Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа №820/7938/14

касаційне провадження №К/9901/1914/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 (суддя Самойлова В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 (головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Зеленський В.В., П'янова Я.В.) у справі № 820/7938/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Маркет» до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг Маркет» звернулось до адміністративного суду з позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило: визнати неправомірними дії відповідача із проведення зустрічної звірки відносно нього щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2013 року, за наслідком якої складено довідку від 13.02.2014 № 41/20-11-22-02/34859528; визнати неправомірними дії Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування в електронних базах даних інформаційної системи Міндоходів України показників його податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року на загальну суму 133274,65 грн.; зобов'язати відповідача відновити в електронних базах даних інформаційної системи Міндоходів України показники його податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року на загальну суму 133274,65 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27.05.2014 позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2014 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме - статей 62, 73, 75, 77, 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 7, 9, 17, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що, оскільки довідка про результати проведення зустрічної звірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, так як її висновки та й сама довідка в цілому не тягнуть правових наслідків і не є обов'язковими до виконання, а на її підставі не приймалось податкове повідомлення-рішення, то дії щодо складання такої довідки та внесення на її підставі даних до інформаційних систем не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

У пункті 2.1 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно з підпунктом 2.3.6 пункту 2.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при відборі для проведення зустрічних звірок (крім здійснення перевірок достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) особливу увагу слід звернути на таких суб'єктів господарювання, з якими платником податків вчинено правочини, стосовно яких виникли сумніви щодо реальності їх вчинення, та/або наявні факти, що свідчать про їх недійсність.

Таким чином, зустрічна звірка є окремим самостійним заходом з податкового контролю, який здійснюється з метою одержання податкової інформації, зокрема, щодо платників, по яким виникли обґрунтовані підозри щодо документування безтоварних операцій.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками зустрічної звірки не приймаються.

Статтею 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань за наслідками проведення зустрічної звірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою і використовується органами доходів і зборів для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, в постанові від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі № 820/7938/14 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк