Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.06.2024 року у справі №580/11912/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 580/11912/23

адміністративне провадження № К/990/20476/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/11912/23

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на посаді, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (колегія суддів: головуючий суддя Беспалов О.О., судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернулася до суду з цим позовом, у якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20 листопада 2023 року № 1997 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та звільнення її з посади;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22 листопада 2023 року № 352 о/с на підставі якого ОСОБА_1 було звільнено;

1.3. поновити сержанта поліції ОСОБА_1 з 22 листопада 2023 року на посаді помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на посаді залишено без розгляду.

2.2. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Дисциплінарним статутом визначені спеціальні строки оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану. Водночас, у ньому не передбачено права на поновлення пропущеного строку. Таке право передбачене у ч.1 ст.122 КАС України, згідно з яким суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд вказав, що граничним строком для судового оскарження вказаного наказу для позивача є 08.12.2023 року. Позовну заяву подано до суду 12.12.2023 року. Отже, позивач пропустив передбачений ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту строк оскарження наказів.

ІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.1. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту та порушення нею строку звернення до суду. Скаржник вказує, що загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Зокрема, частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановлюється місячний строк.

3.2. Зважаючи на вказане, скаржник доводить, що вона не пропустила строк звернення до суду з цим позовом.

4. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, за змістом якого висловив незгоду з викладеними позивачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі, просив ці судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Пунктом 1 наказу ГУНП в Черкаські області №1997 від 20.11.2023 року «Про притягнення до дисціплінарної відповідальності», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про національну поліцію України», пунктів 1, 6, 13 частини третьої ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 2.5 розділу 2 ПДР затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, п.6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженні наказом МВС від 08.02.2019 року №100, помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.

6. 22.11.2023 року наказом ГУНП «По особовому складу» №352о/с відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 частини першої ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) сержанта поліції ОСОБА_1 з 23 листопада 2023 року.

7. Зі спірними наказами позивачка ознайомлена 23.11.2023, про що свідчать відповідні відмітки, проставлені позивачкою та скріплені її підписами.

8. Не погоджуючись зі спірними наказами, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду, подавши 12 грудня 2023 року позов, тобто через 19 календарних дні після ознайомлення з наказами від 20.11.2023 № 1997, від 22.11.2023 № 352 о/с.

V. Позиція Верховного Суду

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить з такого.

10. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

11. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

12. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13. У силу частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

14. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

15. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача із публічної служби.

16. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 1 наказу ГУНП в Черкаські області №1997 від 20.11.2023 року «Про притягнення до дисціплінарної відповідальності», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про національну поліцію України», пунктів 1, 6, 13 частини третьої ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 2.5 розділу 2 ПДР затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, п.6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженні наказом МВС від 08.02.2019 року №100, помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.

17. 22.11.2023 року наказом ГУНП «По особовому складу» №352о/с відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 частини першої ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) сержанта поліції ОСОБА_1 з 23 листопада 2023 року.

18. Зі спірними наказами позивачка ознайомлена 23.11.2023, про що свідчать відповідні відмітки, проставлені позивачкою та скріплені її підписами.

19. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі необхідно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення протягом 15 днів з дня ознайомлення з відповідним наказом.

20. Водночас позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування частина п`ята статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк звернення до суду в відносинах публічної служби.

21. Вирішуючи питання застосування строків звернення до суду з позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень, Верховний Суд зазначає таке.

22. Так, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

23. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

24. Верховний Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

25. При цьому за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

26. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

27. Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

28. У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

29. Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

30. Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

31. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23.

32. Відповідно, доводи позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми частини п`ятої статті 122 КАС України, є безпідставними.

33. Отже, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.

34. При цьому як установили суди попередніх інстанцій, позивач звернулася до суду з цим позовом з пропуском 15 денного строку на оскарження, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту, належних та достатніх доводів на обґрунтування поважності причин такого пропуску не навела.

35. Проти висновків судів попередніх інстанцій в цій частині позивач в касаційній скарзі не заперечувала.

36. Таким чином, переглянувши в передбачених статтею 341 КАС України межах рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень та погоджується з висновками судів в цій справі про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З урахуванням викладеного Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська