Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 240/10485/19

адміністративне провадження № К/9901/9490/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 (суддя - Семенюк М. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 (колегія суддів у складі: Совгири Д. І., Кузьменко Л. В., Франовської К. С.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича (далі - відповідач, Житомирській міський голова Сухомлин С. І.), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення службового розслідування та затвердження акту № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019, затвердженого 21.08.2019, в якому викладені припущення про можливі порушення та зобов`язання керівника Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради (далі - КП «ЖТТУ» ЖМР) притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що відносно позивача не було і не могло бути ініційовано службової перевірки саме відповідачем, тому в акті перевірки не могло бути відображено питання діяльності позивача, адже він підпорядковується безпосередньо начальнику КП «ЖТТУ» ЖМР, і виключно йому надані повноваження щодо ініціювання та проведення відповідних службових розслідувань; при проведенні службового розслідування у позивача не відбирались письмові пояснення з приводу обставин, що були предметом службового розслідування; відповідачем не обґрунтовано та не доведено факти допущення порушень законодавства, лише висловлений ряд припущень та інсинуацій.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 04.12.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що Житомирський міський голова ніяких дій щодо проведення службового розслідування, оформленого актом № 7 від 16.08.2019, відносно ОСОБА_1 не вчиняв, отже суди дійшли висновку, що з боку відповідача в даному випадку відсутні порушення прав та інтересів позивача. Водночас суди встановили, що за результатами розгляду акту № 7 від 16.08.2019 відповідачем ніяких рішень (розпоряджень) щодо позивача не приймалось. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що затвердження відповідачем акту службового розслідування без прийняття за результатами його розгляду відповідного рішення, не породжує ніяких прав і обов`язків та не несе негативних наслідків для осіб, щодо яких в акті зроблено висновки та зазначені пропозиції, зокрема, і для позивача, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення службового розслідування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що фактичне проведення службового розслідування відносно нього, при тому, що відповідно до розпорядження про проведення службового розслідування воно проводилося відносно ОСОБА_2 , є незаконним. На думку скаржника, той факт, що Житомирський міський голова ніяких дій щодо проведення службового розслідування відносно позивача не вчиняв, не спростовує того факту, що його бездіяльність призвела до порушення його прав та інтересів. Адже відповідно до пункту 5 Порядку № 950 керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення. Таким чином, у міського голови були всі повноваження зупинити незаконні, на думку скаржника, дії комісії зі службового розслідування в частині проведення такого розслідування відносно нього. Також, на його думку, відповідач у спосіб не передбачений Порядком № 950, затвердив акт службового розслідування і фактично, на його думку, взяв на себе відповідальність за все, що в ньому викладено, в тому числі і відносно позивача. Крім того, вважає хибним посилання суду першої інстанції на пункт 37 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 та пункт 2.13 Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 727, оскільки вказані Інструкції встановлюють вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, а порядок складання і затвердження акту службового розслідування визначається лише Порядком № 950.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

01.04.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковенка М. М., суддів Дашутіна І. В., Шишова О. О. для розгляду судової справи № 240/10485/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М. (судді-доповідача), Дашутіна І. В., Шишова О. О. від 16.04.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.10.2020 № 1886/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 240/10485/19 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенка М. М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/10485/19.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2022 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Розпорядженням Житомирського міського голови від 23.07.2019 № 747 «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою», зі змінами, внесеними розпорядженнями від 29.07.2019 № 764 та від 07.08.2019 № 797, призначено службове розслідування стосовно начальника КП «ЖТТУ» ЖМР ОСОБА_2 щодо можливого неналежного виконання ним службових обов`язків, перешкоджання проведенню перевірок органами управління майном, перевищення повноважень керівника комунального підприємства при укладенні КП «ЖТТУ» ЖМР договорів на закупівлю дизельного палива та автомобільних шин, що призвело до заподіяння значної майнової шкоди Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді; створена комісія з проведення службового розслідування та затверджено її склад.

За наслідками проведеного службового розслідування комісією складено акт № 7 від 16.08.2019, який 21.08.2019 затвердив міський голова Сухомлин С. І .

Відповідно до акту № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019, комісією з проведення службового розслідування, серед іншого, зроблено висновок про порушення вимог статті 42 Закону України № 1700 та Статуту КП «ЖТТУ» ЖМР ОСОБА_1 , під час виконання обов`язків начальника КП «ЖТТУ» ЖМР у період тимчасової відсутності керівника підприємства ОСОБА_2 ; запропоновано зобов`язати керівника КП «ЖТТУ» ЖМР за допущені порушення, викладені в даному акті, притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника начальника КП «ЖТТУ» ЖМР ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з діями членів комісії з проведення службового розслідування, з тим, що в акті службового розслідування відображені питання діяльності ОСОБА_1 та висловлені пропозиції про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 10, 19, 20 частини четвертої статті 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 950 Рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування). Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Пунктом 5 Порядку № 950 визначено, що керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення.

Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування. Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії. У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт (пункт 6 Порядку № 950).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Пунктом 8 Порядку № 950 передбачено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування. У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції. Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності. За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування було прийнято на виконання припису Національного агентства посадова особа (орган), якій (якому) його адресовано, інформує Національне агентство стосовно висновків комісії про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій щодо усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування. За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством..

Пунктами 11 та 12 Порядку № 950 передбачено, що рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством. Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається в органі, яким проведено службове розслідування. Копії акта службового розслідування надаються за рішенням керівника органу.

Відповідно до пункту 37 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція № 55), документ може бути затверджений розпорядчим документом установи або у випадках, визначених у додатку 2, посадовою особою (посадовими особами), до повноважень якої (яких) належать питання, зазначені у такому документі.

Згідно з додатком 2 до Типової інструкції № 55 дозволяється затверджувати проставлянням грифа затвердження посадової особи за умови їх підготовки у паперовій формі Акти (готовності об`єкта до експлуатації; списання; інвентаризації; експертизи; вилучення справ для знищення; передачі справ; ліквідації установ тощо).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Зі змісту ухвали Верховного Суду від 16.04.2020 випливає, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Адміністративний суд, у силу вимог частини другої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен перевірити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність своїх рішень та дій належними, допустимими і достатніми доказами.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Порядку № 950 відповідач прийняв розпорядження про проведення службового розслідування відносно керівника комунального підприємства. Водночас службове розслідування проводять визначені ним члени комісії, які несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування, тобто дії членів комісії з проведення службового розслідування є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов`язків.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що Житомирський міський голова Сухомлин С. І. ніяких дій по проведенню службового розслідування, оформленого актом № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019, відносно ОСОБА_1 - заступника начальника КП «ЖТТУ» ЖМР не вчиняв, у зв`язку з чим з боку відповідача в даному випадку відсутні порушення прав та інтересів ОСОБА_1 .

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019, комісією з проведення службового розслідування, серед іншого, зроблено висновок про порушення вимог статті 42 Закону України № 1700 та Статуту КП «ЖТТУ» ЖМР ОСОБА_1 під час виконання обов`язків начальника КП «ЖТТУ» ЖМР у період тимчасової відсутності керівника підприємства ОСОБА_2 ; запропоновано зобов`язати керівника КП «ЖТТУ» ЖМР за допущені порушення, викладені в даному акті, притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника начальника КП «ЖТТУ» ЖМР ОСОБА_1 .

Верховний Суд звертає увагу на те, що пропозиції, викладені в акті № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019 щодо ОСОБА_1 , оформлені відповідно до абзацу 5 пункту 8 Порядку № 950, відповідно до якого за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. Таким чином, комісія діяла відповідно до чинного законодавства.

Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами розгляду акта службового розслідування відповідачем ніяких рішень (розпоряджень) щодо позивача не приймалось, що не заперечувалося учасниками справи.

Судами встановлено, що пунктом 37 Типової інструкції № 55 та пунктом 2.13 Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 727, передбачене затвердження актів посадовою особою (посадовими особами), до повноважень якої (яких) належать питання, зазначені у такому документі, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, затвердивши акт № 7 про проведення службового розслідування від 16.08.2019, діяв в межах чинного законодавства, хоча Порядком № 950 не передбачено таке затвердження.

При цьому, суди попередніх інстанцій правомірно звернули увагу на те, що затвердження відповідачем акту службового розслідування без прийняття за результатами його розгляду відповідного рішення, не породжує ніяких прав, обов`язків та не несе негативних наслідків для осіб, щодо яких в акті зроблено висновки та зазначені пропозиції, зокрема, і для позивача.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

У свою чергу акт службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.

За своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Акти службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.

Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 808/965/17, від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що аналіз вищезазначених пунктів Порядку № 950 дає підстави для висновку, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проте службове розслідування керівник органу не проводить, оскільки його проводять визначені ним члени комісії з проведення службового розслідування, які несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування, які викладаються в акті. Крім того, членам комісії надано право отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування. Водночас особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування. Крім того, члени комісії в акті за результатами службового розслідування зазначають, зокрема, про притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає відповідне рішення, яке може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством.

Разом з тим, Порядком № 950 не передбачено затвердження акту службового розслідування, проте чинним законодавством не передбачено виняткових випадків, в яких не застосовуються пункт 37 Типової інструкції № 55, на місцевому рівні - відповідно пункт 2.13 Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.08.2017 № 727. Гриф затвердження документа є однією із складових, які надають документу відповідності вимогам діловодства та юридичної сили.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк