Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №703/2908/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №703/2908/17

провадження №К/9901/60448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом державного кадастрового реєстратора міськрайонного Управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про стягнення штрафу від 11 вересня 2017 року за виконавчим документом № 54334761, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Опалинської О. П., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Костюк Л. О. (головуючий), Бужак Н. П., Губської Л. В.

І. Суть спору

1. У вересні 2017 року державний кадастровий реєстратор міськрайонного Управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яна Андріївна (надалі також позивач) звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича (надалі також відповідач), у якому просила скасувати постанову про накладення штрафу від 11 вересня 2017 року ВП № 54334761.

2. Позов мотивований тим, що зі спірної постанови про накладення штрафу не вбачається, чи перевірялись державним виконавцем підстави невиконання нею рішення суду, з яких причин таке є невиконаним та не з`ясовано чи є ці причини поважними. Позивач зауважувала, що вона не мала можливості виконати судове рішення з незалежних від неї технічних причин системи реєстрування, тобто не мала реальної можливості виконати судове рішення, та вважає це поважною причиною, що не було враховано державним виконавцем. Крім того, за твердженням позивача, у спірній постанові не вказано, які саме вимоги чинного законодавства нею порушені.

3. Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що діяв законно та за відсутності поважних причин невиконання позивачем рішення суду.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 16 червня 2017 року у справі № 823/402/17 за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задовольнив частково:

4.1. визнав неправомірним та скасував рішення державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни від 20 лютого 2017 року № РВ - 7100255042017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру;

4.2. зобов`язав державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яну Андріївну повторно розглянути питання про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 21,9191 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

5. Відомості про дату отримання вказаної постанови державним кадастровим реєстратором міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я. А. відсутні.

6. 18 липня 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 823/402/17 з виконання згаданої постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року.

7. 18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження.

8. 3 серпня 2017 року державний виконавець Лисенко М. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54334761 з виконання вищевказаного виконавчого листа про зобов`язання державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я. А. повторно розглянути питання про державну реєстрації земельної ділянки, площею 21,9191 га згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. У пункті 2 резолютивної частини цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

9. 11 вересня 2017 року державний виконавець Лисенко М. А. виніс постанову ВП № 54334761 про накладення штрафу на державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районні та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я . А. в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин.

10. Незгода із цією постановою зумовила звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Смілянський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 15 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, позов задовольнив і скасував постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича від 11 вересня 2017 року ВП №54334761 про накладення штрафу.

12. Такі свої рішення суди мотивували відсутністю факту невиконання з боку позивача судового рішення з неповажних причин.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. З-поміж іншого, у касаційній скарзі автор стверджує про порушення з боку суду першої інстанції правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, неповноту судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій і помилковістю висновків судів по суті застосування норм матеріального права.

14. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

15. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

18. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

20. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

21. З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.

22. Суди першої й апеляційної інстанції наведеного не дотримались.

23. Так, за правилами частин першої-п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

24. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, третя статті 90 КАС України).

25. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що копії письмових доказів, які оцінені судами, в тому числі спірна постанова державного виконавця від 11 вересня 2017 року ВП № 54334761, не засвідчені в установленому процесуальним законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

26. Отже, рішення у цій справі ухвалені на підставі недопустимих доказів.

27. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 810/719/18.

28. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

29. Також із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, розглядаючи справу щодо оскарження постанови накладення штрафу за невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року, до участі в цій справі не залучив ОСОБА_1, за заявою якого відкрито виконавче провадження № 54334761 і на користь якого здійснюється це виконавче провадження.

30. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України. Участь у справі третіх осіб, з одного боку, обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 зазначеного Кодексу є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

31. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки, та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

32. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 686/28853/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 523/4824/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19.

33. За правилом пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

34. До того ж, відповідно до частини третьої статті 181 КАС України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, і з якою кореспондуються норми статті 287 чинного КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

35. Відповідно до статті 6 Закону України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

36. За приписами пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

37. З наведеного висновується, що державні виконавці не є самостійними органами, які в розумінні частини третьої статті 287 КАС України можуть бути відповідачами у відповідній категорії справ.

38. У справі, що розглядається, належним відповідачем є Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

39. Окрім наведеного, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 18 КАС України в редакції, яка діяла на час звернення до суду з цим позовом, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

40. За приписами частини другої цієї ж статті окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи:

1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;

2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

41. Водночас за приписами частин першої, шостої, сьомої статті 181 цього ж Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб) розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом за місцезнаходженням виконавчого округу приватного виконавця.

42. Подібне регулювання в аспекті оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплено в чинному КАС України.

43. Так, згідно з частиною першою статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

44. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).

45. Відповідно до частини п`ятої статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

46. Частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

47. Як уже зазначено, виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження № 54334761, видано Черкаським окружним адміністративним судом.

48. Отже, з огляду на вимоги статей 18, 181 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення до суду), статей 20, 287 чинного КАС України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», цей спір підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист, тобто Черкаським окружним адміністративним судом.

49. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 686/28853/18, від 28 листопада 2019 року у справах №№ 523/4824/17 і 540/1647/19, від 6 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19.

50. Пунктом 7 частини третьої статті 353 КАС України обумовлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

51. Вищенаведене свідчить про те, що аргументи касаційної скарги щодо порушення з боку судів норм процесуального права частково знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду та є обов`язковою підставою для скасування судових рішень.

52. Допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в силу вимог статті 341 КАС України.

53. Отже, ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи № 823/402/17 на новий судовий розгляд за встановленою підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.

54. Відтак, касаційну скаргу слід задовольнити.

55. Судам під час нового розгляду необхідно здійснити заміну суб`єктного складу сторін і ретельно дослідити спірні правовідносини із урахуванням висновків і мотивів, наведених у цій постанові, та надати їм належну юридичну оцінку крізь призму частини другої статті 2 КАС України, встановивши фактичні обставини на підставі належних, допустимих і достовірних доказів.

VІI. Судові витрати

56. Оскільки адміністративна справа повертається на новий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича задовольнити частково.

2. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі № 703/2908/17 скасувати.

3. Справу № 703/2908/17 направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова