Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2021 року у справі №507/773/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 507/773/17

адміністративне провадження № К/9901/19946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 10.07.2017р. (суддя - Споришева Н. І.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
19.10.2017р. (судді - Турецька І. О., Стас Л. В., Косцова І. П. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах;

зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.03.2017р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до запису трудової книжки позивач з 14.03.1984р. по 05.04.1989р. був прийнятий на роботу на підземний рудник №1 машиністом електровозу за третім розрядом підземної тарифної ставки. (а. с. 7-8)

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.03.2013р. №241, виданої ДГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ", позивач працював повний робочий день в Стебницькому ДГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ" і за період з 14.03.1984р. по 05.04.1989р. виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею, за професією (посадою) машиніста електровоза, що передбачена Списком №1 Розділ 1 підрозділ 1 код КП 8311.2 ДК003-95 підстава постанова Ради Міністрів СРСР №1173 від
22.08.1956р. за період з 14.03.1984р. по 05.04.1989р. 5 років 00 місяців 21 день. (а. с. 10)

При цьому у довідці зазначено, що довідка видана на підставі наказу про прийняття на роботу №421 к від 14.03.1984р., відомості на зарплату 84-89 років, ведення гірничих підземних робіт згідно наряд-завдань, наказу про звільнення з роботи №325 к від 05.04.1989р. У зазначений період підприємство працювало у постійному режимі, відпустки без збереження зарплати не надавались.

03.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. (а. с. 12)

До даної заяви позивач надав наступні документи:

трудову книжку НОМЕР_1 від 07.07.1980р., виданої на його ім'я, в якій є відмітка про прийняття 14.03.1984р. на роботу на підземний рудник №1 машиністом електровоза по третьому розряду підземної тарифної ставки (наказ №421 к від
14.03.1984р. ) та про звільнення 05.04.1989р. (наказ №325 к від 05.04.1989р. ); (а. с. 7-8)

довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.03.2013р. №241 видана ДГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ"; (а. с. 10)

довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №13 від 06.03.2017р. ; (а. с. 11)

розрахункові листи за 1984-1989 роки. (а. с. 15)

Рішенням відповідача від 03.05.2017р. №161 відмовлено позивачу у призначенні пенсії, оскільки довідка ДГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ" від 06.03.2013р. №241 про пільговий характер роботи видана на підставі документів, які не підтверджують зайнятість повний робочий день саме під землею, у зв'язку з чим неможливо визначити пільговий стаж роботи. При цьому позивачу роз'яснено, що такими основними первинними документами можуть бути журнали спуску в шахту та табелі використання робочого часу. (а. с. 9)

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач безпідставно відмовляється призначати йому пенсію на пільгових умовах як особі, що виконувала гірничі роботи з повним робочим днем під землею за посадою машиніст електровоза за Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173. Вважає, що зайнятість повний робочий день засвідчена довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 10.07.2017р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.03.2017р.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. постанову суду першої інстанції змінено. Позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 03.05.2017р. №161 про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Зобов'язано відповідача призначити з 03.03.2017р. позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог повністю, суд першої інстанції виходив з того, що є всі необхідні документи для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, як машиністу електровоза, безпосередньо зайнятому на гірничих роботах з повним робочим днем під землею.

Змінюючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довідкою про підтвердження наявного трудового стажу від 06.03.2013р. №241 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на Стебницькому ДГХП "Полімінерал" у період з 14.03.1984р. по
05.04.1989р., виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професією машиніст електровоза, що передбачена Списком № 1, Розділу 1, підрозділу 1, код КП 8311.2 ДК003-95, затв. постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р., що становить 5 років 00 місяців 21 день.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що в довідці не зазначено первинні документи, на підставі яких вона видана, суперечать змісту спірного документа, оскільки підставою для видачі вказаної довідки слугували наступні первинні документи: відомості про заробітну плату за період 1984-1989 роки, ведення гірничих, підземних робіт, згідно наряд завдань, додатково зазначено, що підприємство постійно працювало, відпустки без збереження заробітної плати не надавались.

Також апеляційним судом не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що такими документами повинні бути журнали спуску в шахту та табелі використання робочого часу, оскільки відповідно до Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом, затв. Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду від
31.08.1971р. (НПАОП 0.00-1.34-71), журнал спуску в шахту вівся виключно задля безпеки робітників при виконанні гірничих робіт вівся облік усіх працівників, які спустились в шахту чи вийшли з неї, і такий журнал не був документом, який посвідчував виконання конкретного виду робіт за Списками та зайнятість повний робочий день. Крім того, одне з основних застосувань табелю використання робочого часу це нарахування на підставі його даних заробітної плати, що і було надано позивачем для підтвердження зайнятості повний робочий день під землею.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а саме - що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до законодавства України та відмовлено у підтвердженні на зарахування до пільгового стажу періоди роботи, оскільки довідка про пільговий характер роботи видана позивачу на підставі документів, що не підтверджують зайнятість повний робочий день саме під землею.

Вважає, що такими основними первинними документами можуть бути журнали спуску в шахту та табелі використання робочого часу.

При цьому посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013р. №21-183а13.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту "а " статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993р. Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.

Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

Професія (посада) позивача передбачена Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173.

В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірного періоду позивач працював на посаді зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1, робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та прийняв рішення про задоволення позову.

Крім того, факт роботи позивача у спірний період на зазначених посадах підтверджено записами трудової книжки, яка в силі приписів статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є основним документом, що підтверджує стаж роботи та даними уточнюючої довідки, в зв'язку з чим доводи касаційної скарги щодо непідтвердження факту роботи повний робочий день також не можна визнати обґрунтованими.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. та змінену постанову Любашівського районного суду Одеської області від 10.07.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук