Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №810/4515/15

адміністративне провадження №К/9901/19500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року (суддя Терлецька О.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року (судді: Мамчур Я.С. (головуючий), Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.) у справі № 810/4515/15 за позовом Державної фіскальної служби України до Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» про стягнення фінансових санкцій,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна фіскальна служба України (далі - позивач, контролюючий орган, ДФС України) звернулась до суду з позовом до Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» (далі- відповідач, ВТФ «ЛЕО») про стягнення фінансових санкцій у розмірі 780 201,40 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВТФ «ЛЕО» не виконується рішення від 13.07.2015 № 000387 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 780 201,40 грн за порушення вимог законодавства у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, а саме - здійснення оптової торгівлі спиртом без наявності ліцензії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки Державна фіскальна служба України просила стягнути з ВТФ«ЛЕО» штраф згідно з рішенням від 13.07.2015 № 000387, яке відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року № 826/15063/15 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року № 826/15063/15) визнано протиправним та скасовано, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної фіскальної служби України повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області на підставі наказу від 29.04.2015 № 159 проведено фактичну перевірку ВТФ «ЛЕО».

За результатами проведеної перевірки, встановлено порушення ВТФ «ЛЕО» вимог статей 2, 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та складено Акт про результати проведення перевірки № 001210 від 14.05.2015 року.

На підставі зазначеного Акту перевірки Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 13.07.2015 року № 000387 про застосування фінансових санкцій до ВТФ «ЛЕО» у вигляді штрафу в розмірі 780 201,40 грн за порушення вимог законодавства у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, а саме: здійснення оптової торгівлі спиртом без наявності ліцензії.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо обов'язковості виконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій. У касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано.

8. ВТФ «ЛЕО» надіслало заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14.

Спирт етиловий - всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункти 3, 5 частина друга статті 68.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках.

10.2. Частина сьома статті 69.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

10.3. Пункт 12 частини 2 статті 544.

Здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

10.4. Частина перша статті 546.

Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

11.1. Пункт 10.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинній на момент прийняття судами рішень).

12.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в акті перевірки, в позовній заяві, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року у справі № 826/15063/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 13.07.2015 № 000387 про застосування фінансових санкцій до ВТФ «ЛEO».

16. Таким чином, враховуючи те, що на момент розгляду справи рішення контролюючого органу від 13.07.2015 № 000387 про застосування фінансових санкцій до ВТФ «ЛEO» скасовано, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 780 201,40 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинній на час прийняття судами рішень) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

18. Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та положення частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень), колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Державної фіскальної служби України та стягнення з Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» фінансових санкцій у розмірі 780 201,40 грн.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 810/4515/15 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 810/4515/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду