позивачеві, зокрема, що вирішила не включати питання про поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2007 до порядку денного сесії міської ради та повернути документи заявникові. Тобто Слов'янська міська рада фактично заперечила у поновленні орендареві строку дії договору оренди землі від 14.11.2007. При цьому таке заперечення було висловлено протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, що свідчить про відсутність у позивача підстав розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ФОП Кияшко С. М. у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про місцеве самоврядування". Скаржник наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції про наявність заперечень Слов'янської міської ради щодо поновлення спірного договору оренди.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Слов'янська міська рада у відзиві просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

6.3. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.4. Статтею 33 зазначеного Закону регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

6.5. Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

6.6. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

6.7. Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

6.8. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 зазначеного Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

6.9. Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків.

6.10. Господарські суди під час розгляду даної справи установлювали факт продовження користування відповідачем спірною земельною ділянкою, а також наявність заперечень позивача, заявлених у порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у визначений цим Законом строк, у поновленні договору оренди землі.

6.11. Проте судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не враховано таке.

6.12. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.

6.13. Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

6.14. Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

6.15. У справі, яка розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 поновленим на той же строк і на тих же умовах.

6.16. Однак, як зазначалося вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків (фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов'язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки за змістом положень статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

6.17. Отже, колегія суддів зауважує, що у такому випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду: від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, від 19.03.2019 у справі № 908/1805/17, від 06.03.2019 у справі № 916/600/18, від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17.

6.18. За змістом частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

6.19. Оскільки позов про визнання поновленим договору оренди землі у наведеному випадку не може забезпечити захисту порушеного права позивача, колегія суддів дійшла висновку, що такий спосіб захисту не є належним у розумінні чинного законодавства.

6.20. В свою чергу неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених обставин справи.

6.21. Хоча у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, встановлював обставини справи та розглядав спір по суті, однак відмовивши в позові, правильно вирішив спір.

6.22. З урахуванням того, що внаслідок ухвалення Верховним Судом власного рішення результат по суті не зміниться, постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційного господарського суду має бути залишена без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду касаційної інстанції.

8. Судові витрати

8.1. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін резолютивну частину постанови, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кияшка Сергія Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 905/659/18 залишити без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір