ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2020 року

Київ

справа №810/4275/17

адміністративне провадження №К/9901/56109/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №810/4275/17

за позовом ОСОБА_1

до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про скасування витягів з технічної документації

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя Лисенко В. І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Беспалова О. О., суддів: Губської О. А., Парінова А. Б. ), -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив: - скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 №902; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік від 04.09.2017 №903; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік від 04.09.2017 №898.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем при формуванні витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015-2017 роки невірно застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки за 2015-2016 роки у розмірі 2.5, а за 2017 рік -
2. Зазначив, що оскільки вказана земельна ділянка вільна від забудови та споруд, на ній не ведеться будь-яка комерційна діяльність, відповідач зобов'язаний був застосувати коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки у розмірі 0,5.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, позов задоволено. Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від
04.09.2017 № 902. Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік від 04.09.2017 № 903.

Скасовано витяг Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік від 04.09.2017 № 898.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 11.10.2017 №507, на зазначеній у витягах земельній ділянці відсутні будь-які побудовані споруди, з 2011 року комерційна діяльність на зазначеній земельній ділянці не проводилася, прибутку з вказаної земельної ділянки позивач не отримує, а тому відповідачем невірно застосований коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У липні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ним було правомірно застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, оскільки при визначенні коефіцієнту він керувався даними, зазначеними у Державному земельному кадастрі та Державній статистичній звітності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7.13.07.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
13.07.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М. М., судді:

Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

9. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

10. У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.06.2019 № 757/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29 липня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 738167 від 17.07.2012 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Кадастровий номер земельної ділянки 3221888801:37:053:0158, цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями.

13. У вересні 2017 року позивач звернувся до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням надати йому витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015-2017 р. р.

14.4 вересня 2017 року позивач отримав від відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік № 902, за 2016 рік № 903 із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - 2,5, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік № 898 із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - 2,0.

15. Позивач, вважаючи що відповідачем, в порушення норм Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та Земельного кодексу, невірно застосовано коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки, що, у свою чергу, призвело до завищення земельного податку, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

18. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

19. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

20. За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

21. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

22. Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

23. Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

24. У ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

25. Відповідно до ст. 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

26. За приписами ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

27. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

28. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

29. Пунктами 1,2,3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

30. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

31. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

32. Положеннями ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

33. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

34. ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

35. У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено те, що обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

37. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 1 та 3 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

38. Положеннями ч. 1 та 3 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

39. Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

40. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

41. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

42. У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

43. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

44. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

45. З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

46. При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

47. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

48. Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

49. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

50. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

51. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

52. Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

53. На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

54. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17.

55. Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

56. Як уже зазначалось вище, перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

57. Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

58. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує зміст витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення таких витягів та їх змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

59. Також Верховний Суд наголошує на тому, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

60. З огляду на вищезазначене, Верховний Суд приходить до висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

61. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

62. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили характер спірних правовідносин та ефективність способу захисту порушеного права, обраного позивачем, та задовольнили позовні вимоги по суті, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

63 Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

64. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

65. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

66. Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

67. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

68. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

69. В справі "East/West Alliance Limited" проти України" ( № 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції.

Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v.

Poland № 30210/96).

70. Крім того, у пункті 227 рішення у справі "Кудла проти Польщі" Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, пункт 157).

71. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

72. За правилами пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

73. Своєю чергою, за приписами частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

74. Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування витягів з технічної документації відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

А. Ю. Бучик,

Л. В. Тацій

Судді Верховного Суду