Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №912/4859/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/4859/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської від 22.05.2017 у справі

за позовом Східного офісу Держаудитслужби до: 1) Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області; 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення 76 725,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У грудні 2016 року Східний офіс Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення в дохід державного бюджету коштів, отриманих без установлених законом підстав в сумі 76 725, 48 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що при проведенні позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за період з 01.03.2013 по 01.02.2015, відповідно до звернення Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 13.02.2015 № 08-13/01.1-22/274, встановлено недотримання відповідачем-1 вимог підпункту 7 пункту 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, пункту 27 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", пунктів 20, 23 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ". За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача виявлено здійснення ним видатків у розмірі 76 725,48 грн за державні кошти з листопада 2014 року по січень 2015 року за оренду та на відшкодування витрат орендодавця на утримання приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Дворцова, 32/29, яке не викорстовувалося відповідачем у цей період, що свідчить про незабезпечення відповідачем ефективного, результативного та економного використання бюджетних коштів, недотримання режиму суворої економії коштів та включення до кошторису видатків, необхідність яких не передбачена характером діяльності державної установи. Внаслідок таких неправомірних дій державі завдані збитки, які підлягають стягненню з відповідача.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2017 (суддя Наливайко Є.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 (колегія суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача-1, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та збитками, а також в чому саме це виявляється.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Східний офіс Держаудитслужби посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакцій, чинній до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Східний офіс Держаудитслужби просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав повного встановлення судами попередніх інстанцій всіх обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Господарськими судами встановлено, що начальник Головного управління юстиції у Кіровоградській області Чудний О.В. листом № 08-13/01.1-22/274 від 13.02.2015 звернувся до начальника Держфінінспекції в Кіровоградській області у якому просив провести позапланову перевірку з питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.03.2013 по 01.02.2015 у зв'язку із перейменуванням Головного управління юстиції у Кіровоградській області на Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області.

Головне управління юстиції у Кіровоградській області є бюджетною установою та юридичною особою, що утримується за рахунок бюджетних коштів, а отже є підконтрольною Державній фінансовій інспекції в Кіровоградській області установою в розумінні пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550.

В період з 30.03.2015 по 20.04.2015 Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Кіровоградській області за період з 01.03.2013 по 01.02.2015, за результатами якої складено Акт від 27.04.2015 № 08-09/11 в якому зазначено про те, що Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради виступає орендодавцем приміщень за адресою: м. Кіровоград, площа Героїв Майдану, 1 та по вул. Преображенська, 2, частина яких орендується Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області, про що укладено в 2013 - 2014 роках відповідні договори.

Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області від 01.01.2012 № 28 із Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області, згідно якого останньому передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1 337,33 кв.м, розміщене за адресами:

- м. Кіровоград, вул. Леніна (Дворцова) 32/29 (Будинок Рад) на V, VI поверхах та підвал;

- м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2 (Будинок побуту "Інгул") на IV поверсі.

Дане нерухоме майно передане для розміщення Головного управління юстиції у Кіровоградській області з терміном дії до 30.11.2014.

01.12.2014 Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області № 28 із Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області, згідно якого останньому передано в строкове платне користування нерухоме загальною площею 1 574,12 кв.м, розміщене за адресами:

- м. Кіровоград, вул. Дворцова 32/29 (Будинок Рад) на ІІІ, IV, V, VI поверхах та підвал;

- м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2 (Будинок побуту "Інгул") на IV та V поверхах.

Дане нерухоме майно передане для розміщення Головного управління юстиції у Кіровоградській області з терміном дії до 30.11.2016.

Судами встановлено, що як зазначено в Акті позапланової ревізії від 27.04.2015, Головне управління юстиції у Кіровоградській області листом від 10.12.2014 № 09-13/01.1-22/2477 повідомило Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради про те, що працівники Головного управління юстиції з 01.11.2014 знаходяться в новій будівлі за адресою: вул. Дворцова, 6/7, а приміщення за адресою по вул. Дворцова, 32/29 не експлуатується; в найближчий час вказане приміщення планується використати для розміщення одного із структурних підрозділів Головного управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться у місті Кіровограді. Про структурний підрозділ Головного управління та чисельність його працівників, що будуть знаходитись у приміщенні за адресою вул. Дворцова, 32/29, орендодавця відповідач-1 зобов'язався повідомити додатково.

Також, як встановлено судами, в Акті ревізії зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку Головного управління юстиції за листопад-грудень 2014 року та січень 2015 року за оренду та утримання приміщення за адресою по вул. Дворцовій, 32/29, проведено видатки по загальному та спеціальному фондах кошторису у загальній сумі 76 725,48 грн. Ці видатки проведені у зв'язку із не розірванням договору оренди від 01.01.2012 № 28 після вивільнення приміщення та через підписання нового договору від 01.12.2014 № 28.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Пунктом 27 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" передбачено, зокрема, такий захід щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету: здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень із забезпеченням ефективного, результативного, цільового та економного використання бюджетних коштів, належної організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, передбачено, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що висновок позивача, викладений в Акті ревізії, щодо порушення відповідачем-1 вимог зазначених норм, є неправомірним, оскільки у підпункті 7 пункту 5 статті 22 Бюджетного кодексу України та пункті 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ йдеться про головних розпорядників бюджетних коштів у бюджетному процесі, тоді як Головне управління юстиції у Кіровоградській області є лише розпорядником бюджетних коштів, що відображено і в Акті ревізії.

Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі із бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України; бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Саме відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 47 Бюджетного кодексу).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оплата відповідачем-1 витрат за надані послуги по оренді та на утримання приміщення за договорами № 28 від 01.01.2012 та від 01.12.2014 проводилася в межах затвердженого кошторису, а за результатами ревізії не встановлено порушень порядку формування кошторису і плану асигнувань, відповідно до яких здійснювались видатки на оренду та на утримання орендованого приміщення.

Висновки позивача щодо невикористання відповідачем-1 орендованого приміщення, як зазначено в акті ревізії, ґрунтуються на змісті листа Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2014 № 09-13/01.1-22/2477.

Судами встановлено, що згідно письмових пояснень заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Потьомкіна О.О., до структури Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області входив відділ державної реєстрації юридичних осіб, легалізації об'єднань громадян та державної реєстрації друкованих засобів масової інформації, який здійснював відповідні реєстраційні дії та забезпечував ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об'єднань, Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Під час процесу переїзду Управління до адміністративної будівлі за адресою: вул. Дворцова, 6/7 у м. Кіровограді, виникли труднощі щодо переміщення комп'ютерної техніки, яка забезпечувала функціонування програмних засобів вищевказаних Реєстрів, тому до вирішення вказаного питання у період з листопада 2014 року до квітня 2015 року комп'ютерна техніка з відповідними Реєстрами знаходилась за адресою: вул. Дворцова, 32/29 (т. 2, а.с. 113-115).

Також, відповідач-1 необхідність оренди спірних приміщень пояснює використанням приміщення за адресою Дворцова, 32/29 за договорами оренди № 28 від 01.01.2012 та від 01.12.2014 саме на виконання державної політики щодо реалізації прав громадян на безоплатну правову допомогу, згідно якої на Головне управління юстиції у Кіровоградській області, яке здійснює функції Міністерства юстиції України на місцях, було покладено обов'язок утворення центрів з надання безоплатної правової допомоги при головних управліннях юстиції та створення їм належних умов для функціонування, в тому числі забезпечення їх приміщеннями.

Приписами статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов'язання; збитки; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина.

Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що збитками позивач вважає витрати, понесені у зв'язку із здійсненням відповідачем-1 видатків за державні кошти з листопада 2014 року по січень 2015 року за оренду та на відшкодування витрат орендодавця на утримання приміщення за адресою по вул. Дворцовій, 32/29 у м. Кіровограді, яке ним не використовулося, проте, з огляду на встановлені судами обставини, висновок судів про не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача-1, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та збитками, є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, твердження скаржника про порушення судами приписів статей 224 ГК України та статей 22, 1166, 1172 ЦК України є безпідставними.

Посилання касаційної скарги Східного офісу Держаудитслужби, як на підтвердження своїх вимог, на Акт ревізії від 27.04.2015 № 08-09/11 та лист Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2014 № 09-13/01.1-22/2477, відхиляються колегією суддів, оскільки цим доказам судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку, а дослідження доказів відповідно до статті 300 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, з чим колегія суддів погоджується.

Згідно статті 309 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської від 22.05.2017 у справі № 912/4859/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір