Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №823/5035/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №823/5035/15

адміністративне провадження №К/9901/10659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О., Калашнікової О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" до Управління Укрансбезпеки у Черкаській області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

Публічне акціонерне товариство "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" (далі - ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Укрансбезпеки у Черкаській області (далі - відповідач) про скасування постанов щодо застосування адміністративно-господарських штрафів № 039224 від 31 серпня 2015 року та № 039225 від 31 серпня 2015 року.

В обґрунтування вимог вказував, що перевірки ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" здійснені з порушенням порядку та процедури, що визначені Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та їх територіальних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.05.2013 № 422.

Позивач наголошує, що у статтях 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі-Закон № 2344) не вказано, що водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку. Окрім того, позивач зазначав, що наказом № 659 внесено зміни до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі-Положення №340), яким відмінені індивідуальні контрольні книжки з 01 червня 2013 року. Замість них із цієї дати автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км. повинні бути обладнанні тахографом.

Водночас автобуси ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" використовуються виключно на міських автобусних маршрутах міста Сміли № 17 та № 30 протяжністю до 50 км, що виключає обов'язок облаштування діючого та повіреного тахографа чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Укртрансінспекції у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039224 від 31 серпня 2015 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Укртрансінспекції у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039225 від 31 серпня 2015.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індивідуальна контрольна книжка водія є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. В даному випадку автобуси ПрАТ ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128", які були перевірені уповноваженими особами відповідача, використовуються виключно на міських автобусних маршрутах міста Сміли № 17 та № 30 протяжністю до 50 км, що виключає обов'язок облаштування діючого та повіреного тахографа, чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку з посиланням на те, що приписами частини 2 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений частини 2 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III.

Вказував, що факт відсутності індивідуальних контрольних книжок у водіїв під час здіснення перевірки 25 серпня 2015 року та 17 березня 2016 року підтверджено представником позивача.

Враховуючи наявність законних підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, через відсутність відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" контрольних книжок у водіїв під час здійснення перевірки, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність винесення спірних постанов № 039224 від 31 серпня 2015 року та № 039225 від 31 серпня 2015 року та застосування адміністративно-господарського штрафу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовує тим, що при накладенні на позивача адміністративно-господарських санкцій відповідач допустив порушення при застосуванні статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пунктів
6.1,6.3 Положення № 340. Відповідач довільно тлумачить положення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" у частині інших дозвільних документів водія, які передбачені законодавством України, оскільки обов'язок ведення індивідуальної контрольної книжки водія пов'язаний виключно з відсутністю тахографа на автобусі, який використовується для регулярних перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128", а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Зазначає, що водії позивача здійснювали міські перевезення і тому повинні мати та вести індивідуальні контрольні книжки.

У пункті 6.3 Положення № 340 зазначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Водії позивача здійснювали перевезення на міських маршрутах і повинні були вести індивідуальні контрольні книжки, але при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів на міських маршрутах такі книжки не було надано до перевірки, про що були складені відповідні акти про виявлені порушення.

Відсутність у водіїв індивідуальних контрольних книжок, на думку контролюючого органу, свідчить про правомірність застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу на підставі частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року.

15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя-доповідач Білоус О. В., суддів Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя-доповідач Загороднюк А. Г., суддів Єресько Л. О., Соколов В. М.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до наказу управління Укртрансінспекції у Черкаській області від 20 серпня 2015 року № 20 затверджено тижневий графік проведення рейдових перевірок додержання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом з 25 серпня 2015 року до 28 серпня 2015 року. 25 серпня 2015 року видано направлення на перевірку № 007606 для проведення рейдової перевірки.

25 серпня 2015 року о 08 год. 55 хв. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на АС - 1 м. Сміла, маршрут - 17 (АС - 1 м.

Сміла Ст. ім. Т. Г. Шевченка) транспортного засобу ПАЗ НОМЕР_2, що належить ПАТ "Смілянське АТП - 17128".

За результатами перевірки складено акт від 25 серпня 2015 року у якому зафіксовано порушення Положення № 340 та статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність індивідуальної контрольної книжки роботи та відпочинку водія.

25 серпня 2015 року о 13 год. 18 хв. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на АС - 1 м. Сміла, маршрут - 30 (АС - 1 м.

Сміла Ст. ім. Т. Г. Шевченка) транспортного засобу ПАЗ НОМЕР_3, що належить ПАТ "Смілянське АТП - 17128".

31 серпня 2015 року виконуючим обов'язки начальника управління Укратрансінспекції у Черкаській області, на підставі вказаних актів перевірки від 25 серпня 2015 року, прийнято постанову про застосування до ВАТ "Смілянське АТП 17128" адміністративно-господарського штрафу № 039224 у сумі 1700 грн. та № 039225 у сумі 1700 грн.

Не погоджуючись з вказаними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, підприємство звернулось до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

За пунктом 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12,17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14,15 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки суб'єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

На підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб (далі - ТЗ) для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Приписами пункту 6.2 Положення № 340 встановлено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) (пункт 6.3 Положення).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Із системного аналізу наведених положень нормативно-правових актів слідує, що автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія, наявність якої є обов'язковою.

Натомість судами встановлений факт відсутності індивідуальних контрольних книжок у водіїв ТЗ під час проведення перевірки 25 серпня 2015 року.

Таким чином, оскілки у водіїв ТЗ при здійсненні перевірки були відсутні контрольні книжки, наявність яких є обов'язковою, тому Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Доводи касаційної скарги, що пункти 6.1,6.3 Положення № 340 не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки автобуси № 17, № 30 ПАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" використовуються виключно на міських маршрутах протяжністю до 50 км, відтак вони не зобов'язані бути облаштовані тахографами, а водії, які керують такими автобусами, не повинні вести індивідуальні контрольні книжки водія є помилковими, оскільки пункт 6.3 Положення покладає на водія, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, обов'язок вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволені позову.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги позивача Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" залишити без задоволення.

постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк

судді Л. О. Єресько

О. В. Калашнікова