ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/7905/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

cкаржника (АТ "ВТБ Банк") - адвокат Гуртовий В.В.

скаржника (ліквідатора ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І.) - Линдюк С.С.

відповідача - адвокат Ковріга О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І.

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 27.11.2019

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 19.03.2019

у справі № 904/7905/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 порушено провадження у справі № 904/7905/16 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна".

2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. 02.05.2018 ліквідатор подав до господарського суду заяву про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Гапоненко Р.І. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014.

5. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор Гапоненко Роман Іванович оскаржив її в апеляційному порядку.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 залишено без змін.

Надходження касаційних скарг до Верховного Суду

7. 28.12.2019 Акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" через Центральний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 6966/1-2 від 27.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. 10.01.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" № 6966/1-2 від 27.12.2019 разом зі справою № 904/7905/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" у справі № 904/7905/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.02.2020.

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/7905/16 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" № 6966/1-2 від 27.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019. Призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" № 6966/1-2 від 27.12.2019 на 03.03.2020 о 10:00 год.

11. 28.12.2019 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненко Р.І. звернувся через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

12. 10.01.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 разом зі справою № 904/7905/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. у справі № 904/7905/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.02.2020.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненко Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26.02.2020 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 7 048,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16.

15. 17.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено оригінал документу (платіжне доручення № 292 від 27.12.2019), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 7 048,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/7905/16 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 та за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" № 6966/1-2 від 27.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16. Призначено розгляд касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 на 03.03.2020 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб, які подали касаційні скарги.

17. Не погоджуючись з прийнятою постановою ліквідатором Гапоненком Романом Івановичем та АТ "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" подано касаційні скарги, в яких останні просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву ліквідатора про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс".

18. Касаційні скарги мотивовано наступним.

18.1 На момент укладення оспорюваного договору боржник мав грошові зобов`язання перед АТ "ВТБ Банк" як поручитель ТОВ "Металобази Комекс" яке було позичальником за кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011.

18.2 Судами попередніх інстанцій не досліджено фінансову звітність та баланси ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" в частині обліку та відображення руху відповідних активів і пасивів за відповідний період.

18.3 Всупереч вимог закону судами попередніх інстанцій не залучено до участі у справі ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський".

18.4 Із матеріалів справи вбачається суперечність оспорюваного договору інтересам держави і суспільства.

18.5 Судами попередніх інстанцій не досліджено, що виведення активів боржника було здійснено на користь іншої юридичної особи, яка є пов`язаною з кінцевим бенефіціаром банкрута.

19. Представники скаржників в судовому засіданні 03.03.2020 підтримали касаційні скарги з підстав викладених в них.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційні скарги.

21. Представник відповідача в судовому засіданні 03.03.2020 заперечила проти касаційних скарг.

Розгляд клопотань Верховним Судом

22. 03.03.2020 від представника ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І., яке мотивоване тим, що наказом Міністерства юстиції України № 3852/5 від 07.12.2018 анульовано свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого від 23.04.2013 № 871 виданого Гапоненку Р.І.

23. Представник ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" в судовому засіданні 03.03.2020 підтримала вказане клопотання.

24. Представники скаржників в судовому засіданні 03.03.2020 заперечили проти вказаного клопотання.

25. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

25.1 З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25.2 Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

25.3 Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

25.4 Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

25.5 Частиною п`ятою статті 41 ГПК України визначено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.

25.6 В силу особливостей здійснення провадження у справах про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звертатися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

25.7 Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

25.8 Згідно пункту 5 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою, зокрема у разі припинення діяльності арбітражного керуючого.

25.9 В силу норм Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.

25.10 Через арбітражного керуючого, в даному випадку ліквідатора у справі, здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.

25.11 Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий (в даному випадку ліквідатор) набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.

25.12 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 зокрема, ліквідатором ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" призначено арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича.

25.13 Відтак, саме з цього моменту ліквідатор має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом про банкрутство, серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо.

25.14 Отже, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури.

25.15 З гідно з частиною 3 статті 114 Закону про банкрутство, усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

25.16 Згідно частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав..

25.17 Як вбачається з матеріалів справи та інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідатором боржника зазначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

25.18 Крім того, судами не встановлено факту усунення арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. від виконання ним обов`язків ліквідатора.

25.19 Разом з тим ні Законом про банкрутство ні Кодексом України з процедур банкрутства не перебачено можливості здійснення ліквідаційної процедури за відсутності ліквідатора.

25.20 Окрім того, Суд звертає увагу на те, що заява про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" подана ліквідатором для захисту інтересів боржника та кредиторів.

25.20 Тому Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

26. 03.03.2020 від представника ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" надійшло клопотання про надання справи для ознайомлення і зняття копій та відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що відповідачем не отримано копії касаційних скарг.

27. Представник ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" в судовому засіданні 03.03.2020 підтримала вказане клопотання.

28. Представник ліквідатора - арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. в судовому засіданні 03.03.2020 заперечив проти вказаного клопотання.

29. Представник АТ "ВТБ Банк" в судовому засіданні 03.03.2020 вказане клопотання залишив на розсуд суду.

30. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

30.1 Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

30.2 Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

30.3 Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження..

30.4 За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

30.5 Ухвала Верховного Суду від 11.02.2020, якою було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" у даній спарві, була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.02.2020. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

30.6 Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні 03.03.2020 зазначила про те, що відповідачу стало відомо про відкриття касаційного провадження з Реєстру судових рішень 25.02.2020.

30.7 Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

30.8 Учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів в тому рахунку і в суді касаційної інстанції.

30.9 З наведеного вбачається, що скаржник мав достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції, зокрема для реалізації передбаченого процесуальним законом права на ознайомлення з матеріалами справи.

30.10 Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

30.11 Такі дії не свідчать про добросовісне користування процесуальними правами, зокрема, правом на ознайомлення з матеріалами справи.

30.12 З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.

30.13 Тому Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Позиція Верховного Суду

31. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

32. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

33. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

34. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним.

34.1 Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Оспорюваний договір відступлення права вимоги був укладений сторонами для досягнення правових наслідків, які передбачені законом для цього типу договорів.

34.2 Крім того, судом встановлено, що сторонами оспорюваного договору він виконаний і ці обставини апелянтом не спростовано.

34.3 Не доведено, що сторони спірного договору не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення, а тому не доведено недійсність договору та наявність обставин, з якими законодавство пов`язує недійсність правочину.

34.4 Посилання на те, що спірний договір передбачав безоплатне відступлення права вимоги, а такі дії відповідача суперечать загальним принципам підприємницької діяльності та меті товариства, яка, в першу чергу, полягає в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності, не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним.

35. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Гапоненко Р.І. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014.

36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

37. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження").

38. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

39. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

40. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

41. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

42. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

43. Відповідно до змісту статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

44. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

45. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

46. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

47. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

48. Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.

49. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

50. Наведеного судами попередніх інстанцій враховано не було та не було досліджено чи оспорюваний правочин укладено на шкоду боржнику чи іншим особам, в тому рахунку кредиторам боржника.

51. Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що рішеннями Господарського суду м. Києва по справі № 910/15733/13 від 13.10.2014 на підставі саме спірного договору про відступлення права вимоги від 02.10 2014 замінено позивача у справі на ТОВ "Автопорт "Південний- плюс", та в подальшому ухвалою від 20.10.2014 затверджено мирову угоду, укладену між ДП "НСК "Олімпійський", ТОВ "Завод "Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт Південний-Плюс".

52. Згідно з частиною п`ятою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

53. У справі № 910/15733/13 АТ "ВТБ Банк" не брало участі.

54. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про преюдиційність обставин, встановлених у справі № 910/15733/13 для справи № 904/7905/16 є помилковими, а тому суди повинні були надати належну правову оцінку доводам АТ "ВТБ Банк".

55. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

56. Всупереч вказаним вимогам процесуального закону судами попередніх інстанцій не досліджено умови договору поруки від 05.03.2011 № 4/11-В-П-1 та не встановлено чи припинилася порука за вказаним договором станом на дату укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги від 02.10.2014.

57. Окрім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінку доводам ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. щодо пов`язаності осіб, зокрема щодо виведення, в результаті укладення оспорюваного договору, активів боржника на іншу юридичну особу яка є пов`язаною з кінцевим бенефіціаром банкрута.

58. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

59. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.

60. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

61. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

62. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2019 та постанову суду апеляційної інстанції від 27.11.2019 слід скасувати, а справу № 904/7905/16, в частині розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс"слід направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

64. При новому розгляді суду необхідно дослідити відповідність оспорюваного договору вимогам статей 3, 13 Цивільного кодексу України, належним чином дослідити умови договору поруки від 05.03.2011 № 4/11-В-П-1, встановити чи припинилася порука за вказаним договором станом на дату укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, надати оцінку доводам ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. щодо пов`язаності осіб, зокрема щодо виведення, в результаті укладення оспорюваного договору, активів боржника на іншу юридичну особу яка є пов`язаною з кінцевим бенефіціаром банкрута, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

65. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 904/7905/16 підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. Вих. № 02-16/1742 від 28.12.2019 та Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" № 6966/1-2 від 27.12.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 скасувати.

3. Справу № 904/7905/16 в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік