Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

Київ

справа №431/4088/16

адміністративне провадження №К/9901/43236/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 431/4088/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Василенко Л.А., суддів: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області), в якому просив:

визнати неправомірними дії ГУПФУ в Луганській області щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної позивачу пенсії з 25.06.2016, згідно додатково наданих ним документів для перерахунку пенсії;

зобов'язати ГУПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплати з 25.06.2016 року пенсії згідно додатково наданих позивачем документів для перерахунку пенсії: довідки Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області від 12.05.2016 року №2809/111/43-2016, довідки ГУНП в Луганській області від 18.07.2016 року №1271/111/22-2016, грошового атестату за № 21 Стахановського МВ ГУМВС України у Луганській області від 27.11.2014 року, якими підтверджуються проведення виплат з 01.05.2014 до 24.06.2016 року, які не увійшли в розрахунок пенсії, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та надбавок, винагороди за участь в АТО на загальну суму - 113188 грн., яка не увійшла в розрахунок пенсії, з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що перед звільненням він фактично отримав у складі грошового забезпечення згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому при обрахунку пенсії належало врахувати ці види грошового забезпечення.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 24 квітня 2017 року позов задоволено повністю, а саме:

визнано неправомірними дії ГУПФУ в Луганській області щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 25.06.2016 року;

зобов'язано ГУПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 25.06.2016 року пенсії згідно додатково наданих документів для перерахунку пенсії довідки Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області від 12.05.2016 р. №2809/111/43-2016 р., довідки ГУНП в Луганській області від 18.07.2016 р. №1171/111/22-2016, грошового атестату Стаханівського МВ ГУМВСУ у Луганській області за №21 від 27.11.2014 р., якими підтверджуються проведення йому виплат з 01.05.2014 р. по 24.06.2016 р., які не увійшли в розрахунок пенсії, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразових премій та надбавок, винагороди за участь в АТО на загальну суму 113188 грн., з яких виплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 25.06.2016.

11.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області від 12.05.2016 р. №2809/111/43-2016 р., довідки ГУНП в Луганській області від 18.07.2016 р. №1171/111/22-2016, грошового атестату Стаханівського МВ ГУМВСУ у Луганській області за №21 від 27.11.2014 р., з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та інших премій, винагороди за участь в АТО.

Листом ГУПФУ в Луганській області №352/Ш-ІІ від 23.08.2017 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги, одноразових премій, винагороди за участь в АТО, на які нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки зазначені складові грошового забезпечення не мають постійного характеру.

Суд першої інстанції задовольнив позов, виходячи з того, що винагорода за участь в АТО, матеріальна допомога, одноразові премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу, з розміру якого обчислюється пенсія з посиланням на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у позові, відступив від правової позиції Верховного Суду України з огляду на те, що законодавством визначено вичерпний перелік видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія і розширення цих видів є неприпустимим.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Отже, доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, одноразових премій, надбавок, винагороди за участь в АТО, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у позові.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 431/4088/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду