Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №705/2569/19

адміністративне провадження №К/9901/22589/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області 3 батальйону 4 роти капрала поліції Кубішина Олега Івановича

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року (суддя - Мазуренко Ю.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (суддя-доповідач - Аліменко В.О., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 857796 від 13 січня 2019 року, що винесена Кубішиним Олегом Івановичем, капралом поліції 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області за адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

2. Позивач зазначив, що з оскаржуваної постанови вбачається, що керуючи транспортним засобом «Skoda oktavia tour» д.н.з. НОМЕР_1 13 січня 2019 року в м. Львів здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, натомість, в цей день та час вказаний в постанові позивач знаходився у м. Умань. В постанові зазначені дані посвідчення водія позивача НОМЕР_2 , але автомобіль вказаний у постанові не належить позивачу, або комусь з його знайомих, підпис у постанові позивачу не належить.

Зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником пропущено строк на звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначені в клопотанні причини пропуску строку суд визнав необґрунтованими.

Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надіслання на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області 19 червня 2019 року визнано неповажними підстави пропуску строку викладені в заяві про усунення недоліків від 19 червня 2019 року, а позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві у зв`язку з тим, що недоліки позовної заяви не були усунуті.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем станом на день та час постановлення ухвали не виконано вимоги ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання позовної заяви та не наведено достатніх обставин для поновлення вказаного строку.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що зазначені в клопотанні підстави про поновлення процесуального строку на поновлення строку для подання позовної заяви (підтвердження коли саме позивачем було отримано оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення) не свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення з позовною заявою в даній справі, а наведення скаржником відповідних мотивів та надання доказів є підставою для повернення позовної заяви.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення від 13 січня 2019 року, лише 23 травня 2019 року, коли виявив у поштовій скринці за адресою проживання батьків конверт (направлений Державною виконавчою службою м. Умань 20 квітня 2019 року) з постановою Державної виконавчої служби м. Умань про відкриття виконавчого провадження про стягнення 425 гривень по оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, а тому не має можливості документально довести суду дату отримання постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки вона йому не направлялась.

Крім того, скаржник зазначає, що Державною виконавчою службою м. Умань в порушення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена простою кореспонденцією, а не рекомендованою.

7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. 09 серпня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року дану адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник зазначає, що копію постанови Державної виконавчої служби м. Умань про відкриття виконавчого провадження, яка була надіслана позивачу 20 квітня 2019 року, з якої позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови він дістав із поштової скриньки за місцем проживання батьків лише 23 травня 2019 року.

Крім того, позивач зазначає, що всупереч статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана простою кореспонденцію, тобто позивач не має можливості документально довести суду фактичну дату отримання оскаржуваний постанови.

ІІІ ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

12. Кодекс адміністративного судочинства України.

12.1. Згідно з частиною другою статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

12.2. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

12.3. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

13. Закон України «Про виконавче провадження»

13.1. Відповідно частини першої статті 28 Закон України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

VI ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Оцінюючи матеріали справи та обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

15. Верховним Судом встановлено, що позовну заяву, згідно конверту було направлено до суду першої інстанції 29 травня 2019 року, тобто з пропуском процесуального строку.

16. Як на підставу поважності пропуску процесуального строку на оскарження та його поновлення, скаржник посилався на те, що дізнався про оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення лише 23 травня 2019 року коли виявив в поштовій скринці за адресою проживання батьків лист направлений простою кореспонденцією з постановою Державної виконавчої служби м. Умань про відкриття виконавчого провадження.

17. Колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

18. Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин (частина перша статті 121 КАС України).

19. З матеріалів справи слідує, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлено фактичної дати отримання позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, порушення Державною виконавчою службою м. Умань частини першої статті 28 Закон України «Про виконавче провадження», а саме направлення постанови про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією позбавило позивача можливості довести суду фактичну дату отримання оскаржуваного рішення.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання позивачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.

20. Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

21. У свою чергу, під поважними причинами пропуску строку на оскарження слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

22. Неотримання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення є підставою для подачі заяви про поновлення строків на її оскарження. Позивач скористався таким правом, однак суд першої інстанції вказані обставини належним чином не перевірив. Зокрема, судом не досліджувалися доводи щодо моменту виникнення права на пред`явлення позову, хоча початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаним з різними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

23. Отже, суди не встановили коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, незважаючи на те, що це є першочерговим для визначення початку перебігу вказаного строку.

24. У викладених вище обставинах, колегія суду не знайшла підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду неповажними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

25. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

26. З огляду на викладене, враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанції повністю не досліджено питання щодо поважності пропуску строків на подачу позовної заяви та не встановлено дати отримання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року слід скасувати та направити справу до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції - Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко ,

Судді Верховного Суду