ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №823/1955/16

адміністративне провадження №К/9901/34926/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №823/1955/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А. Б., суддів:

Грибан І. О., Губської О. А.,

встановив:

ТОВ "Сокар Петролеум" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області №45/1023-3ів.3/551 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 46/1023-3ів.3/552 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 47/1023-3ів.3/553 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 222 від
22.11.2016.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що стаціонарний газозаправний прилад модульного типу на металевому каркасі є цілісним заводським виробом, його розміщення не має ознак будівництва, встановлюється він без фундаменту, що також підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи №16/17/Буд від
27.03.2017, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення Товариства до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що посадовою особою відповідача 22.11.2016 було проведено позапланову перевірку ТОВ "Сокар Петролеум" з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: "Реконструкція автозаправної станції під багатопаливний автозаправний комплекс за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25А".

Результати перевірки відображено в Акті перевірки від 22.11.2016 у якому зазначено, що ТОВ "Сокар Петролеум" протягом жовтня-листопада 2016 року було проведено будівельні роботи з монтажу автомобільної газової заправної станції (місткість резервуару 10 м. куб. ) на території діючої автозаправної станції (станція орендована згідно договору від 01.08.2015 № 01/08/15-06/3) за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25А. Були проведені наступні будівельні роботи: земляні роботи (улаштування котловану, ущільнення ґрунту, улаштування піщаної подушки з ущільненням), улаштування монолітної залізобетонної плити, монтаж газового автомобільного заправного пункту шляхом зварного з'єднання до закладних деталей плит, улаштування будівництва споруд та встановлення обладнання (в тому числі, блискавкозахист, заземлення).

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що замовником будівництва - ТОВ "Сокар Петролеум" було проведено реконструкцію автозаправної станції під багатопаливний автозаправний комплекс, розташований за адресою: м.

Умань, вул. Київська, 25А шляхом виконання будівельних робіт та монтажу автомобільного газового заправного пункту, що призведе до збільшення кількості продукції, що реалізується (додається реалізація зрідженого газу), без отримання права на виконання таких робіт (дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV-V категорій складності), чим допущено порушення в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві, а саме: вимоги п. 1.6 ДБН-А.3.1, 2, 3, 4, 5-2009 "Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування", п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 4 п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. Під час проведення будівельних робіт замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом, чим порушено вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 9.11 пп. 9.11.1, пп.
9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 "Організація будівельного будівництва". На момент перевірки будівельні роботи не проводились, АГЗП не експлуатується.

На підставі проведеної перевірки контролюючим органом 22.11.2016 складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 246, №247 та №248 та припис №222 з вимогами усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до
22.05.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- № 45/1023-3ів.3/551 від 05.12.2016 про накладення штрафу в розмірі 1305000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності);

- № 46/1023-3ів.3/552 від 05.12.2016 про накладення штрафу в сумі 65250 грн за вчинення правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством);

- № 47/1023-3ів.3/553 від 05.12.2016 про накладення штрафу в розмірі 52200 грн за вчинення правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством).

Вважаючи припис про усунення порушень законодавства та вказані постанови відповідача про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010) не є об'єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, для влаштування якого не потрібно виконувати жодних додаткових будівельних робіт на території існуючої АЗС, а тому для здійснення виконання технічного переоснащення автозаправної станції отримання дозволу не вимагається, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що при проведенні установки ССГ на АЗС відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, що реалізується, асортимент, ) тобто відбувається удосконалення послуг, що надаються. Наведене підпадає під ознаки реконструкції та, враховуючи V категорію складності об'єкта потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснення авторського та технічного нагляду.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що модульний АГЗП, який є заводським виробом і виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У
28.1-30277055-042:2015 "Стаціонарні заправники газом" та технічною документацією, що погоджена і затверджена в установленому порядку, розташований відповідно до вимог "Концепції (пропозиції) щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на території автозаправочної станції розташованої по вул. Київській, 25-а в м. Умань, Черкаська область з урахуванням діючих державних будівельних і санітарних норм та вимог безпеки", схваленої ПАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України" УкрНДІінжпроект не відноситься до об'єктів будівництва.

Крім того вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №16/17/Буд від 27.03.2017, згідно з якого газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010), заводський номер 032, виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 28.1-30277055-042:2015 "Стаціонарні заправники газом", не відноситься до об'єктів будівництва. Згідно з висновками експерта, улаштування газового автомобільного пункту модульного типу на території АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25а - не відноситься до будівельних робіт.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та з урахуванням вимог статті 341 КАС України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N3038-VI).

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації, надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до статті 32 Закону N3038-VI усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорія складності (постанова КМ України №557 від 27.04.2011.)

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього Порядку до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

В ході розгляду справи судами встановлено, що АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25а віднесено до V категорії складності як об'єкт підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" будівництво (реконструкція) об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За правилами частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Крім того, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог ~law24~ затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (наказ №45 від 16.05.2011)

Відповідно до пункту 1 цього Порядку реконструкція об'єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.

Таким чином, в разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Встановлення стаціонарного заправника газом (СЗГ), який призначений для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом призводить до зміни функціонального призначення АЗС - перехід з статусу умовно "спеціалізованої", яка використовується для приймання, зберігання лише рідкого моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту), до багатофункціональної (багатопаливної) автозаправної станції, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту моторним паливом двох видів, рідким (бензин та/або дизельне паливо) та газоподібним (скрапленим газом).

Складові основних даних та техніко-економічних складових об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури міститься в ДБН А.2.2-3:2014 (Додаток Л)

Згідно з цим Додатком, техніко-економічні показники - це інформація щодо характеристики об'єкта будівництва та/або реконструкції (назва об'єкта, вид будівництва, потужність, площа, будівельний об'єм, поверховість, кількість працюючих та інші).

Отже, розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призведе до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автозаправок), обсягу послуг, загальної кількості працюючих тощо.

Таким чином, встановлення (розміщення) на діючій АЗС (як об'єкті підвищеної небезпеки) стаціонарного заправника газу моделі СЗГ та виготовленого згідно ТУ У
28.1-30277055-042:2015 "Заправники газом стаціонарні" призвело до зміни функціонального призначення АЗС, внаслідок чого відбулися зміни основних техніко-економічних показників, а тому відноситься до реконструкції та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Щодо посилання Товариства на Концепцію по його розміщенню, то колегія суддів зазначає, що за визначенням частини 1 статті 1 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 №1704-VI будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Як передбачено частиною 5 статті 10 Закону України "Про будівельні норми" обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

Порядок розгляду в Мінрегіонбуді звернень щодо відхилень від діючих державних будівельних норм затверджено Наказом Мінрегіонбуду №301 від 04.07.2008 (в редакції наказу від 16.09.2013 №450).

Разом з тим, позивач не звертався до Мінрегіонбуд щодо облаштування СЗГ на існуючій АЗС з відхиленням від діючих ДБН і рішення про можливість такого відхилення щодо даного питання не приймалось.

Крім того, передбачена законом можливість відхилення від ДБН лише дозволяє, за умови дотримання відповідної процедури, виконувати будівельні роботи з відхиленням від тих чи інших державних будівельних норм.

Проте, таке відхилення не відміняє положень закону, за якими виконання будівельних робіт можливе лише за умови отримання відповідного дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю і не дозволяє виконання будівельних робіт без такого дозволу.

Крім того, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач звертався до Мінрегіонбуду листом від 05.04.2016 №88 за роз? ясненнями щодо того чи є розміщення СЗГ будівельними роботами, чи необхідно отримувати містобудівні умови та обмеження і яка потрібна дозвільна документація ДАБІ.

Листом від 18.04.2016 №8/17-497-16 Департамент державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повідомив, що рішенням науково-технічної Ради Міністерства від 10.12.2015 №88 схвалений до використання Методичний посібник "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", у якому зазначено, що "встановлення контейнерних АЗС (різновидом яких є сучасні блочні автозаправні станції) може здійснюватись на підставі Концепції по їх розміщенню.

Така Концепція може бути розроблена проектними або науково-дослідними закладами, які мають/у своєму складі фахівців відповідної кваліфікації, та погоджена з відповідними центральними або місцевими наглядовими органами за належністю питань (Мінрегіоном, ДСНС, Держпраці та ДСЕС).

Як встановлено судами попередніх інстанцій ПАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України" УкрНДІінжпроект було розглянуто та схвалено "Концепцію (пропозиції) щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на території автозаправочної станції розташованої по вул.

Київській, 25-а в м. Умань, Черкаська область з урахуванням діючих державних будівельних і санітарних норм та вимог безпеки".

Водночас із змісту протоколу засідання Секції вбачається, що таку Концепцію схвалено для подальшого погодження з відповідними уповноваженими компетентними органами. Такого погодження з органами державного архітектурно-будівельного контролю позивачем не здійснено.

Крім того, методичний посібник "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", схвалений рішенням НТР від 10.12.2015 №88 та, відповідно, не затверджений Мінрегіоном у формі наказу носить рекомендаційний характер та не може бути підставою для порушення встановленої процедури (порядку) у разі необхідності погодження обґрунтованого відхилення від чинних державних будівельних норм, в тому числі і на основі розробленої Концепції.

Таким чином, оскільки облаштування виконаного цілісним заводським виробом СЗГ є реконструкцією, здійснення реконструкції є будівельними роботами, які потребують відповідного дозволу, а тому виконання таких робіт без дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю на підставі Концепції суперечить закону.

Крім того, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої, крім іншого, поставлено питання чи є улаштування на АЗС газового автомобільного заправного пункту модульного типу будівельними роботами.

За правилами частини 2 статті 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Абзац другий частини 2 цієї статті передбачає, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як встановлено вище, облаштування виконаного цілісним заводським виробом СЗГ на раніше введеній в експлуатацію АЗС є її реконструкцією і такі роботи в силу закону відносяться до будівельних.

За таких обставин питання віднесення робіт з облаштування СЗГ на діючій АЗС до будівельних робіт є питанням права і в силу приписів статті 101 КАС України не може бути предметом висновку експерта.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

В ході розгляду даної справи встановлено, що позивачем здійснювались роботи з реконструкції автозаправної станції АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою: м.

Умань, вул. Київська, 25а без дозволу на виконання будівельних робіт, без здійснення авторського та технічного нагляду, а тому колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що позивачем порушено вимоги п. 1.6 ДБН-А.3.1, 2, 3, 4, 5-2009 "Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування", п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 4 п. 5 "Порядку виконання будівельних робіт", затвердженого постановою КМ України від
13.04.2011 № 466. Під час проведення будівельних робіт замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом, чим порушено вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 9.11 п. 9.11.1, п. 9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 "Організація будівельного будівництва", що є правопорушенням у розумінні Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За вказаних обставин, правильними є висновки апеляційного суду про правомірність оскаржуваних постанов та припису.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року у справі №823/1955/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду