Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.01.2026 року у справі №420/19035/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року

м. Київ

справа № 420/19035/25

адміністративне провадження № К/990/41124/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 420/19035/25

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник Дзундза Юрій Романович,

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року (суддя Дубровна В.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів: Бітова А.І., Ступакової І.Г.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ) в якому просила суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.02.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 18.05.2025;

1.2. зобов`язати В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.02.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 18.05.2025.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 позову заяву залишено без руху та запропоновано позивачці, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути її недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або доказів дотримання строку звернення до суду з вимогою, в частині нарахування та виплатити втрати частини грошових доходів на суму виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 420/13591/22 (позовні вимоги за період з 27.04.2016 по 28.02.2018).

3. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду із цим позовом визначений у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з урахуванням Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), обмежений трьома місяцями. Оскільки індексація грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 420/13591/22 (позовні вимоги за період з 27.04.2016 по 28.02.2018) виплачена відповідачем 01.06.2023, а позовну заяву було подано до суду через підсистему «Електронний суд» 16.06.2025, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка пропустила тримісячний строк щодо позовних вимог за вказаний період, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України, який сплив 31.08.2023.

4. На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачка надала заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, на обґрунтування якої вказала, що позаяк була звільнена з військової служби до 19.07.2022 тому застосуванню підлягають строки, визначені частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, чинній на момент звільнення, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком.

5. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 в означеній частині повернув позивачці.

6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, а заява про його поновлення не містить жодних обставин, які були, чи об`єктивно є непереборними, що не залежали від її волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

7. Суд першої інстанції зауважив, що 01.06.2023 В/ч НОМЕР_1 , на виконання рішення суду від 01.12.2022 у справі № 420/13591/22, виплатила індексацію грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 у сумі 73 385,67 грн, а отже, саме з цієї дати позивачка була обізнана про порушення свого права, що обумовлює початок перебігу строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів, до якого підлягає застосуванню тримісячний строк, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX .

8. Водночас Одеський окружний адміністративний суд іншою ухвалою від 11.07.2025 відкрив провадження щодо позовних вимог в частині невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.02.2019 з урахуванням дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 18.05.2025.

9. Не погоджуючись із ухвалою про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

10. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки виплата індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 у сумі 73 385,67 грн була фактично здійснена відповідачем 01.06.2023 на виконання рішення суду у справі № 420/13591/22, то саме з цієї дати позивачка була обізнана про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів, а відтак, враховуючи чинну на час виплати коштів редакцію статті 233 КЗпП України, яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями, позивачка пропустила процесуального строку для захисту своїх прав у цій частині.

11. Водночас суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 про повернення позовної заяви щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_1 у частині невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.02.2019, з урахуванням дня фактичної виплати 18.05.2025, та в цій частині справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12. Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 26.09.2025 зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.02.2019, вже перебувають у провадженні суду відповідно до ухвали цього суду від 11.07.2025 про відкриття провадження та продовжив розгляд цієї справи в означеній частині.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

13. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Дзундза Ю.Р., звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, в якій просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 указує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX. За позицією позивачки, спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення виникли за редакції статті 233 КЗпП України (з 27.04.2016 по 28.02.2018), якою строк звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 відкрито касаційне провадження № К/990/41124/25.

16. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (касаційна скарга від 08.10.2025) доставлена в Електронний кабінет В/ч НОМЕР_1 08.10.2025 о 18.54, а ухвала про відкриття касаційного провадження від 03.11.2025 доставлена 04.11.2025 о 19:48, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

17. Правом подати відзив на касаційну скаргу В/ч НОМЕР_1 не скористалася, що, відповідно до статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

18. Ухвалою Суду від 28.01.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Джерела права, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

19. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить із такого.

21. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.

22. Спірним в межах розгляду цієї справи є питання дотримання позивачкою строку звернення до суду з заявленими вимогами щодо компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018.

23. Надаючи оцінку доводам дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом в означеній частині, Суд виходить із того, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

24. Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

25. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

26. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

27. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

28. Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

29. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

30. За висновками судів попередніх інстанцій, позивачка пропустила тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, позаяк про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації дізналася 01.06.2023, отримавши індексацію грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 у сумі 73 385,67 грн, на виконання рішення суду у справі № 420/13591/22.

31. На противагу таким висновкам позивачка указує на те, що її право на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 стаття 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

32. Отже, у спірних правовідносинах постає питання, з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду у справі, щодо якої виник спір, що у підсумку стане відповіддю на інше запитання, яке постає перед судом при розгляді цієї справи, - якою редакцією статті 233 КЗпП України слід керуватися при обчисленні строків звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

33. Так, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

34. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

35. Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

35.1. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

36. За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

37. Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

38. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

39. За обставинами цієї справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 420/13591/22 установлено протиправність дій В/ч НОМЕР_1 щодо застосування квітня 2016 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

40. Відповідно до указаного рішення у відповідача виник обов`язок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 27.04.2016 по 28.02.2018.

41. Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.

42. Судовим рішенням у справі № 420/13591/22 встановлено факт порушення строку виплати належного позивачці грошового забезпечення, відповідно саме з дати ухвалення рішення суду в зазначеній справі у позивачки виникло право на отримання компенсації, визначеної Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

43. Судами встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 420/13591/22 виплачена позиваці 01.06.2023.

44. Водночас при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018 відповідачем не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

45. Таким чином, саме з дати виплати позивачці належного грошового забезпечення (01.06.2023) вона була обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

46. Станом на 01.06.2023 стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону № 2352-IX.

47. А отже, висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачкою тримісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, в означеній частині позовних вимог є правильним.

48. Позивачка помилково пов`язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати індексації у період з 27.04.2016 по 28.02.2018, оскільки право позивачки на індексацію грошового забезпечення у вказаний період установлено рішенням суду у справі № 420/13591/22, одночасно з ухваленням відповідного рішення у позивачки виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів.

49. Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивачка дізналася про порушення своїх прав 01.06.2023 (дата виплати позивачці сум індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2016 по 28.02.2018).

50. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.

51. Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10053/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24, від 26.12.2025 у справі № 560/16507/24.

52. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України.

53. За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

53.1. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

54. З огляду на недоведення позивачкою та невстановлення судом наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, повертаючи позовну заяву позивачці на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, суд першої інстанції діяв у межах процесуального закону.

55. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

56. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник Дзундза Юрій Романович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 420/19035/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов