ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року

м. Київ

справа № 817/1783/17

адміністративне провадження № К/9901/57363/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року (прийняте судом у складі судді Щербакова В. В. ) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Мацького Є. М., суддів: Шевчук С. М., Шидловського В. Б. ) у справі за позовом ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ПАТ "Укрзалізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - Регіональна філія), звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії щодо застосування у витязі від 08.02.2017 №170/86-17 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:001:00:0049, площею 43396 кв. м, яка розташована в межах м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області, цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0;

- зобов'язати вчинити дії щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням "для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 23 лютого 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач як суб'єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Тому дії Управління Держгеокадастру у Костопільському районі, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, щодо застосування у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, площею 43396м. кв., з кадастровим номером 5623410100:02:001:00:0049, яка розташована в межах м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області цільове призначення обслуговування майнового комплексу, в кількості тринадцяти будівель, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 липня 2018 року Регіональна філія звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і передати справу на новий розгляд.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.

Зокрема, посилається на те, що суди не намагались встановити факт складання технічної документації із нормативної грошової оцінки впродовж 2016 та 2017 років, а також наявність рішень щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки у зазначений період. Відповідач без складання технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від
25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489).

Позивач зазначає, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок відбувалося без відома і волі позивача, особами, які входять до територіальних органів Держгеокадастру.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М. І., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

Верховний Суд ухвалою від 14 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року на підставі розпорядження в. о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року № 1024/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді:

Желєзний І. В., Стеценко С. Г., справу передано головуючому судді.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Желєзного І. В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року № 1322/0/78-20 здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну цього судді та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №259544 від 13.01.2006 Регіональна філія є постійним користувачем земельної ділянки площею 43396 кв. м з кадастровим номером 5623410100:02:001:00:0049, яка розташована в межах м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту.

Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру, було видано для позивача витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

Регіональна філія звернулася з листом до ГУ Держгеокадастру щодо роз'яснення підстав зазначення у витягах коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,0, на який отримала відповідь від 22.05.2017 щодо правомірності дій Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" було рекомендовано звернутися до Державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

У відповідності до частин 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У частин 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини другої статті 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

У статті 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

Пунктами 1,2,3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Положеннями ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено те, що обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1 та 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Положеннями частини 1 та 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв'язку з цим Верховний Суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець