ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1765/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Санта Україна»

на рішення Господарського суду Миколаївської області

(суддя - Смородінова О.Г.)

від 01.10.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Лавриненко Л.В., судді - Аленін О.Ю., Таран С.В.)

від 13.01.2020

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Санта Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»

про визнання недійсними односторонніх змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. 18.07.2019 Приватне акціонерне товариство «Санта Україна» (надалі - ПрАТ «Санта Україна», позивач) звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (надалі - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», відповідач), в якій просило визнати недійсними односторонні зміни зі збільшення ціни на постачання електричної енергії з 1,84999 грн за 1 кВт/год до 2,19742 за 1 кВт/год, в додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

1.2. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:

1.2.1. 02.01.2019 сторони уклали договір № 56/13 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), згідно з пунктом 2.1 якого постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

1.2.2. У пункті 1.1 договору сторони погодили, що договір є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

1.2.3. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

1.2.4. 02.01.2019 сторонами підписано додаток до договору - комерційну пропозицію, предметом якої є постачання електричної енергії як товарної продукції. Комерційна пропозиція містить, серед іншого, спосіб визначення (формулу) прогнозованої ціни (тарифу), за якою здійснюється постачання електричної енергії у розрахунковому періоді.

1.2.5. У пункті 8 комерційної пропозиції від 02.01.2019 сторони визначили, що договір набирає чинності з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору і укладається на строк до 30.06.2019 (включно), а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

1.2.6. Пунктом 5.3 договору передбачено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування із зазначенням порядку її формування.

1.2.7. Відповідно до пункту 5.4 договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

1.2.8. Згідно з пунктом 13.1 договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинність з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

1.2.9. За пунктом 13.2 договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

1.2.10. 01.07.2019 позивач та відповідач підписали додаток до договору про постачання електричної енергії споживачу № 56/13 (комерційну пропозицію). Додаток підписаний позивачем без застережень. Укладенню додатку 2 в новій редакції передувало акцептування позивачем комерційної пропозиції шляхом підписання 27.06.2019 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції постачальника № 12.

1.2.11. Предметом цієї комерційної пропозиції є постачання електричної енергії як товарної продукції. Комерційна пропозиція № 12 передбачена для споживачів з дозволеною потужністю від 150 кВт до 1 МВт, з точками обліку, які обладнані диференційним (погодинним, зонним) із гарантованим щодобовим зчитуванням даних з лічильників та визначеним споживачем оператором АСКОЕ.

1.2.12. Комерційна пропозиція від 01.07.2019 закріплює інший спосіб визначення ціни електричної енергії, ніж комерційна пропозиція від 02.01.2019.

1.2.13. Зокрема, розмір оплати за фактичний обсяг електричної енергії розраховується з урахуванням розміру податку на додану вартість, що нараховується при проведенні операцій купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України.

1.2.14. Також комерційною пропозицією № 12 від 01.07.2019 визначено, що ціна за електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що і потягло за собою збільшення вартості 1 кВт*год електроенергії.

1.2.15. 04.07.2019 відповідач виставив позивачу до сплати, з урахуванням нових тарифів, рахунки за плановий обсяг електричної енергії на липень 2019 року № 56/13/7/1/П2 на суму 68559,50 грн з ПДВ та № 56/13/7/1/П1 на суму 43530,02 грн з ПДВ з розрахунку 2,19742 грн за 1 кВт*год.

1.2.16. Проте, позивач не погодився з виставленими відповідачем рахунками в частині вартості 1 кВт*год електричної енергії та висловив відповідачу намір звернутися до господарського суду з цим позовом, оскільки, на його думку, збільшення ціни на постачання електричної енергії відбулося у зв`язку із прийняттям НКРЕКП постанови від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року» та постанови від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року», дію яких ухвалою від 27.06.2019 зупинив Окружний адміністративний суд м. Києва.

1.2.17. Спір між сторонами виник у зв`язку зі зміною умов договору про постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на постачання електричної енергії, що відбулося, за твердженням позивача, на підставі прийнятих НКРЕКП постанов від 07.06.2019 № 954 та № 955, дія яких зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19.

1.3. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував зазначаючи, що дотримався умов укладеного між сторонами договору щодо повідомлення споживача про зміну умов договору в частині оплати спожитої електроенергії. Постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, на яку позивач посилається при зверненні з позовом, визнана такою, що втратила чинність, з 01.08.2019, відповідно до постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411, а дія заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19, розповсюджується лише на учасників справи № 640/11330/19, до числа яких ані позивач, ані відповідач не належать.

1.4. У відповіді на відзив, позивач зазначає про помилковість твердження відповідача про непоширення на нього і відповідача дії ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, з огляду на те, що постанова НКРЕКП є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на всіх учасників спірних правовідносин, отже, якщо дія нормативно-правового акту зупинена відповідним судовим рішенням, такий акт не діє щодо всіх учасників врегульованих ним правовідносин.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, в задоволенні позову ПрАТ «Санта Україна» до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними односторонніх змін до договору про постачання електричної енергії від 02.01.2019 № 56/13 відмовлено повністю.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з таких обставин:

- сторонами в договорі про постачання електричної енергії погоджено спосіб визначення ціни електричної енергії, а саме вказано, що тариф електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції;

- підписавши заяву - приєднання від 27.06.2019 та комерційну пропозицію № 12, ПрАТ «Санта Україна» погодилось, що з 01.07.2019 ціна (тариф) електричної енергії визначатиметься у спосіб, передбачений комерційною пропозицією № 12;

- у комерційній пропозиції № 12 не міститься посилань на реквізити будь-яких окремих постанов НКРЕКП, що встановлюють вартість 1 кВт*год електричної енергії;

- положення укладеного сторонами договору відповідають вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, та затвердженого нею примірного договору про постачання електричної енергії споживачу.

2.3. Суди попередніх інстанцій вказали, що відсутні підстави стверджувати про одностороннє збільшення відповідачем ціни за постачання електричної енергії з 1,84999 грн/кВт·год до 2,19742 грн/кВт·год, оскільки і постачальник, і споживач підписали комерційну пропозицію від 01.07.2019 № 12 без застережень та зауважень.

2.4. Суд першої інстанції відхилив твердження позивача, що згідно з додатком № 2 до договору від 02.01.2019 № 56/13 ціна електричної енергії була визначена у фіксованому розмірі, а саме 1,84999 грн за 1 кВт*год, а тому розрахунок спожитої відповідачем з липня 2019 року електричної енергії за ціною 2,19742 грн за 1 кВт*год є неправильним, з огляду на те, що ціну в розмірі 1,84999 грн за 1 кВт*год сторони погодили як умову договору, що визначається з урахуванням показників, зазначених у комерційній пропозиції, до якої приєднався позивач.

2.5. Суди попередніх інстанцій розглянули та відхилили аргументи позивача про недотримання відповідачем 20-денного строку повідомлення про майбутні зміни умов договору про постачання електричної енергії як підставу визнання цих змін недійсними. Суди вказали, що хоча інформація про комерційну пропозицію № 12, яка була застосована з 01.07.2019, розміщена на офіційному веб-сайті відповідача за 19 днів до 01.07.2019, проте ця обставина не створює підстав для визнання змін до договору, внесених цією комерційною пропозицією недійсними, оскільки, незважаючи на 19-денний, а не 20-денний строк оприлюднення, позивач, підписавши комерційну пропозицію № 12, погодився із новою редакцією додатку 2 до договору про постачання електричної енергії.

2.6. Крім того, судами зазначено, що позивач при розгляді комерційної пропозиції, не скористався передбаченим пунктом 13.2 договору правом розірвати договір.

2.7. Суд апеляційної інстанції вказав, що включення до ціни (тарифу) електричної енергії у липні 2019 складової тарифу на послуги з її передачі, запровадженого постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року» від 07.06.2019 № 954, попри зупинення дії цієї постанови ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/12695/19, не є правовою підставою для визнання недійсними змін до договору про постачання електричної енергії від 02.01.2019 № 56/13 в частині збільшення ціни електричної енергії, оскільки постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними, а не регульованими цінами, що надає постачальнику електричної енергії можливість самостійно формувати і встановлювати ціни на електричну енергію, як товар, на власний розсуд визначаючи складові такої ціни.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 06.02.2020 ПрАТ «Санта Україна» звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 915/1765/19, в якій просить скасувати повністю судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм статей 204, 215, 509, 526, 626, 628 Цивільного кодексу України та статей 56, 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначає, що:

- судами попередніх інстанцій не враховано, що збільшення ціни за договором № 56/13 відбулось на підставі прийнятої НКРЕКП постанови № 954 від 07.06.2019, дію якої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 було зупинено;

- судом апеляційної інстанції не досліджено правомірність нарахування вартості електроенергії по завищених тарифах, оскільки постанова НКРЕКП № 954 від 07.06.2019 визнана постановою № 1411 від 12.07.2019 такою, що втратила чинність.

3.3. ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 915/1765/19 - без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3.4. 19.05.2020 та 30.06.2020 від ПрАТ «Санта Україна» та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» надійшли заяви про розгляд справи без участі уповноважених представників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. 08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

4.2. За правилом пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

4.3. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII.

4.4. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (зараз і надалі, в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.5. Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

4.6. За нормами статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

4.7. Стаття 634 Цивільного кодексу України передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.8. Пункт 1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, визначає, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

4.9. Згідно з пунктом 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції, розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті регулятора.

4.10. Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 5 до Правил, містить положення про те, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (пункти 5.1, 5.2 договору).

4.11. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

4.12. Частина перша статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.13. За приписами частини першої статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

4.14. Згідно із статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.15. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, закріплені в статті 203 Цивільного кодексу України. За приписами ч. ч. 1 - 5 цієї норми зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

4.16. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

4.17. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що комерційною пропозицією № 12 від 01.07.2019 сторони погодили новий механізм визначення ціни електричної енергії шляхом включення в неї тарифу на послуги з передачі електричної енергії у зв`язку з набранням 01.07.2019 року чинності Законом України «Про ринок електричної енергії», а тому позивач, підписавши зазначену комерційну пропозицію без зауважень та заперечень, прийняв нові умови формування тарифу на електричну енергію.

4.18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2019 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на офіційному веб - сайті розмістило комерційну пропозицію дифтариф № 12 для непобутових споживачів з дозволеною потужністю від 150 кВт до 1 МВт, а зміст підписаної позивачем комерційної пропозиції від 01.07.2019 ідентичний змісту комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному веб-сайті відповідача.

4.19. З огляду на те, що позивач не заперечував проти внесених змін до договору та не звертався до відповідача з вимогою розірвати договір у порядку, передбаченому пунктом 13.2 договору, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо своєчасності повідомлення позивача про зміну ціни за електричну енергію шляхом розміщення відповідної інформації на сайті відповідача.

4.20. Доводи скаржника, що судами попередніх інстанцій не враховано, що збільшення ціни за договором № 56/13 відбулось на підставі прийнятої НКРЕКП постанови № 954 від 07.06.2019, дію якої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 було зупинено, Верховним Судом відхиляються, оскільки, зазначені доводи були розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

4.21. Твердження заявника, що судом апеляційної інстанції не досліджено правомірність нарахування вартості електричної енергії по завищених тарифах, оскільки постанова НКРЕКП № 954 від 07.06.2019 визнана постановою НКРЕКП № 1411 від 12.07.2019 такою, що втратила чинність, судом касаційної інстанції також відхиляються, з огляду на те, що розрахунок ціни (тарифу) для здійснення планових платежів за електричну енергію з 01.07.2019 здійснено за формулою, передбаченою комерційною пропозицією № 12. Крім того, в погодженій між сторонами комерційній пропозиції не міститься посилання на постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та № 955, дію яких було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/12695/19.

4.22. Слід зазначити, що заперечення скаржника зводяться до незгоди із порядком формування цін на електричну енергію, проте порядок здійснення перерахунку вартості спожитої електричної енергії не є предметом спору в межах цієї справи.

4.23. З огляду на те, що позивач не навів обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними односторонніх змін до договору щодо збільшення ціни за постачання електричної енергії, як і не довів, що зміни до договору були внесені відповідачем в односторонньому порядку, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з од-них лише формальних міркувань.

5.2. Верховний Суд вважає висновки Господарського суду Миколаївської області та Південно-західного апеляційного господарського суду обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі висновків суду попередніх інстанцій не спростовують.

5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Санта Україна» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 915/1765/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач