Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.11.2025 року у справі №810/1044/18
Ухвала КАС ВП від 02.09.2018 року у справі №810/1044/18
Постанова КАС ВП від 27.11.2025 року у справі №810/1044/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року

м. Київ

справа №810/1044/18

адміністративне провадження № К/990/18907/24, № К/990/15061/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 (головуючий суддя Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 (головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі № 810/1044/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, за участю Прокуратури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання утриматися від вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

У 2018 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» (далі - Рішення № 9);

- зобов`язати Крюківщинську сільську раду утриматись від вчинення дій, спрямованих на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 замінено первісного відповідача у справі Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області на її правонаступника Вишневу міську раду Бучанського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

18.04.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржниця просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.05.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, надіслана 13.05.2024, у якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Верховний Суд ухвалою від 29.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 810/1044/18 та витребував справу з Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд ухвалою від 27.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 810/1044/18.

Верховний Суд ухвалою від 26.11.2025 справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позов обґрунтований тим, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач не дотримав порядку проведення громадських слухань, оскільки не були враховані пропозиції громадськості, зокрема щодо розташування кладовища та зменшення санітарно-захисної зони, а також щодо підтоплення житлових будинків внаслідок неправильного проєктування; інформування про такі слухання здійснено неналежним чином, в результаті чого на громадських слуханнях була присутня невелика кількість громадян; крім того, позивачі зазначили, що на їх пропозиції вони не отримали відповіді.

Також у позові наголошено на тому, що проєкт генерального плану не пройшов обов`язкову державну екологічну експертизу та не отримав висновку Держпродспоживслужби.

Окремо позивачі зауважили, що потреба у визнанні незаконним та скасуванні рішення щодо затвердження та внесення змін до Генерального плану села виникла у зв`язку з існуванням порушення прав мешканців села, оскільки генеральний план с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, який затверджено спірним рішенням, передбачає щільну забудову села без проведення необхідних комунікацій, відсутня необхідна кількість дитячих садочків та шкіл. Особливу небезпеку становить зменшення санітарно захисної зони та проєктування кладовища близько до житлових будинків.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що 10.06.2017 у газеті «Новий день» № 22 опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань із обговорення проєкту внесення змін до генерального плану села. Громадські слухання відбувались із 10.06.2017 по 10.07.2017.

Презентація проєкту з прилюдним обговоренням відбулась 29.06.2017, що підтверджується протоколом громадських слухань.

Зазначає, що від позивачів надійшла колективна пропозиція до містобудівної документації, яка зареєстрована за № М-567.

Цю пропозицію разом із іншими направлено до розробника проєкту містобудівної документації, які були ним розглянуті й на них надані відповіді.

Після завершення громадських слухань та розгляду всіх пропозицій питання щодо генерального плану винесено на розгляд Крюківщинської сільської ради. Отже, відповідач вважає, що порядок проведення громадських слухань він не порушив.

Щодо розміщення кладовища на житловому масиві «Оришки» в с. Крюківщина відповідач зазначив, що ця земельна ділянка виділена під кладовище ще у 2001 році депутатами ІІІ скликання.

У 2013 році ця земельна ділянка також була передбачена під кладовище у генеральному плані, що був затверджений рішенням № 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18.07.2013 № 5.

Зазначеній земельній ділянці наданий позитивний висновок екологічною експертизою.

Оскаржуваним рішенням вносяться лише зміни до генерального плану 2013 року, які взагалі не стосуються території кладовища.

Відповідач погодився з тим, що санітарно захисна смуга від кладовища до громадських будівель повинна бути не менше 300 м, що і передбачено у містобудівній документації.

Наголосив, що здійснював дії з організації розроблення містобудівної документації виключно відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розроблення містобудівної документації. Крім того вказав, що прийнятими змінами до генерального плану та своїми діями не порушував прав чи інтересів позивачів.

Прокурор висловив позицію на підтримку позовних вимог, пояснивши, що відповідач порушив процедуру затвердження генерального плану, зокрема, процедуру громадських обговорень, а отже всі наступні рішення, що приймав відповідач по затвердженню генерального плану, є протиправними.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням 26 сесії VІ скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.07.2013 № 5 затверджений Генеральний план с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2017 № 189 надано дозвіл Крюківщинській сільській раді на дострокове внесення змін до Генерального плану с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання пункту 2 рішення районної державної адміністрації Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (далі - ДП «НДПІ Містобудування») підготувало Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу реалізації Генерального плану с. Крюківщина, в якому, зокрема, зазначено про необхідність внесення змін до Генерального плану села, затвердженого в 2013 році.

У подальшому на виконання рішення районної державної адміністрації Крюківщинська сільська рада прийняла рішення № 6 «Про дострокове внесення змін до генерального плану села шляхом розроблення містобудівної документації, поєднаного з детальними планами територій».

У рамках виконання вказаних рішень створено завдання на розробку «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом територій».

Згідно з вказаним завданням замовником розробки містобудівної документації стала Крюківщинська сільська рада, а розробником - ДП «НДПІ Містобудування».

У газеті «Новий день» від 10.06.2017 № 22 (9291) (яка розповсюджується на територію с. Крюківщина) Крюківщинська сільська рада опублікувала повідомлення про проведення громадських слухань із обговорення проєкту внесення змін до генерального плану села.

Також розміщений проєктний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану.

У вказаній газеті розміщено повідомлення, за змістом якого метою дострокового внесення змін до генерального плану села є визначення основних принципів та напрямів планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини, а також послідовність реалізації рішень, в тому числі етапність освоєння територій.

Також в цій газеті зазначено, що з матеріалами проєкту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільської ради.

Пропозиції та зауваження до проєкту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім`я Крюківщинського сільського голови за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10. Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017.

Також у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проєкту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проєкт.

29.06.2017 проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєкту внесення змін до генерального плану с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території, що підтверджується протоколом громадських слухань від 29.06.2017.

Усі пропозиції, що надходили до Крюківщинської сільської ради передані розробнику містобудівної документації - ДП «НДПІ Містобудування».

У матеріалах справи міститься інформація щодо зауважень та пропозицій до проєкту змін до генерального плану, які надійшли від громадян.

Зокрема, пропозиції від ОСОБА_5 , ініціативної групи мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_20 , ГО «Захисник», ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Ці пропозиції розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» та стосовно врахованих внесені відповідні корегування у проєкт змін до Генерального плану с. Крюківщина.

Пропозиція мешканців масиву «Оришки» (в тому числі і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 ) від 06.07.2017 за № М-567 розглянута, проте не врахована із зазначенням підстав.

Відповіді на розглянуті пропозиції та зауваження громадян щодо врахування інтересів громадськості в проєкті змін до Генерального плану направлені Крюківщинському сільському голові 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.

За результатами проведених громадських слухань та розгляду пропозицій громадськості ДП «НДПІ Містобудування» розробило проєкт містобудівної документації - «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», який був направлений до архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації для його погодження.

Архітектурно-містобудівна рада при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації направила вказаний проєкт містобудівної документації усім зацікавленим органам для надання пропозицій та рекомендацій до такого проєкту.

За результатами засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації (протокол від 31.08.2017 № 11/17 щодо проєкту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану с. Крюківщина поєднаного з детальним планом території») надані рекомендації та пропозиції, які розглянуті розробником такої документації (ДП «НДПІ Містобудування») та враховані або на них надана аргументована відповідь.

Про це зазначено в листі ДП «НДПІ Містобудування» від 06.09.2017 № 930/21/1/7-07, направленому на адресу Крюківщинського сільського голови Києво-Святошинського району Київської області.

07.09.2017 Крюківщинська сільська рада прийняла Рішення № 9, яким затвердила містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» та внесла зміни до генерального плану с. Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18.07.2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.

Рішення № 9 обґрунтовано довгостроковою стратегією планування, забудови та необхідністю забезпечення соціально-економічного розвитку територій с. Крюківщина.

Також в Рішенні № 9 зазначено, що останнє прийнято за результатами розгляду графічних і текстових матеріалів містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», які виконані ДП «НДПІ Містобудування».

Водночас Рішення № 9 містить твердження про врахування результатів громадських слухань містобудівної документації від 29.06.2017 та інформації, зазначеної в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 01.09.2017 № 02-08/1321, пропозицій постійної комісії з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології.

В якості нормативного обґрунтування Рішення № 9 відповідач покликався на норми статті 12 Закону України «Про основи містобудування», статей 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 12 173 174 Земельного кодексу України, статті 46 Закону України «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».

Рішення № 9 є предметом спору у справі, оскільки його оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

За висновками судів попередніх інстанцій відповідач дотримався усіх попередніх етапів громадських слухань та розглянув всі пропозиції та зауваження громадян.

Факт неповідомлення осіб про розгляд їх пропозицій та зауважень, не може слугувати підставою для скасування спірного рішення в цілому.

Зміни до генерального плану села не потребували проходження екологічної експертизи, адже Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) не встановлює обов`язку проведення екологічної експертизи містобудівної документації сільських населених пунктів.

Рішення про затвердження чи зміну генерального плану села не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків окремих осіб, а позивачі не надали жодних належних доказів, якими б підтверджувались порушення їх особистих прав у спірних правовідносинах, як і не навели обґрунтованих мотивів, яким чином оспорюване рішення відповідача породжує, змінює або припиняє права та обов`язки позивачів у сфері публічно-правових відносин.

Проте Верховний Суд постановою від 30.08.2022 у цій справі скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, а справу № 810/1044/18 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові від 30.08.2022 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення відповідача не порушує прав позивачів, тому помилково з цих підстав відмовили у задоволенні позову.

Також Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково не надали правової оцінки рішенню відповідача № 9 з урахуванням вимог, які передбачає КАС України для оцінки нормативно-правового акта, зокрема, не дослідили дотримання відповідачем передбаченої законодавством процедури прийняття вказаних рішень, наявності правових підстав для їх прийняття та обмежились лише висновком про відсутність у позивача права оскаржити вказане рішення відповідача.

Так, Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 наголосив, що суди попередніх інстанцій не надали правої оцінки на підставі належних доказів дотримання відповідачем процедури прийняття оспорюваного у цій справі нормативно-правового акта, зокрема й щодо оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими екологічними наслідками.

Водночас Верховний Суд відхилив доводи скаржників про необхідність проведення екологічної експертизи містобудівної документації, яка була затверджена оспорюваним рішенням відповідача, оскільки в силу вимог частини дванадцятої статті 17 Закону № 3038-VI експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст, проте детальні плани території, згідно з частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону, не підлягають експертизі, що не суперечить положенням пункту 2 частини першої статті 14 Закону України від 09.02.1995 № 45/95-ВР «Про екологічну експертизу» (далі - Закон № 45/95-ВР).

За наслідком нового розгляду цієї справи рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з виконання відповідачем пунктів 4 та 10 Порядку проведення громадських слухань щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації. Факт проведення громадського обговорення підтверджено відповідним протоколом, в якому зафіксовані всі пропозиції та зауваження, що висловлювалися присутніми під час громадських слухань. Всі надані пропозиції та зауваження громадян також розглянуті ДП «НДПІ Містобудування», про що повідомлено Крюківщинського сільського голову листом від 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07. Водночас позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідача із пропозиціями до містобудівної документації не зверталися взагалі.

Також суди зауважили, що звернення (пропозиції) мешканців масиву «Оришки», яке зареєстровано за вх. № М-567, не містило обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. За таких умов відсутні підстави вважати це звернення пропозицією громадськості в розумінні частини шостої статті 21 Закону № 3038-VI та пункту 9 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі - Порядок № 555), що, в свою чергу, не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проєкту змін генерального плану села.

Окрім того, враховуючи, що відповідачем дотримані усі попередні етапи громадських слухань, а всі пропозиції та зауваження громадян розглянуті, то, на думку судів попередніх інстанцій, саме лише посилання позивачів на порушення порядку проведення громадського обговорення рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 (зокрема, неповідомлення громадян про результати розгляду їх пропозицій та зауважень до проєкту змін до Генерального плану села) не доводять протиправності оскаржуваного позивачами акта й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

Щодо тверджень позивачів про порушення з боку відповідача процедури проведення громадських слухань в частині нестворення погоджувальної комісії, суди попередніх інстанцій констатували, що:

по-перше, створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не його обов`язком;

по-друге, така комісія може утворюватися за умови неспроможності розробника і замовника документації самостійно прийняти рішення або при виникненні спірних питань.

Суди за результатами дослідження змісту матеріалів справи не встановили підстав для обов`язкового створення погоджувальної комісії.

Звернули увагу суди попередніх інстанцій і на те, що за 20 днів до засідання архітектурно-містобудівної ради проєкт змін до Генерального плану с. Крюківщина направлений для розгляду та надання зауважень чи погоджень, зокрема, до управління Держпродспоживслужби, до Державіаслужби та до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної адміністрації.

Проте зазначені суб`єкти владних повноважень жодної відповіді щодо погодження чи зауваження до проєкту змін генерального плану у передбачені законом строки не надали. У разі ненадання письмових висновків до проєкту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проєкт вважається погодженим цими органами.

Суди також відхилили доводи позивачів про необхідність проведення екологічної експертизи містобудівної документації, яка затверджена оспорюваним рішенням відповідача, оскільки в силу вимог частини дванадцятої статті 17 Закону № 3038-VI експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст, а детальні плани території, згідно з частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону, не підлягають експертизі, що не суперечить положенням пункту 2 частини першої статті 14 Закону № 45/95-ВР.

Щодо вимоги позивачів про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища, суди попередніх інстанцій зазначили, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах станом на час розгляду справи. Тому зобов`язання, встановлені в резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє. Тож неможливо зобов`язати відповідача в майбутньому утриматись від вчинення певних дій, оскільки наразі відсутні факти порушення прав позивачів в майбутньому (жодних робіт з облаштування кладовища відповідач не проводить).

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що, по-перше, в порушення пункту 5 Порядку № 555 склад та зміст містобудівної документації у доступній формі викладено відповідачем не було.

По-друге, відповідач розмістив оголошення про призначення громадських слухань про внесення змін до генерального плану лише в районній газеті «Новий день» від 10.06.2017 № 22, тираж якої декілька сотень екземплярів при чисельності мешканців с. Крюківщина приблизно 10 000 осіб. На думку скаржника, істотним порушенням є те, що в оголошенні місцем проведення громадських слухань зазначена вулиця Мічуріна в с. Крюківщина, проте в наявних в сільської ради протоколах громадських слухань вказано, що слухання проводилися за адресою с. Крюківщина, вул. Балукова, 5, де знаходиться сільська рада.

Водночас в самому ж оголошенні відсутня інформація про основні техніко-економічні показники, відсутні графічні матеріали, що відображають зміст детального плану, відсутня інформація про оцінку впливу на довкілля таких об`єктів як кладовище та інших, влаштування яких передбачено у змінах до генерального плану детальними планами територій.

По-третє, внаслідок неналежного інформування мешканців Крюківщинської територіальної громади про громадські слухання щодо обговорення змін до генерального плану с. Крюківщина, поєднаного з детальними планами територій, у громадському слуханні, яке відбулося 29.06.2017, взяла участь незначна кількість громадян, проте більшість мешканців села була позбавлена можливості висловлення своєї позиції.

Водночас у протоколі громадських слухань від 29.06.2017 відсутня інформація щодо зареєстрованих учасників слухань, їх прізвища, ім`я та по батькові, кількість мешканців, присутніх на слуханнях.

По-четверте, звернення (пропозиції) мешканців масиву «Оришки», яке зареєстровано за вх. № М-567, не було розглянуте, відповіді на нього також не надано. Відповідно, пропозиції громадськості не були враховані (заявник наголошує на обґрунтованості цієї пропозиції відповідно до чинного законодавства), чим було порушено порядок затвердження генерального плану с. Крюківщина. Наголошує, що не була утворена погоджувальна комісія, що є безумовною підставою для його скасування.

Щодо покликань відповідача на відповідь ДП «НДПІ Містобудування» від 17.08.2017 зазначає, що ця відповідь була надана відповідачу та не може підміняти відповідь заявнику. Водночас пропозиції мали бути розглянуті розробником та замовником проєктів містобудівної документації. Проте відповідач такі пропозиції взагалі не розглядав, що свідчить про залишення пропозицій без розгляду уповноваженим органом.

Водночас без вирішення залишені і спірні питання, зокрема щодо законності скорочення санітарно захисної зони до 100 м до житлових і громадських будівель від кладовища.

Також результати розгляду пропозицій не були опубліковані в двотижневий термін з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних вебсайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

По-п`яте, на думку скаржника, розміщення кладовища на вказаній в Генеральному плані території порушить права певних мешканців і санітарні норми.

Також, із покликанням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 зазначає, що судові рішення ухвалені без урахування правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 560/1173/19 (за змістом якої затвердження проєкту генерального плану населеного пункту, змін до нього має здійснюватися з дотриманням, зокрема процедури розгляду пропозицій громадськості).

Перший заступник керівника Київської обласної прокуратури, в свою чергу, підставою перегляду оскаржуваних судових рішень також вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судові рішення, ухвалені без урахування правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 560/1173/19.

Наголошує, що за сталою практикою Верховного Суду порушення порядку проведення громадських слухань є істотним порушенням процедури затвердження містобудівної документації.

Із покликанням на правові висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 19.02.2019 у справі № 461/4009/15-а, стверджує, що нестворення погоджувальної комісії у передбачених законодавством випадках є самостійним порушенням процедури затвердження містобудівної документації.

Також скаржник зазначає, що відповідач не спростував покликання на положення Конституції України, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про поховання та похоронну справу», зазначені у зверненні мешканців масиву «Оришки», зареєстрованому за вхідним № М-567, в частині необхідності дотримання санітарно захисної зони від кладовища меншою за 300 метрів.

Стверджує, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог статті 242 КАС України дійшли помилкового висновку щодо невідповідності вказаного звернення вимогам статті 21 Закону № 3038-VI та Порядку № 555, що, в свою чергу, не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проєкту змін генерального плану.

На думку скаржника, вказане свідчить про порушення відповідачем прав окремих громадян на отримання результатів розгляду наданих пропозицій до проєкту змін генерального плану села та порушення у сфері забезпечення публічності та прозорості відносин регулювання містобудівної діяльності, особливо у таких чуттєвих питаннях затвердження містобудівної документації села, що впливає на значну кількість його мешканців.

Також із покликанням на зміст абзацу 3 пункту 10 Порядку № 555 скаржник наголошує на порушенні обов`язку, в цьому випадку, утворити погоджувальну комісію.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційні скарги не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Проте Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4- 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, в свою чергу, встановлює Закон № 3038-VI (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі статтею 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За правилами частин першої, другої статті 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьої цієї статті сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Частинами четвертою-шостою статті 21 Закону № 3038-VI передбачено, що оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

За змістом частини восьмої статті 21 цього Закону для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.

У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

За змістом частини 9 цієї статті Закону № 3038-VI оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних вебсайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Отже, на місцевому рівні затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів певної території, віднесене до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад. Водночас при реалізації цих повноважень на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проєктів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється.

Своєю чергою, зміст статті 21 Закону № 3038-VI дає підстави для висновку, що в межах проведення громадських слухань проєктів містобудівної документації сільські, селищні, міські ради забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Аналогічна за змістом правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі № 369/8195/17.

Відповідно до частини 11 статті 21 Закону № 3038-VI порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, визначений Порядком № 555 (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 цього Порядку сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI, забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (пункт 4 Порядку № 555).

Пунктом 5 Порядку № 555 встановлено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (пункт 6 Порядку № 555).

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил (пункт 9 Порядку № 555).

Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний вебсайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій (пункт 10 Порядку № 555).

За правилами пункту 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідний орган місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

У пунктах 12- 13 Порядку № 555, зокрема визначено, що така комісія утворюється за рішенням органу місцевого самоврядування у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює орган місцевого самоврядування у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. При цьому кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії.

Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (пункт 14 Порядку № 555).

За змістом пункту 15 цього Порядку урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних вебсайтах відповідних органів місцевого самоврядування (пункт 16 Порядку № 555).

Пунктом 17 цього Порядку встановлено, що затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що затвердження проєкту генерального плану населеного пункту, змін до нього має здійснюватися з дотриманням, зокрема процедури розгляду пропозицій громадськості.

Аналогічна за змістом правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 01.02.2022 у справі № 560/1173/19.

Направляючи цю справу на новий розгляд Верховний Суд також зауважував, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Тобто врахування громадських інтересів при розробленні проєктів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

До того ж обов`язок органу місцевого самоврядування щодо узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію прямо визначено законодавством.

Такі висновки також узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 461/4009/15-а.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу і на те, що оприлюднення повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта, проєкту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, є обов`язковою складовою процедури, яка передує прийняттю регуляторного акта уповноваженим на це суб`єктом владних повноважень для доведення текстів відповідних актів до відома населення, а також державних органів, підприємств, установ і організацій та для забезпечення публічного обговорення відповідного проєкту регуляторного акта.

Суди попередніх інстанцій установили, що 29.06.2017 проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєкту внесення змін до генерального плану с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території, що підтверджується протоколом громадських слухань від 29.06.2017.

Усі пропозиції громадськості, що надходили до Крюківщинської сільської ради передані розробнику містобудівної документації - ДП «НДПІ Містобудування».

Зокрема, пропозиції мешканців масиву «Оришки» (в тому числі і ОСОБА_1., і ОСОБА_2.) від 06.07.2017 за № М-567 розглянута ДП «НДПІ Містобудування», проте не врахована із зазначенням підстав.

Відповіді ДП «НДПІ Містобудування» на розглянуті пропозиції та зауваження громадян щодо врахування інтересів громадськості в проєкті змін до Генерального плану направлені Крюківщинському сільському голові 17.08.2017 листом за № 874/21/3/7-07.

Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, звернення (пропозиції) мешканців масиву «Оришки», яке зареєстровано за вх. № М-567, не містило обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. За таких умов відсутні підстави вважати це звернення пропозицією громадськості в розумінні частини шостої статті 21 Закону № 3038-VI та пункту 9 Порядку № 555, що, в свою чергу, не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проєкту змін генерального плану села.

Проте Верховний Суд категорично не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, оскільки відповідне звернення, як правильно зауважив заявник касаційної скарги перший заступник керівника Київської обласної прокуратури, містило посилання на положення Конституції України, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про поховання та похоронну справу», а також санітарну норму щодо недопустимості розміру санітарно захисної зони від кладовища до житлових і громадських будівель менш ніж 300 метрів, що відповідає наведеному змісту частини шостої статті 21 Закону № 3038-VI та пункту 9 Порядку № 555, зокрема, в частині обґрунтування пропозиції з урахуванням вимог законодавства.

За такого правового регулювання встановлених судами обставин відповідач мав розглянути пропозиції мешканців масиву «Оришки» від 06.07.2017 № М-567, які надійшли під час громадського обговорення спільно з розробником проєкту містобудівної документації та надати заявнику за результатами розгляду пропозицій відповідь про їх врахування або обґрунтовану відмову.

За неможливості прийняття рішення про врахування пропозицій самостійно або, якщо мають місце спірні питання, орган місцевого самоврядування мав прийняти рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій:

пропозиції мешканців масиву «Оришки» від 06.07.2017 № М-567 розглянуті ДП «НДПІ Містобудування», а не відповідачем як замовником проєкту містобудівної документації;

відповідь ДП «НДПІ Містобудування» за результатами розгляду цих пропозицій надіслана відповідачу, а не заявникам, у зв`язку з чим позивачів не було повідомлено про результати розгляду їх пропозицій та зауважень до проєкту змін до генерального плану села;

як наслідок, відповідач не оприлюднив результати розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації;

пропозиції розробник (ДП «НДПІ Містобудування») не врахував, однак зі змісту листа від 17.08.2017 № 874/21/3/7-07 не вбачається належного мотивування причин відхилення таких пропозицій, адже скорочення санітарно захисної зони до 100 м обґрунтовується виключно тим, що це не заборонено законодавством;

незважаючи на наявність спірних питань, які потребували узгодження, про що свідчить зміст протоколу громадських слухань від 29.06.2017, згідно з яким архітектор зупинилась на варіантах розвитку території під нове кладовище, що потребує зменшення санітарно захисної зони по відношенню до існуючої житлово-громадської забудови, проти чого власне і заперечують мешканці масиву «Оришки», погоджувальної комісії для їх вирішення створено не було.

Отже, відповідач при затвердженні змін до генерального плану не дотримав порядку проведення громадських слухань, зокрема, останній у межах спірних правовідносин не забезпечив належного розгляду і врахування пропозицій громадськості, що є істотним порушенням вимог Закону № 3038-VI та Порядку № 555 і має своїм наслідком протиправність оскаржуваного рішення.

Щодо посилання судів попередніх інстанцій на право, а не обов`язок, органу місцевого самоврядування створювати погоджувальну комісію, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі № 369/8195/17 вже надав оцінку пунктам 12, 14- 15 Порядку № 555 та умовам їх застосування.

Згідно з висновками Верховного Суду, приписи наведених норм конкретизують норми частини 8 статті 21 Закону № 3038-VI шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання.

Отже, покликання скаржника на ту обставину, що частина 8 статті 21 Закону № 3038-VI визначає, що погоджувальна комісія «може» створюватись, згідно з висновком Верховного Суду не свідчать про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої комісії у разі настання наведених випадків.

Тим більше закон встановлює обов`язок замовника погодити спірні питання з громадськістю, а не лише з проектувальником (виконавцем проєкту), оскільки саме в інтересах мешканців міста, а не у власних інтересах представників влади повинна розроблятись будь-яка містобудівна документація, прийматись будь-яке рішення місцевого значення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону за встановлених обставин оскаржувані судові рішення в частині визнання протиправним рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» не відповідають.

Верховний Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 цієї Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених підстав, якими Верховний Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідним давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

На основі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у відповідній частині, оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час їхнього вирішення.

Як наслідок, оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Разом з тим пункт 1 частини другої статті 245 КАС України встановлює, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Частина дев`ята статті 264 КАС України передбачає, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

У своїй практиці Верховний Суд уже зазначав, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У разі визнання акта протиправним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Подібний висновок щодо застосування вказаних норм права Верховний Суд виклав, зокрема, у постанові від 02.03.2021 у справі № 640/1171/19.

Отже, належний спосіб захисту прав позивачів згідно з повноваженням суду, визначеними пунктом 1 частини другої статті 245 та частиною дев`ятою статті 264 КАС України, полягає у визнанні рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» протиправним та нечинним.

Водночас Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо вимоги позивачів про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища, адже, як вони правильно зауважили, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах станом на час розгляду справи. Тому, зобов`язання, встановлені в резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє.

Тож неможливо зобов`язати відповідача в майбутньому утриматись від вчинення певних дій, оскільки наразі відсутні факти порушення прав позивачів у майбутньому (жодних робіт з облаштування кладовища відповідач не проводив).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин оскаржувані рішення в частині зобов`язання Вишневої міської ради Бучанського району Київської області утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина, підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та першого заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 810/1044/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 810/1044/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа