Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.09.2019 року у справі №904/5949/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 (колегія суддів: Кузнецова І. Л., Кощеєв І. М., Широбокова Л. П. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиниринг"

до Акціонерного товариства "Дніпроазот"

про стягнення заборгованості у сумі 714 581,27 грн,

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиниринг"

про стягнення штрафних санкцій у сумі 128 066,00 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиниринг" (далі - ТОВ "Укрбудінжиниринг") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - АТ "Дніпроазот") про стягнення заборгованості у розмірі 711 623,04 грн, з яких: основний борг у сумі 703 718,40 грн, 3 % річних у сумі 7 904,64 грн

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Укрбудінжиниринг" зазначає, що АТ "Дніпроазот" порушено умови договору підряду від 19.01.2018 № 697/18-3 (далі - Договір) щодо проведення оплати за виконані роботи.

1.3. У січні 2019 року АТ "Дніпроазот" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Укрбудінжиниринг" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 128 066,00 грн, з яких пеня у сумі 16 992,00 грн та штраф у сумі 111 074,00 грн.

1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Укрбудінжиниринг" взятих на себе зобов'язань за Договором, а тому АТ "Дніпроазот" відповідно до пунктів 9.22,9.23 здійснило нарахування штрафних санкцій у зазначеному розмірі.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі № 904/5949/18 задоволено первісні позовні вимоги ТОВ "Укрбудінжиниринг" до АТ "Дніпроазот" про стягнення заборгованості у сумі 714 581,27 грн, з яких 703 718,40 грн - основного боргу, 10 862,87 грн - 3 % річних. Задоволено зустрічні позовні вимоги АТ "Дніпроазот" до ТОВ "Укрбудінжиниринг" про стягнення заборгованості у сумі 128 066,00 грн, з яких 111 074,00 грн - штрафу у розмірі 20% та 16 992,00 грн - пені.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з обставин щодо порушення АТ "Дніпроазот" строків оплати виконаних за Договором робіт. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Укрбудінжиниринг" порушило пункти 12,13 Договору, не надало АТ "Дніпроазот" та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з АТ "Дніпроазот".

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі № 904/5949/18 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено.

Стягнуто з АТ "Дніпроазот" на користь ТОВ "Укрбудінжиниринг" основний борг у сумі 703 718,40 грн, 3 % річних у сумі 10 862,87 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що ТОВ "Укрбудінжиниринг" було здійснено подання на реєстрацію податкових накладних з дотриманням вимог, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та отримання цих накладних АТ "Дніпроазот" в день їх реєстрації. Тому колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в цьому випадку АТ "Дніпроазот" не доведено факт невиконання ТОВ "Укрбудіжиниринг" господарського зобов'язання, а відтак і про відсутність підстав для притягнення ТОВ "Укрбудіжиниринг" до відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені.

При цьому, враховуючи вимоги апеляційної скарги, апеляційним господарським судом, рішення місцевого Господарського суду Дніпропетровської області від
16.04.2019 у справі № 904/5949/18, було переглянуто тільки в частині зустрічної позовної заяви.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 904/5949/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося АТ "Дніпроазот" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від
08.08.2019, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
16.04.2019 у справі № 904/5949/18 залишити в силі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги АТ "Дніпроазот" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду, в частині скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку скаржника, постанова апеляційного господарського суду суперечить статтям 173, 174 Господарського кодексу України, статтям 530, 611, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України та статтям 86, 238 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, АТ "Дніпроазот" наголошує на помилковості висновку апеляційного господарського суду про те, що зобов'язання щодо внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних протягом трьох календарних днів з моменту виникнення податкового зобов'язання не є господарським зобов'язанням. Також скаржник звертає увагу на судову практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укрбудіжиниринг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін. На думку ТОВ "Укрбудіжиниринг", є помилковим твердження АТ "Дніпроазот" про те, що здійснення реєстрації податкових накладних у строки, передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, але з порушенням триденного строку встановленого Договором, є порушенням господарського зобов'язання.

4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.01.2018 між АТ "Дніпроазот" (замовник) та ТОВ "Укрбудінжиниринг" (підрядник) було укладено Договір підряду № 697/18-3 (далі - Договір), на підставі пункту 1.1 якого в порядку і на умовах, визначених цим Договором, підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик, своїми силами, своїми механізмами та коштами, з використанням матеріалів замовника і підрядника виконати ремонт зовнішньої поверхні ліфтової башні (корпус 1196) та димової труби (корпус 514/05) цеху карбамід-2 та здати замовнику закінчені роботи, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити закінчені роботи.

4.2. Згідно з пунктом 1.2 Договору предмет, склад та обсяги виконуваних за цим Договором робіт визначені у локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-1, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору.

4.3. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що роботи, які є предметом цього договору, виконуються підрядником поетапно. Строки виконання робіт за кожним з етапів, дати початку виконання робіт та закінчення виконання робіт, вартість робіт по кожному з етапів визначається у календарному графіку виконання робіт, який узгоджується обома сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору.

4.4. Відповідно до пункту 2.13 Договору датою закінчення робіт кожного з етапів вважається дата їх прийняття замовником шляхом підписання "Акта приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в, "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою КБ-3 на весь обсяг робіт по відповідному етапу та звіту про використання матеріалів поставки замовника у відповідному етапі. Замовник має право не приймати роботи та/або відмовитися від їх оплати до передачі йому підрядником вищевказаних документів.

4.5. Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна робіт у даному Договорі є договірною, твердою та перегляду у бік збільшення не підлягає. Загальна вартість виконаних робіт, що є предметом цього Договору (загальна сума Договору) визначена у договірній ціні, яка є невід'ємною частиною даного договору і складає 708

000,00грн, у тому числі податок на додану вартість 20 процентів - 118 000,00грн.

4.6. Пунктом 3.4 Договору визначено, що оплата вартості виконаних робіт (етапу робіт) за даним Договором здійснюється замовником у безготівковій формі, в національній валюті України. Виконані підрядником роботи (етап робіт) повинні бути оплачені замовником після перевірки достовірності результатів робіт і підписання замовником наданих підрядником акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 відповідно до етапу календарного графіку виконання робіт до Договору протягом 60 календарних днів від дати підписання замовником зазначених документів, але не раніше дати надання підрядником замовнику рахунку та всіх необхідних документів за цим Договором.

4.7. Згідно з пунктом 7.8 Договору наявність підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за всіма етапами календарного графіку виконання робіт до Договору та акта технічної готовності є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

4.8. Відповідно до пункту 12.1 Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2018 включно. Виходячи з умов Договору, позивач за первісним позовом виконав підрядні роботи у 4 етапи.

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що вартість виконаних робіт складає 703 718,40грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень-липень 2018 року, підписаними представниками сторін без зауважень.

4.10. Згідно з пунктом 3.4. Договору відповідач за первісним позовом повинен був розрахуватися за виконані роботи впродовж 60 календарних днів від дати підписання акту, а саме:

- по першому етапу згідно з актом за квітень 2018 року до 23.06.2018 включно;

- по другому етапу згідно з актом за травень 2018 року до 24.07.2018 включно;

- по третьому етапу згідно з актом за червень 2018 року до 28.08.2018 включно;

- по четвертому етапу згідно з актом за липень 2018 року до 08.09.2018 включно.

4.11. Для сплати вартості виконаних підрядних робіт, ТОВ "Укрбудінжиниринг" були виставлені рахунки № 19 від 23.04.2018, № 28 від 24.05.2018, № 37 від 25.06.2018 та № 48 від 09.07.2018, а також складено податкові накладні № 2 від 23.04.2018, № 1 від 24.05.22018, № 1 від 25.06.2018 та № 1 від 09.07.2018.

4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що АТ "Дніпроазот" порушило умови Договору та вартість виконаних робіт ТОВ "Укрбудіжиниринг" не оплатило. Тому станом на момент звернення із позовом заборгованість по оплаті складає 703 718,40 грн. Також ТОВ "Укрбудіжиниринг" у зв'язку з несвоєчасною оплатою нарахувало до стягнення з АТ "Дніпроазот" 3 % річних в сумі 10 862,87
грн. При цьому, в процесі розгляду справи господарські суди установили відсутність доказів погашення зазначеної суми заборгованості. Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.

4.13. За результатами розгляду зустрічних позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли протилежних за змістом висновків. А саме, місцевий господарський суд, задовольняючи зустрічні позовні вимоги, дійшов висновку, що ТОВ "Укрбудінжиниринг" порушило пункти 12,13 Договору, не надало АТ "Дніпроазот" та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за наслідками господарських операцій з АТ "Дніпроазот". Натомість, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, виходив із того, що ТОВ "Укрбудінжиниринг" було здійснено подання на реєстрацію податкових накладних з дотриманням вимог передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та отримання цих накладних АТ "Дніпроазот" в день їх реєстрації. Тому колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в цьому випадку АТ "Дніпроазот" не доведено факт невиконання ТОВ "Укрбудіжиниринг" господарського зобов'язання, а відтак і про відсутність підстав для притягнення ТОВ "Укрбудіжиниринг" до відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Переглянувши оскаржувану у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом первісних позовних вимог у справі є вимога ТОВ "Укрбудінжиниринг" про стягнення заборгованості у розмірі 711 623,04 грн, з яких: основний борг у сумі 703 718,40 грн, 3 % річних у сумі 7 904,64 грн, у зв'язку з неналежним виконанням АТ "Дніпроазот" умов Договору. Предметом зустрічних позовних вимог у справі є вимога АТ "Дніпроазот" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 128
066,00 грн, з яких пеня у сумі 16 992,00 грн та штраф у сумі 111 074,00 грн, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Укрбудінжиниринг" умов Договору.

5.3. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення первісних позовних вимог АТ "Дніпроазот" не оскаржуються.

5.4. Підставою подання касаційної скарги стала незгода скаржника з судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Укрбудінжиниринг" штрафних санкцій у розмірі 128 066,00 грн, з яких пеня у сумі 16 992,00 грн та штраф у сумі 111 074,00 грн.

5.5. З урахуванням приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.6. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що ТОВ "Укрбудінжиниринг" було здійснено подання на реєстрацію податкових накладних з дотриманням вимог, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та отримання цих накладних АТ "Дніпроазот" в день їх реєстрації. Тому колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в цьому випадку АТ "Дніпроазот" не доведено факт невиконання ТОВ "Укрбудіжиниринг" господарського зобов'язання, а відтак і про відсутність підстав для притягнення ТОВ "Укрбудіжиниринг" до відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені.

5.7. Верховний Суд погоджується з цим висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

5.8. Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.9. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.10. Судами установлено, що пунктом 12.13 Договору сторони погодили, що підрядник зобов'язаний протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та надати замовнику податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5.11. Згідно з пунктом 9.22 Договору за кожне порушення зобов'язань, передбачених пунктами 9.16,9.25,12.7,12.13-12.20 Договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим Договором чи законодавством України та/або не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 процентів загальної суми договору.

5.12. Відповідно до пункту 9.23 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню підрядником замовнику у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 процента загальної суми Договору за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

5.13. Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений пункту 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

5.14. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

5.15. При цьому, господарськими судами установлено, що податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ "Укрбудіжиниринг" були направлені АТ "Дніпроазот" в наступні строки:

- податкова накладна № 2 від 23.04.2018 по акту за квітень 2018 року - зареєстрована 03.05.2018 та отримана АТ "Дніпроазот" 03.05.2018;

- податкова накладна № 1 від 24.05.2018 по акту за травень 2018 року - зареєстрована 05.06.2018 та отримана АТ "Дніпроазот" 05.06.2018;

- податкова накладна № 1 від 25.06.2018 по акту за червень 2018 року - зареєстрована 02.07.2018 та отримана АТ "Дніпроазот" 02.07.2018;

- податкова накладна № 1 від 09.07.2018 по акту за липень 2018 року - зареєстрована 23.07.2018 та отримана АТ "Дніпроазот" 23.07.2018.

5.16. Отже, встановлюючи відповідальність підрядника у вигляді штрафу в розмірі 20 % від загальної суми Договору, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію замовнику негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання підрядником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості замовником у зв'язку з цим отримати податковий кредит.

5.17. Тобто, передбачена пунктом 9.22 Договору відповідальність підрядника не пов'язана з виконанням ним своїх основних зобов'язань за Договором, оскільки виникає в разі невиконання підрядником приписів податкового законодавства.

5.18. Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

5.19. Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

5.20. Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України установлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

5.21. Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

5.22. Отже, невиконання ТОВ "Укрбудінжиниринг" зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором підряду, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати за фактом порушення стороною умов Договору підряду або, маючи компенсаційну природу, за фактом настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.

5.23. За своєю правовою природою це зобов'язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (ненадання зареєстрованої податкової накладної протягом трьох календарних днів від дня виникнення податкових зобов'язань) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

5.24. Доводи скаржника про те, що зобов'язання щодо внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних протягом трьох календарних днів з моменту виникнення податкового зобов'язання є господарським зобов'язанням, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 07.02.2019 у справі № 913/272/18.

5.25. Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору. З урахуванням викладеного, обумовлені у договорі обов'язки відповідача щодо надання та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог частини 1 статті 230, статті 218 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №908/3565/16.

5.26. Також Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, оскільки предмет позову у справі № 917/877/17 - стягнення збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо надання позивачеві податкових накладних за договором від
01.03.2001 № 291 на послуги з оренди майна, і в зазначеній постанові не наведено правових висновків про стягнення штрафних санкцій, передбачених договором. У справі № 917/877/17 відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1 541
930,45 грн. Судами встановлено наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, що фактично є збитками цієї особи. Тобто у справі № 917/877/17 було встановлено наявність усі елементів складу господарського правопорушення.

5.27. Ураховуючи встановлені судами обставини, зокрема, що подання на реєстрацію податкових накладних ТОВ "Укрбудінжиниринг" було здійснено з дотриманням вимог, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та отримання цих накладних АТ "Дніпроазот" відбулося в день їх реєстрації, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що в цьому випадку АТ "Дніпроазот" не доведено факт невиконання ТОВ "Укрбудіжиниринг" господарського зобов'язання, а тому відсутні підстави для притягнення ТОВ "Укрбудіжиниринг" до господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого пунктом 9.22 Договору.

5.28. З огляду на викладене, відсутні також підстави для застосування до ТОВ "Укрбудіжиниринг" відповідальності у вигляді стягнення пені в розмірі 0,1 процента від загальної суми Договору за кожний день прострочення виконання зобов'язання, передбаченої пунктом 9.23 Договору.

5.29. Інші доводи скаржника стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.30. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржувана у справі постанова ухвалена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для її зміни чи скасування немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 904/5949/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв