ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 240/4170/19

адміністративне провадження № К/9901/2463/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (головуючий суддя: Іваненко Т.В., судді: Сторчак В.Ю., Граб Л.С.) у справі №240/4170/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (правонаступник - Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; далі - ГУПФУ в Житомирській області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправними дії Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розрахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - у розмірі 3764,40 грн;

визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування суми виплаченої заробітної плати за період роботи у Корпусі Миру Посольства США з серпня 2001 року по січень 2002 року в сумі 15345,77 грн відповідно до довідки №20190129 від 28.01.2019 при розрахунку розміру пенсії;

зобов`язати пенсійний орган здійснити розрахунок пенсії за віком з 17.09.2018 відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2016 та 2017 роки в сумі 5377,90 грн та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум станом на 31.03.2019 в розмірі 6016,29 грн;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням суми виплаченої заробітної плати за період роботи у Корпусі Миру Посольства США з серпня 2001 року по січень 2002 року в сумі 15345,77 грн відповідно до довідки №20190129 від 28.01.2019 та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум станом на 31.03.2019 в розмірі 785,46 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 позов задоволено частково:

визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом від 06.02.2019, в застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, при призначенні пенсії за віком вперше та врахуванні довідки про заробітну плату за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року Корпусу Миру США в Україні № 2019029 від 28.01.2019;

зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.09.2018 відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням виплачених сум заробітної плати за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року, відповідно до довідки Корпусу Миру США в Україні №2019029 від 28.01.2019, починаючи з 01.02.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 і ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку у Хорошівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.09.2007 отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 55 Закону України 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).

Із відомостей, зазначених у довідці ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» від 26.03.2019 №100-СЛ-5118-0319, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює у ПАТ «Житомиргаз» з 03.04.2009 по день видачі цієї довідки.

17.09.2018, відповідно до поданої позивачкою заяви, Хорошівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок її пенсії через перехід з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

З`ясувавши, що при проведенні перерахунку пенсії, який проведено у зв`язку із переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016,2017 роки та не враховано заробітну плату за період роботи з серпня 2001 року по серпень 2002 року відповідно до довідки Корпусу Миру Посольства США, позивачка 01.02.2019 звернулася до відповідача із відповідною заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом №С-11 від 06.02.2019 пенсійний орган повідомив заявницю про те, що з 01.09.2007 вона отримувала пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону №1788-XII. З 17.09.2018 проведено перерахунок пенсії через перехід з виду пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Повідомлено, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно із пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені з 01.10.2017, перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки- 3764,40 грн та із застосуванням величини оцінки одного страхового стажу в розмірі 1%. Водночас, оскільки пенсію було призначено за вислугу років, підстав врахування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки в розмірі 5377,90 грн під час проведення перерахунку через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком немає. Також зазначено, що дані про сплату страхових внесків по страхувальнику - Корпус Миру США в Україні у обліковій картці відсутні, тому врахування заробітної плати за період роботи згідно довідки №20190129 від 28.01.2019 неможливе.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 01.09.2017 отримувала пенсію за вислугу років призначену на підставі статті 55 Закону №1788-XII, з 17.09.2018 на підставі заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV виходячи із середнього заробітку за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн. 01.02.2019 позивачка звернулася до відповідача щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 року у розмірі 5377,90 грн та з урахуванням суми виплаченої заробітної плати за період роботи у Корпусі Миру Посольства США відповідно до довідки №2019029 від 28.01.2019, проте отримала відмову.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивачка зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовуються норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, і в такому випадку показник середньої заробітної плати залишається незмінним. Водночас у спірному випадку має місце призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV вперше, оскільки до цього часу вона отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Отже, за позицією скаржниці, в неї виникло право на перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2016-2017 роки.

Щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії з врахуванням суми виплаченої заробітної плати за період роботи у Корпусі Миру Посольства США з серпня 2001 року по січень 2002 року, позивачка зазначила, що у спірний період отримувала заробітною плату з якої сплачувалися податки, а отже вважає, що заробітна плата повинна бути врахована під час перерахунку пенсії. Наполягає, що довідка містить інформацію щодо суми заробітної плати за весь період помісячно, суми сплачених податків, реквізити організації, печатки та підпис, а отже має бути врахована пенсійним органом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.09.2007 позивачці було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивачка звернулася вперше, а отже мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Відтак, звернувшись в 2018 році за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, позивачка набула право на призначення та нарахування такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2016-2017 роки.

Вирішуючи спір у зазначеній частині суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи Корпусі Миру з серпня 2001 року по січень 2002 року, починаючи з 01.02.2019.

В контексті зазначених вище обставин, суд першої інстанції зазначив, що довідка Корпусу Миру США в Україні №2019029 від 28.01.2019 про заробітну плату позивачки за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року містить всі необхідні відомості стосовно заробітної плати та періоду роботи. Довідка підписана уповноваженими особами та містить відтиск круглої печатки. Відтак має бути врахована відповідачем при перерахунку пенсії.

Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка скористалась правом на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону № 1788-ХІІ, яку останній призначено з 2007 року. Отже, в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена відповідно до Закону №1788-ХІІ, є різновидом пенсії за віком, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв`язку із досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого Закону №1058-IV.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачка з листопада 2007 року отримувала пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-ХІІ, яка є різновидом пенсії за віком, відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки.

Також, за висновками апеляційного суду, відсутні підстави для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи Корпусі Миру з серпня 2001 року по січень 2002 року, оскільки відсутні докази того, що Корпус миру США в Україні був страхувальником та сплатив страхові внески з заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року в цій організації.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом апеляційної інстанції обставини справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржниця з посиланням на частину третю статті 45 Закону №1058-IV зазначає, що цією нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

У спірному випадку, позивачці у 2007 році було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV остання звернулася вперше в 2018 року, а тому пенсія має призначатися із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки.

Також скаржниця наполягає на правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності проведення перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи Корпусі Миру з серпня 2001 року по січень 2002 року.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права в оскаржуваній частині та дійшов таких висновків.

Згідно із статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивачу у справі №127/7522/17 було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, а тому судом не приймалися доводи касаційної скарги, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058.

Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

На підставі викладеного, Верховний Суд у справі №127/7522/17 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.

Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції зазначив, що позивачці у 2007 році було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV остання звернулася вперше в 2018 року, а тому є правильним висновок місцевого суду, що пенсія має призначатися із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2016-2017 роки з урахуванням вимог абз. 2 пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Щодо врахування довідки про заробітну плату за період роботи ОСОБА_1 з серпня 2001 року по січень 2002 року, виданої Корпусом Миру США в України, колегія суддів виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.01.2019 позивачці видано довідку №20190129 за підписом адміністративного директора Корпусу Миру США в Україні про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Корпусі Миру Посольства США з серпня 2001 року по січень 2002 року та зазначено розмір виплаченої за вказаний період заробітної плати з урахуванням податків.

Підставою для неврахування цієї довідки для перерахунку пенсії слугував висновок пенсійного органу про відсутність даних про сплату страхових внесків по страхувальнику Корпусу Миру США в Україні за період з серпня 2001 року по січень 2002 року. Водночас відповідач не заперечує факт сплати за цей період за позивачку страхових внесків страхувальником - Відділом освіти Черняхівської районної державної адміністрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Корпусі Миру Посольства США за контрактом, пройшовши конкурс за направленням Черняхівського районного відділу освіти.

Згідно із положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із записів з трудової книжки позивачки судом першої інстанції встановлено, що остання працювала у Черняхівській середній школі Черняхівського району Житомирської області з 01.09.1984 по 31.08.2007 на посаді вчителя англійської мови, з 18.09.2003 переведена на посаду вчителя англійської мови Черняхівської гімназії.

Відповідно до відомостей, зазначених у наказах №72-к від 01.09.2001 по Черняхівській загальноосвітній школі I-III ступенів та №479-к по Черняхівському районному відділу освіти від 07.12.2001, вчителя Черняхівській ЗОШ I-III ступенів ОСОБА_1 обмежено в навчальному навантаженні 6 год. з 01.09.2001 по 07.12.2001 та відповідно з 08.12.2001 по 31.12.2001 у зв`язку з роботою в Корпусі Миру.

Відповідно до положень пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Положеннями пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Дослідивши довідку Корпусу Миру США в Україні №2019029 від 28.01.2019 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року, суд першої інстанції констатував, що така містить всі необхідні відомості стосовно заробітної плати та періоду роботи; підписана уповноваженими особами та містить відтиск круглої печатки.

В свою чергу апеляційним судом не вмотивовано висновок про невідповідність зазначеної довідки вимогам законодавства.

Як зазначалося вище, відповідач не заперечує факт сплати за позивачку у період 2001 - 2002 роки страхових внесків Відділом освіти Черняхівської районної державної адміністрації, проте зазначає про відсутність відомостей про сплату страхових внесків саме Корпусом Миру США в Україні.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за сформованою Верховним Судом сталою практикою, обов`язок щодо сплати страхових внесків покладається на страхувальника; позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для здійснення позивачці перерахунку пенсії із врахуванням виплачених сум заробітної плати за період роботи з серпня 2001 року по січень 2002 року, починаючи з 01.02.2019.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову, натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №240/4170/19 скасувати.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа