Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №817/831/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 817/831/18

адміністративне провадження № К/9901/32616/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 817/831/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (суддя Щербаков В. В.) від 01 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Улицький В. З., Кузьмич С. М., Запотічний І. І.) від 19 листопада 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області при прийнятті наказу № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-222401), у частині не зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців, та не виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області, пов`язану із не внесенням відповідних змін в наказ № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-222401), у частині додаткового зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також, щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати йому одноразової грошової допомоги з 09 березня 2016 по день фактичного розрахунку;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області внести відповідні зміни в наказ № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , додатково зарахувавши йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплативши йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- стягнути із Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на користь ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- стягнути із Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки виплати йому одноразової грошової допомоги з 09 березня 2016 року по день фактичного розрахунку.

2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, через те, що заявлені позовні вимоги у цьому позові є ідентичними заявленим у позовній заяві, розгляд якої провадився судом в межах справи № 817/1269/16, а тому відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 817/831/18 і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, при прийнятті наказу № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-222401), у частині не зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, та не виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, пов`язану із не внесенням відповідних змін в наказ № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-222401), у частині додаткового зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також, щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із дня звільнення по день вирішення спору на користь працівника.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області, внести відповідні зміни в наказ № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (М-222401), додатково зарахувавши йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплативши йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнуто із Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на користь ОСОБА_1 , одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 11 календарних років служби позивача, у розмірі 14190,00 грн..

Стягнуто із Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку із дня звільнення по день вирішення спору на користь працівника, тобто із 09 березня 2016 року по 01 квітня 2019 року, у розмірі 288444,00 грн..

Стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області судові витрати в розмірі 53762,00 грн., в тому числі: судовий збір, у розмірі 1762,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн. та витрати на залучення експерта в розмірі 24000,00 грн.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 листопада 2019 року Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі; зупинено виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року до закінчення розгляду касаційної скарги; установлено строк для подачі відзиву.

7. 15 січня 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому позивач просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. 15 січня 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та його представника надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., яку ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року визнано необґрунтованою, внаслідок чого передано заяву ОСОБА_1 та його представника Оніщука Валерія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 817/831/18 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви

9. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року (суддя Губська О. А.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.

10. 21 січня 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та його представника надійшли додаткові пояснення до заяви про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду 23 січня 2020 року від закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2000 по 2005 роки навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування де здобув повну вищу освіту.

13. З 12 жовтня 2007 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах.

14. Згідно витягу з наказу УМВС за № 353 о/с від 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ, у запас за пунктом 64 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на службу в іншу установу). При звільненні з органів внутрішніх справ позивачу ОСОБА_1 було обраховано вислугу років, яка станом на 06 листопада 2015 року, у календарному обчисленні становила 11 років 01 місяць 23 дні, у пільговому обчисленні - 11 років 04 місяці 24 дні, що підтверджується письмовою відповіддю ГУНП в Рівненській області за №11/77 від 01 червня 2016 року.

15. Згідно витягу з наказу ГУНП в Рівненській області за № 3 о/с від 07 листопада 2015 року, позивач був призначений на службу в органи Національної поліції, на посаду старшого слідчого Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

16. Згідно з витягу з наказу ГУНП в Рівненській області за № 48 о/с від 03 грудня 2015 року, позивачу було установлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 08 років 09 місяців 10 днів, станом на 07 листопада 2015 року.

17. 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 , через канцелярію ГУНП в Рівненській області за вх. № 1178 від 26 лютого 2016 року, було подано письмовий рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням із виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в порядку та на умовах визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18. Згідно витягу з наказу ГУ НП в Рівненській області за № 33 о/с від 09 березня 2016 року, ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 7 (за власним бажанням), із виплатою компенсації за 6 календарних днів пропорційно відпрацьованому часу у 2016 році. При звільненні з Національної поліції позивачу ОСОБА_1 було обраховано вислугу років у календарному обчисленні - 09 років 01 місяць 11 дні, у пільговому обчисленні - 09 років 04 місяці 12 днів, до якої не було зараховано час навчання позивача ОСОБА_1 у цивільному вищому навчальному закладі.

19. 29 червня 2016 року на адресу відповідача позивачем було подано заяву з вимогою внесення відповідних змін в наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № ЗЗ о/с від 09 березня2016 року «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , а саме: додатково зарахувати йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також з вимогою виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 09 березня 2016 року по день фактичного розрахунку.

20. За результатами розгляду зазначеної заяви, позивачем отримано письмову відповідь ГУ НП в Рівненській області за № 11/П-1156 від 14 липня 2016 року, якою йому фактично відмовлено у задоволенні цієї заяви.

21. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що за результатами лінгвістичних експертиз писемного мовлення проведених на замовлення учасника справи, лінгвістичні висновки яких, по своїй суті, не оспорювалися представником відповідача, установлено, що відповідно до пунктів 1, 2 та 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах зараховується додатково до вислуги років незалежно від того чи присвоюється після їх закінчення офіцерське звання, у тому числі особам, які звільняються зі служби за власним бажанням, зокрема, без призначення пенсії за вислугу років, при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.

23. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з підстав викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Зокрема, скаржник зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-411а14, а також позиціям висловленим у постановах Верховного Суду.

26. Також, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

28. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій звертаючись до суду з вказаним адміністративним позовом, ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати вчинити певні дії, вимоги якого викладені у п. 1 цієї постанови.

29. Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Рівненській області при винесенні наказу № 33 о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 у частині незарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, та не виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Рівненській області, пов`язану з невнесенням відповідних змін в наказ № 33 о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції в частині додаткового зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також, щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати йому одноразової грошової допомоги з 09 березня 2016 року по день фактичного розрахунку;

- зобов`язати ГУНП в Рівненській області внести відповідні зміни в наказ № 33о/с від 09 березня 2016 року «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції, додатково зарахувавши йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплативши йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати ГУНП в Рівненській області, внести відповідні зміни в наказ № 48 о/с від 03 грудня 2015 року «По особовому складу» щодо установлення капітану поліції ОСОБА_1 , старшому слідчому Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, стажу служби в поліції відповідно до частин другої, третьої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», а також вислуги років у поліції відповідно до частини четвертої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», додатково зарахувавши до такої вислуги (у календарному та пільговому обчисленні) час навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;

- стягнути з ГУНП в Рівненській області, на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- стягнути з ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати йому одноразової грошової допомоги з 09 березня 2016 року по день фактичного розрахунку.

30. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 817/1269/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

31. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 817/1269/16 скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

32. Постановою Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 817/1269/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.

33 Наведене свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 , у справі що розглядається вже були предметом розгляду у іншій адміністративній справі між тими самими сторонами, рішення в якій набрало законної сили.

34. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

35. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

36. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

37. Відтак, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

38. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

39. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

40. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

41. Судом встановлено, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги в обох адміністративних справах була його незгода з діями та бездіяльністю відповідача щодо не врахування часу навчання у вислугу років.

42. Обґрунтовуючи повторне звернення до суду з тотожними позовними вимогам, ОСОБА_1 зазначив, що 12 березня 2018 року застосовуючи новостворений механізм для збирання доказів, який було передбачено законодавцем в рамках нового КАС України (в редакції Закону № 2147-V111 від 03 жовтня 2017 року), а саме проведення експертизи на замовлення учасника справи, ОСОБА_1 , на його думку, отримав нову підставу до задоволення позову, яка не була досліджена та не могла досліджуватися у адміністративній справі № 817/1269/16.

43. Такою новою підставою, на яку посилається позивач, як на підставу для звернення до суду та задоволення позову є висновок експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз ПАН України, за підписом доктора філологічних наук, професора Ажнюка Б. М.. від 26 лютого 2018 року за № 056/78-2. про проведення лінгвістичної експертизи на замовлення учасника справи.

44. З цього приводу колегія суддів зазначає, що посилання ОСОБА_1 на наявність висновку експерта, виготовленого на його замовлення, як учасника справи, яким, як зазначає позивач, надано трактування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що зумовлює підстави для задоволення позовних вимог, є фактично додатковим обґрунтуванням позовних вимог та жодним чином не змінюють предмет або підстави позову. Крім цього, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.

45. Відповідно до ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

46. Згідно з ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

47. Суд вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, а саме положення ст. 238 КАС України внаслідок чого надано помилкову правову оцінку встановленим обставинам справи в частині наявності підстав для прийняття рішення задоволення позовних вимог.

48. Ураховуючи наведені вище положення КАС України та оскільки вимоги позивача заявлені з тих самих підстав та були розглянуті у межах адміністративної справи № 817/1269/16, рішення у якій набрало законної сили, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, у справі що розглядається, підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

49. Щодо клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання про можливість відступити від правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-411а14, щодо застосування норм права у подібних відносинах.

50. Відповідно до пп. 8 п. 1 Перехідних положень КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

51. Проаналізувавши зазначені в клопотанні підстави, якими заявник обґрунтовує необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого, оскільки у межах розгляду цієї справи, Судом не надається оцінка та наводяться висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

52. Отже, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та про скасування судових рішень у цій справі та закриттю провадження у справі.

53. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

54. Оскільки Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

55. З огляду на результати касаційного розгляду, відповідно до ст. 375 КАС України, відсутні підстави для поновлення виконання оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 817/831/18 - скасувати.

Провадження у справі № 817/831/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов