Історія справи

Постанова КГС ВП від 03.12.2019 року у справі №910/4540/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4540/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Краснов Є. В., Волковицька Н. О.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О. В.

розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 (суддя Грєхова А. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 (головуючий суддя: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М. )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1"

до Київської міської ради

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

За участю представників:

позивача - Чаплян С. Є. - адвокат

відповідача - Гандзюк Т. О. - представник

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат № 1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання Договору оренди земельної ділянки.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання Договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004, укладеного між сторонами, з огляду на завершення будівництва на орендованій земельній ділянці та введення будинків в експлуатацію.

1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач ототожнює поняття розірвання та припинення, що суперечить змісту норм цивільного законодавства та ст. 31 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відповідач вказав, що позивач до Київської міської ради з пропозицією про розірвання Договору не звертався, а тому, в даному випадку, права та законні інтереси позивача не були порушені.

Відповідач вважає, що припинення договору оренди землі шляхом його розірвання на вимогу однієї із сторін здійснюється за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами Договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України, однак, відповідачем належним чином виконуються обов'язки орендодавця, об'єкт оренди не знищено і не пошкоджено.

Також відповідач зазначив, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах № 910/20774/17 від 07.11.2018, № 913/6961/17 від 27.02.2019, № 914/2687/17 від 06.03.2019, № 235/1640/17 від 10.04.2019, зі змісту ст. 32 Закону України "Про оренду землі", яка регулює питання припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, перехід права на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/4540/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, позов задоволено повністю.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1.26.09.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Київська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/4540/19.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 у справі № 910/4540/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є. В., Волковицька Н. О.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 27.11.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до
20.11.2019.

3.4. Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.

3.5. У судове засідання 27.11.2019 з'явилися представники учасників справи.

Представник відповідача підтримала касаційну скаргу. Представник позивача виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Київської міської ради (скаржник, відповідач) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/4540/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення ухвалені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Вказує, що судами проігноровано доводи Київської міської ради, що позивач із пропозицією про розірвання договору до відповідача не звертався, тому в даному випадку права та законні інтереси Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1" не були порушені, відповідач належним чином виконує передбачені законодавством обов'язки орендодавця, позивачем не доведено інших правових підстав для розірвання договору.

На думку скаржника, позивач та суд першої інстанції ототожнили поняття "розірвання" та "припинення", що суперечить змісту норм цивільного законодавства та ст. 31 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відповідач посилається на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №910/11547/16.

Також Київська міська рада вважає, що сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору на підставі Закону, а спірним договором не передбачено можливості його дострокового розірвання в односторонньому порядку у випадку переходу права власності на розташоване на орендованій ділянці нерухоме майно.

Посилаючись на ч.3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України та правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах № 910/20774/17 від 07.11.2018, № 913/661/17 від 27.02.2019, № 914/2687/17 від 06.03.2019, № 235/1640/17 від 10.04.2019, відповідач вказує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Відповідно новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Крім того, зі змісту ст. 32 Закону України "Про оренду землі", яка регулює питання припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, перехід права на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Рішенням Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" N 549-10/709 від 26 червня 2003 року вирішено:

- затвердити проект відведення земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Домобудівельний комбінат N 1" для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва;

- припинити право користування земельною ділянкою площею 1,82 га, відведеною Вищій партійній школі при ЦК Компартії України відповідно до переліку підприємств, установ та організацій, яким відводяться земельні ділянки по Шевченківському району, додатка 4 до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24.08.87 N 845 "Об отводе земельних участков предприятиям, учреждениям и организациям для строительства объектов" та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови;

- передати Закритому акціонерному товариству "Домобудівельний комбінат N 1", за умови виконання п. 1.1 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,80 га для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

- визнати таким, що втратив чинність, пункт про відведення земельної ділянки Вищій партійній школі при ЦК Компартії України переліку підприємств, установ та організацій, яким відводяться земельні ділянки по Шевченківському району, додатка 4 до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24.08.87 N 845 "Об отводе земельних участков предприятиям, учреждениям и организациям для строительства объектов".

5.2.26 липня 2004 року між Київською міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та Закритим акціонерним товариством "Домобудівельний комбінат № 1" (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат № 1") (далі - орендар, позивач) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. та зареєстрований в реєстрі за №752 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 26.06.2003 за № 549-10/709 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - узвіз Герцена 32 (у Шевченківському районі м. Києва); розмір - 1,7951 га; цільове призначення - для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями; кадастровий номер 8000000000:91:005:0019.

Згідно з витягом з технічної документації № Ю-28634/2004 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2004 за № 661, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 582 764,73 грн. (п. 2.2 Договору).

Договір укладено на п'ять років (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору передача земельної ділянки здійснюється за Актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього Договору.

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього Договору (п. 6.2 Договору).

5.3. Договір зареєстровано Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 06.08.2004 за № 91-6-00314 у книзі записів державної реєстрації договорів.

5.4. За актом приймання-передавання орендованого майна від 06.08.2004 відповідач на виконання умов договору оренди передав орендарю земельну ділянку: місце розташування - узвіз Герцена 32 (у Шевченківському районі м. Києва); розмір - 1,7951 га; цільове призначення - для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями; кадастровий номер 8000000000:91:005:0019.

5.5. Рішенням Київської міської ради "Про поновлення приватному акціонерному товариству "Домобудівельний комбінат № 1 договору оренди земельної ділянки для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва та внесення змін до нього" № 252/252 від 23.09.2014, вирішено:

- поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки від 06.08.2004 N 91-6-00314 площею 1,7951 га (кадастровий номер undefined), укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Домобудівельний комбінат N 1" для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2003 N 549-10/709 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (справа N А-15469);

- встановити, що розмір річної орендної плати, визначеної в договорі оренди земельної ділянки від 06.08.2004 N 91-6-00314, підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства;

- внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 06.08.2004 N 91-6-00314, а саме: слова "закрите акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат N 1" замінити словами "приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат №1" у відповідних відмінках.

Приватному акціонерному товариству "Домобудівельний комбінат №1:

- у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, для укладання додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.08.2004 N 91-6-00314;

- виконати вимоги, викладені у листі Департаменту земельних ресурсів від
29.07.2014 N 05704-1-7172.

5.6. Відповідно до сертифікатів відповідності закінченого будівництва об'єктів проектній документації та їх готовності до експлуатації серії ІУ № 165162700601 від 26.09.2016, № 165170941610 від 04.04.2017, № 165170941749 від 04.04.2017, № 163172721109 від 29.09.2017, № 163172721139 від 29.09.2017, № 163172721147 від
29.09.2017, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, позивач повністю завершив будівництво на земельній ділянці відповідно до містобудівної та проектної документації.

Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінчених будівництвом об'єктів проектній документації та підтвердила їх готовність до експлуатації.

5.7. Згідно Актів прийняття-передачі об'єктів в управління (з управління) позивач передав на баланс для обслуговування експлуатуючій організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 04".

5.8.18.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки від 18.03.2019.

Відповідач вказану вимогу залишив без розгляду, про результати розгляду не повідомив, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об'єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку відповідно до п.11.4 договору оренди земельної ділянки та ст. 19 Закону України "Про оренду землі", у тому числі і в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки орендарем припинено використання орендованої земельної ділянки, для будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, використання її позивачем неможливо, у зв'язку із чим договір оренди підлягає розірванню.

6.2. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", яка прямо називається " Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання":

"На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України."

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Таким чином, право позивача, як добросовісного орендаря, на дострокове припинення дії договору оренди землі у зв'язку із завершенням будівництва та прийняттям об'єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме наведеної частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №909/560/17, від 06.06.2018 у справі №910/17652/17 та від 12.06.2018 у справі №910/18941/17.

Пунктом 11.4 договору також передбачена можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

7.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до сертифікатів відповідності закінченого будівництва об'єктів проектній документації та їх готовності до експлуатації серії ІУ № 165162700601 від 26.09.2016, № 165170941610 від 04.04.2017, № 165170941749 від 04.04.2017, № 163172721109 від
29.09.2017, № 163172721139 від 29.09.2017, № 163172721147 від 29.09.2017, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, позивач повністю завершив будівництво на земельній ділянці відповідно до містобудівної та проектної документації.

Згідно Актів прийняття-передачі об'єктів в управління (з управління) позивач передав на баланс для обслуговування експлуатуючій організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 04".

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об'єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку відповідно до п.11.4 договору оренди земельної ділянки та ст. 19 Закону України "Про оренду землі".

7.4. Доводи відповідача, що позивач до Київської міської ради з пропозицією про розірвання Договору не звертався, а тому в даному випадку права та законні інтереси позивача не були порушені, спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактами, що 18.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки від
18.03.2019. Відповідач вказану вимогу залишив без розгляду, про результати розгляду не повідомив, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 зроблено правовий висновок, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

7.5. Посилання відповідача на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №910/11547/16, колегією суддів касаційного господарського суду не приймається до уваги, оскільки предметом спору у вказаній справі є розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 16.10.1997 року з підстав переходу права користування земельною ділянкою, що була надана в постійне користування позивачу, до власника цілісного майнового комплексу у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, посвідченого 08.04.2009 року.

При цьому, одночасно Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника в даному випадку на статтю 120 Земельного кодексу України, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі; відповідно новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні, як на одну з підстав обґрунтування припинення у позивача права землекористування та переходу відповідного права до співвласників багатоквартирного будинку, виходячи з наступного.

У частинах 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

частинах 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України не врегульовує питання переходу права власності на багатоквартирний будинок. Правове регулювання даної статті стосується жилого будинку, будівлі або споруди.

Багатоквартирний будинок є специфічним об'єктом права власності, визначення якого наведено в статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" - багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.

Крім того, за змістом частини 6 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених частини 6 статті 120 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Тобто, стаття 120 Земельного кодексу України у частині 6 містить виключення щодо багатоквартирних будинків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №910/17652/17.

7.6. У судовому засіданні представник позивача усно зазначила, що у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №925/315/18 суд дійшов висновку, що сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону, та ці події, як правило, не співпадають в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об'єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного Кодексу України.

Вказані доводи судом касаційної інстанції відхиляються, як необґрунтовані, оскільки Верховний Суд у вказаній справі №925/315/18 встановив, що надана скаржником у якості правового обґрунтування правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 22.03.2018 у справі №909/560/17, у даному випадку, не є релевантною, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини справи, а саме - судами встановлено факт припинення користування орендарем земельною ділянкою шляхом передачі об'єкта будівництва на баланс іншого підприємства шляхом підписання відповідних актів приймання - передачі, доказів чого не надано в даній справі, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій.

Разом з тим, у справі №910/4540/19, що переглядається в даному випадку, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно Актів прийняття-передачі об'єктів в управління (з управління) позивач передав на баланс для обслуговування експлуатуючій організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 04".

7.7. Доводи скаржника, що не може бути розірвано договір, строк дії якого закінчився, касаційним судом не приймаються, оскільки сам скаржник не заперечує, що на момент прийняття рішення про розірвання спірного договору саме судом першої інстанції даний строк ще не скінчився.

7.8. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Київської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/4540/19 - без змін.

8.3. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/4540/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/4540/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Н. Волковицька