Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2018 року у справі №826/13584/16
Ухвала КАС ВП від 16.08.2018 року у справі №826/13584/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13584/16

адміністративне провадження № К/9901/27117/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

Суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі головуючого судді Григоровича П. О.) від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Парінова А. Б., суддів Беспалова О. О., Ключковича В. Ю.) від 05 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, визнання протиправними дій та бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Петропавлівсько-Борщагівська сільрада), Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - Києво-Святошинська РДА), у якому просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка»;

2) визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської РДА, що полягає у невиконанні належним чином публічно-правових обов`язків у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема, під час розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка;

3) визнати протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільради та Києво-Святошинської РДА щодо зміни затвердженого 06 червня 2012 року генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка;

4) визнати протиправним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської РДА від 23 вересня 2015 року № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуваним рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4, яким затверджено генеральний план с. Петропавлівська Борщагівка, бездіяльністю Києво-Святошинської РДА, діями відповідачів щодо коригування затвердженого генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка, а також оскаржуваним розпорядженням від 23 вересня 2015 року № 527 відповідачі порушили встановлений законодавством порядок планування територій на місцевому рівні, та порушили права позивачки, як жителя відповідної територіальної громади. За позицією ОСОБА_1 , Петропавлівсько-Борщагівська сільрада не виконала обов`язкові законодавчі приписи щодо опублікування рішення про розробку генерального плану села, проекту такого плану, а також не дотрималася процедури обговорення проекту генерального плану до його прийняття. Крім того, позивачка вказала, що затверджений відповідачем генеральний план с. Петропавлівська Борщагівка прийнятий з порушенням Державний будівельних норм (далі - ДБН) і передбачає масову забудову села багатоповерховими будинками у зонах, які відповідно до цільового призначення, є рекреаційними землями, а також в зонах зелених насаджень.

Окружний адміністративний суду м. Києва постановою від 08 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення тринадцятої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

Визнав протиправною бездіяльність Києво-Святошинської РДА, що полягає у невиконанні належним чином публічно-правових обов`язків у плануванні територій на місцевому рівні під час розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка Петропавлівсько-Борщагівської сільради.

Визнав протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільради та Києво-Святошинської РДА щодо зміни затвердженого 06 червня 2012 року генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка.

Визнав протиправним та скасував розпорядження Києво-Святошинської РДА від 23 вересня 2015 року № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що порушення відповідачами порядку розгляду містобудівної документації на етапі громадських слухань є тією підставою, за умов існування якої неможливе подальше прийняття оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка. Внаслідок недотримання порядку проведення процедури розгляду та неврахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, незалежно від того, чи виявлені порушення законодавства, подальші дії суб`єктів владних повноважень не можуть вважатись правомірними, а будь-яке прийняте на підставі цих результатів рішення підлягає скасуванню.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 березня 2017 року скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд стало, у тому числі, те, що судами не було надано оцінки обставинам дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду. В ухвалі зазначено, що у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій не встановлено підстави, за яких позивач звернулась до суду лише у 2016 році, оскільки із відповідними запитами громадяни мали можливість звернутись із моменту прийняття оскаржуваного рішення.

За результатами нового розгляду цієї справи Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень, оскільки такий позов поданий з пропуском установленого строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 21 серпня 2018 року скасував ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Судова колегія Верховного Суду дійшла висновку, що дана справа має значний суспільний інтерес, зокрема, для жителів відповідної територіальної громади, а відтак, її належить у межах вимог процесуального закону розглянути по суті для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення тринадцятої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

Визнав протиправною бездіяльність Києво-Святошинської РДА, що полягає у невиконанні належним чином публічно-правових обов`язків у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема, під час розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка Петропавлівсько-Борщагівської сільради.

Визнав протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільради та Києво-Святошинської РДА щодо зміни затвердженого 06 червня 2012 року генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка.

Визнав протиправним та скасував розпорядження Києво-Святошинської РДА від 23 вересня 2015 року № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка».

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2019 року Петропавлівсько-Борщагівська сільрада подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, суди невірно застосували положення ст. 21 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Крім того, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій помилково встановлено порушення відповідачем ДБН Б. 1-3-97, а також протиправно не застосовано ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України в частині порушення позивачкою меж реалізації її цивільних прав).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 жовтня 2019 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

29 жовтня 2019 року від ОСОБА_1 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільради, з якою позивачка не погоджується і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

11 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання позивачки про прискорення касаційного розгляду цієї справи, яке мотивовано необхідністю вирішення цієї справи у найкоротші строки у зв`язку з тим, що незважаючи на ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення, Петропавлівсько-Борщагівська сільрада продовжує затвердження містобудівної документації, розробленої на підставі спірного Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що внаслідок остаточної невирішеності цього спору продовжують порушуватися її права та інтереси, а також зростає соціальна напруга серед інших мешканців села.

Колегія суддів звертає увагу, що в ст. 2 КАС України зазначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що зазначений вище принцип є одним із основоположних для дотримання процесуальних прав та інтересів учасників справ. При цьому у справі «Циммерман і Штайнер проти Швейцарії» (п. 29 рішення ЄСПЛ від 13 липня 1981 року) ЄСПЛ зазначив, що тимчасове нагромадження невирішених справ не призводить до відповідальності Договірну державу, якщо вона оперативно вживає заходів для подолання такої надзвичайної ситуації. До методів, які визнані як тимчасово доцільні, ЄСПЛ відніс встановлення певної черговості розгляду справ, яка залежить не тільки від дати порушення справи в суді, а й ступеня її терміновості, важливості та, зокрема, з`ясування, яке значення для даної особи(осіб)має вирішення справи.

Ураховуючи клопотання учасника справи про прискорення розгляду цієї справи в касаційному порядку та з метою дотримання основоположних принципів КАС України і правових висновків ЄСПЛ, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29 січня 2020 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 січня 2020 року.

Відповідно до ч 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

При цьому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, як суд касаційної інстанції, діючи у межах повноважень та порядку, визначених ст. 341 КАС України, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, тобто є судом права, а не факту і обставин.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2004 року володіє на праві власності земельною ділянкою, яка знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка, що підтверджується копією Державного акта про право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2004 року серія ЯА № 221423.

06 червня 2012 року Петропавлівсько-Борщагівська сільрада прийняла рішення № 4 «Про затвердження генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка», яким затвердила генеральний план с. Петропавлівська Борщагівка (далі також - Генплан).

25 вересня 2015 року Києво-Святошинської РДА винесла розпорядження № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка», яким виконавчому комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради надала дозвіл на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що про наявність оскаржуваних рішень позивачка дізналась у липні 2016 року з листа виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 22 червня 2016 року № 37, наданого як відповідь на інформаційний запит. При цьому, зі змістом рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка» ОСОБА_1. ознайомилася лише 03 серпня 2016 року, отримавши його копію разом з їх листом від 03 серпня 2016 року № 68.

Вважаючи протиправними такі рішення (розпорядження) відповідачів, а також їх дії (бездіяльність) щодо реалізації оскаржуваних рішень, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порушення відповідачами порядку розгляду містобудівної документації на етапі громадських слухань є тією підставою, за умов існування якої неможливе подальше прийняття оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка. Внаслідок недотримання порядку проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, незалежно від того, чи виявлені порушення законодавства, подальші дії суб`єктів владних повноважень не можуть вважатись правомірними, а будь-яке прийняте на підставі цих результатів рішення підлягає скасуванню.

За позицією судів порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та бездіяльності відповідачів призвело до протиправного позбавлення позивачки можливості реалізації своїх прав щодо доступу до відповідної інформації, подання пропозицій до проекту генерального плану та врахування її інтересів під час розроблення такого проекту.

Крім того, судами установлено, що всупереч положень законів України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV); від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV), від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII), реалізуючи власні управлінські функції суб`єкта владних повноважень у сфері містобудування, Києво-Святошинська РДА проігнорувала свій обов`язок брати участь у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема у процесі розроблення генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка, чим допустила протиправну бездіяльність, яка призвела до розроблення та затвердження Петропавлівсько-Борщагівської сільради генерального плану села з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За таких обставин, ураховуючи, що позивачка є власницею земельної ділянки, яка знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що рішення, дії та бездіяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільради безпосередньою впливають (стосуються) на її права та законні інтереси.

Така позиція узгоджується з висновками ЄСПЛ, викладеними в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому зазначено, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні вимог чинного законодавства земельна ділянка позивачки, розташована у с. Петропавлівська Борщагівка, є об`єктом її майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), а також практики ЄСПЛ і ст. 41 Конституції України є непорушними до моменту досягнення справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

Крім того, судами попередніх інстанцій при розгляді питання щодо наявності права ОСОБА_13 на звернення до суду адміністративної юрисдикції з цим позовом було враховано й висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 серпня 2018 року щодо наявності в цій справі значного суспільного інтересу з огляду на правові наслідки, які має містобудівна документація на місцевому рівні для розвитку території, планування її забудови, підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження історичної та культурної спадщини. Разом з цим, Верховний Суд у вказаному рішенні також зазначив, що у даній справі суспільним інтересом звернення до суду з вимогою, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення про затвердження генерального плану населеного пункту є судовий розгляд існуючого спору, що у своїй основі має відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані позивачкою рішення можуть мати негативні наслідки для неї та призвезти до порушення її майнових прав, зокрема на вільне володіння, користування та розпорядження належним їй на праві власності майном, а тому доводи Петропавлівсько-Борщагівської сільради про недоведення порушення прав та інтересів ОСОБА_1 є безпідставними і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Стосовно аргументів скаржника про законність та обґрунтованість його рішення від 06 червня 2012 року № 4 «Про затвердження Генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка», а також щодо правомірності дій Петропавлісько-Борщагівської сільради зі зміни затвердженого генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка судова колегія Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності на момент прийняття спірних рішень були передбачені Законом № 3038-VI, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 якого генеральний план населеного пункту це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно зі ст. 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території (ч. 1 ст. 16, ст. 17 Закону № 3038-VI).

Крім того, за приписами ст. 17 вказаного вище Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Положеннями зазначеної законодавчої норми також передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Зокрема, виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, окрім іншого, повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Зміни до генерального плану населеного пункту вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу.

Процедура проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів закріплена у ст. 21 Закону № 3038-VI, за змістом якої громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (ч. 2 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Частиною 3 ст. 21 Закону № 3038-VI передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 21 Закону № 3038-VI оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України (ч. 9- 11 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначений Порядком № 555 (про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні).

Відповідно до п. 10 Порядку № 555 особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.

Нормами вказаного Порядку також передбачено, що затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Таким чином, з аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що на законодавчому рівні чітко визначено послідовність дій органів місцевого самоврядування, у тому числі й сільських рад, стосовно реалізації закріпленої ст. 21 Закону № 3038-VI процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а також закріплено обов`язок такого органу щодо оприлюднення: прийнятих рішень з розроблення проектів містобудівної документації; розроблених проектів містобудівної документації; повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; результатів розгляду пропозицій тощо.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що таке оприлюднення має здійснюватися саме шляхом опублікування в засобах масової інформації, які поширюються на відповідній території, а також шляхом розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Як убачається з матеріалів справи, 20 січня 2006 року Петропавлівсько-Борщагівська сільрада ухвалила рішення № 14 «Про коригування генерального плану с. Петропавлівська-Борщагівка та розробку проекту детального планування житлових масивів».

Статтею 18 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III «Про планування і забудову територій» (далі - Закон № 1699-III; у редакції, чинній на момент прийняття відповідачем зазначеного вище рішення) було передбачено, що для врахування громадських і приватних інтересів виконавчі органи сільських (…) рад у межах повноважень, визначених законом: протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації; протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення; оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз`яснення про їх зміст; інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.

Однак, як убачається з матеріалів справи, Петропавлівсько-Борщагівська сільрада в порушення вказаної вище законодавчої норми, не здійснило повідомлення через засоби масової інформації про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо містобудівної документації (генерального плану села), у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій правильно визначили недотримання Петропавлвсько-Борщагівською сільрадою процедури, установленої Законом № 1699-III.

З матеріалів справи також убачається, що Петропавлівсько-Борщагівська сільрада розмістила повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до матеріалів генерального плану (проект якого створено на підставі рішення сільради від 20 січня 2006 року № 5, розробник проектний інститут УкрНДІПроцивільсільбуд) у спецвипуску від 30 травня 2011 року друкованого видання «Трибуна» Петропавлівської Борщагівки , у якому, зокрема зазначено, що пропозиції до проекту містобудівної документації в термін з 01 по 30 червня 2011 року.

Водночас, ч. 5 ст. 21Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент розміщення вказаної публікації) було передбачено, що підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування є оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 6 Порядку № 555 визначалось, що підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду, набрав чинності 02 червня 2011 року, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Петропавлівсько- Борщагівською сільрадою не виконано належним чином імперативних положень Порядку № 555 щодо оприлюднення відповідного повідомлення, а також не надано доказів виконання вимог п. 4, 10 вказаного Порядку в частині оприлюднення на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином відповідач порушив законодавчо визначену процедуру опублікування оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що призвело до неознайомлення громадськості з відповідною інформацією та позбавило можливості реалізації законних прав та інтересів територіальної громади с. Петропавлівська Борщагівка, у тому числі й позивачки.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недотримання процедури розробки та затвердження містобудівної документації (генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка), у зв`язку з чим рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 06 червня 2012 року № 4 є протиправним і незаконним, а тому правомірно скасовано судами.

Стосовно твердження судів попередніх інстанцій, що Києво-Святошинська РДА, реалізуючи власні управлінські функції суб`єкта владних повноважень у сфері містобудування, зобов`язана брати участь у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема у процесі розроблення генеральних планів населених пунктів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п. 6.3 ДБН Б.1.1-9:2009 після прийняття сільською радою рішення про розроблення генерального плану, замовник відповідно до чинного законодавства, поряд з іншим:

- звертається до відповідної районної державної адміністрації стосовно одержання переліку та характеристики: спільних із суміжними територіальними громадами проблем соціально-економічного розвитку й використання території; об`єктів загальнодержавного та регіонального значення, розміщення яких має бути враховане при розробленні генерального плану;

- визначає за погодженням із районним органом містобудування й архітектури перелік погоджувальних організацій (у завданні на проектування) відповідно до вимог чинного законодавства та конкретних умов використання даної території;

- у випадках, коли загальнодержавні та регіональні інтереси й запропоновані умови їх реалізації не збігаються з інтересами сільського населеного пункту і не були внесені в завдання на проектування, проводить його погодження з управлінням містобудування і архітектури відповідної облдержадміністрації (спеціально уповноваженим органом із питань містобудування і архітектури АРК).

Судова колегія Верховного Суду погоджується й з твердженнями судів попередніх інстанцій про невідповідність затвердженого Петропавлівсько-Борщагівською сільрадою генерального плану нормам містобудівного, земельного та іншого законодавства, у тому числі ДБНБ.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», оскільки такий план передбачає забудову території с. Петропавлівська Борщагівка багатоповерховими житловими будинками, вирубку зелених насаджень на місці їх будівництва.

Проте, внаслідок порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та бездіяльності відповідачів, позивачка, треті особи, а також інші члени територіальної громади с. Петропавлівська Борщагівка були протиправно позбавлені можливості реалізації своїх прав щодо доступу до відповідної інформації, подання пропозицій до проекту генерального плану села та врахування їх інтересів під час розроблення його проекту.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено про неправомірність розпорядження Києво-Святошинської РДА від 23 вересня 2015 року № 527 «Про надання дозволу на дострокове внесення змін до генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка», оскільки згідно з п. 9 ст. 17 Закону № 3038-VI зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

З аналізу зазначеної вище норми вбачається, що закон надає право місцевій адміністрації лише порушувати питання перед відповідною сільською радою про дострокове внесення змін до генерального плану, а не надавати дозвіл на таке внесення, а тому оскаржуване розпорядження правильно визнано судами попередніх інстанцій протиправним та скасовано.

Крім того, унаслідок недотримання порядку проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, незалежно від того, чи виявлені порушення законодавства, подальші дії суб`єктів владних повноважень не можуть вважатись правомірними, а будь-яке прийняте на підставі цих результатів рішення підлягає скасуванню. Виключно правомірні рішення та дії суб`єктів владних повноважень та їх посадових осіб є юридичними фактами в адміністративній процедурі.

Відповідно не можуть вважатися правомірними подальші оскаржувані дії відповідачів щодо зміни генплану та оскаржуване розпорядження Києва-Святошинської РДА, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності і скасування спірного розпорядження Києво-Святошинської РДА є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільради, а тому також правомірно були задоволенні.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги Петропавлівсько-Борщагівської сільради, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

При цьому, судова колегія Верховного Суду наголошує на тому, що ключовою метою касаційного перегляду є виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Крім того, серед основних напрацьованих ЄСПЛ підходів до касаційного перегляду судових рішень зазначено, що головною функцією судів вищих інстанцій з перегляду є розгляд правових питань, що мають важливе та виключне значення, усунення фундаментальних правових помилок і недоліків, допущених судами нижчих інстанцій, забезпечення єдності судової практики, уніфікованого та єдиного застосування права, а не новий розгляд справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають вагомі підстави (непереборні обставини), які передбачені у законодавстві.

При цьому, розглядаючи наведені відповідачем аргументи, колегія суддів виходить з того, що всі доводи Петропавлівсько-Борщагівської сільради, викладені в її касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Висновки судів скаржник не спростував.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді

А. А. Єзеров

С. М. Чиркін