Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 821/83/16

адміністративне провадження № К/9901/3327/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018р. (судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В., Кравченко К.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення її до повного Переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язати включити її у зазначений Перелік, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, що має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства, якому необхідно здійснити виплату грошових коштів за банківським рахунком №26309113040669 в розмірі 74460 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) вчинити всі необхідні дії щодо включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі надання Уповноваженою особою Фонду необхідної додаткової інформації до повного Переліку вкладників, затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру та виплати на її користь грошові кошти в розмірі 74460 грн, що розміщені у ПАТ «Дельта Банк» на банківському рахунку №26309113040669 за договором банківського вкладу №007-21999-250215 від 25.02.2015р. між нею та ПАТ «Дельта Банк».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018р.скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №007-21999-250215 від 25.02.2015р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 48 - 49)

25.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №007-21999-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №26309113040669. (а.с. 8)

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 3000 доларів США.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою від 25.02.2015р. до Договору №007-21999-250215 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (а.с. 72)

Згідно виписки по особовим рахункам у ПАТ «ВіЕйБІ Банк» 25.02.2015р. грошові кошти в сумі 3000 доларів США були внесені на відкритий банківський рахунок позивача від іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 50)

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р.

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р.

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (а.с. 40 - 42)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №007-21999-250215 від 25.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок №26309113040669 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3224. (а.с. 99)

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813.

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 Договір позивача №007-21999-250215 від 25.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок №26309113040669 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3224. (а.с. 100)

Згідно Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 3000 доларів США повернуто з банківського рахунку позивача на банківський рахунок третьої особи внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №007-21999-250215 від 25.02.2015р. (а.с. 91)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №836 внесено зміни до наказу від 16.09.2015р. №813 та не застосовано наслідки нікчемності правочинів з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 123)

Листом від 23.09.2015р. №8821/3057 Уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність договору її банківського вкладу (депозиту) №007-21999-250215 від 25.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с 12)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (а.с. 38)

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р,, яка була доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015р., ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних банків та заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Між тим договір банківського вкладу між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено після зазначеної постанови Національного банку України про віднесення його до неплатоспроможних та призначення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації, а тому у ПАТ «Дельта Банк» при укладанні вказаного договору з позивачем були відсутні належні повноваження для укладання даного правочину, у зв'язку з чим договір від 25.02.2015р. є нікчемним.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником банку на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доказів того, що постанова Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», яка є банківською таємницею, доведена до відома населення, в тому числі і до позивача, у порядку, встановленому законом, відповідачем не надано. При цьому суд виходив з того, що ПАТ «Дельта Банк» віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р., тоді як договір банківського вкладу з позивачем укладений 25.02.2015р., тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин вже має бути вчинений неплатоспроможним банком.

Також апеляційний суд виходив з того, що постанова Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для Національного банку України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015р. №007-21999-250215, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта банк». Уповноваженою особою Фонду також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, а тому відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримала перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала, а також не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині 3 статті 38 Закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, суд апеляційної інстанції виходив з передчасності таких вимог, заявлених на майбутнє.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук