Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №826/4987/16

адміністративне провадження №К/9901/32284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуКиївської міської митниці Державної фіскальної служби Українина постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (колегія у складі суддів: І.О. Грибан, О.О. Беспалов, А.Б. Парінов)у справі№ 826/4987/16 за позовомПриватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби Українипрозобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (далі - ПП «Акрілат-Хімконтракт») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України відповідно до Додатку № 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених і зарахованих до бюджету мита у сумі 1119,02 грн., податку на додану вартість у сумі 11414,00 грн. та надати його разом з іншими передбаченими законодавством документами до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не підготував і не подав відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів, згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 05 лютого 2013 року № 100250000/2013/600100/2, яке було скасовано в судовому порядку, що призвело до порушення прав позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року у позові відмовлено.

Відмова у задоволенні позовних вимог обґрунтована тим, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача надано відповідь про відмову у підготуванні висновку про повернення коштів з Державного бюджету України у сумі, зазначеній в заяві ПП «Акрілат-Хімконракт», яка є чинною та не скасованою, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС в ненаданні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів та зобов'язання відповідача підготувати і подати такий висновок є безпідставними. Натомість, позивач не оскаржив рішення Київської міської митниці ДФС України, оформлене у вигляді листа від 16 лютого 2016 року №1134/10/26-70-25-01.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Зобов'язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби України відповідно до Додатку № 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України Приватному підприємству «Акрілат-Хімконтракт» надмірно сплачених і зарахованих до бюджету мита у сумі 1119,02 грн., податку на додану вартість у сумі 11414,00 грн. та надати його разом з іншими передбаченими законодавством документами до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постанова мотивована тим, що митний орган в порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, не виконав обов'язку щодо належного розгляду заяви про повернення з бюджету надмірно сплачених коштів.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, а також наголошує на тому, що оскільки відповідь митниці є чинною та не скасовано, то позовні вимоги про визнання протиправними в не підготуванні висновку є безпідставними та необґрунтованими.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05 лютого 2013 року № 100250000/2013/600100/2, відповідно до якого митна вартість товару була скоригована у бік її збільшення.

На підставі зазначеного рішення позивачем до бюджету додаткового сплачено мито в сумі 1119,02 грн. та ПДВ в сумі 11414,00 грн.

В подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року по справі №826/5247/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2015 № К/800/14491/14, скасовано рішення Київської регіональної митниці від 05 лютого 2013 року №100250000/2013/600100/2 про коригування митної вартості товарів.

З метою виконання рішень суду, що набрали законної (юридичної) сили, позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС України із заявою вих. № 17 від 29 січня 2016 року (отримано 03 лютого 2016 року), в якій висловлено прохання підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення надмірно зарахованих при митному оформленні товару суми мита на 1119,02 грн. та суми ПДВ на 11414,00 грн. відповідно до Порядку взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби, в якій також зазначив наступну інформацію:

1) причина повернення коштів - вищенаведені судові рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05 лютого 2013 року № 100250000/2013/600100/2;

2) реквізити банку - у ПП «Акрілат-Хімконракт» відкритий банківський рахунок в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», МФО 329984, р/р 26000210323809; 3) найменування та код ЄДРПОУ - Приватне підприємство «Акрілат-Хімконракт», 24744461;

4) напрям перерахування коштів - а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До вищенаведеної заяви позивач додав наступні копії документів: рішення про коригування митної вартості товарів від 05 лютого 2013 року № 100250000/2013/600100/2, картки відмови №100250000/2013/00137, митних декларацій №100250000/2013/046136, №100250000/2013/046318, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2015 року.

Листом від 16 лютого 2016 року Київська міська митниця ДФС України повідомила позивача, що оскільки питання повернення коштів не було предметом розгляду в рамках адміністративної справи №826/5247/13-а, а тому правові підстави для повернення надміру сплачених коштів відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви про повернення надмірно сплачених коштів незаконними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно частин 1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Відповідно до пп.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 25 листопада 2014 року у справі №21-207а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виконання рішень суду, що набрали законної (юридичної) сили, якими скасовано рішення Київської регіональної митниці від 05 лютого 2013 року №100250000/2013/600100/2 про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявами від 29 січня 2016 року №17 про повернення надмірно сплачених коштів, до якої додані копії всіх необхідних документів.

Однак, митним органом за результатами отриманих заяв позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №618, як то як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.

Суд касаційної інстанції також зазначає, що у листі митниця не посилається на наявність недоліків в документах, поданих позивачем у якості додатків до заяви, лист митниці не містить викладення обставин відмови у складанні висновку про повернення коштів, окрім посилань на ту обставину, що питання повернення коштів не було предметом судового розгляду у справі про оскарження рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Київська міська митниця Державної фіскальної служби України не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 618, безпідставно відмовивши у поверненні позивачу надмірно сплачених коштів та підготовці відповідного висновку.

З приводу доводів відповідача про втручання суду апеляційної інстанції у його дискреційні повноваження шляхом задоволення позову ПП «Акрілат-Хімконтракт» у заявлений спосіб, то Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи вищевикладене, Верховний суд вважає, що за даних обставин справи суд апеляційної інстанції обрав належний спосіб відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду