Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 340/8998/21

адміністративне провадження № К/990/22510/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Чумаченко Т.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №340/8998/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЛМАШ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЛМАШ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Юрко І.В., суддів Чумака С.Ю., Шлай А.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЛМАШ» (далі - ТОВ «МЕТАЛЛМАШ», позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 вересня 2021 року №3146840/43683877, зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 03 серпня 2021 року №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат - стягнуто на користь ТОВ "Металлмаш" понесені ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.

3. Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року заяву ТОВ "Металлмаш" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3272,00 грн (три тисячі двісті сімдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року змінено, в абзаці другому резолютивної частини слова та цифри « 3272,00 грн (три тисячі двісті сімдесят дві грн. 00 коп.)» замінено словами та цифрами « 500 (п`ятсот) грн 00 коп». В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.

5. ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у задоволенні заяви ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанцій виходив з непідтвердження наданими доказами обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. 22 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року.

9. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді -доповідачу: Чумаченко Т.А., суддям Васильєвій І.А., Хановій Р.Ф.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року, касаційну скаргу ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року залишено без руху.

11. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «МЕТАЛЛМАШ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року в справі №340/8998/21.

ІІІ. Доводи касаційної скарги та заперечень на неї.

12. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та всупереч положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прийняв ухвалу, а не додаткову постанову. Вказує на те, що матеріалами справи спростовуються висновок суду апеляційної інстанції щодо неподання заяв чи клопотань процесуального характеру.

13. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення судового рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу.

ІV. Позиція Верховного Суду

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, що визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

16. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

17. Частинами першою, другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

18. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

19. У частинах першій статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

20. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення, визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

21. Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

22. При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

23. Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

24. Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

25. Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

26. Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

27. Системний аналіз наведених норм дає підстави для формулювання правового висновку щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.

28. Означені у частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

29. У цій справі після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови за результатами апеляційного розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат.

30. Вирішуючи цю заяву апеляційний суд відмовив у її задоволенні з мотивів непідтвердження наданими доказами обґрунтованості понесених витрат, проте замість додаткової постанови постановив з цього питання ухвалу про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

31. Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеної правової позиції, вважає, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі «додаткового рішення» або «додаткової постанови» з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.

32. Таким чином, за відсутності підстав для стягнення судових витрат за заявою про ухвалення додаткового судового рішення та постановлення за наслідками її розгляду судового рішення у формі ухвали, є порушенням вимог статті 252 КАС України.

33. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 19 січня 2022 року в справі №500/2632/19, та Верховного Суду - в постановах від 19 березня 2020 року в справі №640/6209/19, від 31 серпня 2022 року в справі №560/4650/20.

34. Щодо суті заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

35. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

36. Згідно з пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

37. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

38. У статті 30 Закону №5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

39. Із матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2021 року між Адвокатським бюро «Олександра Рисіна» та ТОВ «Металлмаш» укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №166/34/21.

40. 08 червня 2022 року між указаними сторонами укладено додаткову угоду №2 до указаного договору, за умовами якої, зокрема, Бюро бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову (правничу) допомогу по підготовці та поданню від імені Клієнта до Третього апеляційного адміністративного суду відзивів на апеляційні скарги ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року. Попередня оплата за надання цих послуг визначена у такому порядку - в розмірі 8000 грн до 18 червня 2022 року в залежності від кількості годин надання правової допомоги та без врахування коефіцієнтів та знижок, передбачених угодою про розмір гонорару Бюро.

41. На підтвердження відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8000 грн представник позивача - адвокат Рисін О.О. до заяви про ухвалення апеляційним судом додаткового судового рішення долучив:

- копію додаткової угоди №2 від 08 червня 2022 року до договору №166/34/21 від 20 жовтня 2021 року про надання правової (правничої) допомоги;

- акт прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 18 липня 2022 року;

- копію рахунку №677 від 08 червня 2022 року на суму 8000 грн;

- копію платіжного доручення №1224 від 17 червня 2022 року на суму 8000 грн;

- копію ордеру серії АЕ №АЕ1138137 від 08 червня 2022 року.

42. Згідно з актом прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 18 липня 2022 року:

- адвокатом виконано такі послуги - підготовка та надання від імені позивача відзивів на апеляційні скарги ГУ ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі №340/8998/21;

- загальна фактична кількість годин надання правової допомоги - 6 годин, з яких: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року - 3 години; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року - 2 години; підготовка та подання клопотань та заяв з процесуальних питань - 1 година.

43. Крім того, відповідно до заяви від 14 червня 2022 року представник позивача звертався до суду з проханням про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, що є одним із видів надання професійної правничої допомоги.

44. Висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом, мотивовані наступним:

- складання представником позивача відзивів на апеляційні скарги є послугою, яка не потребує значної кількості часу та суттєвих зусиль, оскільки справа є незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, а спірні правовідносини є поширеними;

- щодо послуги у вигляді підготовки та поданні клопотань та заяв з процесуальних питань, такі від позивача або його представника не надходили та в матеріалах справи відсутні.

45. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надані представником позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вони не підтверджують обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

46. Колегія суддів вважає передчасним вказаний висновок суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

47. Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

48. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

49. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

50. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

51. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

52. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

53. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

54. Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

55. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

56. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи, і які підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи, розмір яких встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також відповідного розрахунку, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про їх стягнення.

57. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 10 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

58. За змістом статей 2 8 9 КАС України при вирішенні справи, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання та основні засади адміністративного судочинства, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

59. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 166 КАС України).

60. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

61. Це, зокрема підтверджується і вимогами частини першої статті 77 КАС України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

62. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

63. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

64. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

65. Проте, з суд апеляційної інстанції вказані норми процесуального права при оцінці обставин щодо обґрунтованості витрат позивача не врахував.

66. Із наявних матеріалів вбачається, що відповідачі не заявляли клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

67. При цьому судом апеляційної інстанції з власної ініціативи проведено оцінку співмірності понесених позивачем витрат, що є порушенням норм процесуального права, а саме частини сьомої статті 134 КАС України.

68. Слід зазначити, встановлення судом неспівмірності заявленого стороною розміру витрат на оплату послуг адвоката згідно з приписами частини шостої статті 134 КАС України є підставою лише для зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу, проте не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

69. Разом з тим, в матеріалах справи містяться документи, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат та розрахунок таких витрат.

70. Оцінивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд відмовив у задоволенні відповідної заяви без належного обґрунтування в порушення вимог статті 139 КАС України.

V. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

72. Таким вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, тому відповідно до частини другої статті 353 КАС України підлягає скасуванню з огляду на порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення у передбачений законом спосіб фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

73. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

74. Зазначені порушення норм процесуального права позбавляють суд касаційної інстанції можливості надати правову оцінку висновкам суду апеляційної інстанції по суті заяви про відшкодування судових витрат, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЛМАШ» задовольнити частково.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року скасувати.

Справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді Т.А. Чумаченко

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова