Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5043/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 (суддя Ващенко Т. М.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Тарасенко К. В., Тищенко А. І.)

у справі № 910/5043/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт оренда-2"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Герасименко І. В., відповідача - Поляк І. О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, Водоканал) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт оренда-2" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 1 872 333,56 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 (далі - Правила № 1879), у період з 06.07.2021 по 23.02.2022 у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 62; у період з 06.07.2021 по 23.02.2022 - у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26-Л (літ. А); у період з 02.04.2021 по 23.02.2022 - у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. М. Драгоманова, 40-Г здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, з огляду на що позивачем на підставі пункту 4.12 Договорів здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид у чотирикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за період їх відсутності в розмірі 1 872 333,56 грн, які відповідач не сплатив.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач, на виконання умов Договорів та Правил №1879, неодноразово намагався вирішити питання погодження Паспортів водного господарства з метою забезпечення подальшого отримання Умов, тоді як законодавчо строк механізму отримання таких Умов чітко не визначений. З листування між сторонами вбачається, що позивач, відмовляючи в погодженні Паспортів водного господарства та продовженні відповідачу строків Умов на скид стічних вод, не надав доказів на підтвердження надання споживачу конкретного переліку вимог, які мають бути дотримані, та переліку документів, що мають бути надані, при чому в листах про таку відмову не наведено, які саме порушення були допущені відповідачем. Наведене свідчить про фактичну неможливість для підприємства отримати Умови на скид у встановлені строки без застосування відповідальності за їх відсутність, навіть при належному виконанні всіх вимог Водоканалу, з огляду на що суди дійшли висновку про те, що відповідачем доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань з отримання Умов на скид, а неможливість їх отримання у визначені позивачем строки зумовлена діями самого позивача, у зв`язку з чим суди не вбачали правових підстав для задоволення позову.

Касаційна скарга

5. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, справу направити на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги на рішення і постанову

6. У касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що висновки судів щодо застосування Правил № 1879 та статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

7. Також, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо обов`язку абонента оформити Паспорт водного господарства, а також щодо обов`язковості умов договору в частині зобов`язання отримувати та продовжувати Умови на скид стічних вод.

8. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом прийняття до розгляду доказів, які не були подані відповідно до визначених ГПК України порядку та строків, а також не застосовано процесуальні наслідки такого порушення.

9. Також, скаржник наполягає на тому, що надані відповідачем та оцінені судами докази не підтверджують обставин справи, на які посилається Товариство, та не стосуються заявленого періоду заборгованості в справі, оскільки датовані пізніше заявленого періоду, крім того, частина листів взагалі не стосується відповідача, оскільки адресатами у них вказані інші юридичні особи.

10. Звідси, вказує на те, що оскаржувані рішення ґрунтуються на недопустимих доказах та доказах, що не стосуються предмета спору, а також, що висновки оскаржуваних рішень ухвалені з порушенням ст. 80 ГПК України та ґрунтуються виключно на поясненнях однієї зі сторін, що свідчить про порушення принципу рівності.

11. Крім того, скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 7 13 14 73 74 76 77 79 237 ГПК України, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16.

Відзив

12. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказує на те, що суди попередніх інстанцій надали належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а також дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що висновки судів стосовно недобросовісної поведінки позивача узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, наведеними в постановах від 04.09.2020 у справі №311/2145/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17. Окрім того, вказує на те, що рішення суду першої інстанції щодо прийняття долучених відповідачем разом з додатковими поясненнями доказів було прийнято у відповідності до вимог процесуального законодавства та з урахуванням принципів змагальності, диспозитивності та рівності сторін. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

13. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Судові рішення у справі оскаржується позивачем з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

15. З установлених судами обставин вбачається, що між Водоканалом (виконавець) і Товариством (абонент, споживач) укладено договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 06.07.2021 №25604/5-06-Т, від 06.07.2021 №25603/5-06-Т, від 02.04.2021 №24913/5-06-Т (далі - Договори).

16. Пунктами 1.1 Договорів передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду (умов на скид) стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

17. За умовами пунктів 1.5 Договорів споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

18. Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації. Правила № 1879 встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5 Правил № 1879).

19. Згідно з п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.

20. Відповідно до п.п. 2.4, 3.3.1 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид.

21. Окрім того, суди встановили, що також не заперечується сторонами, що відповідно до положень діючого законодавства та укладених Договорів, відповідач, з метою отримання Умов на скид, має погодити в Департаменті екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі- Департамент) Паспорт водного господарства.

22. Як уже було наголошено вище, причиною виникнення цього спору є вимоги Водоканалу про стягнення з Товариства заборгованості за скид відповідачем стічних вод без Умов на скид, обов`язок отримання яких відповідачем передбачений п.п. 2.4, 3.3.1 Правил № 1879, п. 1.5 Договорів.

23. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача виникли труднощі з оформленням Паспортів водного господарства з метою забезпечення подальшого отримання Умов на скид, що за висновками судів не залежало від волі самого відповідача і останній вчинив усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов`язань з отримання Умов на скид, а відтак дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

24. Верховний Суд вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.

25. Так, Верховний Суд зазначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

26. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

27. Згідно зі статтею 11 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

28. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29. У наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 наведено, зокрема, такий висновок: "Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)".

30. Звертаючись до суду з цим позовом, Водоканал наголошував на тому, що з моменту укладення Договорів, за умовами яких позивач зобов`язався надавати відповідачеві, в тому числі послуги з приймання стічних вод, до 23.02.2022 за адресами об`єктів відповідача здійснювався скид стічних вод без Умов на скид, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879 та п. 1.5 Договорів.

31. При цьому, обов`язку Водоканалу надави відповідачеві послуги, зокрема, з приймання стічних вод, кореспондує обов`язок останнього, крім оплати відповідних послуг, також дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені відповідними нормативно-правовими актами.

32. Так, як убачається з пункту 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, зокрема, за умови одержання Абонентом Умов на скид та укладення Договору на послуги водопостачання та водовідведення.

33. Обов`язок Споживача отримати Умови на скид також передбачений пунктами 1.5 підписаних між сторонами Договорів з водопостачання та водовідведення.

34. Процедура отримання Умов на скид передбачена пунктом 3.3.2 Правил №1879, яка передбачає звернення абонента до Водоканалу та подачу необхідних документів, в тому числі Паспорта водного господарства.

35. Звідси, колегія суддів вважає безпідставними покликання судів, як на підставу для відмови в позові, на те, що законодавчо строк механізму отримання Умов на скид чітко не визначений, оскільки отримання відповідних Умов (попередньо погодивши Паспорт водного господарства), є обов`язком відповідача з метою належного виконання умов Договорів, а також є однією із обов`язкових умов для прийняття Водоканалом стічних вод абонента до міської каналізації. Відповідно, отримання відповідачем Умов на скид є обов`язковим з метою належного функціонування його об`єктів, щодо яких ним укладено Договори з Водоканалом.

36. Суди попередніх інстанцій дослідили, що: по договору від 06.07.2021 №25604/5-06-Т паспорт водного господарства Товариству погоджено Департаментом екологічного нагляду 11.05.2023, та погоджено Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва зі строком дії до 30.11.2024; по договору від 06.07.2021 №25603/5-06-Т паспорт водного господарства Товариству погоджено Департаментом екологічного нагляду 20.12.2022, а також погоджено Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва зі строком дії до 14.04.2024; по договору від 02.04.2021 №24913/5-06-Т паспорт водного господарства Товариству погоджено Департаментом екологічного нагляду 11.05.2023, а 30.11.2023 погоджено Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва зі строком дії до 30.11.2024.

37. Скаржник у касаційній скарзі з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду (пункт 11 цієї постанови) наголошує на тому, висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач до моменту отримання Паспортів водного господарства і Умов на скид вчиняв всі залежні від нього дії для виконання такого обов`язку, ґрунтуються на аналізі неналежних та недопустимих доказів, а також на припущеннях, що є порушенням норм процесуального закону стосовно забезпечення принципу змагальності та рівності в господарському судочинстві.

38. Так, скаржник вказує на те, що відповідні висновки судів, зокрема, стосуються оцінки листування Водоканалу з іншими споживачами, а також листування, яке не стосуються заявленого позивачем періоду стягнення заборгованості. Відповідно, позивач вказує на те, що долучені відповідачем до матеріалів справи докази не можуть підтверджувати обстави безпідставності заявлених позивачем вимог до відповідача за спірний період.

39. Разом з тим, зі змісту оскаржуваного судового рішення не вбачається, що місцевий господарський суд надав належну оцінку відповідним доводам позивача, викладеним у запереченнях на додаткові пояснення. Аналогічне стосується і суду апеляційної інстанції, який не звернув належної уваги на відповідні доводи апеляційної скарги. При цьому, пославшись на наявні в наданих відповідачем доказах описки, апеляційний суд не зазначив та не проаналізував зміст та характер таких описок, а відтак дійшов невмотивованого висновку про те, що такі описки не впливають на встановлені обставини справи.

40. Звідси, колегія суддів також вважає підставними доводи касаційної скарги про неналежне дослідження судами обставин, що стосуються вжиття саме відповідачем дій щодо належного виконання зобов`язань за Договорами в частині своєчасного отримання Умов на скид.

41. Окрім того, скаржник слушно наголошує на тому, що аналіз долученого відповідачем листування здійснений судами без урахування заявленого позивачем періоду стягнення заборгованості. Так, позивач, зокрема, у позові, запереченнях на додаткові пояснення та в апеляційній скарзі посилався, зокрема, на те, що ним направлялися листи-попередження відповідачеві від 18.08.2022 та від 19.07.2022 про наявну заборгованість з відповідними розрахунками: по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 62 за період з 06.07.2021 по 23.02.2022; по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26-Л (літ. А) за період з 06.07.2021 по 23.02.2022; по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. М. Драгоманова, 40-Г за період з 02.04.2021 по 23.02.2022. Водночас, Водоканал стверджує про те, що долучені відповідачем листи датовані (2022-2023 роки) після надсилання позивачем листів про здійснення оплати за скид стічних вод без Умов на скид, а частина листів за 2021 рік взагалі не стосується відповідача, оскільки адресатом та адресантом у них вказані інші юридичні особи. Проте, вказані доводи позивача залишилися без належної уваги судів попередніх інстанцій.

42. З огляду на викладене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає висновки судів про те, що відповідачем доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань з отримання Умов на скид, такими, що не ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи.

43. Відповідно до пункту 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

44. Пунктом 4.12 Договорів передбачено, що у разі порушення споживачем п.п. 1.1, 1.5 Договорів, останній сплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

45. З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди попередніх інстанцій надали повну та всебічну оцінку всім долученим до матеріалів справи доказам, а також доводам сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, Верховний Суд також вважає слушними доводи скаржника про передчасність висновків судів про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за скид стічних вод без отримання Умов на скид.

46. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236- 238 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивування відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

47. Оскільки зазначеного суд не зробив, фактично не дослідив у повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, Верховний Суд, зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, позбавлений можливості самостійно надавати оцінку відповідним доказам. Враховуючи викладене, є підстави констатувати, що під час розгляду справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права і такі порушення впливають на можливість повного та всебічного розгляду справи.

48. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами приписів статті 80 ГПК України, колегія суддів зазначає, що вони були належним чином розглянуті та відхилені судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що: (1) поданий відповідачем відзив був повернутий судом першої інстанції без розгляду на підставі статей 165 170 ГПК України; (2) з урахуванням цього, відповідач подав додаткові пояснення, до яких долучив докази, яким він обґрунтовував свою позицію у справі, що відповідає приписам частин 3, 4 статті 13 ГПК України; (3) прокольною ухвалою від 20.08.2024 місцевий господарський суд поновив відповідачу пропущений процесуальний строк для подання доказів відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України. Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а тому визнаються безпідставними.

49. Усі інші доводи касаційної скарги (1) підставою касаційного оскарження не обґрунтовані, (2) підставою відкриття касаційного провадження не слугували, (3) є передчасними, а тому Суд їх не аналізує і не надає їм оцінку.

50. Суд також відхиляє посилання Товариства у відзиві на касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №311/2145/19, оскільки таке судове рішення відсутнє, а також на постанову Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, оскільки правовідносини в наведеній справі є очевидно неподібними до правовідносин справи, яка розглядається, і наведене вище правозастосування не суперечить висновкам, викладеним у ній. Суд також відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 910/22695/13, оскільки викладені в ній висновки стосувалися поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця, що не є подібним до правовідносин цієї справи.

51. Колегія суддів вважає, що інші доводи відзиву на касаційну скаргу побудовані на мотивах, з яких виходили суди попередніх інстанцій, а тому не спростовують викладеного вище у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

53. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

54. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частин 3 статті 310 ГПК України касаційну скаргу позивача необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати

56. Оскільки справа направляється на новий розгляд розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/5043/24 скасувати.

3. Справу № 910/5043/24 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

І. С. Міщенко