Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №814/1138/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1138/17

адміністративне провадження № К/9901/30643/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом споживчого товариства "Сільське" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 (суддя - Біоносенко В. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
14.11.2017 (головуючий суддя - Домусчі С. Д., судді: Коваль М. П., Кравець О. О.) у справі №814/1138/17.

встановив:

Споживче товариство "Сільське" (далі - СП "Сільське") звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області) від 30.05.2017 №0010391406 та №0010381406.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
14.11.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області № 0010381406 від
30.05.2017 в частині визначення суми штрафних санкцій в розмірі 6465,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Миколаївській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 в частині задоволення позову та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки ведення обліку товарних запасів здійснювалося за оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 282, за яким неможливо ідентифікувати товар, тоді як інших документів щодо підтвердження належного обліку товарних запасів позивач не надав.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 18.03.2017 ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку магазину СТ "Сільське", про що складено акт №0064/14/29/14/38556200, в якому зафіксовано наступні порушення:

1) неоприбуткування готівкових коштів в день їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 15750,10 грн. ;

2) непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування та обліку їх кількості на суму 3232,50 грн. ;

3) ведення з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання на суму 3232,50 гривень.

30.05.2017 за фактом непроведення розрахункової операції через РРО та веденням з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010381406, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію 85 грн. за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та 6465 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також 30.05.2017 за фактом неоприбуткування готівкових коштів, уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010391406, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 78750,50 гривень.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами встановлено, що відповідно до акту перевірки у розділі 2 пункту 2.2.14 податковим органом відображено висновки про ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, яке виразилось, у ведені обліку за оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 282, яка у товариства була на час перевірки, лише у сумарному вигляді, а не окремо по кожній товарній позиції.

Застосована на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування ті послуг" штрафна санкція передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, а не за ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, що зафіксовано в акті перевірки.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0010381406 від
30.05.2017 в частині визначення суми штрафних санкцій в розмірі 6 465 грн.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі №814/1138/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова