Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.07.2018 року у справі №826/15358/17

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/15358/17

адміністративне провадження №К/9901/54979/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року (суддя Шевченко Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (судді: Шелест С.Б., Мєзєнцев Є.І., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування пункту наказу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 (далі - позивач, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ), треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі- третя особа 1, ДП «Національні інформаційні системи»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» (далі - третя особа - 1, ТОВ «Мрія Фармінг Галичина»), в якому просив скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3220/5 від 18 жовтня 2017 року, яким наказано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

В обґрунтування адміністративного позову державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 стверджує, що жодних причин для відмови чи зупинення державної реєстрації права власності на об`єкт будівництва за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокмар» в нього не було, а тому реєстратор прийняв законне рішення про державну реєстрацію права власності, крім того, на думку позивача, застосування до нього відповідачем відповідальності у вигляді блокування доступу до Державного реєстру речових прав на 12 місяців є надмірним та несправедливим.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідачем проведено реєстраційні дії за відсутності усіх обов`язкових документів, зокрема: за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а саме рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння об`єкту нерухомого майна, площею 73 м2, поштової адреси. При проведенні державної реєстрації прав, державним реєстратором не встановлено належним чином відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, зокрема: відомості про речові права на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований, що містяться у Державному реєстрі прав, оскільки за адресою: Тернопільська область , Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8 , розташоване нерухоме майно, що належить TOB «Мрія Фармінг Галичина». Враховуючи ряд порушень з боку позивача при проведенні реєстраційних дій, суди дійшли висновку, що наказ Міністерства юстиції України №3220/5 від 18 жовтня 2017 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в оспорюваній його частині є таким, що прийнятий у межах та у спосіб визначених повноважень, з дотриманням процедури та порядку його прийняття та з урахуванням істотних обставин у справі, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не досліджено всі докази зібрані у цій справі, які підтверджують існування речового права на землю та про готовність об`єкта до експлуатації на час прийняття рішення державним реєстратором 21 вересня 2017 року.

Скаржник зазначає, що суди не дослідили доказів, які підтверджують порушення відповідачем процедури розгляду скарги ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» в частині несвоєчасного увідомлення та надання скарги позивачу.

Також судами попередніх інстанцій встановлено невідповідність технічного паспорта і несканування документів реєстратором без будь-яких доказів. Суди не мотивували відхилення аргументів позивача, що законодавство не визначає єдино можливим документом - джерелом адреси об`єкта нерухомого майна - рішення органу місцевого самоврядування.

Позиція інших учасників справи

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі за позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування пункту наказу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Білоус О. В., судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т. Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року № 623/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Позивач на підставі наказу КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області від 29 березня 2017 року №14-К з 30 березня 2017 року прийнятий на постійну роботу до Тернопільської філії Комунального підприємства.

За результатами розгляду заяви ТОВ «Рокмар» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та доданих до неї документів Позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886 (а.с. 12), яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на склад, що розташований Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Богуна І, буд 8, кадастровий номер земельної ділянки 6123055100:02:007:0854, за суб`єктом: ТОВ «Рокмар».

11 жовтня 2017 року на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшла скарга ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» від 29 вересня 2017 року №29/09/2017, у якій скаржник просив скасувати прийняте Позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886.

У скарзі зазначено, що ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» набуло права власності на нерухоме - нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31 травня 2017 року, укладеного з ТОВ «Гуків Арго», посвідченого приватним нотаріусом Козівського районного територіального округу Бондарук Н.М. 31 травня 2017 року, яким внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно про право власності ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» на придбані нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8 . Під час підготовки документів на оформлення права оренди на земельну ділянку, ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» з інформаційних довідок №98050947 від 21 вересня 2017 року, №98053519 від 21 вересня 2017 року стало відомо про те, що на даній земельній ділянці з кадастровим номером 6123055100:02:007:0854 та за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н. , смт. Козова , вул . І.Богуна, 8, ТОВ «Рокмар», на підставі рішення державного реєстратора від 21 вересня 2017 року №37186886, зареєстровано право власності на склад, загальною площею 73 м2. Скаржник наголосив на тому, що державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором за відсутності повного пакету документів, а саме: за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а також за відсутності фактично самого об`єкта. Окрім того, поданий ТОВ «Рокмар» до реєстрації технічний паспорт не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрована у Мін`юсті України 10 липня 2001 року за №582/5773.

За результатами розгляду зазначеної скарги Комісія склала висновок від 17 жовтня 2017 року, яким задовольнила скаргу ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» у повному обсязі:

скасувала рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2;

тимчасово заблокувала доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк на 12 місяців.

На підставі вказаного висновку Комісії, Міністерством юстиції України видано наказ №3220/5 від 18 жовтня 2017 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», пунктом 3 якого тимчасового заблоковано доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 (дванадцять) місяців.

Не погоджуючись з вказаним наказом в частині заблокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України №1952-IV розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює Мін`юст.

Мін`юст розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (пункт 1 частина друга стаття 37 Закону України №1952-IV).

Відповідно до статті 10 Закону України №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме та їх обтяженнями; встановлює відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

У разі, якщо заявником подані документи для державної реєстрації не в повному обсязі, передбаченому законодавством, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Відповідно до статті 22 Закону України №1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно із частиною п`ятою статті 23 Закону України №1952-IV у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Положеннями статті 24 Закону України №1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно із частиною дев`ятою статті 37 Закону України №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), пункт 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Положеннями пункту 3 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

- чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

- чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

- чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора)

- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За змістом пунктів 9-10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Згідно з пунктом 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Предметом судового розгляду у цій справі є пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3220/5 від 18 жовтня 2017 року, яким наказано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

Судами встановлено, що позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на склад, що розташований Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Богуна І, буд 8 , кадастровий номер земельної ділянки 6123055100:02:007:0854, за суб`єктом: ТОВ «Рокмар».

До Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшла скарга ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» від 29 вересня 2017 року №29/09/2017, у якій скаржник просив скасувати прийняте позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересням 2017 року №37186886.

За результатами розгляду зазначеної скарги Комісія склала висновок від 17 жовтня 2017 року, яким задовольнила скаргу ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» у повному обсязі. Скасувала рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2. Тимчасово заблокувала доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк на 12 місяців.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Рокмар» до реєстрації були подані наступні документи: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 15 вересня 2017 року №ТП 141172581290; технічний паспорт на склад №8 по вул. Богуна у селищі Козова , інвентарна справа №18092017-1567, виготовлений 18 вересня 2017 року ТОВ «Лекстатус Групп» та витяг з ДРРП №94449297 від 14 серпня 2017 року про наявність права користування земельною ділянкою.

Всупереч наведеним вище правовим нормам позивачем було проведено реєстраційні дії за відсутності усіх обов`язкових документів, зокрема: за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а саме рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння об`єкту нерухомого майна, площею 73 м2, поштової адреси.

Окрім того, при проведенні державної реєстрації прав, державним реєстратором не встановлено належним чином відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, зокрема: відомості про речові права на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований, що містяться у Державному реєстрі прав, оскільки за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, розташоване нерухоме майно, що належить TOB «Мрія Фармінг Галичина».

Слід також вказати на те, що державним реєстратором не забезпечено виготовлення електронних копії усіх документів, поданих для державної реєстрації прав шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої даних заяв, що суперечить пункту 10 Порядку №1127 та свідчить про відсутність таких документів в реєстраційній справі.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що під час проведення Управлінням ДАБІ у Тернопільській області за зверненням TOB «Мрія Фармінг Галичина» перевірки ТОВ «Рокмар» за фактом подачі Товариством недостовірних даних у поданій декларації про готовність до експлуатації об`єкта: будівля складу, за адресою: вул. І. Богуна, 8, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області, було виявлено наведення недостовірних даних у вказаній декларації та повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (ТП 141172581290), у зв`язку з чим, зазначені дозвільні документи були скасовані. Вказані обставини підтверджуються листом Управління ДАБІ у Тернопільській області від 29 вересня 2017 року №40-1019-1.18/2262-17.

Так, згідно листа Сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури Козівської РДА Тернопільської області від 26 вересня 2017 року №40 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт «Будівництво складу» по вул. Богуна , 8 смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області не видавались.

Згідно листа Фірми «Матек» від 03 жовтня 2017 року №650-10/17 проектна документація на об`єкт «Будівництво складу» по вул. І. Богуна, 8, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області ними не розроблялась; наказ про призначення керівника проекту не видавався; відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд не призначало.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що TOB «Мрія Фармінг Галичина» звернулось до СУ ГУНП в Тернопільській області із заявою за фактом внесення неправдивих відомостей до офіційного документа службовими особами ТОВ «Рокмар». Відомості, які містяться у вказаній заяві внесені у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №120172100000000255 від 26 вересня 2017 року, за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

В ході досудового розслідування установлено, що ТОВ «Лекстатус Групп» не виконувало робіт для ТОВ «Рокмар» з виготовлення Технічного паспорту на склад 73 м2 за адресою: Тернопільська обл., Козівський район смт. Козова, вул. Богуна, 8. ТОВ «Лекстатус Групп» заперечує будь-які договірні відносини з ТОВ «Рокмар».

Зазначені вище обставини також були враховані відповідачем при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги TOB «Мрія Фармінг Галичина» на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186886.

Враховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем прийняте рішення на підставі вимог закону та обґрунтовано, із врахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

18 жовтня 2017 року відповідач листами від 13 жовтня 2017 року №2/30549-0-33-17/19К та №30549-0-33-17/19К надіслав на адресу позивача копію скарги та повідомлення про розгляд такої, який відбудеться 17 жовтня 2017 року. Факт отримання копії скарги позивачем не заперечується.

13 жовтня 2017 року на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

В контексті викладеного, колегія суддів вважає за необхідне також наголосити на наступному.

Так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На переконання колегії суддів, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Суд, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невчасне направлення позивачу скарги не вплинуло на законність прийнятого рішення відповідачем.

Право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати строк тимчасового блокування у разі обрання ним цього виду санкції. Чинним законодавством межі цього строку не встановлені.

Як убачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Обраний відповідачем вид відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав є найменш суворішим із визначених частиною шостою статті 37 Закону №1952-IV видів відповідальності, оскільки блокування доступу до Реєстру передбачає тимчасовий захід, який поновлюється після закінчення установлених Міністерством юстиції України строків такого блокування. Такий вид відповідальності, на переконання колегії суддів, є співмірним із вчиненим позивачем порушенням, що призвело що скасування реєстраційної дії внаслідок порушення прав третьої особи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до довільного тлумачення обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов