Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2020 року у справі №640/17296/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/17296/19

адміністративне провадження № К/9901/5172/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 (головуючий суддя - Н. В. Клочкова)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 (головуючий суддя - Г. В. Земляна, судді - Ю. А. Ісаєнко, Я. М. Собків)

у справі № 640/17296/19

за позовом ОСОБА_1

до Державного бюро розслідувань

про визнання бездіяльності протиправною,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо незабезпечення відповідно до законодавства додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, яка уможливила поширення копії листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від
21.06.2019 № Г-4906/02-19вих та змісту заяви голови Адвокатського об'єднання "Головань і Партнери" адвоката ОСОБА_1 від 14.06.2019 № 19-112-0812 у відкритому доступі в мережі Інтернет.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про порушення відповідачем таємниці листування, адвокатської таємниці, вимог закону щодо додержання режиму інформації з обмеженим доступом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
21.01.2020, заяву представника Державного бюро розслідувань про закриття провадження у справі - задоволено. Закрито провадження у справі 640/17296/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною. Роз'яснено ОСОБА_1 його право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.

4. При постановленні ухвали суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зі змісту позовних вимог позивача та його заяви, поданої до відповідача, вбачається, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача, як органу досудового розслідування. При цьому, оскарження такої бездіяльності здійснюється за правилами Кримінального процесуального кодексу України, а тому такі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судами не враховано, що на момент виникнення спірних правовідносин Державне бюро розслідувань було центральним органом виконавчої влади, а не органом досудового розслідування. Зазначає про помилкове застосування судами до спірних правовідносин пункт 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки вказаною нормою врегульовано лише право оскарження бездіяльності органу досудового розслідування за результатами розгляду/нерозгляду заяви про злочин, а не право оскарження бездіяльності Державного бюро розслідувань щодо невиконання обов'язків, встановлених законом "Про Державне бюро розслідувань".

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

9. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2020 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 справу повернуто відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Позивач є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність у складі Адвокатського об'єднання "Головань і Партнери". Зазначене адвокатське об'єднання надає професійну правничу допомогу п'ятому Президенту України Порошенку П. О.

14. В ході надання правничої допомоги п'ятому Президенту України Порошенку П. О. позивач, як керівник адвокатського об'єднання, направив до Державного бюро розслідувань заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок кримінальних проваджень, в якій, керуючись приписами статей 25, 214 Кримінального процесуального кодексу України, Адвокатське об'єднання "Головань і Партнери" просило протягом 24-х годин внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 383 Кримінального кодексу України

15. Державним бюро розслідувань за вхідним номером №10517-19 14.06.2019 отримано вказану заяву за підписом Голови Адвокатського об'єднання "Головань і Партнери" ОСОБА_1

16. Листом від 19.06.2019 № 01-9602 Державне бюро розслідувань направило до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для організації розгляду відповідно до вимог законодавства звернення адвоката ОСОБА_1 від 14.06.2019 щодо розгляду його звернень посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а також з інших питань.

17. Листом від 21.06.2019 № Г-4906/02-2019вих адвоката ОСОБА_1 повідомлено про те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідування, розташованого місті у Києві розглянуто заяву адвоката від 14.06.2019 та повідомлено про відсутність правових підстав для її розгляду, у зв'язку з неподанням останнім до органу досудового розслідування копії договору про надання правової допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру.

18. Того самого дня, коли позивач отримав вказаний вище лист в інтернеті з'явилась фотографія іншого екземпляра зазначеного листа, яка супроводжувалась коментарем, з якого випливає, що особі, яка опублікувала лист, відомо також про зміст заяви, у відповідь на яку цей лист надсилався.

19. За твердженнями позивача, його листування з Державним бюро розслідувань вийшло за межі кола його учасників, що, як вважає позивач, свідчить про те, що відповідач не виконав свого обов'язку, встановленого законом та не забезпечив додержання режиму інформації з обмеженим доступом, а саме, порушив таємницю листування та адвокатську таємницю.

Джерела права й акти їх застосування

20. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

21. За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

22. За змістом пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

23. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінка Верховного Суду

24. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а має вирішуватися в порядку кримінального провадження, оскільки спір у даній справі стосується правомірності (бездіяльності) дій Державного бюро розслідувань при розгляді заяви позивача на дії працівників останнього, які здійснюють досудове розслідування в кримінальних провадженнях, у яких позивач є стороно.

25. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує, що правові відносини, які склалися між позивачем та Державним бюро розслідувань та Київським управлінням Державного бюро розслідувань, не охоплюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а є публічно-правовими управлінськими відносинами, не пов'язаними з жодним досудовим розслідуванням. І позивач звернувся до відповідача у цій справі як до центрального органу виконавчої влади (на момент виникнення спірних правовідносин), а не як до органу досудового розслідування.

26. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносинах) визначено, що Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

27. Відповідно до статті 5 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносинах) Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування:

1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України;

2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

28. За змістом статті 6 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносинах) Державне бюро розслідувань відповідно до покладених на нього завдань та у межах своєї компетенції, зокрема припиняє і розкриває злочини, розслідування яких віднесено до компетенції Державного бюро розслідувань; здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування злочинів, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, на підставах та в порядку, встановлених законом.

29. З матеріалів справи встановлено, що звернення позивача до суду обумовлено протиправною бездіяльністю Державного бюро розслідувань, як центрального органу виконавчої влади, щодо незабезпечення останнім відповідно до законодавства додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, яка уможливила поширення копії листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 21.06.2019 № Г-4906/02-19вих та змісту заяви голови Адвокатського об'єднання "Головань і Партнери" адвоката ОСОБА_1 від 14.06.2019 № 19-112-0812 у відкритому доступі в мережі Інтернет.

30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 560/1679/19 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, про зобов'язання відповідача виконати необхідні вимоги закону і внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами позивача про злочини висловила правову позицію, згідно якої якщо звернення позивача до суду обумовлено нездійсненням відповідачем передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України процесуальних дій, у межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

31. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

32. Суб'єктний склад у справі, предмет та підстави позову, дають підстави для висновку, що такий спір має ознаки публічно-правового.

33. Враховуючи викладене, Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та наявності підстав для закриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 640/17296/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк