Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа №520/16669/24

адміністративне провадження № К/990/1374/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (головуючий суддя Лук`яненко М.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року (головуючий суддя Калиновський В.А., судді: Мінаєва О.М., Кононенко З.О.) у справі № 520/16669/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

17.06.2024 ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796;

зобов`язати відповідача здійснити індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7 763,17 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі також постанова КМУ № 127), починаючи з 01.03.2021; у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі також постанова КМУ № 118), починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі також постанова КМУ № 168), починаючи з 01.03.2023; у розмірі 1,0796 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі також постанова КМУ №185), починаючи з 01.03.2024, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, у задоволені позову відмовлено.

10.01.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача, подана його представником, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2025 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України. Разом з тим вказує, що пенсію позивачу було обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати 7763,17 грн, який вище, ніж той, що застосовується при перерахунках пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, а з 01.03.2024 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) - 7994,47 грн.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком (на загальних умовах) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV), починаючи з 22.05.2020.

Пенсію позивача було призначено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески - 7763,17 грн, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки, про що зазначено у листі від 02.04.2024 № 2000-0202-8/54925.

В підтвердження зазначено позивачу надано виписки з розпоряджень про перерахунок пенсії з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 року, які також додані сторонами до матеріалів справи.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки при обчисленні відповідачем пенсії позивачу відповідно до Закону № 1058-IV останнім застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019, який становив 7 763, 17 грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі також Порядок № 124), збільшений на коефіцієнт 1,11 (в 2021 році), на коефіцієнт 1,14 (в 2022 році) і на коефіцієнт 1,197 (в 2023 році), та з 01.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати доходу), з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 7994, 47 грн, тому підстави для проведення індексації з 01.03.2021, з урахування коефіцієнта 1,11, з 01.03.2022 з урахування коефіцієнта 1,14, з 01.03.2023 з урахування коефіцієнта 1,197, з 01.03.2024 з урахування коефіцієнта 1,0796 відсутні.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Касаційну скаргу позивач мотивував тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення Порядку № 124, постанов КМУ № 127, № 118, № 168, № 185, які, на його думку, суперечать положенням частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а висновок Верховного Суду щодо права особи на перерахунок пенсії, призначеної згідно із Законом № 1058-ІV, у зв`язку з її індексацією відповідно до зазначених постанов шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на відповідний коефіцієнт збільшення - відсутній.

На думку скаржника, протиправність дій відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію його пенсії у 2021-2024 роках із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, натомість встановив йому доплати в розмірі 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн, відповідно.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржниці, висловленим у касаційній скарзі та додаткових поясненнях, Верховний Суд виходить з такого.

Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197 та 1,0796.

Колегія суддів установила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124.

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.

З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:

« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанов КМУ № 127, № 118, № 168, № 185, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

Отже, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, колегія суддів констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії у 2021- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197,1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Звернувшись до суду з цим позовом через «Електронний суд» 17.06.2024 позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2021 року у розмірі 1,11, з 01 березня 2022 року у розмірі 1,14, з 01 березня 2023 року у розмірі 1,197, з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796 та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021- 2023 роках позивачу фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 17.06.2024 його права можуть бути захищені судом з 17.12.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.03.2021, як просив позивач, у зв`язку із чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позов частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 17.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивача з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197), у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01.03.2021 до 01.12.2023 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи результат розгляду справи, на користь позивача слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ, а саме: судовий збір за подання позовної заяви на суму 968,96 грн, апеляційної скарги - 1453,50 грн, касаційної скарги - 1937,92 грн, всього - 4360,32 грн.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні індексації ОСОБА_1 з 17.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 17.12.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.03.2021 по 16.12.2023 залишити без розгляду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги на загальну суму 4360 (чотири тисячі триста шістдесят) гривень 32 копійки.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук