Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №22а-11177/08

Друк

Пошук

257

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2020 року

Київ

справа №22а-11177/08

адміністративне провадження №К/9901/35989/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 (суддя-доповідач - І.О. Турецька, судді - Л.В. Стас, Л.П. Шеметенко)

у справі № 22а-11177/08

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України,

Котовської митниці,

Кучурганської митниці,

Державного казначейства України

про визнання протиправною відмову в прийнятті на роботу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Котовської митниці, Кучурганської митниці, Державного казначейства України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Котовської митниці від 29.06.2006 №292-к про звільнення його з посади інспектора митного поста «Кучурган» за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією митниці, поновити його на роботі на даній посаді, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з Кучурганської митниці моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

2. Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.09.2008 в позові відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.09.2008 скасовано та прийнято нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано наказ голови ліквідаційної комісії Котовської митниці №292-к від 29.06.2006 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України» протиправним. Зобов`язано Кучурганську митницю поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора митного поста «Кучурган» Кучурганської митниці. Стягнуто з Кучурганської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Кучурганської митниці на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду в сумі 12 000 грн.

4. Державна митна служба України оскаржила постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 в касаційному порядку.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011 касаційну скаргу Державної митної служби України залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 - без змін.

6. 24.09.2019 Одеською митницею ДФС подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз`яснення судового рішення, в якій заявник просить роз`яснити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009, а саме: визначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням вимог частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, правових позицій суду касаційної інстанції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 у справі № 21-395а13, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 у справі № К/800/60026/13, (№ 1570/771/2012, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі №К/800/2243/16 (№ 665/49/13-а), в постанові Верховного Суду 10.10.2018 у справі № 816/979/17 (К/9901/3920/17), а також враховуючи те, що з вказаної суми необхідно утримати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, оскільки в постанові від 21.05.2009 Одеський апеляційний адміністративний суд не визначив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

7. В обґрунтування заяви Одеська митниця ДФС зазначає, що відсутність у постанові від 21.05.2009 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу робить неможливим повідомлення Одеською митницею ДФС Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про здійснення нарахування із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного печаткою.

8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у задоволенні заяви Одеської митниці ДФС про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 відмовлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009.

10. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги того, що відсутність в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу робить неможливим повідомлення Одеською митницею ДФС Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про здійснення нарахування із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного печаткою.

Позиція інших учасників справи

11. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

12. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

14. Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

15. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина друга статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

17. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

18. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

19. Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.50.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Оцінка Верховного Суду

20. Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

21. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

22. З матеріалів справи встановлено, що в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009, серед іншого, стягнуто з Кучурганської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, без зазначення конкретної суми.

23. При цьому, з мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції, яку просить роз`яснити заявник встановлено, що суд не вирішував питання про стягнення з Кучурганської митниці конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд обмежився лише цитуванням частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

24. У заяві про роз`яснення судового рішення Одеська митниця ДФС, зазначаючи про визначення конкретного розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, фактично просить змінити резолютивну частину постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009.

25. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у даному випадку не можливо застосувати механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. Посилання скаржника на правові позиції суду касаційної інстанції, в яких зазначено, зокрема, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі має одночасно визначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Верховним Судом відхиляються, оскільки у наданих скаржником постановах суд касаційної інстанції переглядав рішення судів попередніх інстанцій в порядку касаційного провадження.

27. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що оскаржуючи постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 до Вищого адміністративного суду України, касаційна скарга Державної митної служби України не містить жодного обґрунтування щодо задоволеної вимоги позивача стосовно стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і як наслідок, такі питання не були предметом розгляду Вищим адміністративним судом України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. За таких обставин, викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

29. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд