ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа №300/596/22

адміністративне провадження № К/990/28161/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 (суддя - Тимощук О.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 (судді - Глушко І.В., Хобор Р.Б., Шавель Р.М.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 88% до 70% неправомірними;

- зобов`язати здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 88% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, передбаченого статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, перебуває з 12.03.2005 на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як отримувавач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №0940/2102/18 здійснено позивачу з 01.01.2016 перерахунок пенсії за вислугу років із застосуванням 88% суми грошового забезпечення (а.с. 7-9).

Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії, позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення з врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

За результатами розгляду заяви Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" 26.04.2021 складено довідку №34 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка включає такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби в поліції 50%, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 60,82%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%, премія 51,67% (а.с. 13).

В примітках оновленої довідки вказано, що довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 в справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19.

У подальшому на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №300/4335/21 позивачу видано виконавчий лист, в якому зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 26.04.2021 №34 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, з урахуванням проведених платежів (а. с.6).

16.12.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 88% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії на підставі довідки, наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 26.04.2021 №34 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, з урахуванням виплачених сум (а.с. 10).

Листом від 18.01.2022 за №284-9777/С-02/8-0900/22 відповідач повідомив заявника, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №300/4335/21 проведено перерахунок його пенсії з 01.12.2019. Вказав, що дане рішення набрало законної сили 21.10.2021, проведений перерахунок пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення розмір якої становить 14 579,82 грн, а різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою становить 159 469,19 грн. Зазначив, що інших зобов`язань на відповідача не покладено, а тому даний перерахунок пенсії проведено із застосуванням норм чинного законодавства (а.с. 11-12).

Позивач, вважаючи дії пенсійного органу щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.12.2019 відсоткового розміру грошового забезпечення з 88% до 70% протиправними, звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії відповідача при здійсненні її перерахунку до 70%, оскільки на час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 13 Закону №2262 діяла норма про те, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Суди визнали безпідставним покликання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, зроблені при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), в якій Суд встановив протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення, оскільки такий стосується саме забезпечення, яке визначено відповідно до положень Постанови №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2016 по 19.11.2019, до складу яких не було включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія.

Крім того, суди зазначили, що Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

Суди виходили з того, що в даному випадку може скластися ситуація, за якої колишні працівники органів внутрішніх справ, які звільненні до 01.04.2014 і займали аналогічну посаду, мали одне і теж військове звання, з аналогічною вислугою років, однаковими додатковими видами грошового забезпечення та розміром премії за оновленими довідками матимуть до 90% сум пенсії від грошового забезпечення, а ті, що звільнені після 01.04.2014 - 70% сум пенсії від грошового забезпечення, що і призведе до дискримінації одних по відношенні до інших.

Також суди виходили з того, що визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує такий основоположний принцип судочинства як рівність усіх громадян у своїх правах перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21 24 Конституції України.

Також суди дійшли висновку, що розмір пенсії позивача з 01.12.2019, з урахуванням всіх складових, зазначених в оновленій довідці, та з застосуванням 70 відсотків грошового забезпечення з якого буде перерахований розмір пенсії не поставить його у невигідне становище, оскільки право на соціальне забезпечення буде за ним збережене, позивач не буде позбавлений своїх засобів для існування і не буде підданий ризикові недостатності таких засобів для життя.

Згідно висновків судів, не вважатиметься дискримінаційними діями зменшення розміру пенсії за вислугу років з 88% до 70% грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, з врахуванням мети регулювання політики соціального забезпечення та оновленої довідки від 26.04.2021 №34 про розмір грошового забезпечення, оскільки такі не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав позивача.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.

В обгрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що пенсія йому була призначена у 2005 році у розмірі 88% від грошового забезпечення. На момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону №2262 не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас, застосування відповідачем цього показника до перерахунку розміру його пенсії є протиправним, в силу положень ст. 58 Конституції України в якій закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.

Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС України, Верховний Суд, виходить з наступного.

У справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідачем не заперечується.

Спірним в межах розгляду цієї справи є лише правомірність зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 88% грошового забезпечення, що були визначені під час призначення пенсії, до 70% від суми грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Питання зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18.

У постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 Великою Палатою Верховного Суду сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Такий висновок підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а.

У постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 Верховний Суд дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених висновків Верховного Суду у справі, що розглядається.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка була йому призначена з 24.12.2005 у розмірі 88% від суми грошового забезпечення.

Крім того, право позивача на отримання пенсії у розмірі 88% підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивача підлягає застосуванню те ж відсоткове значення грошового забезпечення, що і при її призначенні, а саме 88%.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права та судову практику Верховного Суду щодо відсутності у територіальних органів Пенсійного фонду України передбачених законом повноважень зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ, внаслідок чого суди дійшли помилкових висновків щодо правомірності дій відповідача по зниженню відсоткового значення розміру грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 88% до 70%.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.03.2023 у справі №300/5520/21, від 14.02.2023 у справі №300/1668/21, від 23.05.2023 у справі №380/24477/21 від 27.06.2023 у справі №260/3724/22, від 27.03.2024 у справі №620/4764/21.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо існування різних підходів у судовій практиці до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян, а саме, застосованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 та у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, що, на переконання судів, не є справедливим та створює дискримінацію на соціальний захист однієї і тієї ж категорії громадян, є помилковими, оскільки спір у справі №160/8324/19 стосувався складання та надсилання до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. У вказаній справі Великою Палатою Верховного Суду не було зроблено жодних висновків щодо визначення/зміни відсоткового розміру пенсії під час її перерахунку.

Тобто, якщо у зразковій справі №240/5401/18 вирішувалося питання щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ під час перерахунку пенсії на підставі Постанови №103, то у зразковій справі №160/8324/19 вирішувалося питання про видачу нових довідок для перерахунку пенсії тим самим пенсіонерам військовослужбовцям, зумовленим скасуванням у судовому порядку певних пунктів Постанови №103 (справа № 826/3858/18). Тобто, навпаки, після вирішення спору у зразковій справі №160/8324/19 військовослужбовці, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, отримали можливість на підставі оновленої довідки на перерахунок їх пенсії без обмежень, встановлених Постановою № 103, що у жодному разі не може свідчити про існування дискримінаційних підходів у судовій практиці Великої Палати Верховного Суду щодо певної категорії пенсіонерів.

Одночасно з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у справі №380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення.

У зв`язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).

Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 постановлено повернути справу №380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи підлягають обов`язковому врахуванню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 та постанову Восьмового апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% до 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 88% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, передбаченого статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук