Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 683/1199/21

адміністративне провадження № К/9901/38937/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Куца Віталія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (суддя-доповідач Драчук Т. О., судді: Смілянець Е. С., Полотнянко Ю. П.)

І. Суть спору

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ НП в Хмельницькій області), у якому просив скасувати постанову від 20 квітня 2021 року серії ЕАН № 4093215 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 850 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 квітня 2021 року він керував автомобілем і був зупинений напроти будинку АДРЕСА_1 інспектором поліції Горностаєм В. С. Поліцейський здійснив перевірку технічного стану автомобіля позивача та його комплектації зовнішнім оглядом, при цьому будь-який протокол про відтворення події, проведення огляду або перевірки технічного стану транспортного засобу не складався. Після цього щодо ОСОБА_1 була складена та вручена йому постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4093215 від 20 квітня 2021 року за керування автомобілем з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. Позивач вважає винесену постанову протиправною, стверджуючи, що навіть при наявності такої технічної несправності експлуатація транспортного засобу не заборонена. Також ОСОБА_1 вважає, що порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо необхідності складання протоколу про адмінправопорушення, порядку та місця розгляду справи про адміністративні правопорушення, при винесені постанови поліцейський не роз`яснив йому права і обов`язки, а також позивач був позбавлений можливості скористатися допомогою захисника та подати свої заперечення, оскільки в першій години ночі об`єктивно не міг скористатися своїм правом на ефективний захист.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

20 квітня 2021 року інспектором поліції Горностаєм В. С. винесено постанову серії ЕАН № 4093215 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно з постановою 20 квітня 2021 року о 01 год. 24 хв. позивач керував по вул. Грушевського, 43/1 у м. Старокостянтинові транспортним засобом CITROEN NEMO, номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювала підсвітка номерного знака в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в ПДР 211; керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується доданим відповідачем до відзиву диском з відеозаписом події, а саме: у записі відеофайлу з назвою «D900000_00000020210420012321_0086» в період часу з 01:24:13 до 01:24:14 2021-04-20 вбачається, що в момент перебування поліцейського між автомобілем патрульної поліції та автомобілем позивача, номерний знак автомобіля ОСОБА_1 НОМЕР_1 не освітлюється передбаченими для цього світловими приладами автомобіля, що достовірно вказує на відсутність освітлення номерного знака.

Уважаючи протиправною постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2021 року залишено постанову від 20 квітня 2021 року серії ЕАН № 4093215 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернуто особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто фізична особа, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись нотаріально, суддею або у визначеному законом порядку. Однак, додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні ст. 55 59 Кодексу адміністративного судочинства України, останнній є неналежним представником у даній справі. Також суд звернув увагу, що документ з назвою «довіреність» складений і підписаний самим ОСОБА_2 , при цьому підпис позивача на документі взагалі відсутній.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Куц В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21. Зазначає, що судом неправильно застосовані приписи ст. 18 59 КАС України, оскільки довіреність представника позивача, сформована через підсистему «Електронний суд» з використанням електронних кабінетів й цифрових підписів, а тому у позивача та його представника, як користувачів підсистеми «Електронний суд», відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому, не погоджуючись з її доводами, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін. Стверджує, що сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За приписами ч. 1 ст. 59 КАС України установлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частиною 2 ст. 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У відповідності до ч. 7 ст. 59 КАС України в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).

Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 наказу Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).

Пунктом 2 Наказу № 247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Відповідно до п. 1, 2 розд. ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до п. 9-11 розд. XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21 дійшов висновку, що аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Судом встановлено, що до апеляційної скарги, поданої представником через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність від 23 квітня 2021 року від імені ОСОБА_1 , згідно з якою останній уповноважує Куца Віталія Віталійовича представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Додана до апеляційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд».

Отже до наведених обставин належить застосовувати ч. 7 ст. 59 КАС України.

Суд апеляційної інстанції помилково застосувавши ч. 2 ст. 59 КАС України, дійшов невірного висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 560/9405/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 353 КАС України).

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Куца Віталія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н.А. Данилевич

О. В. Кашпур