Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.01.2020 року у справі №520/4159/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/4159/19

адміністративне провадження № К/9901/604/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №520/4159/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Калиновського В. А., суддів: Кононенко З. О., Бегунца А. О.)

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - Харківський ВП ГУ НП в Харківській області), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1 від
20.02.2019 в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 202 від 04.03.2019 в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани;

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 319 від 01.04.2019 в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та поновити на посаді слідчого слідчого відділення Липецького відділенні поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що запізнення на роботу пов'язані з тим, що йому керівництвом не надавалися відповідні вихідні дні за понадурочну роботу та чергування. Щодо порушень КПК України під час виконання міжнародного доручення позивач зазначив, що ним жодних порушень під час виконання міжнародних доручень не допускалося, а надавати оцінку його діям органи Нацполіції не уповноважені, це є компетенцією прокуратури, яка не мала зауважень до проведеного ним допиту. Прогулу 25 січня 2019 року фактично не було, оскільки позивач приймав справи у Печеніжському ВП ГУНП в Харківській області. Також позивач зазначив, що його не ознайомлювали з висновками проведених службових розслідувань, та він не відмовлявся від їх підписання, оскільки весь час з січня 2019 перебуває на лікарняних.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України та за результатами проведеної атестації був переведений до органів Національної поліції України.

3.1. Наказом № 3 від 07 листопада 2015 року позивач призначений на посаду старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області, 17.08.2016 під час проходження атестації працівників поліції отримав оцінку - 2 заслуговує на підвищення в посаді.

3.2.27 червня 2018 року наказом № 585 Національної поліції України від 27 червня 2018 року присвоєно чергове спеціальне звання капітан поліції.

3.3.17 липня 2018 року наказом ГУ НП в Харківській області № 185 призначений на посаду слідчого СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області.

3.4. Наказом ГУ НП в Харківській області № 256 покладено обов'язки т. в. о. начальника СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області з 10 вересня 2018 року по 29 вересня 2018 року.

3.5. Наказом ГУ НП в Харківській області № 275 від 16 жовтня 2018 року виконання обов'язків т. в. о. начальника СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області припинено.

3.6. Наказом ГУ НП в Харківській області № 30о/с від 29 січня 2019 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 69 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою забезпечення належного виконання службових завдань, покладених на підрозділ, на позивача покладено тимчасове виконання обов'язків за посадою заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, з 29 січня 2019 року по 29 березня 2019 року.

3.7. Наказом ГУ НП в Харківській області 45о/с від 07 лютого 2019 року припинено тимчасове виконання обов'язків: відповідно до статті 69 Закону України "Про Національну поліцію": за посадою заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_1 /0083622/, слідчим слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

3.8. Також судами встановлено, що 22 грудня 2018 року до Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області надійшов лист зі слідчого управління ГУ НП в Харківській області (вх. 2537 від 22 грудня 2018 року) за фактом можливого порушення службової дисципліни слідчим СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_1.

3.9. Наказом начальника Харківського ВП ГУНП в Харківській області від 21 січня 2019 року №26 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

3.10. Службовим розслідуванням встановлено, що 06 грудня 2018 року за вх. №3-3315 до слідчого управління ГУНП в Харківській області для розгляду та проведення перевірки надійшло звернення ОСОБА_2, щодо неналежної організації працівником слідчого відділення Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_1 досудового розслідування у деяких кримінальних провадженнях. 07 грудня 2018 року під час заслуховування стану розкриття та досудового розслідування у деяких кримінальних провадженнях, начальником Липецького ВП майором поліції ОСОБА_3 були повідомлені факти систематичного порушення службової дисципліни слідчим СВ капітаном поліції ОСОБА_1, що виразилось у систематичному запізненні при прибутті на робоче місце без поважних причин.

3.11. Наказом Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1 від 20 лютого 2019 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

3.12. Також, 12 грудня 2018 року з Головного слідчого управління Національної поліції України до СУ ГУ НП в Харківській області надійшов лист від 07 грудня 2018 №24172/24/4/4-2018 щодо неналежної організації виконання міжнародного правового доручення компетентних органів Республіки Білорусь у кримінальній справі № 1712108614.

3.13. Відповідно до вказаного листа 03 грудня 2018 року до ГСУ НПУ надійшли матеріали виконання запиту з суттєвими недоліками, допущеними слідчими СВ Шевченківського та Липецького ВП ГУНП в Харківській області, а саме:

- на виконання п. 7 запиту не вжито заходів із перевірки інформації, наданої ТОВ "Контент Делівері Нетворк", доручено Шевченківському ВП;

- на виконання п. 6 запиту неякісно допитано в якості свідка приватного підприємця ОСОБА_4, доручено Липецькому ВП.

3.14. Наказом ГУНП в Харківській області від 28 лютого 2019 року № 368 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

3.15. Службовим розслідуванням встановлено, що виконання вищевказаного міжнародного доручення здійснювалось слідчим СВ Липецького ВП ОСОБА_1 (в частині), який неякісно виконав п. 6, неналежним чином допитавши в якості свідка підприємця ОСОБА_4.

3.16. Матеріали виконання запиту СВ Липецького ВП після перевірки Харківською місцевою прокуратурою направлені до ГСУ НПУ 05 листопада 2018 року вих. № 26225/119-24/03-2018. В подальшому недоліки, на які вказано ГСУ НПУ, були усунуті та якісні матеріали виконання зазначеного доручення додатково протягом січня-лютого 2019 року направлені до ГСУ НПУ. Проте, неякісне та тривале виконання вимог доручення слідчими СВ Шевченківського та Липецького ВП ГУ НП в області призвело до необхідності продовження термінів виконання міжнародного доручення. Своїми діями слідчі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 при виконанні своїх службових обов'язків, допустили порушення вимог до частини 2, 3 статті 558 КПК України щодо необхідності виконання міжнародного доручення упродовж одного місяця з дати його надходження.

3.17. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 202 від 04 березня 2019 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

3.18. Крім цього, 25 січня 2019 року до Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт заступника начальника-начальника слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6, про те, що 25 січня 2019 року о 09.00 годині капітан поліції ОСОБА_1, слідчий слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУ НП в Харківській області, до адмінбудівлі Липецького відділення поліції не прибув. В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що перебуває в Харківській районній прокуратурі № 6 та займається закінченням кримінального провадження №12018220770000761 від 29 жовтня 2018 року за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 185 КК України. До кінця робочого дня 25 січня 2019 року капітана поліції ОСОБА_1 на робочому місці в приміщенні Липецького відділення поліції не було.

3.19.26 січня 2019 року згідно графіку чергувань СОГ Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області повинен був заступати капітан поліції ОСОБА_1, слідчий слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУ НП в Харківській області, але до адмінбудівлі Липецького відділення поліції капітан поліції ОСОБА_1 з'явився із запізненням. З графіком чергувань був ознайомлений, чіткої причини запізнення пояснити не зміг.

3.20. Наказом начальника Харківського ВП ГУ НП в Харківській області від 01 лютого 2019 року №35, призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

3.21. Службовим розслідуванням встановлено, що 25 січня 2019 року капітан поліції ОСОБА_1, слідчий СВ Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУ НП в Харківській області, до адмінбудівлі Липецького відділення поліції цілий день 25 січня 2019 року не прибув. 26 січня 2019 року згідно книги нарядів Липецького ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області від 18.01.2019 (Інв. № 867) капітан поліції ОСОБА_1, слідчий СВ Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУ НП в Харківській області до адмінбудівлі Липецького відділення поліції з'явився вчасно, про що свідчить запис в вищезазначеній книзі

3.22. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 319 від 01 квітня 2019 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

3.23. Не погодившись із зазначеними наказами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при прийнятті спірних наказів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обставини допущених позивачем порушень були належним чином встановлені в ході службового розслідування, його висновки є обґрунтованими, а застосоване стягнення - відповідним вчиненому порушенню.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року та прийнято нову постанову про задоволення позову.

5.1. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час проведення службового розслідування відповідачами порушено вимоги Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, накази прийняті за результатами цих службових розслідувань не відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

IV. Касаційне оскарження

6. У касаційній скарзі ГУ НП в Харківській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що матеріалами справи повністю підтверджуються факти неодноразового порушення позивачем службової дисципліни, відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, накази відповідача прийняті з дотриманням критеріїв, наведених в частині 2 статті 2 КАС України.

7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

8. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

9.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".

11. Згідно з пунктом 1 та пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

12. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

13. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), що затверджується законом.

14. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

15. Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

16. Згідно з частиною першою статті 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

17. Пунктами 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.

18. Частиною 2 цієї статті Статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

19. Відповідно до частини першої статті 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

20. Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

21. Згідно з частиною першою статті 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

22. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

23. За приписами частин 2-4 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

23.1. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

24. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).

25. Відповідно до пункту 1 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

25.1. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

26. За приписами пункту 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

27. Відповідно до пункту 13 розд. V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

28. Згідно з пунктом 7 розд. ІV Порядку № 893 відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

29. Відповідно до пунктів 2-5 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

29.1. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

- підстава для проведення службового розслідування;

- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

29.2. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

29.3. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

29.3.1. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

30. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

33. Щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі наказу Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1 від 20 лютого 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

34. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 02 листопада 2018 року, 09 листопада 2018 року, 23 листопада 2018 року та 24 листопада 2018 року допустив незначне запізнення на робоче місце, але усі ці рази запізнювався тільки з дозволу свого безпосереднього керівника начальника слідчого відділення ОСОБА_6.

35. Зокрема, 02 листопада 2018 року - в телефонному режимі позивач отримав дозвіл ОСОБА_6, так як, спочатку завіз доньку до школи, а потім о 09 годині прибув до ГУ НП в Харківській області де у ОСОБА_7 отримував доручення по кримінальному провадженню, яке потім доставив до Липецького відділення поліції, тобто фактично виконував службове доручення.

36.09 листопада 2018 року та 23 листопада 2018 року також з дозволу свого безпосереднього керівника з незначним запізненням прибув на робоче місце.

37. Усі рази ОСОБА_1 телефонував своєму керівникові та тільки з його дозволу допускав незначні запізнення.

38.24 листопада 2018 року позивач запізнився на півгодини, так як це був вихідний день - субота, на добове чергування повинен був заступати слідчий ОСОБА_8. У зв'язку з хворобою ОСОБА_8 не зміг заступити на чергування та у телефонному режимі попросив ОСОБА_1 заступити на добове чергування замість нього. ОСОБА_1 погодився, а так як ОСОБА_8 зателефонував пізно, то у ОСОБА_1 бракувало часу, своєчасно з'явитися до відділу поліції. Цей факт підтверджується протоколом опитування ОСОБА_8.

39. Усі ці факти начальнику Липецького ВП майору поліції ОСОБА_3 були відомі, про що ОСОБА_3 07 грудня 2018 року повідомляв під час заслуховування у слідчому управлінні ГУНП в Харківській області. Зазначене підтверджується протоколом оперативної наради від 07 грудня 2018 року, в якому також було порушено питання, щодо призначення службового розслідування по фактам, які викладені у скарзі ОСОБА_2.

40. Разом з цим, у заяві - скарзі громадянина ОСОБА_2, яка й послугувала призначенню службового розслідування прізвище ОСОБА_1 ніде не зазначене.

41. Судом також встановлено, що під час ознайомлення із послужним списком, ОСОБА_1 стало відомо про існування у нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області від 15 серпня 2016 року № 818 та п. 8 ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, накладеного на нього начальником Харківського ВП ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_10 наказом № 1 Харківського ВП ГУНП в Харківській області від 20 лютого 2019 року. Відповідно до послужного списку ОСОБА_1, із наказом про вказане дисциплінарне стягнення його не було ознайомлено.

42. Крім цього, згідно з актом від 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення із вказаним наказом відмовився.

43. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, в цей час ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Державному інституті патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Сітенко, а саме з 18 лютого 2019 року по 12 березня 2019 року, що підтверджується листком непрацездатності серія АДВ № 213806.

44. Також, про проведення вказаного службового розслідування позивач не був повідомлений належним чином, чим було порушено право позивача на захист, передбачене статтею 18 Дисциплінарного статуту.

45. Отже, службове розслідування було проведено в порушення вимог пунктів 9,10 частини 6 статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" де зазначено, що поліцейський має право на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.

46. З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наказ Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1 від 20 лютого 2019 року в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України та підлягає скасуванню.

47. В частині позовних вимог щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 202 від 04 березня 2019 року, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, колегія суддів зазначає наступне.

48. Вказаний наказ було винесено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у недотриманні вимог частин 2, 3 статті 558 КПК України, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

49. Згідно з частинами 2, 3 статті 558 КПК України запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений центральним органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частинами 2, 3 статті 558 КПК України.

49.1. Складені органом досудового розслідування, слідчим, прокурором або суддею документи для забезпечення виконання запиту про міжнародну правову допомогу підписуються зазначеними посадовими особами та скріплюються печаткою відповідного органу. Отримані за результатами виконання запиту від інших відомств, установ чи підприємств (незалежно від форми власності) документи повинні бути підписані їхніми керівниками та скріплені печаткою відповідного відомства, установи чи підприємства. Орган досудового розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

50. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час виконання ОСОБА_1 міжнародного доручення, ним був встановлений та допитаний свідок ОСОБА_4, у встановлений строк ОСОБА_1 направив матеріал виконаного запиту про міжнародну правову допомогу для перевірки повноти та законності до Харківської місцевої прокуратури № 6. Після перевірки цього матеріалу прокуратура повернула без зауважень матеріал для передачі його до правоохоронних органів Республіки Білорусь, що підтверджується листом Харківської місцевої прокуратури № 6 від 29 жовтня 2018 року №04-28-5419вих18.

51. Отже, ОСОБА_1 своєчасно виконав міжнародне доручення та передав матеріали прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих дій.

52. Суд також звертає увагу, що вказане службове розслідування призначене 28 лютого 2019 року. Висновок службового розслідування, затверджений 28 лютого 2019 року, тобто в день отримання наказу про проведення службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 характеризується негативно, та надав пояснення.

53. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, в цей час ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні та межі медичного закладу не перетинав, а тому фізично не міг бути присутнім на службовому місці та надавати пояснення.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про дисциплінарне стягнення - сувора догана, складений 15 березня 2019 року, тобто в час перебування позивача на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

54. Наведені вище факти свідчать про те, що службове розслідування було проведено в порушення вимог пунктів 9,10 частини 6 статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України".

55. За встановлених вище обставин у справі, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 202 від 04 березня 2019 року в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України та підлягає скасуванню.

56. Щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 319 від 01 квітня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

57. Вказаний наказ винесено на підставі невиконання позивачем вимог пункту 8 частини 3 статті 1 Статуту у частині недотримання правил внутрішнього розпорядку, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; а також неналежного виконання пункту 8 статті 17 Статуту в частині перебування на робочому місці, визначеному керівником, до повноваження якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування, а також пункту 8 частини 3 Статуту - у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку.

58. Відповідно до статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

59. Згідно наказу про звільнення позивача звільнено за безпідставну відсутність на службі.

60. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у рапорті від 28 січня 2019 року вих. № 361/119-93/01/12-2019 на ім'я ОСОБА_11 начальник Липецького ВП ОСОБА_3 зазначив, що 25 січня 2019 року на його адресу надійшов рапорт начальника слідчого відділу ОСОБА_6 від 26 січня 2019 року та не зареєстрований так, як 26 січня 2019 року - вихідний день, у цьому ж рапорті зазначено, що причини неявки на службу не відомі.

61. Наказом № 35 від 01 лютого 2019 року було призначено службове розслідування, підставою якого послугував рапорт ОСОБА_3, який згідно наказу надійшов 25 січня 2019 року до ОСОБА_12, однак рапорт ОСОБА_3 датований 28 січня 2019 року.

62. Висновок службового розслідування затверджений 27 березня 2019 року та у цьому ж висновку є посилання на відповідь діловода Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області з довідкою за № 1496/119-93/11-2019 від 28 березня 2019 року, тобто довідка складена та датована пізніше ніж висновки службового розслідування, але довідка зазначена у висновку та їй надано належну оцінку.

63. Суд апеляційної інстанції задовольняючи позовну заяву у вказаній частині вимог, як на доказ встановлених обставин посилався на письмові пояснення ОСОБА_13.

64. Згідно вказаних пояснень, 25 січня 2019 року про знаходження ОСОБА_1 у Печеніжському ВП керівництву було відомо, так як у присутності керівництва ОСОБА_1 було наказано пізно у ввечері 24.01.2019 року прибути - 25.01.2019 року до Печеніжського ВП. ОСОБА_3 та ОСОБА_6, безпосередні керівники ОСОБА_1 узгоджували відправлення ОСОБА_1 до Печеніжського ВП - ввечері 24.01.2019 року в Головному управління НП в Харківській області, безпосередньо генералом поліції Бехом О. В.

65. В касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що пояснення ОСОБА_13 надав до суду сам позивач, а ОСОБА_13, який був викликаний до суду першої інстанції для допиту в якості свідка за заявою позивача, в судове засідання не прибув, показань під присягою не надавав, причини неявки в судове засідання не повідомив.

66. За приписами частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

67. За частиною 2 статті 72 КАС України визначені частиною першою цієї статті дані встановлюються зокрема, такими засобами як показаннями свідків.

68. Відповідно до статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

69. В свою чергу, порядок допиту свідків визначений статтею 212 КАС України, якою, зокрема, не передбачено право позивача самостійно опитувати свідків та надавати їх пояснення для вивчення під час судового розгляду справи.

70. Статтею 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

71. Верховний Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що пояснення ОСОБА_13, на які суд апеляційної інстанції послався як на доказ встановлених обставин, отримані судом у порядку, встановленому нормами КАС України.

72. За таких обставин, Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 319 від 01 квітня 2019 року в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

73. На підставі викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року з підстав порушення норм процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд до цього ж суду.

74. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

75. Частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. Пунктом 3 частини 2 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

VIІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року в частині скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 319 від 01 квітня 2019 року в частині щодо накладення на слідчого слідчого відділення Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та поновлення на посаді слідчого слідчого відділення Липецького відділенні поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

3. У іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року по справі №520/4159/19 - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак В. М. Соколов