Історія справи

Постанова ВП ВС від 05.11.2019 року у справі №911/678/19
Ухвала КГС ВП від 10.07.2019 року у справі №911/678/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 911/678/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І. В. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С. В.,

представники учасників справи:

позивачів-1-5 - Литвиненко А. В., позивача -2 - Кулагіна О. Г.,

відповідача-1 - Товстуха С. В., Вабіщевич Т. В.,

відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020

(головуючий суддя Руденко М. А., судді Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.)

та рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2020

(суддя Горбасенко П. В. )

у справі №911/678/19

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитна група "Чайка", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз", 5. ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент Капітал Менеджмент", 2. ОСОБА_2

про визнання недійсним договору та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У березні 2019 року ТОВ "Омокс ", ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1 ", ТОВ "Керуюча компанія "Зараз" та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", ОСОБА_2, в якому просили, з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 11.02.2019, укладеного між ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" та ОСОБА_2, зареєстрований за №681;

- визнання за ТОВ "Омокс" права власності на 390/500 частини квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, реєстраційний номер 545174032224;

- визнання за ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка" права власності на 79/500 частини квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, реєстраційний номер 545174032224;

- визнання за ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" права власності на 29/500 частини квартири в будинку АДРЕСА_2, яка складається з двох кімнат, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, реєстраційний номер 545174032224;

- визнання за ТОВ "Керуюча компанія "Зараз" права власності на 1/500 частини квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, реєстраційний номер 545174032224;

- визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/500 частини квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м, реєстраційний номер 545174032224.

1.2. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на те, що позивачі є власниками інвестиційних сертифікатів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Консент Капітал" (далі - Фонд), до активів якого входило майно, в тому числі наведена квартира. На думку позивачів, ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", яке діяло як компанія з управління активами Фонду, в силу вимог Закону України "Про інститути спільного інвестування", положень Регламенту Фонду та інвестиційної декларації Фонду не мало права на укладення оспорюваного правочину. У зв'язку із цим позивачі просять визнати недійсним договір щодо відчуження вищевказаного майна та визнати за ними право власності на це майно відповідно до кількості їх інвестиційних сертифікатів у Фонді.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.12.02.2009 ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" створено та внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Консент Кепітал". Свідоцтво Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1300.

2.2. Згідно з п. 1.6. Регламенту Фонду, затвердженого рішенням загальних зборів ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", оформлене протоколом №91 від 17.04.2014, в новій редакції (далі - Регламент), строк діяльності - 10 (десять) років з дати реєстрації у Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування.

Пунктом 2.1 зазначеного Регламенту повне найменування компанії з управління активами: Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент Капітал Менеджмент".

Учасником Фонду можуть бути юридичні та фізичні особи, які є власниками інвестиційних сертифікатів цього товариства, згідно з п. 3.1 Регламенту.

Вартість інвестиційних сертифікатів Фонду, за якими здійснюються виплати учасникам при ліквідації Фонду, визначається виходячи з вартості чистих активів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат Фонду, що перебуває в обігу. За умови згоди всіх учасників Фонду можуть бути здійснені розрахунки іншими активами ніж кошти, крім випадків установлених чинним законодавством (п. 8.5 Регламенту).

2.3. Згідно з Інвестиційною декларацією Фонду, затвердженої загальними зборами ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", оформлене протоколом загальних зборів №91 від
17.04.2014, пріоритетним буде інвестування в будівельну галузь народного господарства, шляхом залучення коштів в корпоративні права, цінні папери, нерухомість, боргові зобов'язання (зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб не заборонений законодавством) підприємств зазначеної галузі з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України та в інші активи не заборонені чинним законодавством України.

Активи Фонду формуються з додержанням вимог, визначених ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

2.4. Відповідно до п. 4.12 Проспекту емісії інвестиційних сертифікатів Фонду, затвердженої загальними зборами ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", оформлене протоколом загальних зборів №91 від 17.04.2014, власник інвестиційного сертифікату Фонду має право: право власності учасника на частку активів Фонду; право на отримання грошової компенсації при ліквідації Фонду; право на отримання дивідендів у разі прийняття рішення про їх виплату; інші права, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з довідкою про склад, структуру та вартість активів фонду станом на
31.10.2018 до переліку інвестицій в об'єкти нерухомого майна входили майнові права - квартира №249-д, яка розташована за адресою: 08130, Київська область, с.

Чайки, вул. Лобановського, 29; котельня, яка розташована за адресою: 08130, Київська область, с. Чайки, вул. Лобановського, 1.

2.5. Згідно з п. 2.2 Статуту ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №1/2018 від 15.02.2018, предметом діяльності товариства є управління активами інституційних інвесторів (інституту спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), недержавних пенсійних фондів страхових компаній), управління іпотечним покриттям.

За змістом п. 9.2.3 Статуту ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №4/2019 від 07.02.2019 передбачено, що загальні збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

2.6. Учасниками Фонду є: ТОВ "Омокс", який є власником бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду в кількості 30 426 шт. та бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду у кількості 11 843 шт. ; ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка" є власником бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду в кількості 6 150 шт. та бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду у кількості 7620 шт. ; ТОВ "Керуюча компанія "Зараз" є власником бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду в кількості 100 шт. ; ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" є власником бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду в кількості 2250 шт. ; ОСОБА_1 є власником бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду в кількості 100 шт., що підтверджується випискою про стан рахунків у цінних паперах від 19.02.2019 станом на 12.02.2019.

2.7. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", оформлених протоколом №2 від 11.02.2019, надано згоду на продаж ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", яке діє від власного імені та в інтересах Фонду квартири АДРЕСА_1.

На вказаних зборах учасників ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" були присутні учасники товариства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які володіють 100% статутного капіталу товариства. При голосуванні з питань порядку денного брали участь учасники, частки яких складають 67% статутного капіталу.

2.8.11.02.2019 року між ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", яке діє від власного імені та за рахунок Фонду (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати (передати у власність), а покупець - купити (прийняти у власність) квартиру, розташовану у АДРЕСА_2. Нерухоме майно складається з 2 кімнат, загальною площею - 70,5 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м.

Згідно з п. 1.2 договору, квартира є власністю продавця і належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, індексний номер 31974790, видане 31.12.2014 Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 545174032224. За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 31974790 від 31.12.2014 власником квартири АДРЕСА_1, є ТОВ "Консент Капітал Менеджмент", яке діє від власного імені та за рахунок активів Фонду.

Пунктом 1.4 договору сторонами погоджено, що продавець наступним гарантує, що на момент укладення договору нерухоме майно нікому не продане, не подароване, в спорі та під арештом не значиться, а також відсутні будь-які права чи обтяження, щодо нього з боку третіх осіб.

Згідно з п. 2.1. договору ціна нерухомого майна, що купується покупцем за договором, становить 90 033 грн.

2.9. Не погоджуюсь з укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивачі звернулись до суду з даним позовом. При цьому, посилались на порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів, визначних відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування".

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.03 квітня 2020 року рішенням Господарського суду Київської області у задоволенні позову відмовлено.

3.2.14 липня 2020 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2019 залишено без змін.

3.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суди виходили з того, що позивачі, які звернулися до суду з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2019, визнання права власності не є сторонами договору від 11.02.2019 та відповідно до Статуту ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" не є його учасниками, а відповідно не є носіями корпоративних прав та обов'язків, визначених ст. 167 ГК України та не є уповноваженими особами, що мають правомочності впливу на управління та діяльність ТОВ "Консент Капітал Менеджмент". Також суди зазначили, що той факт, що позивачі є власниками бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Фонду, жодним чином не впливає на наявність у останніх права оскарження рішень, прийнятих учасниками ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" та укладання правочинів в межах реалізації учасниками права управління діяльністю товариства. Позивачі мають право виплати інвестиційних сертифікатів Фонду при його ліквідації у встановленому порядку. Спірна квартира була активом Фонду, проте зазначене не свідчить про набуття позивачами права спільної часткової власності, оскільки розподіл активів здійснюється у встановленому законом порядку.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. ТОВ "Омокс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від
14.07.2020, рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2020 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

4.2. В обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, згідно з приписами пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує, що судами неправильно застосовано, зокрема, п.8 ст. 1, п. 1 ст. З, п. 1 ст. 41, п. 3 ст. 43, ст. 72 Закону України "Про інститути спільного інвестування"; п. 5 ст. 1, ч. 5, ч.ч. 9, 11 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; п. 3 ст. 215, ст. 328 Цивільного кодексу України; п. 5 ст. 49, п. 4 ст. 52, ст.ст. 63, 64, 72, п. 2 ст. 78 Закону України "Про інститут спільного інвестування"; п. 14 п. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України", положення Закону України "Про інвестиційну діяльність"; пп. 1,2 п. 1 Розділу IV Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів, яке затверджене Рішенням НКЦПФР від
06.08.2013 №1414.

4.3. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування норм Закону України "Про інститути спільного інвестування" та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в сукупності з нормами Цивільного кодексу України в аспекті порушення прав учасників пайових фондів як власників активів, в складі яких є нерухоме майно, оскільки у цій справі позивачі звернулися за захистом свого права спільної часткової власності на нерухоме майно, що перебувало в складі активів пайового фонду, яке виникло у них на підставі закону - ст.ст. 1, 41 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

4.4. Позивач-1 вважає, що справу, в порушення ст.ст. 13, 42, 202 ГПК України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянуто за відсутності учасників справи - позивачів, які не були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.

4.5.29 жовтня 2020 року ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

4.6. Розглянувши наведений відзив, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ст. 118 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частинами 1, 2 ст. 119 ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв'язку з тим, що відзив поданий ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" після встановленого судом строку, і клопотання про поновлення строку на подання відзиву не містить, Верховний Суд дійшов висновку про залишення його без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.

4.7. Від ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" до Верховного Суду надійшли два ідентичні клопотання про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що Верховним Судом України та Верховним Судом, в т. ч. Великою Палатою, сформульовані численні правові позиції у справах про визнання права власності.

У цьому зв'язку заявник послався на застосування ст. 392 ЦК України у постановах Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №3-576гс16, від 23.12.2014 у справі №3-191гс14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №913/642/18, від 02.05.2018 у справі №914/904/17, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17, від 21.11.2018 у справі №920/615/16, від 04.09.2019 у справі №903/729/16.

Також ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" зауважило на тому, що 07.10.2020, приймаючи постанову у справі №911/735/19, що є абсолютно аналогічною справі №911/678/19 за суб'єктним складом, предметом та підставами позову, Касаційний господарський суд Верховного Суду у складі суддів Стратієнко Л. В. (головуючий), Кролевець О. А., Ткач І. В., визнав право власності позивачів на спірне нерухоме майно жодного разу не пославшись ні на положення ст. 392 ЦК України, ні на практику Верховного Суду у справах про визнання права власності.

4.8. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд об'єднаної палати, визначена ч. 2 ст. 302 ГПК України, передбачає наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Звертаючись з вказаним клопотанням, ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" не обґрунтовує в чому полягає необхідність відступу від висновків викладених у зазначених судових рішеннях і в чому полягає необхідність передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Крім того, правовідносини у справах, на які посилається скаржник не є подібними із спірними правовідносинами, що склалися між сторонами у цій справі, а справу №911/735/19 розглянуто колегією суддів з цієї ж палати, що розглядає і справу і №911/678/19.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" про передачу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/678/19.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Предметом позовних вимог є визнання недійсним договору та визнання права власності на майно.

5.2.2. Одним з доводів касаційної скарги є твердження скаржника про те, що справу було розглянуто за відсутності учасників справи - позивачів, які не були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.

5.2.3. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи, що касаційну скаргу подано ТОВ "Омокс", то в такому випадку підлягають перевірці доводи касаційної скарги саме щодо належного повідомлення скаржника про дату, час і місце судового засідання, оскільки інші позивачі не скористалися своїм правом на подання касаційних скарг з обґрунтуванням таких скарг відповідними підставами.

У цьому зв'язку Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що Північним апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу позивачів
14.07.2020, тоді як ухвала від 07.07.2020 про призначення розгляду справи на
14.07.2020 надійшла позивачам 15 липня 2020 року.

Відповідно до наявних матеріалів справи, 13.07.2020 ТОВ "Омокс" подало до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі. Відповідно до змісту цього клопотання ТОВ "Омокс" обізнане про те, що розгляд справи відбудеться 14.07.2020 о 14:00.

Отже, аргумент скаржника про його неналежне повідомлення про дату, час і місце судового засідання судом апеляційної інстанції не знайшов свого підтвердження.

5.2.4. Водночас, Верховний Суд, перевіривши інші доводи ТОВ "Омокс" щодо порушення судами норм процесуального права, дійшов таких висновків.

За змістом ст.ст. 2, 7, 9, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ст.ст. 2, 7, 9, 13 ГПК України.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Статтею 120 ГПК України для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

5.2.5. Відповідно до наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду від
06.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №911/678/19; призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 03.04.2020; викликано в судове засідання повноважених представників сторін; роз'яснено сторонам, що учасники провадження мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України; роз'яснено сторонам, що згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Листом Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20, враховуючи вказану постанову Кабінету Міністрів України, рекомендовано судам встановити особливий режим роботи судів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211" від
16.03.2020 №215 з 17 березня 2020 року в період дії карантину заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення пасажирів метрополітенами міст Києва, Харкова і Дніпра; заборонено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

5.2.6. На сайті Господарського суду Київської області за посиланням https://ko. arbitr. gov. ua/sud5012/pres-centr/news/910871/ було розміщене оголошення "Про організацію розгляду справ на період дії карантину" про те, що зборами суддів Господарського суду Київської області прийнято рішення від
17.03.2020 №11 "Про організацію розгляду судових справ та матеріалів в судових засіданнях суддями Господарського суду Київської області" відповідно до якого:

1. Розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справи, призначених на період дії карантину з 18.03.2020 до 03.04.2020, призначається (переноситься) поза межі визначеного строку (у разі його не продовження).

2. Матеріали (заяви, скарги, клопотання), які передбачають їх розгляд в судових засіданнях за участю учасників справи, призначаються поза межами визначеного строку дії карантину (у разі його не продовження).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 №239, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Отже, відповідно до обставин, що склалися (запровадження по всій території країни карантину, наявність наведеного оголошення на сайті Господарського суду Київської області, відсутність в матеріалах справи клопотання скаржника про розгляд справи за його відсутності), ТОВ "Омокс" мало правомірні очікування, що розгляд справи у судовому засіданні 03.04.2020 не відбудеться.

5.2.7. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та п. 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Наведені обставини призвели до порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо права учасника справи брати участь у судовому засіданні та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відкритий характер судового розгляду є вагомим елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

5.2.8. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до змісту поданої апеляційної скарги позивачі обґрунтовували свою апеляційну скаргу тим, що справу було розглянуто господарським судом за їх відсутності, та їх не повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду.

Водночас наведеним доводам апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.

5.2.9. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не врахував зазначені обставини, а апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про належне повідомлення судом першої інстанції позивача-1 про дату та час судового засідання, у зв'язку з чим суди припустились порушення процесуального права, вказаного у наведеній нормі статті 310 ГПК України, яка в імперативному порядку визначає відповідні наслідки скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Що ж до інших доводів касаційної скарги, то з огляду на мотиви скасування судових актів судів першої та апеляційної інстанцій суд вважає їх розгляд передчасним.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Пунктом 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

6.2. Розгляд судом першої інстанції цієї справи за відсутності скаржника належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

6.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, забезпечити належне повідомлення про час і місце розгляду справи особам, які беруть участь у справі; вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дослідити сукупність обставин, на які посилається позивачі та відповідачі і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2020 у справі №911/678/19 скасувати.

3. Справу №911/678/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко