Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

справа №810/4575/17

адміністративне провадження № К/9901/61916/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді: Файдюк В.В., Шурко О.І.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача перевірити достовірність відомостей, зазначених у відповідній довідці про середню заробітну плату (на підставі якої визначається щомісячна виплата, яку отримує позивач у зв`язку з трудовим каліцтвом);

- зобов`язання відповідача скласти акт перевірки достовірності відомостей, зазначених у вказаній довідці про середню заробітну плату;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначених виплат на підставі перевірених даних.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.05.1982 позивача прийнято слюсарем до Виробничого об`єднання «Київський радіозавод», що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 28.08.1961 (а.с.127-129).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 28.05.1985 №30 27.05.1985 позивач під час роботи на ВО «Київський радіозавод» на посаді слюсаря каркасно-зварювального цеху №105 отримав травму (пошкодження лівого ока) від нещасного випадку на виробництві.

30.09.1985 згідно акту медичного освідування МСЕК №138 йому (позивачу) було встановлено 35% втрати загальної працездатності та 50% - професійної працездатності на період з 25.09.1985 по 01.10.1986 (а.с.216).

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача вбачається, що 01.10.1985 позивача переведено з каркасно-зварювального цеху на посаду комплектувальника виробів та інструменту згідно наказу №5299 від 31.10.1985.

11.04.1986 позивач звернувся до ВО «Київський радіозавод» із заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві (а.с.133).

28.10.1986 згідно акту освідування МСЕК №151 позивачу встановлено 35% втрати загальної працездатності та 50% - професійної працездатності на період з 25.09.1986 року по 25.09.1987 (а.с.78)

13.10.1987 згідно акту освідування МСЕК №117 позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності з 25.09.1987 безстроково (а.с.79).

21.10.1987 Виробничим об`єднанням «Київський радіозавод» прийнято наказ по особовому складу №6524/п, яким встановлено здійснити виплату працівнику цеху №105 ОСОБА_1 у відшкодування шкоди по 80 руб. 59 коп. в місяць із розрахунку 50 % втрати професійної працездатності із середнього заробітку 256 руб. 87 коп. (заробітна плата до отримання каліцтва) за мінусом пенсії по інвалідності у розмірі 47 руб. 84 коп. Платежі здійснювати з 01.10.1987 і безстроково (а.с.8).

11.05.1992 Виробничим об`єднанням «Київський радіозавод» прийнято наказ «Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, нанесеної працівникам інвалідністю або іншим пошкодженням здоров`ю, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків» №2077/к, яким визначено головному бухгалтеру ОСОБА_2 : здійснювати щомісячні виплати сум на відшкодування шкоди, з 01.05.1992; здійснити перерахунок сум на відшкодування шкоди, виплачених за січень-квітень 1992 року; здійснити індексацію сум виплачених на відшкодування шкоди (а.с.170-171).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 №569 «Про реорганізацію державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» постановлено Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії разом із робочою групою провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі підприємств згідно з додатком (а.с.183-184).

24.07.2001 ВО «Київський радіозавод» передано особову справу позивача до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Києві, про що складено акт прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві №02/13 (а.с.136).

31.08.2001 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київській області передано Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київській області у Броварському районі особову справу позивача до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, про що свідчить акт прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві №18 (а.с.73).

Згідно з довідкою від 24.07.2001, доданою до особової справи позивача, розмір втраченого заробітку (щомісячної страхової виплати) позивача становив 99,63 грн. (а.с.75).

Також, ВО «Київський радіозавод» видано позивачу коригуючу довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, відповідно до якої сума відшкодування втраченого потерпілим заробітку позивача станом на 24.07.2001 становить 225,70 грн. (а.с.195).

В особовій справі позивача міститься заява ОСОБА_1 від 19.04.2001, в якій позивач просив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань продовжити здійснення страхових виплат відповідно до його особової справи (а.с.76).

31.08.2001 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві по Броварському району Київської області прийнято постанову про продовження раніше призначеної страхової виплати №186, якою позивачу продовжено виплату раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової або повної непрацездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 99,63 грн.

Встановлено проводити платежі з 01 серпня 2001 року і довічно (а.с.80).

Відповідно до довідки №317 від 28.09.2015, виданої Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області, позивач отримує щомісячну виплату у розмірі 865,94 грн.

Позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 24.02.2016, у якій просив перевірити достовірність відомостей, зазначених у відповідній довідці про середню заробітну плату (на підставі якої визначається щомісячна виплата, яку отримує позивач у зв`язку з трудовим каліцтвом), в тому числі шляхом звірення бази даних позивача персоніфікованого обліку Пенсійного фонду з базою даних Державної податкової адміністрації; скласти акт перевірки достовірності відомостей, зазначених у вказаній довідці про середню заробітну плату; здійснити перерахунок призначених виплат на підставі перевірених даних (а.с.38-41).

Листом №13/133 від 20.03.2016 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що на момент передачі справи позивачу було відомо про розмір втраченого заробітку, а також те, що позивач не заперечував проти того, що станом на 01.04.2001 йому були проведені відповідні виплати (а.с.42). Правонаступником Броварської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності є управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, що підтверджується Положенням про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, яке затверджене наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №61-ОД від 25.01.2018 (а.с.65-72).

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області у здійсненні перевірки достовірності відомостей про суму відшкодування втраченого потерпілим заробітку, зазначених у довідці про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого станом на 24.07.2001, яка видана Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" є безпідставною та необґрунтованою, оскільки довідки про заробітну плату містять різні відомості щодо розміру заробітної плати позивача, що може бути перевірено Фондом лише під час відповідної перевірки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що п. 10 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14 вересня 2004 року № 66 наділяє робочі органи виконавчої дирекції Фонду правом перевіряти обґрунтування видачі інших довідок, ніж просив перевірити позивач. Звертаючись до відповідача із заявою від 10 березня 2015 року та до суду з позовом, позивач не обґрунтував своїх вимог із посиланням на норми права, які б зобов`язували управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області або надавали повноваження такому органу здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у довідці про розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що йому безпідставно та необґрунтовано відмовлено у здійсненні перевірки відомостей, які зазначені у довідці про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого від 24.07.2001, оскільки зазначена у вказаній довідці сума відшкодування втраченого потерпілим заробітку є меншою, ніж та сума, яка має виплачуватись позивачу.

Також покликається на те, що ВО «Київський радіозавод» видало йому корегуючу довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, відповідно до якої сума відшкодування втраченого потерпілим заробітку позивача станом на 24.07.2001 становить 225,70 грн.

Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21.12.2000 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №2180-III, який набрав чинності 01.01.2001.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (в редакції Закону №2180-ІІІ) цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2001 року.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1105-XIV передбачено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.

Статтею 21 Закону №1105 встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №66 від 14.09.2004 затверджено Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - Положення № 66), відповідно до пункту 10 якого робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей на підприємствах, в установах чи організаціях або шляхом звірення бази даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду з базою даних Державної податкової адміністрації.

Якщо відомості у довідці про середню заробітну плату є недостовірними, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перерахунок призначених виплат на підставі акта перевірки достовірності відомостей, зазначених у довідці про середню заробітну плату.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що довідка від 24.07.2001 видана ВО «Київський радіозавод» містить відомості про розмір втраченого заробітку, витрати на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого.

Наявність такої довідки в особовій справі передбачено Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім`ї на страхову виплату (затв. Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 10), відповідно до якої здійснюється передача відділенню виконавчої дирекції Фонду документів, які підтверджують право застрахованого або членів його сім`ї на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Водночас, пунктом 10 Положення № 66, на який покликається позивач в обґрунтування своїх доводів, передбачено можливість перевірки довідок про середню заробітну плату і не створює у відповідача обов?язку перевірити довідку від 24.07.2001 про розмір втраченого заробітку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови відповідача здійснити перевірку спірної довідки та постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому Суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук