Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №815/7158/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/7158/15

адміністративне провадження №К/9901/13049/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року (суддя Стеценко О. О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (колегія у складі суддів: Вербицької Н. В., Джабурії О. В., Крусяна О. О.) у справі № 815/7158/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апсорос" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Апсорос" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що митний орган, не надавши належної оцінки наданим йому документам, без достатніх на то підстав, відмовив позивачу у митному оформлені продукції, порушивши тим самим встановлені митним законодавством принципи митного регулювання: законності, додержання прав та інтересів, що охороняються законом та за власним рішенням визначив митну вартість продукції за другорядними методами, згідно відповідних рішень про коригування митної вартості товарів та видав відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 7 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000034/2 від 19 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 1 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 2 листопада 2015 року, № 00040403/2015/000076/2 від 6 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000091/2 від 24 листопада 2015 року.

Визнав протиправними та скасував картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 500040403/2015/00040 від 19 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00051 від 24 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00070 від 1 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00075 від 2 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00081 від 6 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00086 від 10 листопада 2015 року, №500040403/2015/00088 від 14 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24 листопада 2015 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, та подальше коригування вартості товару за допомогою іншого методу є протиправним.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 30 вересня 2015 року між фірмою "АСНІ 2015" LTD (Грузія, продавець) та Товариством укладено контракт № 30/09/2015, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити товар в кількості, зазначеній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту, на умовах СІF - Іллічівськ, Україна.

Найменування, ціна та кількість товару зазначається в інвойсах.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу Товариства надійшов товар: хурма свіжа (код товару 08107000) та фейхоа свіжий (код товару 08109075).

Товариством подано до митного органу митні декларації за № 500040403/2015/005201 від 19 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/005217 від 20 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/005383 від 24 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/005467 від 27 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/005568 від 1 листопада 2015 року, № 500040403/2015/005611 від 2 листопада 2015 року, № 500040403/2015/005728 від 6 листопада 2015 року, № 500040403/2015/005799 від 10 листопада 2015 року, № 500040403/2015/005889 від 14 листопада 2015 року, № 500040403/2015/006152 від 24 листопада 2015 року.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару по кожній митній декларації позивачем подані наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (CMR), вантажні відомості, розрахунки (калькуляції), рахунки-фактури (інвойси), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, договори про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю, сертифікати про походження товару форми СТ-1, акти експертизи, копії митних декларацій країни відправлення та інші документи, перелічені в графі 44 митної декларації.

Під час здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою Аджарської А. Р. Грузії № 01-17/85 від 9 жовтня 2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США, фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24 жовтня 2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до МД пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі можливий розрахунок за товар із третіми особами.

З огляду на викладене, згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанта зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару № 2.

В свою чергу, Товариство повідомило митний орган, що не може надати витребувані документи.

З огляду на неподання Товариством додаткових документів, витребуваних митним органом, на підставі частини 1 статті 55 МК України, здійснено коригування митної вартості заявленого товару та визначено її за другорядними методами (за ціною з подібними та ідентичними товарами та резервним) до: товар № 1-0,80 дол. США за кг нетто; товар № 2-1,0 дол. США за кг нетто, про що прийняті відповідні рішення № 500040403/2015/000034/2 від 19 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24 жовтня 015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 1 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 2 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000076/2 від 6 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10 листопада 2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14 листопада 2015 року, 500040403/2015/000091/2 від 24 листопада 2015 року.

Митним органом винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00040 від 19 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00051 від 24 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27 жовтня 2015 року, № 500040403/2015/00070 від 1 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00075 від 2 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00081 від 6 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00086 від 10 листопада 2015 року, №500040403/2015/00088 від 14 листопада 2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24 листопада 2015 року.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України та цією главою.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2,3 вищезазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені пунктом 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частини 2 статті 53 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Отже, всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів, надані відповідачу.

В касаційній скарзі митний орган зазначає, що витребував додаткові документи, посилаючись в електронних повідомленнях на наступне: в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою Аджарської А. Р. Грузії № 01-17/85 від 9 жовтня 2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США, фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24 жовтня 2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до митної декларації пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі можливий розрахунок за товар із третіми особами.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем митної вартості заявленого ним до декларування товару з огляду на наступне.

Згідно контракту поставка товарів здійснюється на умовах СІР Іллічівськ (Інкотермс 2010), Україна, що означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки таким чином товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. За умовами терміна CІР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що у наданих позивачем до митного оформлення документах ціна товару, визначена позивачем в поданих митних деклараціях у розмірі 0,44 дол. США кг за нетто, цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційних інвойсах № 1 від 15 жовтня 2015 року, № 2 від 17 жовтня 2015 року, № 3 від 21 жовтня 2015 року, № 4 від 24 жовтня 2015 року, № 5 від 28 жовтня 2015 року, № 6 від 31 жовтня 2015 року, № 7 від 3 листопада 2015 року, № 8 від 7 листопада 2015 року, № 9 від 11 листопада 2015 року, № 10 від 21 листопада 2015 року, а також відповідає даним митної декларації іноземної країни, що представлена до митного оформлення.

Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що лист-довідка спеціалізованої експертної організації країни відправлення про вартість товару носить характер виключно довідкової інформації, і не є документом, зазначеним у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, тобто не є документом, що підлягає одночасній подачі з митною декларацією на підтвердження митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування вартості товару за допомогою іншого методу є протиправним.

Доводи касаційної скарги митного органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі № 815/7158/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду